про залишення позовної заяви без руху
14 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3065/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: ГУ ДПС у Кіровоградській області, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ГУ ДПС у Кіровоградській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення:
1) за період з 01.01.2022 по 31.12.2022
- від 24.07.2024 №0607270-2408-1121-UA35040330000014430 в розмірі 8200,14 грн.
- від 24.07.2024 №0607271-2408-1121-UA35040330000014430 в розмірі 25967,11 грн.
2) за період з 01.01.2023 по 31.12.2023
- від 24.07.2024 №0607266-2408-1121-UA35040330000014430 в розмірі26766,1 грн.
- від 24.07.2024 №0607267-2408-1121-UA35040330000014430 в розмірі 5120,45 грн.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові від 27.01.2022 р. у справі №160/11673/20 (провадження №К/9901/30170/21) Верховний Суд зазначив, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Судова палата зазначила, що стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами. Однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження). Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України. Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, судова палата відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок. Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Так, позивач, зокрема, не погоджується з податковими повідомленнями - рішеннями, які прийняті податковим органом 24.07.2024 року.
Між тим, з даною позовною заявою позивач звернувся лише 12.05.2025 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду за захистом своїх прав.
Згідно частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до суду із цим позовом.
Крім того, слід вказати, що до матеріалів справи долучено копію поштового конверту та трекінгу з сайту Укрпошти, які не можуть бути прийняті судом в якості доказів, оскільки з їх змісту не можливо встановити, що саме оскаржувані рішення були в тому поштовому відправленні.
Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Однак, заявник повинен звернутися із відповідною заявою, вказати поважні причини пропуску строку та надати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до Кіровоградського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням причин такого пропуску, а також докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачу строк, протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до закінчення строку визначеного судом до канцелярії суду, електронного кабінету чи електронної пошти суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав, що можуть свідчити про поважність пропуску такого строку з підтверджуючими відповідні обставини доказами.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО