Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 травня 2025 р. №520/4380/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) щодо нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 17.01.2025 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
2. Зобов?язати посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) розглянути по суті заяву ОСОБА_1 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 17.01.2025 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" від 16 травня 2024 р. №560.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка виразилась у нерозгляді по суті заяви ОСОБА_1 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 17.01.2025 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 у вказаній адміністративній справі відкрито спрощене провадження.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач не актуалізував свої військово-облікові дані, оскільки до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибував особисто, не проходив військово-лікарську експертизу, відповідно до вимог Закону №3621, тому до його тимчасового посвідчення військовозобов?язаного не вклеєний VIN-код, відповідно в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів не було знайдено його особу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалила рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, згідно Протоколу №7 від 24.01.2025. 24.01.2025 за вих. № 193 ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянину ОСОБА_1 було надіслано повідомлення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, на особливий період, із зазначенням причини.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на їх обґрунтованість та доведеність.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Судом встановлено, що 17.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Голови комісії Відділу 1 (Вовчанськ) ІНФОРМАЦІЯ_5 з заявою, у якій просив розглянути заяву та оформити у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
До заяви позивачем було долучено: копію паспорта ОСОБА_1 ; копію тимчасового посвідчення військовозобов?язаного; копію витягу про актуалізацію даних військовозобов?язаного; копія довідки про склад сім?ї за вих. № 16.07.2024; копія свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 ; копію свідоцтва про народження дочки - ОСОБА_2 ; копію свідоцтва про народження дочки - ОСОБА_3 ; копію свідоцтва про народження дочки - ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомленням №193 від 24.01.2025 року повідомив позивача, що протоколом від 24.01.2025 року за № 7 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.
Причина відмови: згідно витягу №1777859-16072024 про актуалізацію даних військовозобов?язаного особу не знайдено в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів, згідно цього необхідно звернутися особисто до ІНФОРМАЦІЯ_6 для внесення даних в реєстр.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про відмову чи про надання відстрочки, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.5 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі по тексту Порядок №560) визначає: механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Згідно з п.56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до п.57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до п.60 Порядок №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Враховуючи викладене, за результатом розгляду заяви військовозобов'язаного приймається відповідне рішення.
Позивач звернувся із заявою з доданими документами від 17.09.2024 року, в якій просив розглянути заяву та оформити в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
ІНФОРМАЦІЯ_4 до матеріалів справи долучено повідомленням №193 від 24.01.2025, яким відповідач повідомив, що для оформлення права на відстрочку позивачу необхідно особисто звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В розумінні Порядок №560 вказаний документ не є рішенням про задоволення або про відмову у задоволенні заяви позивача про відстрочку від призову на військову службу.
Тобто, відповідачем не вирішено питання про задоволення або відмову у задоволенні заяви позивача.
Отже, відповідного рішення за результатами розгляду заяви позивача про відстрочку від призову на військову службу відповідачем не було прийнято.
За таких обставин, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) допущено протиправну бездіяльність щодо нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 17.01.2025 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) розглянути по суті заяву ОСОБА_1 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 17.01.2025 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Що стосується вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" від 16 травня 2024 р. №560, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами частини 1статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
Тобто, в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб підлягає захисту у разі встановленням судом факту їх порушення.
Верховний Суд України, розглядаючи справу № 21-438а12, у своїй постанові від 26 березня 2013 року дійшов до висновку про те, що відповідно до ч. 1 статті 2, п. п. 6, 8 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст.6 КАС України, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивачів.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
З огляду на те, що оцінка наявності чи відсутності підстав для оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 17.01.2025 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" ІНФОРМАЦІЯ_7 не надавалася, суд не може підміняти вказаний орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу, а відтак вказана позовна вимога є передчасною та задоволенню не підлягає.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) щодо нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 17.01.2025 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зобов?язати посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) розглянути по суті заяву ОСОБА_1 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 17.01.2025 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" від 16 травня 2024 р. №560.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_8 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору, в частині задоволення позовних вимог, в сумі 605 грн. (шістсот п'ять) 62 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бідонько А.В.