15 травня 2025 р. справа № 400/9404/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомфермерського господарства «СВК-АГРО», пров. Бригадний, 2, м. Миколаїв, 54050,
до відповідачівГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053,
провизнання протиправними та скасування рішень від 16.07.2024 р. № 11419352/44541181, № 11419351/44541181 та зобов'язання вчинити певні дії
Фермерське господарство «СВК-АГРО» (далі - позивач або ФГ «СВК-АГРО») звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач 1 або ГУ ДПС у Миколаївській області) та Державної податкової служби України (далі - відповідач 2 або ДПС України), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати повністю Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11419352/44541181 від 16.07.24 р., прийняте Комісією Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;
- визнати протиправним та скасувати повністю Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11419351/44541181 від 16.07.24 р., прийняте Комісією Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 9 від 22.12.23 р. та № 10 від 26.12.23 р., подані ФГ «СВК-АГРО» датою їх фактичного подання.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що після зупинення реєстрації поданих ним податкових накладних він надав податковому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрація яких зупинена. Позивач наголошує на тому, що ним подано всі первинні документи, які підтверджують суть і зміст господарської операції, на виконання яких складені податкові накладні, однак без належних на те підстав позивачу відмовлено в їх реєстрації. Відтак, спірні рішення вважає протиправними.
Від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що на момент винесення оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації податкових накладних. Також, наполягає, що чинним законодавством не встановлено обов'язку податкового органу зазначати в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної; контролюючий орган не може наперед знати, які саме документи наявні у платника податку, адже перелік, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися залежно від її особливостей.
Від ДПС України відзив до суду не надходив, ухвала про відкриття провадження отримана ним через особистий кабінет підсистеми «Електронний суд» 08.10.24 р.
Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження на підставі матеріалів справи.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Позивач зареєстрований як юридична особа 01.02.22 р., перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області. Основним видом діяльності позивача є 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів.
01.12.23 року між позивачем та ТОВ «ТЕН-А» був укладений договір поставки № 01/12-23, згідно з предметом якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, відповідно до переданої постачальником комерційної пропозиції або замовлень покупця окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних та (або) специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього грошову суму відповідно до умов, передбачених договором (п. 1.1 договору).
21.12.23 р. позивач отримав від ТОВ «ТЕН-А» усне замовлення на поставку 20 000 кг моркви (код УКТ ЗЕД 0712905000) за ціною 11,75 грн. без ПДВ 1 кг на загальну суму 282 000 грн., в тому числі 47 000 грн. ПДВ. При цьому, ТОВ «ТЕН- А» вивезення моркви гарантувало за власні кошти та власним транспортом.
22.12.23 р. на виконання умов договору, позивач поставив ТОВ «ТЕН-А» моркву (код УКТ ЗЕД 0712905000) в кількості 20 000 кг за ціною 11,75 грн. без ПДВ 1 кг на загальну суму 282 000 грн., в тому числі 47 000 грн. ПДВ., що підтверджується видатковою накладною № 14 від 22.12.23 р.
25.12.23 р. позивач отримав від ТОВ «ТЕН-А» усне замовлення на поставку 15 461 кг моркви (код УКТ ЗЕД 0712905000) за ціною 11,75 грн. без ПДВ 1 кг на загальну суму 218000,10 грн., в тому числі ПДВ 36 333,35 грн. При цьому, ТОВ «ТЕН-А» вивезення моркви гарантувало за власні кошти та власним транспортом.
26.12.23 р. на виконання умов договору, позивач поставив ТОВ «ТЕН-А» моркву (код УКТ ЗЕД 0712905000) в кількості 15 461 кг за ціною 11,75 грн. без ПДВ 1 кг. на загальну суму 218 000,10 грн., в тому числі 36 333,35 грн. ПДВ., що підтверджується видатковою накладною № 15 від 26.12.23 р.
На виконання вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України позивачем складено та направлено до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні № 9 на загальну суму 282 000 грн., в тому числі 47 000 грн. ПДВ, № 10 на загальну суму 218 000,10 грн., в тому числі 36 333,35 грн. ПДВ.
Контролюючим органом зупинена реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 9 від 22.12.23 р., № 10 від 26.12.23 р.
Згідно з квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені вище податкові накладні податковий орган прийняв, а їх реєстрацію зупинив, оскільки Обсяг постачання товару/послуги 0712, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН.
Позивачем подано Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, в якому надало додаткові пояснення (із зазначенням першої події) та документи.
За результатами розгляду пояснень позивача податковим органом прийнято рішення № 11419352/44541181 від 16.07.24 р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 9 від 22.12.23 р. та рішення № 11419351/44541181 від 16.07.24 р., яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 10 від 26.12.23 р.
Підставою для їх прийняття стало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України, передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.10 р. (далі - Порядок № 1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
З 01.02.20 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.19 р. № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок № 1165), яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. "а" або "б" п. 185.1 ст. 185, пп. "а" або "б" п. 187.1 ст. 187, абзацу 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов'язку.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Як вбачається із змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, підставою для такого зупинення став п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток № 1 до Порядку № 1165), відсутність товару/послуги, зазначеної в ПН, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПК/РК до ПН на збільшення суми податкових зобов'язань, яку подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку.
Суд звертає увагу, що посилання у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних на п. 1 Критеріїв ризиковості не розкриває зміст та не конкретизує підстав зупинення реєстрації податкових накладних, а також не відображає переліку документів, необхідних податковому органу для реєстрації таких накладних.
Верховний Суд у постановах від 16.04.19 р. у справі № 826/10649/17, від 28.11.19 р. у справі № 1640/2650/18, від 03.11.21 р. у справі № 360/2460/20 вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Відповідно до матеріалів справи, у квитанції не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до неї, які визначені пунктом 11 Порядку № 1165.
Формальне зазначення у квитанціях пропозиції "надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН" є лише дублюванням норми пп. 3 п. 11 Порядку № 1165.
Умови такої пропозиції дають підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання відповідача на їх недостатність чи неповноту та спростовує доводи про недостатність документів, поданих позивачем на підтвердження реальності проведених операцій.
Таким чином, жодних відомостей стосовно господарської операції з контрагентом відповідач 1 у квитанціях не зазначає, але витребує документи та пояснення, які спростовують цю податкову інформацію, не зазначаючи при цьому їх перелік.
За таких умов, рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії та породжує неоднозначне їх трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.19 р. затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
Згідно п. 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
За приписами п. 5 Порядку № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
За приписами п. 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Тобто чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
З оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних вбачається, що вони не містять конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а лише містить загальну фразу про те, що причиною їх прийняття є ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконано вимоги контролюючого органу та надано відповідні пояснення до яких долучено копії наявних документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій.
Суд дійшов висновку, що позивачем надано повний пакет документів щодо господарських операцій з ТОВ ТЕН-А, а саме: копія письмових пояснення від 16.06.24 р. до ПН № 9 від 22.12.23 р., копія статуту ФГ «СВК-АГРО»; копія рішення засновника № 2 від 26.01.22 р., інформаційна довідка № 370525641 від 19.03.24 р., копія довідки Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 20.02.24 р. № 225/02-15, Звіти про площі та валові збори сільського культур, плодів, ягід і винограду, витяг та виписка з ЄДР щодо ФГ «СВК-АГРО», копія договору поставки № 01/12-23 від 1 грудня 2023 р., копія видаткової накладної № 14 від 22 грудня 2023 р., копія товарно-транспортної накладної № 14 від 22 грудня 2023 р., банківська виписка за 26.12.23 р., копія видаткової накладної № 15 від 26 грудня 2023 р., копія товарно-транспортної накладної № 15 від 26 грудня 2023 р., банківська виписка за 26.12.23 р., копії договору № 2209/202201 від 22.09.22 р. укладеного з ФОП ОСОБА_1 , видаткової накладної № ВН-2810202201 від 28.10.22 р., виписок із банківського рахунку, копії договору купівлі-продажу № 2211/22 від 22.11.22 р. укладеного з СТОВ «Златожар», видаткової накладної № 49 від 22.11.22 р., виписок із банківського рахунку, копії договору № 07/02Т постачання сільськогосподарського обладнання від 20.02.23 р. укладеного з ПП «Веста-І», акту приймання-передачі від 23.02.23 р., ТТН № Р17 від 23.02.23 р., видаткової накладної № 17 від 21.02.23 р., виписок із банківського рахунку, копії договору поставки № 2022/127 від 30.01.23 р. укладеного з ТОВ «Бейо Україна», рахунку-фактури № 19-СФ10948 від 15.02.23 р. на суму 33 786 грн. з ПДВ, видаткової накладної № 20-РН007643 від 20.02.23 р. на суму 33 786.00 грн. з ПДВ, банківської виписки за 17.02.23 р., копії договору поставки № 9 від 04.02.22 р. укладеного з ТОВ «Агрікультура консалтинг», рахунку на оплату № 151 від 06.05.22 р. на суму 121 874,98 грн. з ПДВ, № 182 від 23.05.22 р. на суму 69 600 грн. з ПДВ, видаткових накладних № 155 від 16.05.23 р. на суму на суму 121 874,98 грн. з ПДВ, № 172 від 23.05.23 р. на суму на суму 69 600 грн. з ПДВ, банківської виписки, копії договору № 128/222 від 04.07.2022 із специфікацією № 8872 від 04.07.22 р. укладених з ТОВ «Украгропроект», видаткової накладної № 8678 від 04.07.22 р. на суму 9 435 грн. з ПДВ, банківської виписки про оплату, копії договору поставки № АП-19-2101 від 27.06.22 р. із специфікацією № АП-19- 2101Сп2 від 02.08.22 р., угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог № 000000347 від 24.10.22 р. укладених з ТОВ «Хімагромаркетинг», видаткових накладних № АП-19-04897 від 06.07.22 р. на суму 2 864,28 грн. з ПДВ, № АП-19-05304 від 03.08.22 р. на суму 997,12 грн. з ПДВ, банківських виписок про оплату, копії договору постачання № ОД/390/2023 від 29.08.23 р. укладеного з ТОВ «ТД «Агрохім», видаткових накладних № ТДАГ10659 від 05.09.23 р. на суму 14 362,50 грн. з ПДВ, № ТДАГ10911 від 13.09.23 р. на суму 2 286 грн. з ПДВ, № ТДАГ11263 від 26.09.23 р. на суму 17 645,10 грн. з ПДВ, банківських виписок про оплату, копії договору № СК-318 26/01 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням паливних карта на АЗС 28.03.22 р. укладеного з ТОВ «Кворум-нафта», акту приймання-передай від 28.03.22 р., видаткової накладної № 18598 від 30.11.22 р., банківської виписки про оплату, копії накладних вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № № 0000-000003 від 03.04.23 р., 0000-000011 від 14.09.23 р., 0000-000014 від 26.09.23 р., 0000-000015 від 05.09.23 р., 0000-000016 від 02.08.23 р., 0000-000017 від 01.08.23 р., 0000-000018 від 05.07.23 р., накладної на передачу готової продукції № 2 від 01.10.23 р., копії облікових листів тракториста-машиніста №№ 0000-000023 від 01.04.23 р., 0000-000024 від 03.04.23 р., 0000-000025 від 05.07.23 р., 0000-000026 від 01.08.23 р., 0000-000027 від 02.08.23 р., 0000-000033 від 05.09.23 р., 0000-000036 від 14.09.23 р., 0000-000041 від 26.09.23 р., 0000-000044 від 01.10.23 р.
Не надаючи оцінки наданим позивачем первинним документам, податковий орган прийняв спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
Доказів та обґрунтувань того, що подані документи складені або оформлені з порушенням вимог чинного законодавства відповідачем не надано.
Отже, відповідачем 1 безпідставно не надано оцінки вищезазначеному перед прийняттям спірних рішень.
Наявні в матеріалах справи документи у повній мірі підтверджують реальність вищевказаних господарських операцій, за наслідками яких складено та направлено для реєстрації податкові накладні.
Таким чином, відповідачем 1 не доведено правомірність рішень щодо відмови у реєстрації податкових накладних та неврахування таблиці даних платника податків, відтак спірні рішення підлягають скасуванню.
Позивач просить суд зобов'язати ДПС України зареєструвати податкові накладні № 9 від 22.12.23 р. та № 10 від 26.12.23 р. датою їх фактичного подання на реєстрацію.
Відповідно до пп. 19, 20 постанови КМУ № 1246 від 29.12.10 р. податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Зобов'язання відповідача - ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну датою її фактичного подання на реєстрацію є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
За таких обставин, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в цій частині та зобов'язати відповідача 2 зареєструвати податкові накладні № 9 від 22.12.23 р. та № 10 від 26.12.23 р. датою їх фактичного подання на реєстрацію.
Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав, захист законних інтересів і, у випадку задоволення судом його вимог, рішення повинно мати наслідком реальне відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивач сплатив у розмірі 4 844,80 грн., доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали.
З урахування задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 в сумі 4 844,80 грн.
Також, позивач просить суд здійснити розподіл судових витрат у вигляді правничої допомоги в сумі 5 000 грн.
До позову позивач додав ордер на надання правничої допомоги від 06.10.24 р. та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії МК № 001334.
Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята статті 134 КАС України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20 травня 2020 р. у справі № 240/3888/19, від 31 березня 2020 р. у справі №726/549/19, від 11 грудня 2019 р. у справі №2040/6747/18), що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.04.21 р. у справі № 640/194/98/19.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 р. у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 р. у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 р. у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Зважаючи на те, що у наданих представником позивача документах відсутні відомості про час, витрачений на правову допомогу та неможливо достеменно встановити витрати в розмірі 5 000 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -
1. Позов фермерського господарства «СВК-АГРО» (пров. Бригадний, буд. 2, м. Миколаїв, 54050, ЄДРПОУ 44541181) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 44104027), Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393), задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області № 11419352/44541181 від 16.07.24 р., № 11419351/44541181 від 16.07.24 р.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкові накладні № 9 від 22.12.23 р. та № 10 від 26.12.23 р., складені фермерським господарством «СВК-АГРО» (пров. Бригадний, буд. 2, м. Миколаїв, 54050, ЄДРПОУ 44541181) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 44104027) на користь фермерського господарства «СВК-АГРО» (пров. Бригадний, буд. 2, м. Миколаїв, 54050, ЄДРПОУ 44541181) судовий збір в сумі 4 844,80 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні вісімдесят копійок).
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз