про залишення позовної заяви без руху
15 травня 2025 року № 320/12114/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, що виявились у відмові здійснити ОСОБА_1 з 01.08.2023 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.08.2023 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713, з урахуванням раніше виплачених сум.
Процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/12114/25 та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (виклику) сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 ухвалено заяву представника ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 в адміністративній справі № 320/12114/25 - задовольнити. Виправлено описку, допущену у вступній, описовій та резолютивній частинах ухвали Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 в адміністративній справі № 320/12114/25, щодо прізвища позивача, а саме: замість " ОСОБА_2 " читати " ОСОБА_3 " у відповідному відмінку. Виправлено описку, допущену у вступній, описовій та резолютивній частинах ухвали Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 в адміністративній справі № 320/12114/25, щодо прізвища позивача, а саме: замість " ОСОБА_2 " читати " ОСОБА_3 " у відповідному відмінку.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
Щодо строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний подати разом із позовом заяву про поновлення такого строку та надати докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Загальний строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, якщо інше не передбачено законом. Цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом має на меті дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасне вчинення ними процесуальних дій.
Інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює учасників процесу добросовісно виконувати свої обов'язки. Строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, у разі відсутності звернення до суду, відносини набувають стабільності.
Поважними причинами для поновлення строку можуть визнаватися лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волі особи, пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, та підтверджені належними доказами.
Поновленню підлягають лише ті процесуальні строки, встановлені законом, які були пропущені з поважних причин.
Згідно з позовними вимогами, ОСОБА_1 не погоджується з діями Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, що виявились у відмові здійснити ОСОБА_1 з 01.08.2023 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713.
У матеріалах справи міститься повідомлення від 25.09.2023, надіслане позивачеві у відповідь на його запит. У цьому повідомленні відповідач повідомив ОСОБА_1 , що пенсія виплачується йому на виконання рішення суду від 24.04.2023 у справі № 320/3153/23 у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач також зазначив, що офіційно про те, що доплата до пенсії у розмірі 2 000,00 грн у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713 йому не проводиться, тобто відмінена після перерахунку у вересні 2023 року.
Отже, саме з дати - 25.09.2023 - позивачеві стало відомо про порушення його прав.
Суд зазначає, що до моменту ознайомлення з цим повідомленням позивач не вчиняв активних дій для захисту свого права на продовження нарахування щомісячної доплати з 01.08.2023у розмірі 2 000,00 грн. Тобто позивач не врахував, що процесуальні строки обчислюються не лише з моменту, коли він фактично дізнався про порушення своїх прав, а й з моменту, коли він мав можливість дізнатися про них.
З огляду на це, суд встановлює, що звернувшись із позовом лише 13.03.2025, позивач пропустив строк звернення до суду, визначений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім цього, ОСОБА_1 не подав клопотання про поновлення строку звернення до суду та не надав доказів, які б підтверджували наявність об'єктивних причин, що перешкоджали йому подати адміністративний позов у межах установленого строку. Тобто позивач не обґрунтував, чому не зміг своєчасно звернутися до суду.
Незнання про порушення своїх прав внаслідок байдужого ставлення до них або свідоме уникнення отримання інформації не може вважатися поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.
Отже, позивач не надав суду клопотання про поновлення строку звернення до суду та не обґрунтував поважності його пропуску.
Підсумки суду.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунуті в п'ятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду:
-заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням доказів, що підтверджують обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Окрім цього, суд звертає увагу позивача, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій».
Отож причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Також, суд вважає за необхідне вказати, що у силу вимог ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст. 123, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надається п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.