13 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/945/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши питання про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)
відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через адвоката Пузира В.О., 13.02.2025 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою судді від 20.02.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 12.03.2025 року суд прийняв заяву представника позивачки про зміну позовних вимог та залучив до участі у справі другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непризначення ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням вимог статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 21.12.2024 року перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , врахувавши для обчислення пенсії заробітну плату, визначену за весь період страхового стажу відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки), та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
В порядку розподілу судових витрат стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
До суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника позивачки - адвоката Пузира В.О. від 21.04.2025 року, у якій він просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідачів на користь позивачки судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20565 грн. До заяви додав докази, які підтверджують розмір таких витрат.
Про намір вимагати відшкодування цих судових витрат представник позивачки повідомляв суд у заяві від 13.02.2025 року, поданій разом з позовом.
Ухвалою судді від 07.05.2025 року питання про ухвалення додаткового судового рішення у справі призначено до розгляду у письмовому провадженні.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Пунктом 3 частини 1 статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 3 статті 143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з частинами 4, 5 статті 143 КАС України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивача про розподіл між сторонами судових витрат позивача на правничу допомогу адвоката, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Верховний Суд у постановах від 24.11.2021 року у справі №420/1109/20, від 29.11.2021 року у справі №420/13285/20, від 03.12.2021 року у справі №1.380.2019.000502 вказав, що, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Представник позивачки подав до суду такі докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу: договір про надання професійної правничої допомоги від 25.01.2025 року, укладений між АО "Науменко, Боруш і партнери" та Медведенко О.Г., акт №1 від 17.02.2025 року про приймання професійної правничої допомоги на суму 8645 грн., акт №2 від 15.04.2025 року про приймання професійної правничої допомоги на суму 11920 грн., квитанції до платіжних інструкцій про перерахування ОСОБА_1 на рахунок АО "Науменко, Боруш і партнери" коштів в сумі 8645 грн. та 11920 грн.
До акту №1 від 17.02.2025 року включені такі роботи (послуги) адвоката та їх вартість:
- консультація усна - 800 грн.,
- складання адвокатського запиту до ГУ ПФУ в Кіровоградській області - 1600 грн.,
- складання позовної заяви немайнового характеру - 6000 грн.,
- відправка процесуального документу до суду засобами "Електронного суду" - 80 грн.,
- відправка письмової кореспонденції поштою - 80 грн. (+ 85 грн. послуги АТ "Укрпошта", чек №153 від 28.01.2025).
До акту №2 від 15.04.2025 року включені такі роботи (послуги) адвоката та їх вартість:
- складання клопотання про залучення співвідповідача - 2800 грн.,
- складання заяви про зміну предмета позову - 4000 грн.,
- складання відповіді на відзив ГУ ПФУ в Кіровоградській області - 2400 грн.,
- складання відповіді на відзив ГУ ПФУ в Донецькій області - 2400 грн.,
- відправка процесуальних документів до суду засобами "Електронного суду" - 320 грн.
Представники відповідачів заперечили щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх завищення та неспівмірність.
Суд зазначає, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Суд враховує, що вказана адміністративна справа є справою незначної складності, яка розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні). Судова практика у справах цієї категорії є сформованою, а підготовка позовної заяви не потребувала виконання складних робіт. Подання позивачем відповідей на відзиви у справах такої категорії не передбачено. Підготовка та подання інших заяв і клопотань не вимагала значних зусиль та часу від адвоката.
Суд вважає, що клопотання відповідачів про зменшення витрат на правничу допомоги адвоката слід задовольнити та виходячи із критерію розумної необхідності таких витрат, враховуючи складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт, компенсувати позивачці витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн.
Ця судові витрати слід стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань обох відповідачів, бездіяльність яких суд у цій справі визнав протиправною, по 2000 грн. з кожного.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 132-143, 250, 252, 255, 262 КАС України, суд, -
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ