15 травня 2025 року м. РівнеСправа №460/7278/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Н.О. Дорошенко, розглянувши в порядку письмового провадження окреме процесуальне питання у адміністративній справі за позовом:
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність командування Військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду рапорту солдата ОСОБА_1 про звільнення його на підставі абзацу 14 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" в зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за бабусею - ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю І групи, а також потребує постійного догляду;
зобов'язати командування Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення стрільця третього стрілецького відділення третього стрілецького взводу п'ятої стрілецької роти другого стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 на підставі абзацу 14 п. 3 ч. 12 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за бабусею - ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю І групи, а також потребує постійного догляду.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
12.05.2025 від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, у якому представник Військової частини НОМЕР_1 просить витребувати додаткові докази витяги із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про: - народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з метою встановлення її батьків); - народження у кожного із батьків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 інших дітей (з метою встановлення її братів та сестер); - шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - народження дітей, матір'ю яких є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - усиновлення дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - народження ОСОБА_3 (ймовірної доньки ОСОБА_2 ); - народження у дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 власних дітей (встановлення кола онуків); - смерть кожної з осіб, встановлених вищезазначеними запитами. Вказує, що докази знаходяться й можуть бути надані (сформовані витяги з реєстру) Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Зазначені докази можуть підтвердити або спростувати наявність підстав для звільнення позивача з військової служби.
При вирішенні клопотання суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
З урахуванням змісту позовних вимог, доводів позивача та долучених до позову документів, суд зазначає, що предметом судового розгляду у цій справі є поведінка відповідача щодо відмови задовольнити рапорт позивача про звільнення на підставі абзацу 14 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" з тих підстав, що розглянувши рапорт та додані документи, командир військової частини дійшов висновку, що військовослужбовцем не підтверджено існування підстав для звільнення.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналіз вказаної правової норми свідчить про те, що учасник судового процесу - суб'єкт владних повноважень, повинен доводити правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності виключно в адміністративних справах про їх оскарження.
Відповідно до пункту 233 Положення про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
У даному випадку позивач зобов'язаний підтвердити належними та допустимими доказами обставини, які стали підставою для звернення до суду з позовом щодо оскарження бездіяльності відповідача, тобто позивач повинен підтвердити наявність підстав для звільнення з військової служби та підтвердити надання доказів, які такі обставини підтверджують, відповідачу разом із рапортом про звільнення. Натомість відповідачу належить обов'язок доказування правомірності оспорюваної поведінки щодо відмови задовольнити рапорт позивача про звільнення за результатами розгляду рапорту та долучених до нього документів.
Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що докази, які відповідач просить суд витребувати, не надавалися позивачем на обґрунтування підстав звільнення, а отже не були враховані відповідачем при відмові задовольнити рапорт. Отже такі докази не стосуються предмета доказування в цій справі. Суд вважає необхідним вказати, що під час судового розгляду справи суд не має правових підстав перебирати на себе обов'язок доказування з метою встановлення обставин поза межами перевірки правомірності оскарженої поведінки суб'єкта владних повноважень.
Статтею 79 КАС України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до положень статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
З урахуванням наведеного, суд вважає заявлене представником відповідача клопотання про витребування доказів необґрунтованим, оскільки вказані відповідачем документи в межах спірних правовідносин відповідачем не враховувалися, при цьому ні позивач у позові, ні відповідач у відзиві на такі докази не покликаються. Отже такі докази не впливають на оцінку спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 166-167, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про витребування доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.
Повну ухвалу складено 15 травня 2025 року.
Суддя Н.О. Дорошенко