Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
15 травня 2025 р. № 520/4014/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61023, код ЄДРПОУ 24980799) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, яка полягає у незастосуванні при встановленні та обчисленні ОСОБА_1 надбавки за науковий ступінь "Кандидат технічних наук" за період з 01.07.2014 по день виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба положення ч.2. ст. 59 Закону України "Про вищу освіту";
- визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, яка полягає у незастосуванні при встановленні та обчисленні ОСОБА_1 надбавки за вчене звання "Старший дослідник", починаючи за період з 12.04.2021 по день виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба положення ч.2. ст. 59 Закону України "Про вищу освіту";
- зобов'язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2014 по день виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба доплату за науковий ступінь "Кандидат технічних наук" - 15% від посадового окладу, відповідно до положень ч.2.ст .59 Закону України "Про вищу освіту";
- зобов'язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 12.04.2021 по день виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба доплату за вчене звання "Старший дослідник" - 25% від посадового окладу, відповідно до положень ч.2.ст .59 Закону України "Про вищу освіту".
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, допущена протиправна бездіяльність, яка полягає у незастосуванні при встановленні та обчисленні надбавки за науковий ступінь "Кандидат технічних наук" вимог ч.2 ст.59 Закону України "Про вищу освіту" в розмірі 15% посадового окладу та надбавки за вчене звання "Старший дослідник" в розмірі 25% посадового окладу.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 відкрито спрощене провадження у вказаній адміністративній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, позивачу - відповідь на відзив.
Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що військова служба військовослужбовців регулюється спеціальними нормами, для них встановлюється грошове забезпечення як окремий вид оплати праці, порядок здійснення якого визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки Постанова 704 є спеціальним нормативним актом та визначає конкретні розміри доплат за науковий ступінь та вчене звання (5% та 5% відповідно) ці положення підлягають пріоритетному застосуванню перед загальними нормами закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Справа розглянута, з урахуванням строків перебування судді у відпустці.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.
Позивач - ОСОБА_1 , з 17.12.2007 по 14.07.2022 проходив військову службу у Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба.
Відповідно до диплома кандидата наук серії НОМЕР_2 - 08 липня 2009 року позивачу присуджено науковий ступінь "Кандидат технічних наук" у галузі технічних наук за спеціальністю "радіотехнічні та телевізійні системи" та у відповідності до атестату старшого дослідника серії АС №000450 - 15 квітня 2021 року позивачу присвоєно вчене звання - "Старший дослідник".
Із долученої до матеріалів справи довідки відповідача від 10.03.2025 №176/176/100/753/706/Пс судом встановлено, що позивачу в період з березня 2018 року по червень 2022 року надбавка за науковий ступінь виплачувалася у розмірі 5 % від посадового окладу у розмірі 387,50 грн. та в період з квітня 2021 року по червень 2022 року надбавка за вчене звання - у розмірі 5 % від посадового окладу у розмірі 387,50 грн.
Не погоджуючись з протиправною бездіяльністю відповідача щодо нарахування надбавок за науковий ступінь та за вчене звання не у повному розмірі, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Щодо правового врегулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про вищу освіту" (на момент виникнення спірних правовідносин) законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України "Про освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
У відповідності до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України "Про вищу освіту" вищий військовий навчальний заклад (заклад вищої освіти із специфічними умовами навчання) - заклад вищої освіти державної форми власності, який здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад'юнктів для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького складу з метою задоволення потреб Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України "Про вищу освіту" державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання), військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, мають право своїми актами встановлювати особливі вимоги до: 1) управління відповідним вищим військовим навчальним закладом (закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання), військовим навчальним підрозділом закладу вищої освіти; 2) діяльності та повноважень вченої ради; 3) кандидатів на посади керівників відповідних вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), їх структурних підрозділів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та порядку їх призначення; 4) практичної підготовки осіб, які навчаються у відповідних вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 5) порядку заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників; 6) реалізації прав і обов'язків наукових і науково-педагогічних працівників та осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 7) порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 8) підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти в аспірантурі (ад'юнктурі) та докторантурі відповідних закладів вищої освіти.
Акти, передбачені у пунктах 6 і 7 цієї частини, затверджуються за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Аналіз указаних норм дозволяє дійти висновку про те, що законодавством передбачено створення вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання). Особливістю їх правового статусу є те, що державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади, можуть установлювати своїми актами особливі вимоги до окремих сфер діяльності таких закладів, до яких не відноситься визначення матеріального забезпечення науково-педагогічних працівників. Водночас, основним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність таких закладів та яким передбачено гарантії науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам закладів вищої освіти, у тому числі щодо матеріально-фінансового забезпечення, є Закон України "Про вищу освіту".
Згідно з частиною другою статті 59 Закону України "Про вищу освіту" науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професора - 33 відсотки посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень
Підпунктом 8 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про вищу освіту" визначено, що після набрання чинності цим Законом науковий ступінь кандидата наук прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника - до вченого звання старшого дослідника.
Указаними нормами чітко передбачено установлення доплат за науковий ступінь та за вчене звання незалежно від того, чи є такий заклад вищим військовим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання чи звичайним закладом вищої освіти.
Водночас, у цій справі позивачу, на підставі Постанови №704 та Порядку №260, установлено доплату за науковий ступінь кандидата наук та надбавку за вчене звання у розмірі 5% кожна.
Так, відповідно до підпунктів 2 та 3 пункту 6 Постанови №704 установлено виплачувати:
- доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем;
- доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов'язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням.
Верховний Суд у межах розгляду справи №380/24050/21 зазначав, що правила визначення доплати за науковий ступінь та вчене звання, установлені підпунктами 2, 3 пункту 6 Постанови №704, поширюються на усіх військовослужбовців, які мають такі наукові ступені та вчені звання, у той же час для тих військовослужбовців, які проходять службу у вищих військових навчальних закладах, така доплата має установлюватися з урахуванням гарантій, передбачених статтею 59 Закону України "Про вищу освіту".
Отже, по відношенню до науково-педагогічних працівників [військовослужбовців], які проходять службу в вищих військових навчальних закладах зі специфічними умовами навчання саме Закон України "Про вищу освіту" є спеціальним та має застосовуватися при конкуренції правових норм.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19).
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання у спірних правовідносинах слід застосовувати норму частини другої статті 59 Закону України "Про вищу освіту", а не положення підзаконного акта - Постанови №704.
Таким чином, незастосування відповідачем положень ч. 2 ст. 59 Закону №1556-VII при встановленні та обчисленні позивачу надбавки за науковий ступінь за період з 06.09.2014 (дати набрання чинності Закону України "Про вищу освіту") по день виключення у розмірі 5 %, та ненарахуванні позивачу надбавки за науковий ступінь у розмірі 15 % посадового окладу, а також при встановленні та обчисленні позивачу надбавки за вчене звання за період з 15.04.2021 по день виключення у розмірі 5 %, та ненарахуванні позивачу надбавки за вчене звання у розмірі 25 % посадового окладу, є протиправною бездіяльністю.
Ураховуючи наведене вище, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є частково обґрунтованими, а відтак позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61023, код ЄДРПОУ 24980799) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, яка полягає у незастосуванні при встановленні та обчисленні ОСОБА_1 надбавки за науковий ступінь "Кандидат технічних наук" за період з 06.09.2014 по день виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба положення ч.2. ст. 59 Закону України "Про вищу освіту".
Визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, яка полягає у незастосуванні при встановленні та обчисленні ОСОБА_1 надбавки за вчене звання "Старший дослідник", починаючи за період з 15.04.2021 по день виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба положення ч.2. ст. 59 Закону України "Про вищу освіту".
Зобов'язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61023, код ЄДРПОУ 24980799) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 06.09.2014 по день виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба доплату за науковий ступінь "Кандидат технічних наук" - 15% від посадового окладу, відповідно до положень ч.2.ст .59 Закону України "Про вищу освіту".
Зобов'язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61023, код ЄДРПОУ 24980799) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 15.04.2021 по день виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба доплату за вчене звання "Старший дослідник" - 25% від посадового окладу, відповідно до положень ч.2.ст .59 Закону України "Про вищу освіту".
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Шляхова