Справа № 560/4699/25
іменем України
14 травня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) та ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) пенсійний орган незаконно відмовив їй у призначенні пенсії по інвалідності, посилаючись на те, що нормами Закону України "Про державну службу" не передбачено призначення даного виду пенсії.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду залучено до участі у справі №560/4699/25 у якості співвідповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відзив на позовну заяву не надходив, про розгляд справи повідомлене належним чином.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача проти позовних вимог заперечує, просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначає, що норми Закону України "Про державну службу" не передбачають такий вид пенсії як пенсія по інвалідності.
У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
З урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у цій справі суд приходить до висновку про відсутність підстав для проведення судового засідання з повідомленням сторін, а тому в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшли пояснення щодо обставин у справі, у яких представник відповідача вказує, що цим пенсійним органом не приймалось оскаржуване рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV.
Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ №538133 від 10.11.2021 позивач є особою з інвалідністю 2 групи.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 стаж державної служби позивача складає більш як 20 років та 05.03.2025 звільнена з посади державного службовця.
06.03.2025 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію по інвалідності у відповідності до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Рішенням від 13.03.2025 пенсійний орган відмовив позивачу у переведенні на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу" №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), оскільки призначення пенсії по інвалідності відповідно до №889-VIII не передбачено.
Вважаючи вказане рішення про відмову протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28.12.1993 №3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XIIу порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XIIта актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, приписами ч. 9 ст. 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Таким чином, оскільки позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII.
Зазначене відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 19 березня 2019 року по справі №507/926/17, від 03 квітня 2019 року по справі №398/3484/16-а, від 14 листопада 2019 року по справі №348/2369/16-а та від 22 травня 2020 року у справі №263/9612/16-а.
За таких обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.03.2025 є протиправним.
Також суд звертає увагу на те, що за змістом рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по зразковій справі №822/524/18 належним способом захисту прав позивача в таких типових справах є зобов'язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповідній довідці.
Таким чином, адміністративний позов слід задовольнити.
Враховуючи відсутність судових витрат у цій справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.03.2025 на заміну відмови у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ з 06.03.2025 в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 05.03.2025 №90 та №91, виданих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул.Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П'ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005 , код ЄДРПОУ - 21390940) Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл.Соборна, 3, м. Слов'янськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84122 , код ЄДРПОУ - 13486010)
Головуючий суддя Я.В. Драновський