15 травня 2025 року м. Рівне №460/6963/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд стягнути до бюджету податковий борг в сумі 31749,30 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий борг у відповідача виник у зв'язку із узгодженням сум самостійно визначеного грошового зобов'язання, але не сплаченого у добровільному порядку
Ухвалою від 18.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Відповідач правом на подання письмових заперечень проти адміністративного позову не скористався.
Ухвала суду про відкриття спрощеного позовного провадження з пропозицією надати суду відзив на позовну заяву надсилалась відповідачеві за зареєстрованим місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
До суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення згідно якого ухвала суду про відкриття спрощеного позовного провадження з пропозицією надати суду відзив на позовну заяву відповідачем отримано 25.04.2025.
Відповідно до частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Відповідно до частини 11 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Пунктом 3 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Отже, виходячи з положень частини 4 статті 124 та частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення або повістка вручена належним чином.
Датою вручення судового рішення або повістки, у такому випадку, є день проставлення відділенням поштового зв'язку відповідної відмітки.
Беручи до уваги, що ухвалу суду було надіслано відповідачеві за зареєстрованим місцем проживання, суд дійшов висновку, що ухвала суду від 18.04.2025 була вручена відповідачеві належним чином.
Отже, відповідач вважаться таким, що належним чином отримав копію ухвали суду про відкриття спрощеного провадження в даній адміністративній справі.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 цього Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За даними карток особових рахунків платника податків за відповідачем рахується податкова заборгованість в загальній сумі 31749,30 грн., а саме з єдиного податку з фізичних осіб на суму 31749,30 грн.
Дана заборгованість виникла на підставі самостійно визначеного грошового зобов'язання у відповідності до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 889/АП/17-00-56 від 16.01.2021.
Оскільки відповідач суму податкового боргу в добровільному порядку не сплатив, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Суд відзначає, що згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Аналогічні норми містяться і в Податковому кодексі України (далі - ПК України). Зокрема, згідно п. 4.1.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на такому принципі як загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу. Відповідно до ст. 16 ПК України кожен платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.14.1.156 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п. 14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податковим кодексом визначено (п.14.1.137 ст.14), що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно п. 41.2 ст. 42 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.
Відповідно до п. 19-1.1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: 19-1.1.22. здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів. Також контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, на суму податкового боргу або його частини (п.20.1.34 ст.20 ПК України).
Суд відзначає, що відповідно до відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що зазначене грошове зобов'язання є узгодженим та набуло статусу податкового боргу.
Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
А за правилами пункту 59.3. цієї статті, податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
При цьому, за правилами пункту 59.5. - у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Так, позивачем було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №0002271-1305-1700 від 27 лютого 2025 року на загальну суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 31749,30 грн.
До матеріалів справи позивачем долучено докази надіслання податкової вимоги форми "Ф" №0002271-1305-1700 від 27 лютого 2025 року за адресою місцезнаходження платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який було отримано відповідачем 08.03.2025.
Таким чином, податкова вимога "Ф" №0002271-1305-1700 від 27 лютого 2025 року вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення, а саме 08.03.2025.
Разом з тим, вказана вимога у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржувалася. Докази на підтвердження протилежного учасниками справи суду не надані та судом в ході судового розгляду не здобуті.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Як закріплено у п.87.11 ст.87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Таким чином, суд наголошує, що податковий орган набуває право на стягнення податкового боргу (в тому числі і в судовому порядку) лише у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання протягом 30 днів після направлення платникові податків податкової вимоги. Згідно з матеріалами справи, податкова вимога надсилалась відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за його адресою проживання та лист було вручено 08.03.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем не порушено строк звернення до суду з даним позовом.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з частиною першою статті 90 вказаного Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На момент вирішення даної справи, у суду відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу в сумі 31749,30 грн.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи те, що суб'єктом владних повноважень не надано суду доказів понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління ДПС у Рівненській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету податковий борг в загальній сумі 31749,30 грн. з єдиного податку з фізичних осіб (18050400) та перерахувати на рахунок UA188999980314010699000017531 Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ одержувача 38012494, одержувач: ГУК у Рівн.обл/ Сарненська міс.тг/18050400.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 15 травня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Д.П. Зозуля