15 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/6420/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С. розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі № 440/6420/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
12 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та надіслати позивачу довідку про грошове забезпечення станом на 01.02.2023;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 при виготовленні довідок розмір посадового окладу та окладу за військове звання визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704;
- додаткові види грошового забезпечення нарахувати з його посадового окладу, з його окладу за військовим званням, з його відсотків за вислугу років;
- врахувати рекомендації, вказані у рішенні Верховного Суду від 05.03.2024 у зразковій справі № Пз/990/6/23 (№ 380/19324/23);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та надати довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2023, в якій зазначити:
посадовий оклад 7300 грн
оклад за військовим званням 2040 грн
надбавка за вислугу років 50 % 4670 грн
надбавка за особливості проходження служби 78 % 10927,80 грн
надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% 730 грн
надбавка за класну кваліфікацію 7% 511 грн
премія 390% 28470 грн
Всього 54648,80 грн.
13.05.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Головка А.Б. у справі № 440/6420/25. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що суддя Головко Андрій Богданович не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки у відповідності до пп.5 п. 1 ст. 36 ЦПК України не може забезпечити об'єктивності розгляду справи. В аналогічній справі № 440/337/25 він знехтував рішенням Верховного Суду від 05.03.2024 по зразковій справі № Пз/990/6/23 (№ 380/19324/23), де в розділі ІІІ п. 16 зазначено; "З метою уникнення спорів через зазначення у довідках про розмір грошового забезпечення невідповідного (зменшеного) відсоткового значення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, розглядаючи справи щодо визначення розміру посадового окладу і окладу за військовим званням відповідно до Постанови № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, суд в резолютивній частині рішення має вказувати, у якому розмірі (відсоткове значення) мають бути зазначені у довідках щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія.". ОСОБА_2 в своєму рішенні вказав: "З приводу ж конкретних розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, що підлягають відображенню у довідці про розмір грошового забезпечення позивача, то такими повноваженнями наділений виключно відповідач. Тож у цій частині вимог позов задоволенню не підлягає.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року (суддя Головко А.Б.) передано справу №440/6420/25 для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підставою передачі для вирішення заяви про відвід судді Головка А.Б. іншому складу суду, слугував висновок суду про необґрунтованість поданої позивачем заяви.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15.05.2025 суддею з розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді у справі № 440/6420/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, визначено суддю Полтавського окружного адміністративного суду Бойка С.С.
Відповідно до частин восьмої та одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Оцінюючи обґрунтованість заяви ОСОБА_1 про відвід судді Головка А.Б. суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
За змістом частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Як зазначено Верховним Судом України, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості (постанова Верховного Суду України від 11 жовтня 2006 року №21-496во06). Водночас, для того, аби ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Згідно з частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. У статті 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах "Piersac vs Belgium, Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі "Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.
Таким чином, Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб'єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.
Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право сторони на подання заяви про відвід.
Згідно уставленої практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Важливо зазначити, що відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Як зазначено у рішенні Європейського суду по справі "Білуха проти України", стосовно об'єктивного критерію слід визначити, … чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії"). Довіра - це суб'єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв'язку з цим викликають недовіру до суду.
При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.
Презюмуючи вищевикладене, посилання у заяві про відвід судді Головка А.Б. на прийняття ним рішення в аналогічній справі №440/337/25, без врахування рішення Верховного Суду від 05.03.2024 по зразковій справі №Пз/900/6/23 (№380/19324/23) не може бути обставиною, яка може викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді справи №440/6420/25.
Крім того, заявником не обгрунтовано пряму чи опосередковану заінтересованість судді Головка А.Б. в цілому в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду або об'єктивності при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів поданої заяви про відвід не вбачається.
Суд вважає, що обставини, на які посилається заявник у заяві про відвід суддів, не доводять наявності визначених процесуальним законом підстав, за яких суддя підлягає відводу.
Відтак, суддею Полтавського окружного адміністративного суду Бойком С.С., за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід, не встановлено існування будь-якої з підстав, зазначених у статтях 36 - 37 Кодексу адміністративного судочинства України, для відводу судді Головка А.Б.
Окрім цього, суд наголошує, що відповідно до частини третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до положень статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Отже, з аналізу вказаних вимог законодавства вбачається, що приписами статей 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано строк подання заяви про відвід судді та установлено, що відвід судді може бути заявлений у десятиденний строк, що обчислюється з дня отримання учасником ухвали про відкриття провадження, але до початку підготовчого або першого судового засідання.
Вказаними вище нормами законодавства не передбачено порядку заявлення відводу судді до вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
За викладених обставин, заява ОСОБА_1 від 12.05.2025 (вх№32637/25 від 13.05.2025) про відвід судді Головка А.Б. від розгляду адміністративної справи №440/6420/25 задоволенню не підлягає.
Частиною дванадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 12.05.2025 (вх№32637/25 від 13.05.2025) про відвід судді Головка Андрія Борисовича у справі № 440/6420/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.С. Бойко