про залишення позовної заяви без руху
14 травня 2025 р. № 400/4849/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Брагар В. С., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доВійськова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до військової частини НОМЕР_1 та просить суд:
- визнати протиправною буздіяльність відповідача щодо здійснення позивачу перерахунку грошового забезпечення(щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу(зокрема грошова допомога на оздоровлення) з 29.01.2020 по 17.09.2024, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня відповідно 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 років на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати відповідача перерахувати грошове забезпечення позивача (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу (зокрема грошова допомога на оздоровлення) з 29.01.2020 по 17.09.2024, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня відповідно 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 років на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо здійснення перерахунку грошової компенсації за 48 діб невикористаної щорічної відпустки та невикористаних 98 діб відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2024 роки з урахуваннямдодаткової винагороди у розмірі 30 000грн;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошової компенсації за 48 діб невикористаної щорічної відпустки та невикористаних 98 діб відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2024 роки з урахуваннямдодаткової винагороди у розмірі 30 000грн;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу поточної індексації за період з 06.12.2017 по 28.02.2018 та з 01.01.2024 по 17.09.2024;
- зобов'язати відповідачавиплатити позивачу поточну індексацію за період з 06.12.2017 по 28.02.2018 та з 01.01.2024 по 17.09.2024;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 17.09.2024 року, всупереч приписам пункту 5 Порядку № 1078;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 17.09.2024 року, всупереч приписам пункту 5 Порядку № 1078;
- зобов'язати відповідача надати до суду довідку про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення за 2017-2024 роки з вказівкою на нарахування та розмір індексації грошового забезпечення та роз'ясненням щодо місяця, за яким здійснювалося обчислення індексу споживчих цін 9 базового місяця).
- визнати Суд перевірив відповідність позовної заяви вимогам, встановлених статтею 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, і дійшов наступного висновку.
Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами частини третьої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
За частиною другою цієї статті в цій же редакції, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст.116 КЗпП України).
Згідно з пунктом 1 Глави XIX КЗпП України (у редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови КМУ від 27.06.2023 №651 з 24:00 год. 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов таких висновків:
1) у разі якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то правове регулювання здійснюється так: правовідносини, які мають місце в період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період із 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»);
2) з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
За такого розуміння застосування правових норм в аспекті строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати конкретно в цій судовій справі Судова палата зазначила, що спірний період (з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року) умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (19 липня 2022 року) та після цього.
Період із 01 лютого 2020 року до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Проте період із 20 липня 2022 року по 30 березня 2023 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення особи до суду з дня одержання нею письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні.
Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову потрібно обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що в цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Відповідно до прохальної частини позову спірний період становить з 29.01.2020 по 17.09.2024.
При цьому, при звільненні (переведенні) військовослужбовця останньому вручається, зокрема, грошовий атестат.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що позивача виключено зі списків Військової частині 17.09.2024.
Позивач звернувся до суду з позовом 13.05.2025.
Таким чином, позивач звернувся до суду з пропуском строку, встановленого ст. 122 КАС України в частині позовних вимог за період з 20.07.2022 по 17.09.2024.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позову шляхом подання суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, вказати обставини, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій за період з 19.07.2022 по 17.09.2024.
3. Роз'яснити позивачу, що наслідками невиконання ухвали суду відповідно до частини 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України є повернення позовної заяви.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Брагар