14 травня 2025 рокусправа № 380/653/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Г оловного управління Пенсійного фонду У країни у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованих та недоодержаних її померлим чоловіком ОСОБА_2 сум пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита АндреяДО; ЄДРПОУ 13814885) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) виплату суми недоодержаної її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсії, нарахованої на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 року у справі №380/4992/23 та від 30.01.2024 року у справі №380/29680/23.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що вона є членом сім'ї (дружиною) померлого пенсіонера, ОСОБА_2 , та реалізувала своє право на недоодержану пенсію в порядку, встановленому ч.1 ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч.1 ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», шляхом звернення до відповідача не пізніше шести місяців після його смерті. Однак відповідач відмовив позивачу у виплаті недоодержаної її померлому чоловіку пенсії, нарахованої на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 року у справі №380/4992/23 та від 30.01.2024 у справі №380/29680/23. Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернулася до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді від 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач 06.02.2025 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, може бути здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. За таких обставин вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Від представника позивача 10.02.2025 надійшла відповідь на відзив.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі №380/4992/23, яке набрало законної сили 22.06.2023, позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії задоволено. Зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.43 і 63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІІ, положень постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 р. №704, виходячи із 80% сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.12.2022 №С/12140 із урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, починаючи з 01.04.2019..
На виконання вказаного судового рішення здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року, внаслідок чого нарахована доплата пенсії за період з 01.04.2019 року по 31.07.2023 року в сумі 290256,09 грн.
Крім цього рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі №380/29680/23, яке набрало законної сили 01.03.2024, позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено. Зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити з 01.08.2023 ОСОБА_2 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно свідоцтва про смерть від 22.03.2024 року серії НОМЕР_2 , виданого Мостиським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському раоні Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
За життя виплата ОСОБА_2 нарахованої суми доплати пенсії на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 року у справі №380/4992/23 та від 30.01.2024 у справі №380/29680/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області не здійснена. Вказане не заперечується сторонами по справі.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу від 27.08.1966 року серії НОМЕР_3 , позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 .
28.08.2024 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила виплатити їй пенсію, що належала ОСОБА_2 і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю.
Листом від 10.09.2025 відповідач повідомив позивачеві, що доплата пенсії, яка обчислена на виконання судових рішень, не включається до складу спадщини та може бути виплачена особі за умови покладення судом зобов'язань в частині виплати пенсії, яка була нарахована померлому.
Позивач, вважаючи, що пенсійний орган протиправно відмовив у виплаті їй, як члену сім'ї померлого, нарахованих її чоловіку сум пенсії, звернулась до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Згідно ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Порядок виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера унормований ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частиною 1 якої передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі №200/10269/19-а сформульована висновок про те, що «у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч.1 ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч.1 ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Аналогічне правозастосування наведене у постанові Верховного Суду від 06.04.2022 року у справі №200/10136/20-а.
За приписами п.1 ч.2 ст.36 цього Закону, непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Право позивача на отримання суми пенсії, що належала пенсіонерові ОСОБА_2 і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, не заперечується сторонами у даній справі. У листі-відмові від 10.09.2024 відповідач посилається лише на те, що спірна доплата може бути отримана позивачем за умови покладення судом зобов'язань в частині виплати позивачеві пенсії, яка була нарахована померлому.
Втім, суд не приймає до уваги вказані аргументи відповідача, адже такі суперечать приписам ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Більше того, позивач звернулась до відповідача із заявою в порядку, передбаченому вищенаведеними статтями, а не в порядку виконання судових рішень у справі №380/4992/23 та у справі №380/29680/23.
При цьому, суд враховує, що позивачем дотримано строк звернення із такою заявою, а саме не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 року у справі №380/4992/23 та від 30.01.2024 у справі №380/29680/23 набрали законної сили за життя померлого ОСОБА_2 , нарахування пенсії було проведено, однак не було виплачено, позивач має право на виплату їй недоотриманих її чоловіком у зв'язку з його смертю сум пенсії у порядку ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Тому, відмовляючи позивачеві у виплаті нарахованої, але не виплаченої, пенсії померлого ОСОБА_2 , відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованих та недоодержаних її померлим чоловіком ОСОБА_2 сум пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) виплату суми недоодержаної її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсії, нарахованої на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі №380/4992/23 та від 30.01.2024 у справі №380/29680/23.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан