про відмову в забезпеченні позову
15 травня 2025 р. № 400/4906/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., розглянувши у письмовому проваджені матеріали заяви про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить суд визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо включення на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації відомості у Єдиний державний у реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести достовірні відомості про виключення з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів
Одночасно з позовом 14 травня 2025 року позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов'язані з призовом на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до набрання законної сили судовим рішенням по цій справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що відповідно до виданого тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 був поставлений на військовий облік відповідно наказу НМОУ № 610 від 27.11.2017 року, зарахований у запас.
У 2023 році був викликаний за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_6 та 14.03.2023 року на підставі ст.37 п.6 ч.6 (як засуджений) виключений з військового обліку, про що вчинено відповідний запис за місцем військового обліку.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до вимог частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.
Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або інщого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Позивач вказує, що при зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) надав своє тимчасове посвідчення №4/575, пояснив, що не є військовозобов'язаним, просив виправити помилку його відомостей у військовому обліку та виключити з обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Натомість, отримав відмову та пояснення, що його включили у зв'язку з його реєстрацією місця проживання та перенесення даних з міграційного реєстру.
Отже, при формуванні реєстру ОБЕРІГ у 2023 році його помилково включили на підставі даних міграційного реєстру на військовий облік та він помилково почав обліковуватися у 4 відділі ІНФОРМАЦІЯ_8 (Казанка) та одночасно стояв на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 за місцем проживання.
Питання правомірності не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відомості про виключення ОСОБА_1 з військовогo обліку, відповідно до записів, які містяться у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, є предметом вирішення спору по суті заявленої позовної заяви.
Проте, слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
При цьому основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Разом з тим, надані представником позивача матеріали до заяви, щодо оскаржуваних дій, фактично не є беззаперечними та потребують оцінки під час розгляду справи по суті спору. Тобто, встановлення наявності/відсутності підстав для прийняття оспорюваного рішення відповідача, є можливим лише під час розгляду справи по суті на підставі повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі.
Таким чином, правова оцінка питань правомірності дій ІНФОРМАЦІЯ_8 про відмову виключення позивача з військового обліку має надаватися судом під час розгляду справи по суті за наслідками дослідження доказів, що містяться в матеріалах справи.
Водночас, не розглядаючи справу по суті, не перевіряючи фактичних обставин справи та не досліджуючи докази, суд позбавлений можливості погодитись із твердженням про протиправність оскаржуваного рішення.
Таким чином, заява про забезпечення позову у вищевказаний спосіб є фактичним вирішенням справи без її розгляду по суті, що суперечить принципам адміністративного судочинства, визначеного ч. 3 ст. 2 КАС України.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 22.12.2020 (справа № 640/9593/20), та відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Водночас, суд зазначає, що заявник також жодними належними та допустимими доказами не довів, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Так, твердження про можливість істотного ускладнення чи неможливості виконання рішення суду в цій справі у разі невжиття заходів забезпечення адміністративного позову заявник фактично ґрунтує на тому, що позивача можуть призвати на військовому службу, у зв'язку із чим він втратить статус військовозобов'язаного та набуде статус військовослужбовця, що унеможливить отримання ним відстрочки.
Водночас, заявник не надав доказів, що відповідач вживає заходи щодо призову його на військову службу під час мобілізації, зокрема, відсутні докази виклику позивача шляхом направлення відповідної повістки чи мобілізаційного розпорядження.
Інші обставини, на які покликається заявник зазначену обставину не підтверджують.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність на даний час підстав для задоволення заяви позивача про застосування заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Олександр Михайлович Мельник