Рішення від 15.05.2025 по справі 640/10797/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ

Іменем України

15 травня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/10797/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), з вимогою зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення позивачу сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 10728,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 16.07.2020 ОСОБА_1 було придбано житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідний договір купівлі-продажу № 1263 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бишевець О.В.

Позивачем було сплачено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 10728,00 грн.

При цьому позивач вказує, що придбана квартира згідно з договором купівлі-продажу від 16.07.2020 № 1263 є першим і єдиним житлом, яке належить йому на праві приватної власності.

Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Водночас, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві в поверненні сплаченого позивачем пенсійного збору було відмовлено.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 11.08.2022 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Зі змісту пункту дев'ятого статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» випливає, що від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування звільняються фізичні особи, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Також вказано, що Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операції № 1740 визначає умовою звільнення від сплати збору відсутність факту купівлі житла, зокрема як частки в спільному майні подружжя.

Звільнення покупця від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на підставі підпунктів «в» або «г» пункту 15-2 Порядку № 1740 можливе за умови наявності зазначених у цих підпунктах інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому обов'язок надання нотаріусу необхідних відомостей та документів (інформації, відомостей, довідок тощо), що необхідні для звільнення від сплати збору, покладається на покупця.

Позивач, сплативши збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, не скористався правом, яке дозволяє звільнення від сплати останнього на підставі Порядку № 1740.

В додатках до позовної заяви відсутні документи, що підтверджують право позивача на звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Отже, проведена позивачем сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, на думку відповідача, свідчить про те, що майно придбавалось позивачем не вперше, що встановив нотаріус.

На виконання приписів пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 640/10797/22 передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду, яким прийнято справу до провадження та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Також судом було запропоновано учасникам справи, у строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про прийняття справи до провадження, надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також в разі врегулювання спору на даний момент.

Письмових пояснень або заяв щодо вказаних обставин від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом громадянина України, карткою платника податків.

Судом встановлено, що 16.07.2020 між позивачем - ОСОБА_1 (Покупець) та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Теннессі», яке діє від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Клевер Кепітал» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу квартири (далі - Договір), згідно з яким позивач придбав квартиру загальною площею 38,4 кв.м., житловою площею 15,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Квартира).

Згідно з пунктом 2.1. Договору Продавець зобов'язаний продати Покупцю Квартиру вільну від будь-яких застав, іпотек та інших обмежень та обтяжень, а Покупець зобов'язаний прийняти Квартиру та сплатити за неї купівельну ціну у гривні, що становить 1 072 744,70 грн без ПДВ.

Також у пункті 8.4. Договору вказано, що Покупець сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бишевець О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1263.

Сплата позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% вартості нерухомого майна у сумі 10728,00 грн, підтверджується копією квитанції від 07.07.2020 № 0.0.1759900223.1.

Позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 30.11.2021 (зареєстрована за № 53213/8 від 06.12.2021) щодо повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 15.12.2021 № 2600-0603-8/202124 повідомлено, що нотаріус зобов'язаний сприяти громадянам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду. Частиною першою статті 46 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва обов'язково використовує відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Отже, враховуючи вищевикладене, заява позивача про повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 10728,00 грн до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, є безпідставною.

Також судом встановлено, що позивач вдруге звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 02.02.2022 (зареєстрована за № 6778/8 від 04.02.2022), в якій просив сформувати та подати до Державної казначейської служби України подання про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 16.07.2020, а саме 10728,00 грн.

У листі від 08.02.2022 № 2600-0603-8/22927 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві наведено аналогічні обґрунтування щодо безпідставності заяви позивача, що й у вищенаведеному листі відповідача від 15.12.2021 № 2600-0603-8/202124.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам) справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону № 400/97-ВР регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок № 1740 в редакції, чинній на момент сплати позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування).

Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 15-2 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно з абзацом 1 пункту 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26 вересня 2020 року (далі - Постанова № 866, в редакції, чинній на момент подання позивачем заяв про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування), внесено зміни Порядку № 1740, зокрема пункт 15-2 доповнено підпунктами «в» і «г» такого змісту:

«в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.».

Пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:

«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в» і “г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що з 26 вересня 2020 року держава створила дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.

Для цього фізична особа подає нотаріусу:

- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;

- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

При цьому слід вказати, що до 26.09.2020 такий механізм був відсутній.

Також у зазначених положеннях пункту 15-2 Порядку № 1740 (в редакції Постанови № 866) деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації.

З огляду на наведене під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об'єктом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, а і його безоплатну приватизацію.

Отже, з 26.09.2020 за умови отримання від фізичної особи згаданих вище документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20.

Отже суд зазначає, що до 26.09.2020 був відсутній відповідний механізм за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу, тому позивач був позбавлений можливості скористатися ним.

Водночас, позивач не був позбавлений можливості після вказаної дати скористатися механізмом повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що ним і було зроблено.

При цьому слід зазначити, що вперше відповідну заяву щодо повернення вказаного збору, позивачем подано до відповідача в грудні 2021 року, тобто після набрання чинності наведених вище змін до Порядку № 1740, внесених Постановою № 866.

Тому, при оформленні відповідної заяви та пакету документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, позивачу необхідно було керуватися, зокрема положеннями підпункту «в» пункту 15-2 Порядку № 1740, у редакції Постанови № 866.

Як вже зазначалось вище, підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 визначено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

При цьому, відповідно до пункту 20 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396, документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки, видані органом приватизації за попередніми місцями проживання після 1992 року, щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території).

Крім того, положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.1993 № 305 «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків» та Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.08.2000 № 179, з метою використання житлових чеків за їх призначенням в установах Ощадбанку України відкриваються приватизаційні депозитні рахунки, на які зараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян. Облік операцій за депозитними рахунками в установах банку здійснюється за позабалансовими рахунками відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 (зі змінами).

Отже, розпорядником інформації про залишки житлового чеку на відповідному позабалансовому рахунку є також Ощадбанк, який надає інформацію про наявність/відсутність особи у списках на приватизацію.

Позивач звертався до відповідача із заявами про повернення помилкового сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири в сумі 10728,00 грн від 30.11.2021 (зареєстрована за № 53213/8 від 06.12.2021) та від 02.02.2022 (зареєстрована за № 6778/8 від 04.02.2022), яку позивачем додано до матеріалів справи.

Судом встановлено, що до заяви від 02.02.2022 позивач додав копію договору купівлі-продажу квартири, копію квитанції про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 216520032, копію листа від 15.12.2021 № 2600-0603-8/20124, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухому майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 21.01.2022 № 295727916.

Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 5 частини шостої постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України» від 23.07.2014 № 280 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Пенсійний фонд України організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо, зокрема забезпечення надходжень від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 988/18283, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом в межах спірних правовідносин є орган пенсійного фонду, то саме на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Аналіз вказаного свідчить, що підставою для оформлення вказаного подання, є надання особою визначених підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформації та пакету документів.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів надання позивачем Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві повного пакету документів, зазначених у підпункті «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 щодо підстав звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, позивачем не було надано довідки про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду або їх залишок.

Таким чином, поданий позивачем до відповідача пакет документів є недостатнім (некомплектним) для вчинення відповідачем дій щодо складення подання про повернення помилково сплачених коштів, а тому суд не вбачає в даному випадку з боку відповідача ознак допущення протиправної бездіяльності (дій) щодо не оформлення відповідного подання про повернення позивачу безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

При цьому слід зазначити, що відповідна відмова відповідача не є перешкодою для позивача повторно звернутися до територіального органу ПФУ із належно оформленою заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з додатками, передбаченими підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740.

Наведені висновки узгоджуються з позицією Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 05.12.2024 у справі № 320/20577/24, від 11.03.2025 у справі № 320/19666/24 у подібних правовідносинах.

В той же час слід вказати, що посилання відповідача на те, що добровільна сплата позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна свідчить про те, що майно придбавалося не вперше, що встановив нотаріус, є незмістовними, оскільки добровільна сплата вказаного збору жодним чином не свідчить, що нерухоме майно придбано не вперше та з матеріалів справи вбачається, що нотаріус таких обставин не встановлював.

Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Щодо судових витрат в цій справі суд зазначає, що за правилами статті 139 КАС України у випадку відмови в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи, покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Відповідачем вимог щодо відшкодування йому судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи не заявлено.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Качанок

Попередній документ
127369942
Наступний документ
127369944
Інформація про рішення:
№ рішення: 127369943
№ справи: 640/10797/22
Дата рішення: 15.05.2025
Дата публікації: 19.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (17.06.2025)
Дата надходження: 07.02.2025
Предмет позову: про визнання відмови щодо повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна протиправною, зобов’язання вчинити певні дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
КАЧАНОК О М
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві
позивач (заявник):
Зубков Анатолій Андрійович