Справа №500/1491/25
14 травня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 через представника адвоката Парфенчук Юлію Андріївну звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі також - ГУ ПФУ в Одеській області), в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за №056230000316 від 09.12.2024 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника,
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.12.2024 про перехід на пенсію по втраті годувальника та здійснити ОСОБА_1 переведення їй з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, чоловіка ОСОБА_2 , відповідно до її заяви від 02.12.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.12.2024 позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника її померлого чоловіка ОСОБА_2 .
Рішенням від 09.12.2024 ГУ ПФУ в Одеській області ОСОБА_1 відмовлено у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Підставою для відмови є те, що позивачем на долучено до заяви довідку про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) згідно пункту 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за №229/35961 (зі змінами). Згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" документом, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї є довідка про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом самоврядування, що підтверджують такий факт.
Із прийнятим рішенням позивач не погоджується, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом
Ухвалою суду від 24.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач 08.04.2025 подав відзив на позов, в якому ГУ ПФУ в Одеській області просить у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.
Вказує, що за результатом розгляду заяви позивача про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Одеській області ухвалено рішення №056230000316 від 09.12.2024 про відмову позивачу в такому переведенні в зв'язку з відсутністю необхідних документів, що засвідчують факт перебування заявниці на утриманні померлого годувальника.
Так, відповідно до пункту 2.11 (у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 23.05.2018 № 11-1, від 16.12.2020 № 25-1) Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні або родинних відносин непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється в судовому порядку.
Відсутні підстави в переведенні заявника на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, оскільки в електронній пенсійній справі відсутній документ, що засвідчує факт перебування на утриманні померлого годувальника, виданий органом місцевого самоврядування.
Дії органу Пенсійного фонду України про відмову в переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 є законними та обґрунтованими.
15.04.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 24.04.2025 продовжено процесуальний строк розгляду справи №500/1491/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії на 1 місяць.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті, суд встановив наступні обставини.
Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за віком.
Згідно довідки про доходи № 5801 8488 2188 2693 Головного управління ПФУ в Тернопільській обл. (Кременецьке ОУ) від 23.01.2025, виданої пенсіонеру ОСОБА_1 , сума пенсії за період листопад 2024 - січень 2025 року склала 7448,33 грн.
З 30.04.1978 ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 26.11.2024 Кременецьким ВДРАЦС у Кременецькому районі Тернопільської області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане Вугледарським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
ОСОБА_1 як дружина померлого годувальника виявила бажання перейти з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, про що подала відповідну заяву.
За результатом розгляду заяви позивача від 02.12.2024, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Одеській області ухвалено рішення №056230000316 від 09.12.2024 про відмову у переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, оскільки не підтверджено факт перебування заявниці на утриманні померлого годувальника.
Зі змісту спірного рішення видно, що згідно пункту 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за №229/35961 (зі змінами) за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї приймається довідка про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданою згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом самоврядування, що підтверджують такий факт.
Постійне місце проживання позивача та її чоловіка було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать штампи про реєстрацію місця проживання, проставлені в їх паспортах.
У будинковій книзі за адресою АДРЕСА_1 були прописаними ОСОБА_1 , її чоловік ОСОБА_3 , їхній син - ОСОБА_4 .
Свідоцтво про право власності на квартиру по АДРЕСА_1 за №01247 також було виданим Вугледарською міською радою народних депутатів на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
На адвокатський запит Вугледарська міська військова адміністрація повідомила листом №0.53/10-770/0/8-25 від 06.03.2025 про те, що згідно відомостей, які містяться в реєстрі Вугледарської територіальної громади та відомостям паперової картотеки за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 18.02.1989 та по теперішній час, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 28.10.1998 по 28.11.2018.
Позивач не погоджується з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вважає його протиправним та таким, що порушує її право на соціальний захист, а тому звернулась до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України /пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України/.
За положеннями статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором..
Загальні умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначені в статті 36 Закону №1058-IV відповідно до якої пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Відповідно до частини третьої статті 36 цього Закону, до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Пунктом 1 частини другої статті 36 Закону №1058-IV визначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону №1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Відповідно до статті 38 Закону №1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №22-1).
Пунктом 2.3 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи:
1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти";
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) документи про місце проживання (реєстрації);
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім'ї, яким право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.
До заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону;
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
За приписами пункту 2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Згідно пункту 2.22 Порядку №22-1 для підтвердження інформації про місце проживання особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".
Згідно з пунктом 2.16 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, а також рішення суду.
Отже, для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються, серед іншого, документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
При цьому, за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про шлюб. За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою) або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
Зі змісту доданих до позовної заяви документів слідує, що позивач та її чоловік ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 30.04.1978, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (повторно).
ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік позивача - ОСОБА_2 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 28.11.2018).
Відповідно до листа Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області №0.53/10-770/0/8-25 від 06.03.2025 згідно відомостей, що містяться в реєстрі Вугледарської територіальної громади та відомостям паперової картотеки за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 18.02.1989 та по теперішній час, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 28.10.1998 по 28.11.2018.
Факт спільного проживання позивача та її чоловіка підтверджено також іншими документами - штампами про місце реєстрації в їх паспортах, копією будинкової книжки за адресою: АДРЕСА_1 , свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок) № НОМЕР_3 від 09.02.1999 за вказаною адресою, довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Позивач на час звернення до територіального органу Пенсійного фонду України перебуває на обліку у пенсійному органі та отримує пенсію за віком, що сторонами не заперечується, досягла віку 65 років.
Суд зауважує, що у розумінні статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Крім того, абзацами першим та другим частини другої, частиною четвертою статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Таким чином, у цьому випадку єдиною та достатньою умовою для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника є факт перебування позивача в шлюбних відносинах з померлим, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб, копія якого наявна у матеріалах справи.
Згідно наданих документів позивач та її померлий чоловік мали зареєстроване місце проживання за однією адресою.
Як передбачено пунктом 2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
Як встановлено судом Головним управлінням Пенсійного фонду України у Одеській області прийнято рішення №056230000316 від 09.12.2024 про відмову у переведенні позивача з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, оскільки не підтверджено факт перебування заявниці на утриманні померлого годувальника.
Зі змісту спірного рішення видно, що згідно пункту 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за №229/35961 (зі змінами) за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї приймається довідка про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданою згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом самоврядування, що підтверджують такий факт.
Згідно статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року №1382-IV місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач та її померлий чоловік мали фактичне місце проживання за однією адресою.
Отже, позивач є дружиною померлого годувальника ОСОБА_2 , перебувала на його утриманні, досягла віку більше ніж 65 років, отримує пенсію за віком, відтак має право на переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.12.2024 №056230000316 про відмову у проведенні пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є протиправним та підлягає скасуванню.
Також з метою захисту пенсійних прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.12.2024 про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Під час оцінки обраного способу захисту порушеного права позивача, судом враховано, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Окрім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" №30985/96).
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у повному обсязі.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.12.2024 №056230000316 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно Закону України "Про загальнообв'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.12.2024 про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 14 травня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеський р-н, Одеська обл., 65012, код ЄДРПОУ: 20987385).
Головуючий суддя Мартиць О.І.