15 травня 2025 року м. Рівне №460/7921/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є. розглянувши адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловне управління Національної поліції в Рівненській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Представник позивача звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головне управління Національної поліції в Рівненській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що нарядом поліції «АЗОВ-0201» УПП в Рівненській області ДПП НП України відносно позивача ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення.
Дисциплінарною комісією встановлено, що до працівників управління патрульної поліції в Рівненській області ДГІП НГІ України звернувся водій транспортного засобу марки «Renault Trafic», білого кольору, який не вказав анкетні дані та повідомив, що позивачякий керував транспортного засобу «DACIA LOGAN», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив адміністративне правопорушення.
В подальшому, нарядом поліції «АЗОВ-0201» УПП в Рівненській області ДПП НП України було здійснено патрулювання м. Корець, де в районі вул. Київської, 55, Рівненського району Рівненської області о 02.40 год. зупинено автомобіль «DACIA LOGAN», д.н.з. НОМЕР_1 позивача.
Під час спілкування з останнім працівниками УПП в Рівненській області складено протокол про адміністративне правопорушення.
По даному факту наказом ГУНП в Рівненській області від 27.04.2024 № 898 призначено службове розслідування відповідно до вимог статей 14-19, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893.
За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією ГУНП беззаперечно встановлено факт грубого порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , які негативно впливають на імідж та репутацію Національної поліції України, а також підривають довіру населення до поліцейських.
Склад вказаного адміністративного правопорушення належним чином задокументований поліцейськими із застосуванням портативних відеореєстраторів (бодікамер), які перебували у працівників УПП в Рівненській області ДПП НП України.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив проступок несумісний з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.
Ураховуючи наведене, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що у діях старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 встановлені явні порушення вимог службової дисципліни, недотримання статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, вимог Національної поліції України, керівництва ГУНП в Рівненській області, а також невиконання законних вимог працівників УПП в Рівненській області ДПП НПУ щодо проходження у встановленому порядку огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин на місці зупинки, так і у медичному закладі.
Причинами та умовами, які сприяли вчиненню дисциплінарного проступку є недостатній керівний вплив зі сторони керівників на зміцнення дисципліни і законності, проявлена ними безконтрольність за дотриманням транспортної дисципліни підлеглими, неналежна організація індивідуально-профілактичної діяльності у підрозділі, а також внаслідок особистих негативних якостей та низького рівня самодисципліни старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , свідомого ігнорування ним положень Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що призвело до вчинення ним вказаного дисциплінарного проступку.
01 травня 2024 року Наказом ГУНП в Рівненській області №488 ОСОБА_1 за результатами проведеного службового розслідування притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
15 травня 2024 року Наказом ГУНП в Рівненській області №103 о/с у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби ОСОБА_1 звільнили зі служби в поліції.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут) (частина 1 статті 19 Закону №580-VIII).
Додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.
Згідно пункту 6 частини першої статті 77 Закону України №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дія Дисциплінарного статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною другою статті 1 Дисциплінарного статуту врегульовано, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до пункту 1 та 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України та утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також, які підривають авторитет Національної поліції України.
Згідно з частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно із зазначеним Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Згідно з частиною 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до частини третьою статті 12 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
За змістом частини 1 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Частиною 2 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Згідно частини 3 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частина 4 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 6 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Наказом МВС України №893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України (далі - Порядок №893).
Згідно розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
За таких підстав, представник позивача вважає, що службове розслідування проведено однобоко, неповно та без з'ясування всіх обставин справи, оскільки тривало всього три дні (два дні якого припало на вихідні суботу та неділю) з 27 квітня по 01 травня 2024 року, а тому прийняте рішення щодо звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ прийняте передчасно та підлягає скасуванню.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 25.07.2024р. відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Щодо суті спору, судом встановлено наступне.
27 квітня 2024 року Наказом ГУНП в Рівненській області №893 призначено та проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни, що призвели до складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно слідчого слідчого відділення поліції №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Сиротюка І.Ю.
01 травня 2024 року Наказом ГУНП в Рівненській області №488 ОСОБА_1 за результатами проведеного службового розслідування притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
15 травня 2024 року Наказом ГУНП в Рівненській області №103 о/с у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби ОСОБА_1 звільнили зі служби в поліції.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 8 Конституції Україниустановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
27 квітня 2024 року Наказом ГУНП в Рівненській області №893 призначено та проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни, що призвели до складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно слідчого слідчого відділення поліції №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Сиротюка І.Ю.
01 травня 2024 року Наказом ГУНП в Рівненській області №488 ОСОБА_1 за результатами проведеного службового розслідування притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
15 травня 2024 року Наказом ГУНП в Рівненській області №103 о/с у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби ОСОБА_1 звільнили зі служби в поліції.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут) (частина 1 статті 19 Закону №580-VIII).
Згідно пункту 6 частини першої статті 77 Закону України №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дія Дисциплінарного статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною другою статті 1 Дисциплінарного статуту врегульовано, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до пункту 1 та 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України та утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також, які підривають авторитет Національної поліції України.
Згідно з частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно із зазначеним Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Згідно з частиною 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до частини третьою статті 12 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
За змістом частини 1 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Частиною 2 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Згідно частини 3 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частина 4 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 6 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Наказом МВС України №893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України (далі - Порядок №893).
Згідно розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно матеріалів службового розслідування випливає, що 27.04.2024 близько о 02:00 год. за адресою: м. Корець, вул. Центральна, 201 (вулиця центральна в місті Корець відсутня і ніколи не існувала) до працівників управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП НП України звернувся водій транспортного засобу марки «Renault Trafic».
Наказом Національної поліції України №440 від 27.05.2016, Наказом Департаменту патрульної поліції України №1064 від 27.05.2016 поліцейськими УПП і Рівненській області з 27.05.2016 р. забезпечується цілодобове позмінне патрулювання на відрізку автомобільної дороги М-06 «Київ-Чоп» від кордону Рівненської із Житомирською областю до кордону Рівненської із Львівською областю протяжністю 185,8 км з урахуванням транспортних розв'язок з км. 259+ 850 по км.434+850. Тобто місто Корець, відноситься до територіальної юрисдикції СРПП ВП№7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, а тому притягувати до адміністративної відповідальності на вказаному відрізки дороги за порушення правил дорожнього руху України, уповноважені посадові особи відповідного підрозділу.
Згідно п.13 розділу ХІІІ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої Наказом МВС України №357 від 27.04.2020 року, під час чергування поліцейські, які залучені до несення служби в складі нарядів поліції, повинні перебувати на дільниці, визначеній для несення служби (зона оперативного реагування наряду поліції). У виняткових випадках, за вказівками оперативного чергового чи відповідального по підрозділу, наряди поліції здійснюють реагування на правопорушення або події, які вчинені на іншій дільниці, після інформування диспетчера. Залишати зону реагування нарядам поліції без дозволу диспетчера забороняється.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений в Інструкції затвердженій спільними наказами МОЗ/МВС №1452/735 від 09.11.2015. Крім того ст.266 КУпАП чітко прописує алгоритм дій поліцейських у випадку коли водій не погоджується з результатом огляду на місці зупинка, або відмовляється від проходження огляду на місці зупинки.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними (ч.5 ст.266 КУпАП).
Згідно п.6 Розділу Х вказаної Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Аналогічні вимоги до поліцейського передбачені п.8 Порядку №1103, Затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід'ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення. Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінов проти України» рішення від 09.06.2011р., заява №16347/02). Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).
Виходячи з практики застосування Європейським судом ст.6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції. Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні, як і значно перевищує мінімальний розмір штрафу, визначений ч.2 ст.53 КК України, а також передбачає обов'язкове позбавлення права керування транспортним засобом.
Згідно ч.2 ст.86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Згідно п.3 ч.2 ст.87 КПК України порушення права на захист суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод.
Відео із портативних відеореєстраторів поліцейських підтверджують порушення права на захист при складанні працівниками патрульної поліції протоколу серії ААД №382016, згідно яких ОСОБА_1 неодноразово вимагав залучення адвоката для захисту його інтересів, однак йому в цьому було категорично відмовлено поліцейським ОСОБА_2 не зважаючи, що для складання протоколу про адміністративне правопорушення в неї було 24 години (ст.254 КУпАП).
На підставі викладеного, протокол серії ААД №382016 від 27 квітня 2024 року та всі інші документи, які складалися відносно ОСОБА_3 є недопустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Стосовно порушень права професійної етики та моралі працівниками УПП в Рівненській областії.
Поліцейські після зупинення ОСОБА_1 у спілкуванні із ОСОБА_1 та своїми діями допустили порушення службової дисципліни.
Зокрема починаючи із 02.28 год. (відео портативного реєстратора 470868) ОСОБА_4 після ознайомлення із службовим посвідченням ОСОБА_1 повідомляє, що він вже є «бувшим» працівником поліції. Коли ОСОБА_1 намагається з'ясувати чому «бувшим», ОСОБА_4 відповідає: «Тому». Із цих пір разом із ОСОБА_2 робить все для того щоб сфабрикувати відносно ОСОБА_1 докази з метою притягнення останнього до адміністративної відповідальності. При цьому дозволяючи собі некоректні висловлювання на адресу ОСОБА_1 називаючи його «бараном» та «поліцаєм».
Все це свідчить про упередженість поліцейських до ОСОБА_1 , однак вказаним обставинам не надано належної оцінки, під час проведення службового розслідування.
Стосовно правових підстав прийняття Наказу про звільнення зі служби.
Наказ ГУНП в Рівненській області №103 о/с від 15 травня 2024 року у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби ОСОБА_1 виданий у період перебування ОСОБА_1 на лікуванні, що прямо суперечить частині 4 ст.22 Дисциплінарного статуту Національної поліції, згідно якої дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
Стосовно твердження у висновку службового розслідування щодо доведеності вини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Стаття 62. Конституції України передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Станом на момент завершення службового розслідування, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена, а тому твердження щодо вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 є неприпустимим.
Постановою від 26 лютого 2025 р. у справі № 563/797/24 провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відповідно до ч.ч.2-3 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.
За таких обставин існують достатні правові підстави для поновлення ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення поліції №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.
Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до п. 4 Розділу 1 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі також - Порядок), грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади в Національній поліції, та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.
Згідно з п. 15 Розділу 1 Порядку при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду.
Відповідно до п. 9 Розділу 1 Порядку при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за неповний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Згідно з п. 6 Розділу 3 Порядку поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
З матеріалів справи вбачається, що позивача було звільнено 03.06.2024р.
Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 371 КАС України, рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби (у межах суми стягнення за один місяць) - виконуються негайно.
Частиною сьомою статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Таким чином, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єктів владних повноважень допустити до негайного виконання рішення суду у частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Отже, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.
Доказів понесення сторонами судових витрат у справі на час ухвалення рішення до суду не надано, отже підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головне управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.
Поновити строк на оскарження наказу Головного управління Національної поліції у Рівненській області №488 від 01.05.2024 про грубе порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників ГУНП щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції.
Поновити строк на оскарження наказу Головного управління Національної поліції у Рівненській області №103 о/с від 03.06.2024 по особовому складу про звільнення ОСОБА_1 зі служби з поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Рівненській області №488 від 01.05.2024 про грубе порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників ГУНП щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції.
Визнання протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Рівненській області №103 о/с від 03.06.2024 по особовому складу про звільнення ОСОБА_1 зі служби з поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію.
Поновити ОСОБА_1 на посаді та допустити до негайного виконання рішення суду в цій частині.
Стягнення з Головного управління Національної поліції у Рівненській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу та допустити до негайного виконання рішення суду в цій частині.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Миколи Хвильового, буд. 2,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 40108761)
Суддя Д.Є. Махаринець