15 травня 2025 р. справа № 400/2930/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач або ГУ ПФУ в Миколаївській області), в якому просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо вiдмови здійснити з 01.02.2024 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.02.2025 року № 9/1/2725 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії;
2) зобов'язати відповідача здійснити з 01.02.2024 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.02.2025 року № 9/1/2725 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії та з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що відповідач протиправно відмовив у перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.02.2025 року № 9/1/2725 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виданої станом на 01.01.2024 року. Окрім того, при перерахунку пенсії з 01.01.2025 року відповідач обмежив розмір пенсії позивача максимальним розміром. Позивач вважає протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо обмеження розміру його пенсії, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ), якою встановлено обмеження пенсій максимальним розміром.
Відповідач позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з тих підстав, що перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення здійснюється на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а так як п. 1, 2 Постанови № 103 визнані протиправними та нечинними, на тепер у відповідача відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.02.2025 року № 9/1/2725. Крім того, з метою реалізації норм статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» спрямованих на оптимізацію видатків на виплату пенсій, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, 03.01.2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" (далі - Постанова № 1). Отже, з урахуванням приписів Постанови № 1 пенсія позивачу виплачується без обмеження максимальним розміром та складає 29 480,89 грн.
Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 року у справі № 400/10364/24 та ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду, ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовив та направив до ГУ ПФУ в Миколаївській області довідку від 13.02.2025 року № 9/1/2725 станом на 01.01.2024 року.
25.02.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату належної пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.02.2025 року № 9/1/2725 у розмірі 90% грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, збільшеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 року, постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 року, постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 року, постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 року.
ГУ ПФУ в Миколаївській області листом від 11.03.2025 року повідомило позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку (у тому числі на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення) та виплати пенсії у зв'язку із скасуванням п. 1 та 2 Постанови № 103 та змін до п. 5 і додатку № 2 Порядку № 45. З 01.03.2025 року індексацію пенсії позивача розраховано з урахуванням Постанови № 209. Розмір пенсії з 01.03.2025 року складає 41 531,62 грн. З урахуванням вимог Постанови № 1, розмір пенсійної виплати з 01.03.2025 року складає 29 480,89 грн.
Не погоджуючись з зазначеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
За змістом пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 року (далі - Порядок № 45), пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017 року (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 року, скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 2 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, зокрема, до Постанови № 704, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Таким чином, пункт 4 Постанови № 704 після внесення до нього відповідних змін визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року".
У подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким, зокрема, у пункт 4 Постанови № 704 внесені відповідні зміни.
Отже, з 29.01.2020 року відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Застосування цих нормативних актів у подібних правовідносинах вже було предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 02.08.2022 року у справі № 440/6017/21 Верховний Суд дійшов таких висновків:
"(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням."
У рішенні від 18.12.2024 року у справі № 400/10364/24 суд дійшов висновку, що відмова відповідача щодо підготовки і надання до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2024 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини), є протиправною.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення суду виготовив та направив до ГУ ПФУ в Миколаївській області довідку від 13.02.2025 року № 9/1/2725 станом на 01.01.2024 року для перерахунку пенсії позивача.
У ГУ ПФУ в Миколаївській області у зв'язку з отриманням зазначеної довідки виник обов'язок перерахувати пенсію позивача з 01.02.2024 року.
Однак, відповідачем було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії із урахуванням нової довідки про розмір грошового забезпечення.
Щодо твердження відповідача про те, що строк звернення до суду з даним позовом позивачем пропущено, суд зазначає наступне.
Так, згідно ч. 3 ст. 51 Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Подібна правова позиція щодо застосування норми права викладена в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 року у справі № 442/5891/17, від 31.05.2021 року у справі № 750/6708/17, від 18.08.2021 року у справі № 592/10230/17.
Таким чином, строк звернення до суду позивачем не пропущено.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, відповідач протиправно не провів позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до оновленої довідки про складові грошового забезпечення від 13.02.2025 року станом на 01.01.2024 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Щодо вимоги позивача про перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, суд враховує наступне.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1, відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2025 року, після чого розмір пенсії з урахуванням максимального розміру склав 29 480,89 грн.
З 01.03.2025 року відповідач на виконання приписів постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" провів індексацію пенсії позивача, внаслідок чого сума індексації склала 1 500 грн., а загальний розмір нарахованої позивачу з 01.03.2025 року пенсії з урахуванням індексації, доплат та підвищень склав 41 531,62 грн., з урахуванням максимального розміру - 40 031,62 грн., до виплати з 01.03.2025 року йому була встановлена пенсія у розмірі 29 480,89 грн.
Обмеження пенсій військовослужбовців встановлювались ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано неконституційними положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду зазначено, що положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Тож з урахуванням висновків, сформульованих у рішенні Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, з 20.12.2016 року частина 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, є нечинною, а тому не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
Стосовно наявності у постанові Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року № 209 положення про підвищення пенсій "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом", суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У спірних відносинах положення постанови № 209 суперечить приписам Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
Зважаючи на факт визнання неконституційними положень ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає, що пенсійний орган обмежуючи позивачу виплату пенсії максимальним розміром, діяв всупереч приписам Конституції України та Закону № 2262-ХІІ.
Що стосується встановлення коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, то в ухвалі від 06.02.2025 року у справі № 520/909/25 Верховний Суд звернув увагу на те, що ним неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування норм права у спорах, пов'язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII.
Зокрема, у постановах від 16.12.2021 року у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 року у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 року у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 року у справі № 440/994/20, від 17.03.2023 року у справі № 340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону № 2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, у зв'язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідач зобов'язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, зокрема і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Щодо позовної вимоги про перерахунок розміру пенсії виходячи з 90% грошового забезпечення, суд виходить з того, що матеріалами справи підтверджується призначення позивачу пенсії виходячи саме з такого відсотка грошового забезпечення.
Призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення і для перерахунку пенсії колишніх військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі № 686/12623/17.
Частина 5 ст. 13 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій та статус суддів" передбачає, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Оскільки спосіб судового захисту повинен бути ефективним, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 01.02.2024 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.02.2025 року № 9/1/2725 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії та проведення виплати пенсії після її перерахунку з обмеженням максимального розміру.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.02.2025 року № 9/1/2725 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, починаючи з 01.02.2024 року, виходячи з 90% грошового забезпечення, а також провести виплату пенсії без обмежень максимального розміру пенсії та без застосування обмежувальних коефіцієнтів, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз