15 травня 2025 року м. Рівне №460/11883/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., за участю секретаря судового засідання Яцюк К.Р., представника позивача: Троянчука Д.М., представника відповідача: Юхименко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), у якому просить суд:
визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 009109090116 від 21.06.2024, № 009108090116 від 21.06.2024 про застосування фінансових санкцій;
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 009105090116 від 21.06.2024, № 009107090116 від 21.06.2024.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на підставі наказу № 1254-п від 14.05.2024 було проведено фактичну перевірку з метою перевірки вимог законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів в місці провадження діяльності ФОП ОСОБА_1 в ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за результатами якої складено акт, за висновками якого встановлено порушення позивачем норм Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», та в подальшому винесено спірні податкові повідомлення-рішення. Звертає увагу суду на порушення процедури призначення та проведення фактичної перевірки, що є підставою для скасування результатів такої перевірки. Стверджує про відсутність порушень необлікованого виробництва та реалізації пива, оскільки під час перевірки не враховано надані позивачем видаткові накладні на придбання солоду та акти списання товару; про відсутність порушень за несвоєчасне подання звітів та подання звіту з недостовірними відомостями, оскільки спосіб заповнення звітів не є тим порушенням, за яке передбачена відповідальність; про відсутність порушень за зберігання пива в місцях, які не внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, оскільки в акті перевірки не наведено місця зберігання та вартості пива з посиланням на первинні документи; про відсутність порушень за заниження декларування акцизного податку. З наведених у позові підстав позивач вважає, що оскаржувані ним рішення контролюючого органу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
19.11.2024 через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом встановлено відсутність видаткових накладних на отримання сировини; несвоєчасне подання звітів форми РС-2 та 1-ОА за грудень 2023 року та квітень 2024 року подання звіту форми 1-ОА з недостовірними відомостями за грудень 2023 року, січень-лютий 2024 року; зберігання пива в місцях, які не внесені до Єдиного реєстру місць зберігання; заниження платником податків суми декларування акцизного податку. Допущені порушення слугували підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування фінансових санкцій, які відповідач вважає обґрунтованими та правомірними, з огляду на що просить суд відмовити у задоволенні позову.
18.03.2025 та 26.03.2025 сторонами подано до суду додаткові пояснення з окремих питань у порядку ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні учасники справи підтримали доводи заяв по суті справи та надали пояснення аналогічні цим доводам.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 14.10.2024 позовну заяву залишено без руху, з підстав пропуску строку звернення до суду, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвалою суду від 29.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 28.11.2024.
28.11.2024 підготовче засідання не відбулося у зв'язку з масованим ракетним обстрілом території України 28.11.2024, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури міста Рівного. Підготовче засідання у справі призначено на 19.12.2024.
Ухвалою суду від 19.12.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено адміністративну справу № 460/11883/24 до судового розгляду по суті на 31.12.2024
Ухвалою суду від 31.12.2024, занесеною до протоколу судового засідання, у судовому засіданні оголошено перерву до 30.01.2025.
Ухвалою суду від 30.01.2025 задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 27.03.2025
27.03.2025 справу знято з розгляду у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді у період з 27.03.2025 по 28.03.2025. Судове засідання у справі призначено на 10.04.2025.
Ухвалою суду від 10.04.2025 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 06.05.2025.
06.05.2025 у судовому засіданні, на підставі статті 227 КАС України, після судових дебатів, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав його ухвалення та проголошення до 15.05.2025.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
Суб'єкт господарювання Остапчук Андрій Олександрович здійснює діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .
Одним із видів економічної діяльності позивача є виробництво пива (КВЕД 11.05).
Як зазначено в акті перевірки, в період, який перевірявся ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність з виробництва та торгівлю пивом, відповідно до отриманих ліцензій:
на виробництво алкогольних напоїв - реєстраційний номер № 9901082021000078, термін дії з 28.07.2021 до 28.07.2026;
на право оптової торгівлі алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік - реєстраційний номер № 990210202200046, термін дії з 11.08.2022 до 11.08.2027;
на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 17160308202201907, термін дії з 12.08.2022 до 12.08.2023, № 17160308202302075, термін дії з 12.08.2023 до 12.08.2024.
27.05.2024 посадовими особами Головного управління ДПС у Рівненській області на підставі наказу від 14.05.2024 № 1254-п «Про проведення фактичної перевірки», направлень від 15.05.2024 № 2230/ЖЗ/17-00-09-01-11 та від 15.05.2024 № 2232/ЖЗ/17-00-09-01-11, згідно статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, на підставі підпункту 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог законодавства в сфері виробництва та обігу пива ФОП ОСОБА_1 за місцем провадження діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , тривалістю 10 діб.
За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Рівненській області складено акт фактичної перевірки № 7994/Ж5/17-00-09-01-12/2412403872 від 27.05.2024 (далі - акт фактичної перевірки).
У ході проведення вищезазначеної перевірки відповідачем встановлено наступні порушення податкового законодавства:
Необліковане виробництво та реалізація пива, що призводить до порушення вимог пп. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України.
Заниження декларованого акцизного податку, чим порушено вимоги пп. 214.1.1 п. 214.1 ст. 214, п.215.1 ст. 215 Податкового кодексу України.
Несвоєчасне подання звітів форми РС-2 та 1-ОА за грудень 2023 року та квітень 2024 року, а також подання звіту форми 1-ОА з недостовірними відомостями за грудень 2023 року, січень та лютий 2024 року, чим порушено вимоги статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва та і обігу спирту етилового, спиртових дистиляторів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального».
Зберігання пива в місцях зберігання, які не внесені до Єдиного реєстру місць зберігання чим порушено вимоги статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та і обігу спирту етилового, спиртових дистиляторів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального».
Відсутність видаткових накладних на отримання сировини, чим порушено п.44.1 та п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України.
Виробництво трьох сортів пива без наявності технологічних інструкцій, чим порушено наказ Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації № 85 від 29.02.1996 «Про затвердження Порядку проведення атестації виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ДСТУ 2391.201.
Не погодившись з висновками акту фактичної перевірки позивач подав до ГУ ДПС у Рівненській області заперечення від 05.06.2024, до яких було долучено копії договору купівлі продажу від 06.09.2021, видаткова накладна № Т-00000002 від 07.09.2021, прибуткові касові ордери за період з 08.09.2021 по 23.12.202, договір оренди № 1 від 01.01.2024, договір оренди № 1 від 01.01.2023 (з актами приймання передачі), оборотно-сальдові відомості за період 01.01.2023 по 15.05.2024, акти списання пива за період з 31.03.2023 по 09.05.2024, технологічні інструкції трьох сортів пива.
За результатами розгляду заперечення висновки акту фактичної викладено в наступній редакції:
Необліковане виробництво та реалізація пива, що призводить до порушення вимог пп. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України.
Заниження декларованого акцизного податку, чим порушено вимоги пп. 214.1.1 п. 214.1 ст. 214, п.215.1 ст. 215 Податкового кодексу України.
Несвоєчасне подання звітів форми РС-2 та 1-ОА за грудень 2023 року та квітень 2024 року, а також подання звіту форми 1-ОА з недостовірними відомостями за грудень 2023 року, січень та лютий 2024 року, чим порушено вимоги ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва та і обігу спирту етилового, спиртових дистиляторів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального».
Зберігання пива в місцях зберігання, які не внесені до Єдиного реєстру місць зберігання чим порушено вимоги статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та і обігу спирту етилового, спиртових дистиляторів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального».
Відсутність видаткових накладних на отримання сировини, чим порушено п.44.1 та п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки № 7994/ Ж5/17-00-09-01-12/2412403872 від 27.05.2024 Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийнято:
Податкове повідомлення-рішення № 009105090116 від 21.06.2024, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з пива в розмірі 184290,00 грн та застосовану штрафну санкцію в розмірі 18429,00 грн.
Податкове повідомлення-рішення № 009107090116 від 21.06.2024, яким застосовано суму штрафної санкції в розмірі 1020,00 грн за відсутність видаткових накладних на отримання сировини.
Рішення про застосування фінансових санкцій № 009108090116 від 21.06.2024, яким застосовано фінансову санкцію в сумі 33540,00 грн за зберігання пива в місцях зберігання, які не внесені до Єдиного реєстру місць зберігання.
Рішення про застосування фінансових санкцій № 009109090116 від 21.06.2024, яким застосовано фінансову санкцію в сумі 119000,00 грн за несвоєчасне подання звітів форми РС-2 та 1-ОА за грудень 2023 року та квітень 2024 року, а також подання звіту форми 1-ОА з недостовірними відомостями за грудень 2023 року, січень та лютий 2024 року.
Не погодившись із зазначеними рішеннями податкового органу, позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу від 03.07.2024, за результатами розгляду якої рішенням ДПС України про результати розгляду скарги оскаржувані рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 21.06.2024 № 009105090116, № 009107090116 та рішеннями про застосування фінансових санкцій від 21.06.2024 № 009108090116, № 009109090116, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд враховує позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 23.11.2023 по справі № 160/7797/23, щодо того, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства; «Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскаржуючи саме наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень (рішень) платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки, яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка»; «Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України».
З огляду на зазначену вище правову позицію, враховуючи підстави та предмет заявленого позову, першочергово суд вважає за доцільне надати оцінку правомірності призначення та проведення відповідачем перевірки, за результатами якої прийняті спірні податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій і з цього приводу суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Абзацом першим п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Так, підпунктом 75.1.3. пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Зміст наказу на проведення перевірки № 1254-п від 14.05.2024 та акт перевірки свідчить про те, що відповідачем проведено фактичну перевірку.
Порядок проведення фактичної перевірки визначено у статті 80 ПК України.
Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пунктом 80.2 ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених пп. 80.2.1 - 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Тобто, існування хоча б однієї з обставин, передбачених вказаними положеннями Податкового кодексу України, наділяє контролюючий орган правом на проведення фактичної перевірки.
Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені статтею 81 ПК України. Так, відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Щодо правового змісту підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України в контексті визначення підстави для проведення фактичної перевірки, а також застосування абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України в аспекті достатності відображення в змісті наказу підстав для її проведення, Верховний Суд у постанові від 28.05.2024 у справі № 280/1431/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, в яких зазначив, що оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов'язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов'язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.
У зазначеній постанові суду Судова палата акцентувала увагу на тому, що у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України має це відобразити у вищезазначений спосіб. Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки.
В обґрунтування позиції щодо протиправності призначення фактичної перевірки, позивач, зокрема посилається на те, що у наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави для проведення перевірки, тоді як зазначення у ньому норм підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України не свідчать про наявність інформації про порушення платником вимог податкового законодавства, яка може слугувати підставою для здійснення податкового контролю у формі фактичної перевірки.
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
(1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
(2) здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
У постановах від 25 січня 2019 року (справа № 812/1112/16), від 07 листопада 2019 року (справа № 140/391/19), від 10 квітня 2020 року (справа № 815/1978/18), від 12 серпня 2021 року (справа № 140/14625/20) від 01 червня 2022 року (справа № 520/7331/21) Верховний Суд вказував, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:
наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 11.05.2023 у справі № 500/5559/22 зауважив, що погоджується з такими висновком і не вбачає підстав для відступу від нього.
З огляду на наведене, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при здійсненні визначених законодавством функцій у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального правомірно провів спірну фактичну перевірку позивача відповідно до приписів пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, позаяк норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону 481/95-ВР покладені на відповідача.
Крім того, в матеріалах справи міститься, доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Рівненській області № 697/17-00-09-00-07 від 14.05.2024, зміст якої, вказує на наявність інформації до призначення перевірки про можливі порушення щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій ФОП ОСОБА_1 . Разом з тим, виявлено незначні обсяги виробництва та реалізації пива, які зазначаються в поданих підприємцем звітах.
Враховуючи наведені обставини та правовий висновок Верховного Суду у постанові від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23, суд вважає, що наявність посилання у згаданому наказі на проведення перевірки на пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, як на підставу проведення такої, фактичним підтвердженням чого є доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Рівненській області № 697/17-00-09-00-07 від 14.05.2024, не може вказувати на протиправність такого наказу.
По суті виявлених органом ДПС порушень суд зазначає наступне.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 009107090116 від 21.06.2024 яким до позивача застосовано суму штрафної санкції в розмірі 1020,00 грн за відсутність видаткових накладних на отримання сировини.
У відповідності до пп.16.1.2. п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобовязаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів
За змістом п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У відповідності до п.44.3 ст.44 ПК України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання-з передбаченого цим Кодексом граничного термін) подання такої звітності.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (п.44.6 ст.44 ПК України).
З акту перевірки слідує, що відповідно до технічного звіту № 17 від 02.01.2024, здійснено виробництво 100 л сусла пива «Stahlberg Житнє» та використано 2 кг солоду житнього. Для перевірки не надана видаткова накладна на отримання солоду житнього. Разом з тим, позивач жодним чином не спростовує висновків акту перевірки у цій частині.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач, як платник акцизного податку зобов'язаний був забезпечити зберігання документів, що підтверджують придбання сировини для виробництва пива протягом установлених статтею 44 ПК України строків їх зберігання та їх надання контролюючому органу при здійсненні заходів податкового контролю для підтвердження задекларованих показників податкової звітності.
У випадку ж невиконання такого обов'язку до фізичних осіб підприємців, застосовуються штрафи відповідно до п. 121.1 ПК України, зокрема за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Отже, до позивача правомірно застосовано суму штрафної санкції в розмірі 1020,00 грн за відсутність видаткових накладних на отримання сировини, а тому податкове-повідомлення-рішення № 009107090116 від 21.06.2024 скасуванню не підлягає.
Щодо рішення про застосування фінансових санкцій № 009108090116 від 21.06.2024, яким до позивача застосовано фінансову санкцію в сумі 33540,00 грн за зберігання пива в місцях зберігання, які не внесені до Єдиного реєстру місць зберігання.
У відповідності до абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон 481/95-ВР ) до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі встановлення фактів зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів, або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.
З огляду на наведену норму, обов'язковою умовою визначення розміру штрафної санкції за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів, або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру є визначення вартості товару який знаходиться у такому місці.
Як вбачається з акту перевірки, загальна вартість пива, яке розлито в кеги та зберігається у двох приміщеннях, які не внесених до Єдиного реєстру, становить 28446,00 грн з ПДВ однак відповідачем не зазначено в акті перевірки на підставі яких первинних документів було визначено таку вартість, а тому суд погоджується з твердженнями позивача про те, що відсутність таких даних унеможливлює перевірку такого розрахунку та свідчить про його необґрунтованість.
Суд наголошує, що факт вчинення правопорушення має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях суб'єкта владних повноважень, який виступає від імені Держави
Крім того в рішенні про застосування фінансових санкцій № 009108090116 21.06.2024 про застосування фінансових санкцій за зберігання пива в місцях зберігання, які не внесені до Єдиного реєстру місць зберігання зазначено штраф в сумі 33540,00 грн, що не відповідає 100% вартості товару, який згідно акту перевірки зберігався в приміщеннях, які не внесені до Єдиного реєстру.
Відтак, суд приходить до висновку про необґрунтованість застосування суми штрафу в рішенні про застосування фінансових санкцій № 009108090116 від 21.06.2024, що в свою чергу свідчить про його невідповідність критеріям, визначеним частини 2 статті 2 КАС України, а тому таке рішення податкового органу є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо рішення про застосування фінансових санкцій № 009109090116 від 21.06.2024, яким до позивача застосовано фінансову санкцію в сумі 119000,00 грн за несвоєчасне подання звітів форми РС-2 та 1-ОА за грудень 2023 року та квітень 2024 року, а також подання звіту форми 1-ОА з недостовірними відомостями за грудень 2023 року, січень та лютий 2024 року.
Як свідчать обставини справи під час перевірки (з урахуванням результатів розгляду заперечень на акт перевірки) встановлено несвоєчасне подання звітів за формою РС-2 та 1-ОА за грудень 2023 року та квітень 2024 року. Зазначені обставини сторонами не заперечуються.
Крім того актом перевірки (з урахуванням результатів розгляду заперечень на акт перевірки) стверджується про подання позивачем звіту форми 1-ОА за грудень 2023 року, січень та лютий 2024 року з недостовірними відомостями (відсутня інформація про контрагентів).
За позицією позивача, відсутність інформації про контрагентів не може рахуватися недостовірними відомостями при надані звітності, встановленої статтею 16 Закону № 481/95-ВР, оскільки недостовірними відомостями може вважатися тільки та інформація, яка суперечить фактичному стану підтвердженому первинними документами та даним, що містяться в них.
Надаючи оцінку таким доводам позивача суд враховує наступне.
У відповідності до ч. 3 ст. 16 Закону № 481/95-ВР суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які мають ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця, до 10 числа наступного місяця, звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов'язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений абзацом двадцять другим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовується.
Форма звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форма № 1-ОА) та звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма 2-РС), порядок їх заповнення, затверджені наказом Міністерства фінансів України № 49 від 11.02.2016 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з Порядком № 49 звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб'єкта господарювання.
В розділі ІІ Порядку заповнення форми звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» визначено Порядок заповнення розділу І «Обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв», зокрема у графах 1, 2 зазначаються відповідно код та вид продукції згідно з додатком до наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 року за № 340/28470. У графі 3 зазначається залишок алкогольних напоїв на початок звітного місяця. У графі 4 зазначається обсяг придбання алкогольних напоїв усього за звітний період суб'єктом господарювання, який здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями. У графі 5 зазначається обсяг придбання алкогольних напоїв суб'єктом господарювання у виробника алкогольних напоїв у звітному місяці. У графі 6 зазначається обсяг придбання алкогольних напоїв суб'єктом господарювання у підприємств оптової торгівлі у звітному місяці. У графі 7 зазначається обсяг придбання алкогольних напоїв суб'єктом господарювання за імпортом у звітному місяці. У графі 8 зазначається обсяг реалізації алкогольних напоїв усього за звітний період. У графі 9 зазначається обсяг реалізації алкогольних напоїв у роздрібну торгівлю у звітному місяці. У графі 10 зазначається обсяг реалізації алкогольних напоїв підприємствам оптової торгівлі у звітному місяці. У графі 11 зазначається обсяг реалізації алкогольних напоїв на експорт у звітному місяці. У графі 12 зазначаються витрати при проведенні внутрішньо-складських операцій, транспортуванні тощо. У графі 13 зазначається залишок алкогольних напоїв на кінець звітного місяця.
Розділом ІІІ Порядку заповнення форми звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» визначено порядок заповнення розділів ІІ та ІІІ Звіту про перелік контрагентів, у яких/яким здійснювало(а)ся придбання/реалізація алкогольних напоїв зокрема у графі 2 зазначається код адміністративно-територіальної одиниці згідно з додатком до наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 року за № 340/28470. У графі 3 зазначається найменування або прізвище, ім'я, по батькові контрагента. У графі 5 зазначається код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта суб'єкта господарювання. У графі 6 зазначається відповідний код алкогольної продукції згідно з додатком до наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 року за № 340/28470. У графі 7 зазначається обсяг придбаних/реалізованих алкогольних напоїв.
У Звіті повинні зазначатися достовірні відомості, зокрема, про фактичні обсяги обігу (в тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв та контрагентів. Порушення вказаного обов'язку, про що зазначено в акті перевірки, позивачем не спростовується.
В наданих позивачем суду звітах форми 1-ОА за грудень 2023 року, січень та лютий 2024 року в розділі І відображено кількість реалізованого пива покупцям, а в розділі ІІІ відсутня будь-яка інформація про контрагентів яким відбувалася реалізація пива.
Отже, в поданих позивачем до контролюючого органу звітах форми 1-ОА за грудень 2023 року, січень та лютий 2024 відображено з недостовірними відомостями.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального, тютюнової сировини посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до абз. 23 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено, а позивачем не спростовано факту несвоєчасного подання звіту за формою РС-2 та 1-ОА за грудень 2023 року та квітень 2024 року та подання звіту форми 1-ОА за грудень 2023 року, січень та лютий 2024 року з недостовірними відомостями, що є порушення ч. 3 ст.16 Закону № 481/95-ВР, за яке передбачена відповідальність у відповідності до абз. 23 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР, що свідчить про правомірність застосування до позивача штрафу в розмірі 119000,00 грн, а тому у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині слід відмовити.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 009105090116 від 21.06.2024, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з пива в розмірі 184290,00 грн та застосовану штрафну санкцію в розмірі 18429,00 грн.
Перевіркою встановлено факт необлікованого виробництва та реалізація пива без сплати акцизного податку: пиво Stahlberg світле «Пшеничне» - 6250 л та пиво Stahlberg світле - 42847 л.
Відповідно до пп. 215.3.1 п.215.3 ст. 215 ПК України податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво: пиво із солоду (солодове) гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту 59,82 грн. Сума визначеного податкового зобов'язання акцизного податку становить 169115,00 грн.
Перевіркою встановлено, що під час перевірки ФОП ОСОБА_2 надав видаткові накладні на отримання сировини, які були враховані при обрахунку виробництва сортів пива. В результаті проведеного огляду приміщень пивоварні складу сировини не виявлено, як і під час проведення інвентаризації. Проведено співставлення кількості отриманої сировини згідно з видатковими накладними (загальна кількість отриманого солоду 14710 кг) та її використання на виробництві згідно наданих технічних звітів (всього використано 4146,5 кг) виявлено розбіжність в загальній кількості 10563,5 кг сировини різних сортів. Податковий орган врахував відсутність залишків сировини та дійшов вірного висновку про те, що отриманий по видаткових накладних солод використаний на виробництво пива, при цьому позивачем не надано документів на його виробництво та реалізацію, а відтак приймаючи до уваги цей факт, є слушними доводи відповідача про необліковане виробництво пива, що призводить до несплати акцизного податку.
З приводу несплати акцизного податку з виявлених розбіжностей реалізації пива на суму 6115,00 грн відповідачем був проведений аналіз даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 «Товари на складі» та видаткових накладних/накладних на переміщення, в результаті якого виявлено, що в оборотно-сальдових відомостях зазначається більша кількість пива, ніж в видаткових накладних на переміщення. Під час проведення перевірки, пояснення в різниці кількості пива або акти списання зіпсованого пива не надавались та, відповідно, не складались. До заперечення на акт перевірки позивачем було надано акти списання зіпсованого пива без пояснень причин його зіпсування, зокрема аналізів зіпсованого пива. Також послідовність номерів актів списання не відповідають послідовності дат їх складання. З врахуванням того, що в деклараціях акцизного податку зазначалась кількість реалізованого пива, відповідно до видаткових накладних/накладних на переміщення, тобто менша кількість ніж в оборотно-сальдовій відомості, а також невідповідність актів списання пива, податковий орган дійшов вірного висновку про заниження позивачем декларування акцизного податку.
Щодо заниження декларування акцизного податку в поданих деклараціях акцизного податку за січень 2023 - квітень 2024 року на суму 9060,00 грн то в деклараціях акцизного податку зазначено невірну об'ємну частку спирту, що обумовило заниження акцизного податку на вказану суму.
Загальна сума несплаченого акцизного податку з реалізації пива становить 184290,00 грн (169116,00 грн + 9060,00 грн + 6115,00 грн).
За результатами перевірки, з врахуванням розглянутих заперечень, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 009105090116 від 21.06.2024, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з пива в розмірі 184290,00 грн та застосовану штрафну санкцію в розмірі 18429,00 грн, і таке рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.
Стосовно того, що в податковому повідомленні-рішенні № 009105090116 від 21.06.2024 у графі загальна сума збільшеного грошового зобов'язання за платежем акцизний податок з пива зазначено загальну суму 184290,00 грн замість 202719,00 грн (184290,00 грн + 18429,00 грн), то це не впливає на правильність визначеного розміру грошового зобов'язання за результатами перевірки, позаяк загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані Верховним Судом у постановах від 19 травня 2020 року у справі № 820/2300/18, від 30 квітня 2020 року у справі № 810/384/16, від 17 березня 2020 року у справі № 808/4140/15, від 25 січня 2019 року у справі № 812/1112/16, у яких Верховний Суд звертав увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.
Суд зауважує, що позивачем не спростовано належними та достовірними доказами вищенаведені обставини, про які зазначено у акті перевірки.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналіз вказаної правової норми свідчить про те, що відповідач повинен доводити правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності. Водночас, позивач не позбавлений обов'язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Тобто, обов'язок доказування в адміністративному процесі не покладено виключно на суб'єкта владних повноважень, а розподілений в залежності від вимог та заперечень.
У даному випадку обов'язок доказування правомірності спірних рішень належить відповідачу, в той час як позивач зобов'язаний підтвердити належними та допустимими доказами спростування обставин, які стали підставою для прийняття відповідачем таких рішень, а також підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.
Так, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13.11.2018 по справі № 805/528/17-а (адміністративне провадження № К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
З огляду на наведене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити частково, скасувавши рішення № 009108090116 від 21.06.2024 про застосування фінансових санкцій.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Частиною третьою статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 3378,50 грн, що підтверджується квитанцією від 01.10.2024, відтак, на користь ОСОБА_1 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області, документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 335,15 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень, податкових повідомлень-рішень, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 009108090116 від 21.06.2024 про застосування фінансових санкцій.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 335 грн (триста тридцять п'ять) грн 15 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Повний текст рішення складений 15 травня 2025 року
Суддя Ольга ПОЛІЩУК