про залишення позовної заяви без руху
15 травня 2025 року м. Київ № 320/23349/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жук Р.В., дослідивши матеріали адміністративного позову та додані до нього документи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс-Груп"
до Головного управління ДПС в м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення
від 20.03.2024 №213180413, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс-Груп" з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про визнання та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2024 №213180413.
Відповідно до частини першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Також, частиною 2 статті 4 Закону України встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року - 3028,00 гривні.
Позивачем у позові заявлено вимоги майнового характеру.
Отже, у даному випадку судовий збір дорівнює 30 280,00 грн (7 116 942,00 грн х 1,5%).
Позивачем до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору.
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною четвертою цієї статті передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Разом із тим, у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
У цій постанові Верховний Суд визначив помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 Податкового кодексу України.
Також Верховий Суд зазначив, що для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватись наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладена правова позиція, від якої відступила судова палата.
За таких обставин, суд уважає, що податкові повідомлення-рішення можуть бути оскаржені до суду у строки, передбачені частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Натомість, у силу вимог пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
До матеріалів справи представником позивача не додано доказі процедури адміністративного оскарження.
Водночас, судом з КП "ДСС" було встановлено, що представник ТОВ "Лекс-Груп" вже звертався до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про визнання та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2024 №213180413 (справа №320/44175/24).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі №320/44175/24 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс-Груп» - залишено без руху.
У вказаній ухвалі було встановлено наступне:
"Судом установлено, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження ППР від 20.03.2024 № 213180413, за результатами розгляду скарги 14.06.2024 отримав рішення ДПС України від 12.06.2024, яким спірне ППР залишено без змін.".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі №320/44175/24 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс-Груп» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2024 № 213180413 - повернути позивачеві разом із доданими до неї документами без розгляду.
У вказаній ухвалі встановлено наступне:
"Судом установлено, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження ППР від 20.03.2024 № 213180413, за результатами розгляду скарги 14.06.2024 отримав рішення ДПС України від 12.06.2024, яким спірне ППР залишено без змін.
Отже, позивач мав право оскаржити ППР від 20.03.2024 № 213180413 протягом місяця з дня вручення рішення за результатами розгляду скарги.
Водночас, позивач звернувся до суду із цим позовом 13.09.2024 (зареєстрований 21.09.2024, автоматизований розподіл здійснено 23.09.2024), тобто з пропуском місячного строку.".
Ухвала Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі №320/44175/24 набрала законної сили 29.11.2024 та не оскаржувалась позивачем в апеляційному порядку.
Отже, судом встановлено, що ТОВ «Лекс-Груп» скористалося процедурою адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 20.03.2024 № 213180413, за результатами розгляду скарги 14.06.2024 отримав рішення ДПС України від 12.06.2024, яким спірне рішення залишено без змін.
Також, судом з ухвали суду від 29.11.2024 у справі №320/44175/24, що позивач звернувся до суду із позовом 13.09.2024.
Отже, станом на 13.09.2024 позивач був обізнаний про податкове повідомлення-рішення від 20.03.2024 № 213180413 та про рішення ДПС України від 12.06.2024.
Таким чином, звернувшись до суду 08.05.2025 у даній справі (320/23349/25) позивач пропустив місячний строк звернення до суду із даним позовом.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду із цим позовом.
При цьому до позовної заяви не було подано заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів; докази сплати судового збору в розмірі 30 280 грн на рахунок Київського окружного адміністративного суду, який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України» за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс-Груп" без руху.
2. Встановити позивачу 10-денний строк з дня отримання даної ухвали на усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про те, що у разі, якщо недоліки не буде усунуто у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Жук Р.В.