15 травня 2025 року м. Київ № 320/15145/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова Михайла Олександровича про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова Михайла Олександровича про скасування арешту, накладеного постановою відповідача від 27.10.2020 ВП № 63416727 на рахунки позивача, відкриті в Акціонерному товаристві Комерційний банк "ПриватБанк".
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що виконавче провадження стосовно позивача завершено на підставі заяви стягувача, проте арешт на рахунки не був знятий.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024, суддю Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 було звільнено у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 прийнято справу до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2020 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни від 25.07.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 1034, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим М.О. відкрито виконавче провадження № 63416727.
Одночасно з відкриттям виконавчого провадження № 63416727, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим М.О. було винесено постанову від 27.10.2021 про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 .
Позивач зазначає, що має відкриті рахунки в АТ КБ «Приват Банк», на яких знаходяться грошові кошти а саме: картковий рахунок НОМЕР_1 ; картковий рахунок НОМЕР_2 ; картковий рахунок НОМЕР_3 ; картковий рахунок НОМЕР_4 .
Позивачем була подана позовна заява до Шевченківського районного суду м. Києва про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни від 25.07.2019.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2021 у справі № 761/36755/20 було визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни від 25.07.2019, зареєстрований в реєстрі за № 1034, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 271432,12 грн.
Позивач зауважує, що відпали правові підстави для примусового стягнення з неї грошових коштів на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни від 25.07.2019, тому звернулася до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. з клопотанням про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», проте відповіді на своє клопотання від приватного виконавця не отримала.
Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков М.О. своєю постановою від 06.08.2021, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернув виконавчий документ стягувачу на підставі заяви стягувача. В даній
постанові зазначено, що стягнення не проводилося. Постанову про стягнення з боржника основної винагороди винесено в окреме виконавче провадження. Такі дії приватного виконавця були вчинені вже після ухвалення судового рішення про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. При цьому, приватний виконавець був по даній цивільній справі залучений в якості третьої особи, однак, приватний виконавець не зняв арешт з майна та банківських рахунків після повернення виконавчого документа стягувачу.
Наведене зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до абз. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 1404 реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження (далі - АСВП, Система), порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції.
Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 56 Закону № 1404 арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, не перешкоджає продажу шляхом приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.
У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об'єкта (для об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису); 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо; 4) якщо опису підлягає об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості - ідентифікатор об'єкта будівництва (закінченого будівництвом об'єкта) (для об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису).
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Нормами ч. ч. 4, 5 ст. 59 Закону № 1404 визначено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому ст. 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Наслідки повернення виконавчого документа визначенні ст. 40 Закону № 1404. У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п. 1, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 37 цього Закону № 1404, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
У разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ч. 1 ст. 37 Закону № 1404, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Отже, виконуючи рішення, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.
Судом досліджено, що 27.10.2020 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни від 25.07.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 1034, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим М.О. відкрито виконавче провадження № 63416727. Одночасно з відкриттям виконавчого провадження № 63416727, приватним виконавцем виконавчого округу київської області Чучковим М.О. було винесено постанову від 27.10.2021 про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2021 у справі № 761/36755/20 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни від 25.07.2019, зареєстрований в реєстрі за № 1034, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 271432,12 грн.
Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков М.О. своєю постановою від 06.08.2021, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404, повернув виконавчий документ стягувачу на підставі заяви стягувача. В даній
постанові зазначено, що стягнення не проводилося. Постанову про стягнення з боржника основної винагороди винесено в окреме виконавче провадження. Такі дії приватного виконавця були вчинені вже після ухвалення судового рішення про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. При цьому, приватний виконавець був по даній цивільній справі залучений в якості третьої особи, однак, приватний виконавець не зняв арешт з майна та банківських рахунків після повернення виконавчого документа стягувачу.
Тож, подальше існування арешту коштів боржника та майна боржника ОСОБА_1 , є втручанням у право боржника на розпорядження своїм майном.
Відповідно до обставин справи а також, ст. 40 Закону № 1404 приватний виконавець повинен був зняти арешт з майна (коштів) боржника, про що зазначити у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, з огляду на що, на переконання суду, не зняття відповідачем арешту з рахунків боржника у банках при поверненні виконавчого документа стягувачу, є протиправною бездіяльністю.
Оскільки арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню, а рішенням суду визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса, який і став підставою для відкриття виконавчого провадження, існування арешту порушує права позивача володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (ст. 41 Конституції України) та є порушенням ст. 1 Першого протоколу (право власності) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.
Аналіз норм ст. 2, 5 КАС України, свідчать про те, що повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені.
Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
Під час розгляду справи в суді, відповідачем не наведено обставин, що підтверджують наявність підстав для продовження існування накладеного арешту на майно/рахунки позивача. Таким чином, відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про наявність невиконаних зобов'язань позивача та які б підтверджували обґрунтованість існування арешту у межах встановлених законом строків звернення виконавчих документів до примусового виконання.
Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження, а тому, підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу, згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України.
Також, стороною позивача заявлено клопотання про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн.
За визначенням ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У свою чергу, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до норм ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Так, на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Судом досліджено, що витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Доценко В.О. підтверджуються наданими до позовної заяви копіями документів: договором про надання правничої допомоги № 013/21 від 01.10.2021; актом виконаних робіт від 30.12.2021; свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером серії АЕ № 1094514.
З урахуванням наданих доказів понесення витрат на правничу допомогу адвоката в даній справі, беручи до уваги те, що справа розглядалась в спрощеному провадженні без проведення судового засідання, є незначної складності, при цьому, заявлена сума до стягнення в 5 000,00 грн є не співмірною з складністю справи, предметом позову, тому суд вважає, що стягненню підлягає 2 000,00 грн, що є фактично понесеною та узгоджується з принципом справедливості, з огляду на що, клопотання позивача в цій частині є підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 77, 90, 132, 134, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова Михайла Олександровича про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений на рахунки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), відкриті в АТ КБ «Приват Банк », а саме на: картковий рахунок НОМЕР_1 ; картковий рахунок НОМЕР_2 ; картковий рахунок НОМЕР_3 ; картковий рахунок НОМЕР_4 , що належать ОСОБА_1 , накладений 27.10.2020 постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова Михайла Олександровича про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 63416727.
Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова Михайла Олександровича на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова Михайла Олександровича на користь ОСОБА_1 витрати на надання правничої допомоги адвоката в розмірі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.