Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 травня 2025 р. № 520/31025/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ: 14099344, які полягають у призначенні позивачу пенсії у розмірі 51 % відповідних сум грошового забезпечення на підставі п. а) ч. 1 ст. 13 Закону України №2262-XII та п. а) ч. 1 ст. 12 Закону України №2262-XII;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ: 14099344, призначити позивачу пенсію у розмірі 68 % відповідних сум грошового забезпечення на підставі п. а) ч. 1 ст. 13 Закону України №2262-XII та п. а) ч. 1 ст. 12 Закону України №2262-XII;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ: 14099344, які полягають у призначенні позивачу пенсії на підставі п. а) ч. 1 ст. 13 Закону України №2262-XII та п. а) ч. 1 ст. 12 Закону України №2262-XII з 01.08.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ: 14099344, призначити позивачу пенсію у розмірі 68 % відповідних сум грошового забезпечення на підставі п. а) ч. 1 ст. 13 Закону України №2262-XII та п. а) ч. 1 ст. 12 Закону України №2262-XII з 14.11.2022, виплативши позивачу невиплачену пенсію з 14.11.2022.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що дії відповідача щодо призначення позивачу пенсії у розмірі 51 % відповідних сум грошового забезпечення, а не у розмірі 68%, та щодо призначення позивачу пенсії з 01.08.2024, а не з 14.11.2022, є протиправними та такими, що порушують його право на належний соціальний захист та справедливий і гарантований державою рівень пенсійного забезпечення.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 (далі - позивач) в період з 22 грудня 1995 року по 06 червня 1997 року проходив строкову військову службу, по закінченні якої був звільнений в запас.
17 липня 1997 року поступив на військову службу на посаду курсанта до Військового інституту внутрішніх військ МВС України.
18 червня 2004 року закінчив навчання у Військовому інституті внутрішніх військ МВС України та був направлений до подальшого проходження військової служби.
В період з 18 червня 2004 року по 27 квітня 2010 року проходив військову службу на різних посадах в різних військових частинах.
27 квітня 2010 року був переведений до ГУМВС України в Харківській області для подальшого проходження служби.
В період з 27 квітня 2010 року по 06 листопада 2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на різних посадах.
07.11.2015 відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» в порядку переведення з органів внутрішніх справ до органів Національної поліції, у зв'язку з ліквідацією органів внутрішніх справ, позивач був переведений до органів Національної поліції України де в подальшому проходив службу.
01 липня 2022 року наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №307 о/с від 29.06.2022 ОСОБА_1 був звільнений з органів Національної поліції за власним бажанням на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Наказами ГУНП в Харківській області №318 о/с від 09.07.2022 та №374 о/с від 17.08.2022 були внесені зміни до наказу ГУНП в Харківській області №307 о/с від 29.06.2022, з урахуванням яких було встановлено, що стаж служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугою років та надання додаткової оплачуваної відпустки 23 роки 04 місяці 28 днів, у пільговому обчислені (без урахування вислуги в календарному обчислені) - 03 роки 03 місяці 14 днів.
Таким чином загальна вислуга років ОСОБА_1 складає 26 років 08 місяців 11 днів.
20 вересня 2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач) із заявою про призначення йому пенсії за вислугою років на підставі п. а) ч. 1 ст. 13 Закону України №2262-XII та п. а) ч. 1 ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України №2262-XII).
Головне управління ПФУ в Харківській області листом №10246-16185/Л-03/8-2000/22 від 17.10.2022 повідомило позивача, що відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 15.02.2007 за №135/13402 заяви про призначення пенсії за вислугою років особам звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно закону України №2262-XII подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України АРК, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи Міністерств та органів, де вони проходили службу.
Вказаним листом позивачу було рекомендовано звернутися до уповноваженого органу, де він проходив військову службу.
14 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ГУНП в Харківській області із заявою про призначення пенсії, оформлення документів для призначення пенсії та направлення їх до органів пенсійного фонду України.
Листом №С-180 вс/119/01/12-2022 від 29.11.2022 ГУНП в Харківській області відмовило у підготовці матеріалів щодо призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області посилаючись на те, що його вислуга років складає 23 роки 04 місяця 28 днів, вислуга років для призначення пенсії повинна складати 25 календарних років і більше.
З вказаними діями позивач не погодився та звернувся до суду для захисту своїх прав.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 по справі №520/1283/23 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області, які полягають у відмові ОСОБА_1 у підготовці та направленні матеріалів до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для призначення пенсії позивачу на підставі п. а) ч. 1 ст. 13 Закону України №2262-ХІІ та п. а) ч.1 ст. 12 Закону України №2262-ХІІ та зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 40108599) підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі п. а) ч. 1 ст. 13 Закону України №2262-ХІІ та п. а) ч. 1 ст. 12 Закону України №2262-ХІІ.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 по справі №520/1283/23 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області було залишено без задоволення, а Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 по справі №520/1283/23 залишено без змін.
На виконання вказаного рішення суду ГУНП в Харківській області підготувало та направило до ГУ ПФУ в Харківській області документи для призначення пенсії ОСОБА_1 на підставі п. а) ч. 1 ст. 13 Закону України №2262-ХІІ та п. а) ч. 1 ст. 12 Закону України №2262-ХІІ.
ГУ ПФУ в Харківській області розглянуло документи для призначення пенсії ОСОБА_1 на підставі п. а) ч. 1 ст. 13 Закону України №2262-ХІІ та п. а) ч. 1 ст. 12 Закону України №2262-ХІІ направлені ГУНП в Харківській області та винесло рішення про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 з огляду на те, що календарна вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення складала 23 роки 04 місяці 28 днів.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням ГУ ПФУ в Харківській області про відмову у призначені йому пенсії, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 по справі №520/7079/24 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Управлінням пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про розгляд подання про призначення пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», від Національної поліції України ОСОБА_1 від 14.02.2024, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2024 по справі №520/7079/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області було залишено без задоволення, а Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 по справі №520/7079/24 залишено без змін.
На виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ в Харківській області призначило ОСОБА_1 пенсію за вислугою років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Відповідно до відповіді ГУ ПФУ в Харківській області від 03.09.2024 №25718-25837/Л-02/В-2000/24 позивачу була призначена пенсія відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ з 01.08.2024, а виплату розпочато з 01.09.2024.
Відповідно до відповіді ГУ ПФУ в Харківській області від 20.09.2024 №2000-0203-8/167427 та матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 розмір пенсії позивача на дату призначення склав 51 % відповідних сум грошового забезпечення.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо призначенні пенсії з 01.08.2024 у розмірі 51% грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає, що пенсія має бути призначена йому у розмірі 68% грошового забезпечення з 14.11.2022.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у призначенні позивачу пенсії у розмірі 51 % відповідних сум грошового забезпечення на підставі п. а) ч. 1 ст. 13 Закону України №2262-XII та п. а) ч. 1 ст. 12 Закону України №2262-XII та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити позивачу пенсію у розмірі 68 % відповідних сум грошового забезпечення на підставі п. а) ч. 1 ст. 13 Закону України №2262-XII та п. а) ч. 1 ст. 12 Закону України №2262-XII, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України забезпечено право кожного громадянина на соціальний захист що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Так, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.
Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5-рп/2002).
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХII (далі - Закон №2262-XІІ) призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 12 закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 13 закону №2262-ХІІ пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
У постанові від 03 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а Верховний Суд зазначив, що з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262-ХІІ у частині призначення пенсії за вислугу років, враховуючи пільгове нарахування стажу, колегія суддів вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від27 березня 2018рокуу справі №295/6301/17.
У зазначеній постанові Суд дійшов висновку, що є необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Також колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції щодо безпідставності посилання представником позивача на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №750/9775/16-а. Колегія суддів Верховного Суду зазначила, що в цій постанові суд касаційної інстанції виклав правовий висновок щодо застосування статей 12, 17, Закону № 2262-ХН, наголосивши на необхідності врахування приписів підзаконних нормативно-правових актів при обчисленні вислуги років для призначення пенсії; цей висновок враховано під час зарахування позивачу пільгового стажу. У свою чергу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням на пільгових умовах часу проходження служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, з урахуванням часу служби в пільговому обчисленні загальна вислуга років ОСОБА_1 складає 26 років 08 місяців 11 днів.
Вказане встановлено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 по справі №520/1283/23 та рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 по справі №520/7079/24.
Згідно з ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 по справі №520/7079/24 було зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області призначити пенсію ОСОБА_1 на підставі п. а) ч. 1 ст. 13 Закону України №2262-ХІІ та п. а) ч. 1 ст. 12 Закону України №2262-ХІІ.
Виходячи з наявної у позивача вислуги років, практики застосування закону у подібних правовідносинах Верховним Судом та обставин, які встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 по справі №520/1283/23 та рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 по справі №520/7079/24, ОСОБА_1 має право на пенсію на підставі п. а) ч. 1 ст. 12 закону №2262-ХІІ у розмірі 68 %.
Розмір пенсії ОСОБА_1 виходячи з його вислуги років, повинен складати 68 відсотки:
50 %+(6х3%)=68 %,
де 50% - розмір пенсії осіб які мають 20 років вислуги,
6 років - кількість років вислуги позивача понад 20 років,
3% - за кожний рік вислуги понад 20 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
З наданого відповідачем відзиву на позовну заяву судом встановлено, що у грудні 2024 року при повторному розгляді матеріалів справи позивача на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 по справі №520/7079/24 Головним управлінням призначено пенсію за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 Закону №2262-ХІІ у розмірі 68 % відповідних сум грошового забезпечення (вислуга років - 26 (календ. 26), що підтверджується протоколом від 06.12.2024 за пенсійною справою ОСОБА_1 , копія якого міститься в матеріалах справи.
Отже, відсутні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити позивачу пенсію у розмірі 68 % відповідних сум грошового забезпечення на підставі п. а) ч. 1 ст. 13 Закону України №2262-XII та п. а) ч. 1 ст. 12 Закону України №2262-XII, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у призначенні позивачу пенсії на підставі п. а) ч. 1 ст. 13 Закону України №2262-XII та п. а) ч. 1 ст. 12 Закону України №2262-XII з 01.08.2024 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити позивачу пенсію у розмірі 68 % відповідних сум грошового забезпечення на підставі п. а) ч. 1 ст. 13 Закону України №2262-XII та п. а) ч. 1 ст. 12 Закону України №2262-XII з 14.11.2022, виплативши позивачу невиплачену пенсію з 14.11.2022, суд зазначає наступне.
Так, судом встановлено, що 20 вересня 2022 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про призначення пенсії відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
14 листопада 2022 року позивач звернувся до ГУНП в Харківській області із заявою про підготовку документів для призначення пенсії відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Головним управлінням НП в Харківській області позивачу було відмовлено у підготовці документів для призначення пенсії.
Зазначену відмову позивач оскаржив до суду.
На виконання Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 по справі №520/1283/23 ГУНП в Харківській області повторно прийняла заяву ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за вислугою років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Заява датована 06.02.2024, що видно з матеріалів пенсійної справи.
Крім того, ГУНП в Харківській області було складено подання про призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, яке датоване 07.02.2024.
ГУ ПФУ в Харківській області було протиправно відмовлено позивачу у призначені пенсії відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, що встановлено Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 по справі №520/7079/24.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.
Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Крім того, Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №3-1), який регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян".
Згідно із пунктом 1 Порядку №3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Відповідно до пункту 6 Порядку №3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.
У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз'яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою.
Пенсії призначаються у строки, визначені в статті 50 Закону.
До того ж, положеннями пунктів 12-13 Порядку №3-1 визначено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.
У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються уповноваженими структурними підрозділами до органів, що призначають пенсії, мають бути завірені цими уповноваженими структурними підрозділами в установленому порядку.
Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються безпосередньо заявниками до органів, що призначають пенсії, завіряються органами, що призначають пенсії.
Аналіз вказаних вище положень Порядку №3-1 дає суду підстави дійти до висновку, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії), зокрема через уповноважені структурні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України. Уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Отже, в даному випадку ГУ НП в Харківській області є суб'єктом, який був зобов'язаний підготувати та подати відповідний пакет документів до органів Пенсійного фонду України за відповідною заявою позивача.
Як встановлено судом раніше, рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/1283/23 зокрема зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1 на підставі п. а) ч. 1 ст. 13 Закону України №2262-ХІІ та п. а) ч. 1 ст. 12 Закону України №2262-ХІІ.
Звідси слідує, що фактично рішенням в адміністративній справі №520/1283/23 підтверджено наявність порушення ГУ НП в Харківській області положень законодавства про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Наведене, у свою чергу мало своїм наслідком не подання ГУ НП в Харківській області пакету документів до ГУ ПФУ у Харківській області щодо призначення пенсії ОСОБА_1 , чим порушено його права.
Відповідач у відзиві на позов зазначає, що у зв'язку з тим, що в рішенні суду не зазначено дату призначення пенсії, пенсійним органом рішення суду виконано з дати набрання законної сили, тобто з 01.08.2024.
Отже, при призначенні пенсії позивачу з 01.08.2024 ГУ ПФУ у Харківській області діяло на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, що свідчить про відсутність протиправності дій.
Проте, судом встановлено, що позивач 14 листопада 2022 року звернувся до ГУНП в Харківській області із заявою щодо підготовки та направлення до ГУ ПФУ в Харківській області документів для призначення йому пенсії за вислугою років на підставі п. а ч.1 ст. 13 Закону України №2262-ХІІ та п.а ч. 1 ст. 12 Закону України № 2262-ХІІ, отже, саме з цієї дати має бути призначена пенсія за вислугою років ОСОБА_1 .
Як встановлено судом раніше, у грудні 2024 року при повторному розгляді на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 по справі №520/7079/24 відповідачем призначено пенсію за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 Закону №2262-ХІІ у розмірі 68 % відповідних сум грошового забезпечення (вислуга років - 26 (календ. 26), що підтверджується протоколом від 06.12.2024 за пенсійною справою ОСОБА_1 , копія якого міститься в матеріалах справи.
Таким чином, встановлено право позивача на пенсію за вислугу років у розмірі 68 % відповідних сум грошового забезпечення.
Враховуючи встановлені судовим розглядом обставини, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 68 % відповідних сум грошового забезпечення на підставі п. а) ч. 1 ст. 13 Закону України №2262-XII та п. а) ч. 1 ст. 12 Закону України №2262-XII з 14.11.2022, перерахувати та виплатити недоплачені суми пенсії з 14.11.2022 з урахуванням 68 % грошового забезпечення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ: 14099344, призначити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 68 % відповідних сум грошового забезпечення на підставі п. а) ч. 1 ст. 13 Закону України №2262-XII та п. а) ч. 1 ст. 12 Закону України №2262-XII з 14.11.2022, перерахувати та виплатити недоплачені суми пенсії з 14.11.2022 з урахуванням 68 % грошового забезпечення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн 92 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов