05 травня 2025 року м. Київ № 320/11456/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,
за участю сторін:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - Линник Є.В.,
представник відповідача - Куртмоллаєв А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання протиправними та скасування наказів,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 14.11.2022 № 125 КП;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 22.09.2022 № 293;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 19.02.2023 № 15/нмк;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 20.02.2023 № 173.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржувані накази є протиправними та підлягають скасуванню, як через порушення процедури їх прийняття, так і з підстав порушення законодавства, оскільки не ґрунтуються на встановлених службовим розслідуванням обставинах з встановленням протиправних/винних дій позивача, з урахуванням того, що саме позивач, як начальник Управління, ініційовував перед керівництвом Міністерства оборони України та Національним агенством з питань запобігання корупції питання порушення вимог антикорупційного законодавства, що позивач розглядає, як тиск та вважає, що жодних належних та достатніх підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у відповдіача не було.
Судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі було встановлено недоліки позовної заяви, у зв'язку з чим, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 позовну заяву було залишено без руху з метою надання позивачем письмових пояснень та доказів на підтвердження наявності поважних обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо оскарження наказів Міністерства оборони України від 14.11.2022 № 125 КП та від 22.09.2022 № 293.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 клопотання Міністерства оборони України про продовження процесуальних строків задоволено частково, поновлено Міністерству оборони України строк на подачі відзиву на адміністративний позов у справі № 320/11456/23 та доданих до цього доказів.
До суду від Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що позовні вимоги є безпідставними, а зазначені позивачем доводи - суб'єктивними, оскільки за наслідком проведення службових розслідувань, встановлено, що Управлінням проводились контрольні заходи щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки та оборони щодо дотримання антикорупційного законодавства під час дії правового режиму воєнного стану в Україні. За результатами проведеної роботи виявлені порущення щодо 59 договорів укладених Департаментом державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України на суму понад 16,4 млрд.грн. За результатами проведеної роботи, позивачем підписано доповідь на ім'я Міністра оборони України та в порушення вимог Інструкції з діловодства та документування управлінської інформації в електронній формі в Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26.07.2018 № 370, не забезпечено її реєстрації в системі електронного діловодства і подальшої доповіді (надіслання) Міністру оборони України. Службовим розслідуванням підтверджено факт ненадежного виконання полковником юстиції ОСОБА_1 службових обов'язків, які визначені абзацами 4 та 30 пункту 10 Положення про Управління, в частині організації та забезпечення виконання завдань, визначених абзацом 11 пункту 6 Положення про Управління щодо інформування Міністра оборони України про факти порушення законодавства у сфері запобігання і протидії корупції та надання доповідей Міністру оборони України про результати проведення контрольних заходів, виявлення фактів порушень антикорупційного законодавства.
Також, службовим розслідуванням встановлено, що начальник Управління полковник юстиції ОСОБА_1 внаслідок власної недисциплінованості та неналежного виконання службових обов'язків допустив порушення вимог статті 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил Україні в частині сумлінного виконання військового обов'язку; в частині виконання службових обов'язків доручених за посадою; пунктів 6, 10 Положення про Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 10 січня 2019 року № 11 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 17 грудня 2021 року № 389) в частині інформування у встановленому порядку Міністра оборони України про факти, що можуть свідчити про вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень та інших порушень Закону; в частині організації виконання покладених на Управління завдань; пунктів 1.1, 1.9, 1.11, 7.12 Інструкції від 26.07.2018 № 370 в частині здійснення документування управлінської інформації в електронному вигляді; в частині організації діловодства в Управлінні; в частині здійснення контролю за обов'язковим додержанням вимог Інструкції щодо складання та оформлення документів; в частині призначення відповідальної особи за безпосередній контроль та моніторинг за виконанням документів.
Відповідач вказує на те, що за неналежне виконання службових обов'язків позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.
Крім того, службовим розслідуванням було встановлено, що начальник Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міноборони полковник юстиції ОСОБА_1 , у порушення вимог п. 1 ч. 4 ст. 53-1 Закону (п. 1 ч. 2 ст. 53-1 у редакції Закону до 01.06.2021), п. 3 ч. 2 ст. 53-1 Закону (у редакції Закону до 01.06.2021), п. 10 Положення про Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 10.01.2019 № 11 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 17 грудня 2021 року № 389) не забезпечив розробку організаційно-розпорядчих документів, які б впроваджували єдині для усіх структурних підрозділів та посадових осіб Міноборони механізм заохочення викривачів та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаніа з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, а також порядок прийняття та розгляду повідомлень про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, що спричинило незалучення Управління до контролю за розглядом повідомлень про корупцію іншими структурними підрозділами Міноборони та призвело до порушень п. 6 ч. 6 ст. 13-1, ч. 5 ст. 53 Закону (у редакції Закону до 01.06.2021), що давало підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді пониження на посаді. Згідно пункту 2 наказу Міністра оборони України від 20.02.2023 № 173, відповідно до пункту 63 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України полковника юстиції ОСОБА_1 , заступнику начальника управління - начальником відділу координації зовнішньоекономічної діяльності Управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міністерства оборони України оголошено військове звання «полковник». Тобто, як зазначає сторона відповідача, з призначенням позивача на посаду заступника начальника управління - начальником відділу координації зовнішньоекономічної діяльності Управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міністерства оборони України та відповідно до переліку змін до штату Міністерства оборони України військове звання змінюється на «полковник».
Відповідач вважає, що при проведенні службового розслідування та прийняття оскаржуваних наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не було допущено процедуру та норм законодавства, що регулює спірні правовідносини.
На відзив на позовну заяву, стороною позивача подано суду відповідь на відзив, в якій наголошено на безпідставності доводів відзиву, які не спростовують покладених в основу позовних вимог обґрунтувань, позаяк, наказ відповідача № 125 КП від 14.11.2022 станом на 14.11.2022 не видавався, що не спростовано відповідачем, водночас, незважаючи на те, що службове розслідування було закінчене ще 04.11.2022, проте до 06.02.2023 жодного наказу про притягнення до відповідальності винесено та доведено не було, а до службової картки позивача не були внесені відповідні зміни. Також, позивач вважає, що спірним наказом № 15/нмк від 19.02.2023 не було встановлено фактів порушення позивачем норм ч. 5 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції Закону до 01.06.2020) та ч. 1 ст. 53-5 Закону, а відтак, за вказані порушення позивач не притягався до відповідальності.
До суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, за якою позивач також просить суд поновити його на посаді начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України або на рівнозначній посаді.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 клопотання Міністерства оборони України про залишення адміністративного позову без розгляду задоволено частково. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства оборони України від 22.09.2022 № 293 залишено без розгляду, у задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.
Протокольною ухвалою від 06.06.2024 судом закрито підготовче провадження та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
Судом було допитано в якості свідка начальника відділу з питань виявлення корупції Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України полковника юстиції - ОСОБА_2 , який пояснив, що наказ від 14.11.2022 № 125 КП надійшов у систему СІДО фактично 31.03.2023.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмови у задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін та свідка, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходить військову службу в Міністерстві оборони України.
Наказом Міністра оборони України по особовому складу від 22.10.2020 № 533, позивача було призначено на посаду начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України.
Наказом Міністерства оборони України від 20.01.2022 № 22 «Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 22.09.2020 № 346», Управління було перепідпорядковано з Міністра оборони України заступнику Міністра оборони України.
Наказом Міністерства оборони України від 22.09.2022 № 293 «Про призначення службового розслідування», наказано призначити службове розслідування з метою уточнення причин та умов неналежного виконання службових обов'язків начальником Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України полковником юстиції ОСОБА_1 та ступеня вини.
Наказом Міністерства оборони України від 14.11.2022 № 125 КП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», на начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України полковника юстиції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Наказом Міністерства оборони України від 19.02.2023 №15/нмк «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», на начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України полковника юстиції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення пониження в посаді.
Наказом Міністерства оборони України від 20.02.2023 № 173 (по особовому складу), полковника юстиції ОСОБА_1 , начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України звільнено із займаної посади і призначено заступником начальника Управління - начальником відділу координації зовнішньоекономічної діяльності управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міністерства оборони України; оголошено військове звання «полковник».
Позивач не погоджується з вказаними наказами, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню через грубе порушення норм чинного законодавства та процедури їх прийняття, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з такого.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Разом з тим, сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, що затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), частиною третьою статті 5 розділу І якого визначено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Відповідно до частини першої статті 45 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Статтями 83 - 85 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту, визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби (стаття 86 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 91 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту, заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість притягнення до дисциплінарної відповідальності безпосередньо винних осіб.
Статтею 48 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту, передбачено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, який визначає механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Порядок № 608).
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку № 608, службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Абзацом 3 п. І розділу І Порядку № 608, визначено, що службове розслідування може призначатися у разі невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяти правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб (абз. 15 п. 1 розділу І Порядку № 608).
Згідно з п. 3 розділу II Порядку № 608, службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.
Порядок проведення службового розслідування встановлено розділом III Порядку № 608, згідно з пунктом 1 якого, рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Пунктом 2 розділу III Порядку № 608, Міністр оборони України, Головнокомандувач Збройних Сил України, начальник Генерального штабу Збройних Сил України, командувачі видів (сил), окремих родів військ Збройних Сил України, інших органів військового управління можуть призначати службові розслідування безпосередньо або доручати їх проведення (призначення) підпорядкованим посадовим (службовим) особам.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування) (п. 3 розділу III Порядку № 608).
Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування (п. 8 розділу ІІІ Порядку № 608).
Пунктом 2 розділу IV Порядкуй № 608, визначено, що особи, які проводять службове розслідування, мають право запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані); за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді.
Згідно з пунктом 3 розділу IV Порядку № 608, військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь- які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Пунктами 1-3 розділу VI Порядку № 608, встановлено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).
Статтею 100 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зазначено, що пониження в посаді військовослужбовців, пониження у військових званнях здійснюються за наказом того командира, якому надано право призначати на ці посади та присвоювати військові звання.
Відповідно до пунктів 6, 10 Положення про Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від січня 2019 року № 11 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 17 грудня 2021 року № 389) (далі - Положення про Управління) Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за дотриманням антикорупційного законодавства в Міноборони, ДССТ, органах військового управління, військових частинах, закладах і підприємствах; інформує, у встановленому порядку Міністра оборони України про факти, що можуть свідчити про вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень та інших порушень Закону. Безпосереднє керівництво Управлінням організацію виконання покладених на нього завдань здійснює начальник Управління.
Згідно пунктів 1.1, 1.9 Інструкції з діловодства та документування управлінської інформації в електронній формі в Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26.07.2018 № 370, документування управлінської інформації в Міноборони здійснюється в електронній формі.
Предметом даного публічно-правового спору, є законність винесення відповідачем за результатами службового розслідування позивачу суворої догани, прийняття рішення про пониження позивача на посаді та звільнення із займаної посади із призначенням останнього заступником начальника Управління - начальником відділу координації зовнішньоекономічної діяльності управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міністерства оборони України з оголошенням військового звання «полковник».
Судом досліджено, що відповідно до наказу Міністерства оборони України від 22.09.2022 № 293 «Про призначення службового розслідування», комісією у складі: голова - головний інспектор Головної інспекції Міністерства оборони України контр-адмірал Таран Д.Г. та члени комісії: головний інспектор Військово-Морських Сил Головної інспекції Міністерства оборони України капітан 1 рангу Удовенко І.П, головний інспектор Головної інспекції Міністерства оборони України полковник Голота В.М., старший інспектор Головної інспекції Міністерства оборони України полковник Рожошенко В.І., головний спеціаліст Головної інспекції Міністерства оборони України Кочкін С.М., головний спеціаліст Головної інспекції Міністерства оборони України Капітанець В.В. та у порядку, передбаченому вимогами Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку Проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (із змінами), проведено службове розслідування з метою уточнення причин та умов неналежного виконання службових обов'язків начальником Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України полковником юстиції Чухраєм І. Ю. та ступеня його вини.
26.09.2022 електронною адресою в системі СЕДО (система електронного документообігу) через АСКОД Управлінням було отримано наказ Міністерства оборони України від 22.09.2022 № 293/нм «Про призначення службового розслідування».
27.09.2022 на електрону адресу в системі СЕДО начальнику Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України полковнику юстиції Чухраю І.Ю. було направлено запит про отримання документів щодо проведення службового розслідування.
21.10.2022 наказом Міністерства оборони України від 21.10.2022 № 327/нм було продовжено строк проведення службового розслідування призначеного наказом Міністерства оборони України від 22.09.2022 № 293 «Про призначення службового розслідування», до 28.10.2022. Голові комісії зазначено акт та матеріали службового розслідування подати на розгляд 04.11.2022 в установленому порядку.
Підставою для призначення службового розслідування була доповідь заступника Міністра оборони України Замлинського Р.Т. від 10.09.2022 щодо неналежного виконання службових обов'язків та неналежної організації роботи Управління начальником Управління полковником юстиції Чухраєм І.Ю., не надання ним інформації про виявлені порушення, що в свою чергу, унеможливило прийняття відповідних рішень керівництвом Міністерства оборони України.
Службовим розслідуванням встановлено, що Управлінням проводились контрольні заходи щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки та оборони щодо дотримання антикорупційного законодавства під час дії правового режиму воєнного стану в Україні. За результатами проведеної роботи, виявлені порушення щодо 59 договорів укладених Департаментом державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України на суму понад 16,4 млрд. грн.
За результатами проведеної роботи, полковником юстиції ОСОБА_1 підписано доповідь на ім'я Міністра оборони України та в порушення вимог Інструкції з діловодства та документування управлінської інформації в електронній формі в Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26.07.2018 № 370, не забезпечено її реєстрації в системі електронного діловодства і подальшої доповіді (надіслання) Міністру оборони України.
Як зазначено в акті службового розслідування причин не надання доповіді, не забезпечення інформування Міністра оборони України про виявлені факти порушень полковник юстиції ОСОБА_1 пояснити не зміг. Натомість, у своїх поясненнях полковник юстиції ОСОБА_1 свою вину стосовно неналежного виконання ним службових обов'язків та неналежної організації роботи Управління не визнає, вважає свою діяльність як керівника та Управління в цілому такою, що відповідає виконанню визначених завдань.
Службовим розслідуванням встановлено ненадежне виконання полковником юстиції ОСОБА_1 службових обов'язків, які визначені абзацами 4 та 30 пункту 10 Положення про Управління, в частині організації та забезпечення виконання завдань, визначених абзацом 11 пункту 6 Положення про Управління щодо інформування Міністра оборони України про факти порушення законодавства у сфері запобігання і протидії корупції та надання доповідей Міністру оборони України про результати проведення контрольних заходів, виявлення фактів порушень антикорупційного законодавства.
Службовим розслідуванням встановлено, що начальник Управління полковник юстиції ОСОБА_1 внаслідок власної недисциплінованості та неналежного виконання службових обов'язків допустив порушення вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил Україні в частині сумлінного виконання військового обов'язку; в частині виконання службових обов'язків доручених за посадою; пунктів 6, 10, Положення про Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 10 січня 2019 року № 11 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 17 грудня 2021 року № 389) в частині інформування у встановленому порядку Міністра оборони України про факти, що можуть свідчити про вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень та інших порушень Закону; в частині організації виконання покладених на Управління завдань; пунктів 1.1, 1.9, 1.11, 7.12 Інструкції з діловодства та документування управлінської інформації в електронній формі в Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26.07.2018 № 370 в частині здійснення документування управлінської інформації в електронному вигляді; в частині організації діловодства в Управлінні; в частині здійснення контролю за обов'язковим додержанням вимог Інструкції щодо складання та оформлення документів; в частині призначення відповідальної особи за безпосередній контроль та моніторинг за виконанням документів.
За неналежне виконання службових обов'язків та порушення вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 6, 10 Положення про Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 10 січня 2019 року № 11 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 17 грудня 2021 року № 389), пунктів 1.1; 1.9, 1.11, 7.12 Інструкції з діловодства та документування управлінської інформації в електронній формі в Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26.07.2018 № 370, комісія Міністерства оборони України пропонувала Міністру оборони України притягнути до дисциплінарної відповідальності начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України полковника юстиції ОСОБА_1 .
Наказом Міністерства оборони України від 14.11.2022 № 125КП «Про результати службового розслідування», за неналежне виконання службових обов'язків та порушення вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил Україні, пунктів 6, 10 Положення про Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 10 січня 2019 року № 11 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 17 грудня 2021 року № 389), пунктів 1.1, 1.9, 1.11, 7.12 Інструкції з діловодства та документування управлінської інформації в електронній формі в Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26.07.2018 № 370, з метою запобігання подібних випадків у майбутньому, підвищення особистої відповідальності осіб офіцерського складу, ураховуючи обставини скоєння правопорушення, ступінь вини, попередню поведінку, а також рівень посади, яку обіймає порушник, на начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України полковника юстиції ОСОБА_1 було накладене дисциплінарне стягнення у вигляді «сувора догана».
Крім того, як зазначає відповідач, Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) було проведено планову перевірку організації роботи із запобігання корупції у Міноборони, за результатами якої, НАЗК внесено припис про усунення порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції» та проведення службового розслідування № 22-02/3.5-22 від 07.12.2022.
На виконання доручення Міністра оборони України від 22.12.2022 № 39169/з/2, було призначено службову перевірку з метою з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, а також встановлення осіб правопорушників, за результатами якої визначеною комісією складено доповідь від 06.01.2023 № 221/50.
Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 03.02.2023 № 56/нм «Про призначення службового розслідування», комісією проведено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли невиконанню вимог Закону України «Про запобігання корупції», а саме: частини шостої статті 13-1, частин четвертої - шостої статті 53, пунктів 1, 3 частини другої статті 53-1, статті 53-2 Закону (у редакції, яка діяла до 01.06.2021), частини першої статті 53-5, частини третьої статті 65-1 Закону (у діючий редакції) військовими посадовими (службовими) особами Міноборони.
За висновками відповідача, начальник Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міноборони полковник юстиції Чухрай І.Ю., у порушення вимог п. 1 ч. 4 ст. 53-1 Закону (п. 1 ч. 2 ст. 53-1 у редакції Закону до 01.06.2021), п. 3 ч. 2 ст. 53-1 Закону (у редакції Закону до 01.06.2021), п. 10 Положення про Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 10.01.2019 № 11 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 17 грудня 2021 року № 389) не забезпечив розробку організаційно-розпорядчих документів, які б впроваджували єдині для усіх структурних підрозділів та посадових осіб Міноборони механізм заохочення викривачів та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаніа з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, а також порядок прийняття та розгляду повідомлень про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, що спричинило незалучення Управління до контролю за розглядом повідомлень про корупцію іншими структурними підрозділами Міноборони та призвело до порушень п. 6 ч. 6 ст. 13-1, ч. 5 ст. 53 Закону (у редакції Закону до 01.06.2021).
Службовим розслідуванням факти порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції» військовими посадовими (службовими) особами Міноборони, зазначені у доповіді за результатами службової перевірки від 06.01.2023 № 221/50, підтверджено частково.
Щодо порушення вимог п. 1 ч. 4 ст. 53-1 Закону (п. 1 ч. 2 ст. 53-1 у редакції Закону до 01.06.2021) у частині незабезпечення у Міноборони впровадження механізмів заохочення та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних та повґязаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.
У відповідності до припису НАЗК вказане порушення полягає у тому, що чинне Положення щодо впровадження механізмів заохочення викривачів та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону (Положення) затверджене наказом начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міноборони від 23.12.2021 № 12, а отже, не є обов'язковим до виконання всіма службовцями Міноборони.
Встановлено, що з метою впровадження в Міноборони механізмів заохочення та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правоцорушень, інших порушень Закону, наказом начальника Управління від 23.12.2021 № 12 було затверджене Положення.
Як стверджує відповідач, вивчення та аналіз зазначеного Положення неможливі, оскільки воно було знищене, що підтверджується актом від 01.03.2022 № 1 «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду».
Наявна в матеріалах службової перевірки копія першого аркушу наказу начальника Управління від 23.12.2021 № 12, яким було затверджене вказане Положення, свідчить про те, що воно мало локальний характер і не було обов'язковим до виконання усіма структурними підрозділами та посадовими особами Міноборони.
Начальник Управління полковник юстиції ОСОБА_1 пояснив, що чинним законодавством України не передбачено обов'язку державного органу на видання нормативно-правового акту щодо впровадження установою механізмів заохочення викривачів та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.
Також, він зазначив, що Управлінням здійснюється робота на вказаному напрямку, а розробка і затвердження Положення є першим етапом роботи щодо впровадження механізмів заохочення викривачів та формування культури повідомлення.
Разом з тим, як слідує з висновків службового розслідування, незабезпечення розробки протягом тривалого часу (з 23.12.2021 по день проведення службового розслідування) організаційно-розпорядчого документу, розробка якого відноситься до компетенції Управління, і який би впроваджував єдиний для усіх сгруктурних підрозділів та посадових осіб Міноборони механізм заохочення викривачів та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, свідчить про неналежне виконання службових обов'язків начальником Управління полковником юстиції ОСОБА_1 , порушення ним пункту 10 Положення про Управління, яким визначено, що начальник управління організовує розробку нормативно-правових актів та інших організаційно-розпорядчих документів з питань, що належать до компетенції Управління, несе персональну відповідальність за їх підготовку та супроводження.
Щодо порушення вимог ч. 1 ст. 53-5 Закону у частині розголошення інформації про викривача особам, дії або бездіяльність яких викривалися у повідомленнях, за висновками службового розслідування, безпосередньо винних в розголошенні інформації про викривачів осіб в ході службової перевірки та службового розслідування не встановлено. Зазначене стало наслідком незалучення та відсутності контролю з боку Управління за розглядом повідомлень іншими структурними підрозділами Міноборони.
За висновками службового розслідування, причинами та умовами, що призвели до зазначених порушень, стали неналежне виконання службових обов'язків начальником Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України полковником юстиції ОСОБА_1 , порушення ним вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби ЗС України у частині зобов'язання свято і непорушно додержуватись законів України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, пунктів 5, 10 Положення про Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 10.01.2019 № 11 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 17 грудня 2021 року № 389), у частині організації розробки нормативно-правових актів та інших організаційно-розпорядчих документів з питань, що належать до компетенції Управління, що призвело до порушень п. 1 ч. 4 ст. 53-1 Закону (п. 1 ч. 2 ст. 53-1 у редакції Закону до 01.06.2021), п. 3 ч. 2 ст. 53-1 Закону (у редакції Закону до 01.06.2021), та як наслідок, п. 6 ч. 6 ст. 13-1, ч. 5 ст. 53 Закону (у редакції Закону до 01.06.2021).
За результатами службового розслідування комісія з проведення службового розслідування пропонувала притягнути до дисциплінарної відповідальності начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України полковника юстиції ОСОБА_1 .
Наказом Міністерства оборони України від 19.02.2023 № 15/нмк «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», за неналежне виконання службових обов'язків та порушення вимог статті 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил Україні, пунктів 5, 10 Положення про Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 10 січня 2019 року № 11 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 17 грудня 2021 року № 389), п. 1 ч. 4 ст. 53-1 Закону (п. 1 ч. 2 ст. 53-1 у редакції Закону до 01.06.2021), п. 3 ч. 2 ст. 53-1 Закону (у редакції Закону до 01.06.2021), та як наслідок, пункту 6 ч. 6 ст. 13-1, ч. 5 ст. 53 Закону (у редакції Закону до 01.06.2021), на начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України полковника юстиції ОСОБА_3 було накладене дисциплінарне стягнення у вигляді «пониження в посаді».
Також, згідно з пунктом 1 наказу Міністра оборони України від 20.02.2023 № 173 (по особовому складу) відповідно до пункту 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, полковника юстиції ОСОБА_1 , начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України звільнено із займаної посади і призначено заступником начальника управління - начальником відділу координації зовнішньоекономічної діяльності Управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міністерства оборони України.
Згідно п. 2 наказу Міністра оборони України від 20.02.2023 № 173 відповідно до пункту 63 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, полковнику юстиції ОСОБА_1 , заступнику начальника управління - начальником відділу координації зовнішньоекономічної діяльності Управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міністерства оборони України оголошено військове звання «полковник».
За позицією відповідача, з призначенням позивача на посаду заступника начальника управління - начальником відділу координації зовнішньоекономічної діяльності Управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міністерства оборони України та відповідно до переліку змін до штату Міністерства оборони України, військове звання змінюється на «полковник».
Водночас, слід звертути увагу на те, що передувало вказаним подіям та рішенням, а саме, 02.08.2022 Міністерством оборони України було видано директиву № Д-226/18, якою передбачалося переформатування Управління з питань запобігання та виявлення та корупції Міністерства оборони України, чисельністю 6 військовослужбовців та 10 працівників у Відділ з цитань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України чисельністю 3 військовослужбовця та 3 працівника.
08.08.2022 позивачем, як начальником Управління підготовлено та подано Міністру оборони України доповідну за № 406/650 (додана до позовної заяви), якою звернуто увагу Міністра оборони України на необґрунтованість ініціювання заступником Міністра Замлинським Р.Т. питання переформатування Управління, шляхом його перетворення на Відділ, а також скорочення штатної чисельності. Цією ж доповідною, звернуто увагу Міністра оборони України на те, що заступник Міністра Замлинський Р.Т. заходів щодо координації та спрямування діяльності підпорядкованого йому Управління не здійснював.
10.08.2022 позивачем, як начальником Управління підготовлено та направлено голові Національного агентства з питань запобігання корупції лист за № 406/667, яким доведено до відома агентства інформацію про незаконне на думку позивача скорочення Управління, основною функцією якого є запобігання корупції в Міноборони.
22.08.2022 на виконання вказаної директиви, позивача було повідомлено про наступне скорочення з 30.09.2022 посади начальника Управління.
22.08.2022 за № 220/7696 Міноборони в особі державного секретаря Міноборони Костянтина Ващенка на адресу Національного агентства направлено подання про звільнення позивача у зв'язку зі скороченням посади начальника Управління на підставі зазначеної директиви.
31.08.2022 Національне агентство за результатами розгляду вказаного подання, листом за № 22-03/18613-22 повідомило Міноборони про не погодження звільнення начальника Управління, оскільки державний секретар Міноборони не уповноважений ініціювати порушене питання про звільнення начальника Управління та у зв'язку з необґрунтованістю скорочення чисельності працівників Управління, зокрема порушення ст. 13-1 Закону України «Про запобігання корупції», наказу Національного агентства від 26.04.2021 № 240/21.
Позивач вказує на те, що Заступник Міністра оборони України Замлинський Р.Т. доповідною запискою від 10.09.2022 № 29804 ініціював службове розслідування, у зв'язку з тим, що позивач, як керівник уповноваженого підрозділу Міноборони здійснив повідомлення Національного агентства про факти порушення у Міноборони вимог антикорупційного законодавства щодо забезпечення незалежності та функціональної спроможності уповноваженого підрозділу Міноборони (ПК/816/0-22 від 10.08.2022).
16.09.2022 Національним агентством на адресу Міноборони скеровано припис за № 23-08/28-22, зі змісту якого вбачається, що за наслідками проведеної перевірки в діяльності Міноборони виявлені порушення вимог антикорупційного законодавства, зокрема, в порушення вимог ст. 13-1 Закону України «Про запобігання корупції», профільне Управління було перепідпорядковано заступнику Міністра. Також, в порушення зазначеної норми, Міноборони необґрунтовано проводиться скорочення штатної чисельності вказаного Управління. Приписом зобов'язано усунути порушення шляхом скасування вказаної директиви від 02.08.2022 № Д-22/18, наказу Міноборони від 01.08.2022 № 207. Забезпечити підзвітність та підконтрольність керівника уповноваженого підрозділу керівнику органу. Також, приписом зобов'язано провести службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли порушенню посадовими особами Міноборони вимог вказаного антикорупційного законодавства.
За наслідками розгляду припису 30.09.2022 № 220/9609, Міноборони на адресу Національного агентства надано відповідь.
20.10.2022 Національним агентством з питань запобігання корупції направлено лист № 22-03/22066-22 на адресу Міноборони, за яким повідомлено, що припис є обов'язковим до виконання і вказує на необхідність проведення службового розслідування про яке було зазначено в приписі.
27.10.2022 Міноборони інформувало НАЗК про те, що не вбачає підстав для проведення службового розслідування оскільки вважає, що порушення вимог ст. 13-1 Закону України «Про запобігання корупції» відсутнє.
25.10.2022 за № 22-02/33-22 НАЗК внесено на адресу Міноборони новий припис про усунення порушень антикорупційного законодавства, яким за наслідками перевірки констатовано, що заступником Міністра оборони ОСОБА_4 стосовно позивача, в порушення вимог чинного законодавства, доповідною запискою від 10.09.2022 ініційовано службове розслідування у зв'язку з тим, що позивач здійснив повідомлення Національного агентства про факти порушення у Міноборони вимог антикорупційного законодавства щодо забезпечення незалежності та функціональної спроможності уповноваженого підрозділу Міноборони (ПК/816/0-22 від 10.08.2022). Вказаним приписом констатовано, що ініціювання службового розслідування стосовно позивача має ознаки тиску на керівника уповноваженого підрозділу у зв'язку з його діяльністю за посадою.
Приписом від 25.10.2022 зобов'язано Міноборони, окрім іншого, забезпечити гарантії незалежності уповноваженого підрозділу та провести відповідне службове розслідування.
11.11.2022 Міноборони листом № 220/10962 поінформувало НАЗК про те, шо не вбачає підстав для проведення службового розслідування. Щодо інших обставин, Міноборони не вбачає порушень.
27.10.2022 за наслідками проведення перевірки, НАЗК склало акт планової перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції у Міністерстві оборони України.
07.12.2022 НАЗК винесено Міністру оборони України припис про усунення порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції», зокрема, порушення вимог ст. 53-1 Закону України «Про запобігання корупції», щодо не забезпечення впровадження механізмів заохочення та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону. Також, Міноборони не визначило єдину внутрішню процедуру та механізми прийняття та розгляду повідомлень про можливі факти корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень.
При цьому, приписом констатовано, що наказами начальника Управління були затверджені відповідні положення та порядок, які регулювали зазначені питання на локальному рівні, у той же час, констатовано відсутність, аналогічного затвердженого Міністром оборони України порядку прийняття та розгляду повідомлень про корупцію, які надходять до Міноборони регулярними каналами.
Міноборони 22.12.2022 за № 220/12147 надано відповідь НАЗК на припис від 07.12.2022, з якої слідує, що за результатами розгляду припису Міністром оборони України призначено проведення службової перевірки. Також, повідомлено, що відповідна директива, якою передбачалося скорочення штатної чисельності Управління скасована.
За дорученням Міністра оборони України від 22.12.2022 № 39169/з/2, Головною інспекцією Міністерства оборони України було проведено службову перевірку з метою виявлення причин та умов, що сприяли невиконанню посадовими особами Міноборони вимог Закону України «Про запобігання корупції», зазначених у приписі НАЗК від 07.12.2022, про що Головний інспектор Міноборони надав доповідну записку Міністру оборони України від 06.01.2023 № 221/50.
Тож, з наведеного слідує, що попри вказівки НАЗК у приписах за всіма фактами порушень Закону, Міноборони здійснено службову перевірку не за всіма фактами порушення антикорупційного законодавства та зафіксовано порушення в діяльності саме позивача, проте не проведено повний та ґрунтований аналіз всіх обставин та посадових осіб, дії/бездіяльність яких передувала вказаним обставинам, передусім поклавши всю відповідальність на позивача, як начальника Управління, що не може достименно вказувати на повне зґясування всіх обставин.
10.02.2023 комісією Головного управління Військової служби правопорядку було складено акт службового розслідування про що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 надано доповідну записку від 10.02.2023 № 306/1/1174.
19.02.2023 наказом Міністерства оборони України № 15/нмк, стосовно позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді пониження в посаді.
20.02.2023 наказом Міноборони № 173 позивача звільнено з займаної посади начальника Управління та призначено заступником начальника Управління - начальником відділу координації зовнішньоекономічної діяльності Управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міністерства оборони України.
28.03.2023 наказом Міноборони № 340 до вказаного наказу від 20.02.2023 № 173 внесено зміни, відповідно яких, позивача звільнено з займаної посади начальника Управління та призначено Головним науковим співробітником Науково-дослідного управління проблем ресурсного забезпечення у воєнній сфері, сфері оборони та військового будівництва Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, яким затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України.
Згідно п.1 розділу II Порядку, службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особі.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Позивач, в якості порушення процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, вказує на те, що станом на 30.03.2023 його жодним чином не повідомили про існування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді «суворої догани».
Під час розгляду даного спору, за наслідком наданих сторонами пояснень, аналізу матеріалів справи та допиту в якості свідка ОСОБА_2 , який показав, що наказ від 14.11.2022 № 125 КП надійшов у систему СІДО фактично 31.03.2023, судом висновується, що вказаний наказ був оприлюднений за внутрішньою процедурою документообігу та доведений лише 31.03.2023. Протилежного суду не доведено.
Водночас, судом враховується те, що згідно з приписами ч. 1 ст. 87 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Пунктом 106 Дисциплінарного статуту, визначено, що усі заохочення та дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця (додаток 3 до цього Статуту).
Разом з тим, незважаючи на те, що службове розслідування було закінчене ще 04.11.2022, до 06.02.2023 наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності винесено не було, і до службової картки не були внесені відповідні дані. Протилежного суду не доведено.
Крім того, судом береться до уваги й доводи позивача про те, що відсутність дисциплінарних стягнень станом на 07.12.2023 підтверджується витягом з послужного списку, копією службової картки, службовою характеристикою. Ці документи з описом разом з іншими документами, які складають навчальну справу, Департаментом кадрової політики Міноборони листом від 07.12.2023 № 226/4158 було направлено до Національного університету оборони України ім.І.Черняховського.
Департаментом кадрової політики Міністерства оборони України у грудні 2022 року сформовано та листом від 07.12.2023 № 226/4158 направлено до Національного університету оборони України ім.І.Черняховського навчальну справу позивача, до якої долучено, у тому числі, погоджений рапорт, службову характеристику, витяг з послужного списку та копію службової картки у яких зазначено про відсутність у позивача будь-яких дисциплінарних стягнень станом на 07.12.2022.
Натомість, як наголошує позивач та не було спростовано відповідачем 06.02.2023 заступник директора Департаменту кадрової політики Міноборони полковник ОСОБА_5 передав головному спеціалісту адміністративного відділу Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України Чорній В.П. наказ Міністерства оборони України, датований 14.11.2022 № 125 КП про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України полковника юстиції ОСОБА_1 .
Судом додатково враховується й те, що відповідно до п. 4 Роздіту 16 «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється розмірі 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
Втім, у зв'язку з відсутністю станом на 06.02.2023 будь-яких дисциплінарнріх стягнень, позивачу з листопада 2022 по березень 2023 виплачені усі виплати з питань грошового забезпечення у повному обсязі. Протилежного суду не повідомлено та не доведено.
Як вже зазначалося вище, згідно з ст. 97 Дисциплінарного статуту, про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
Станом на 30.03.2023 позивачу не доведено про існування такого наказу, чим порушено право позивача на його оскарження.
Також, суд вважає, що зазначений наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності винесений з порушеннями Інструкції з підготовки наказів Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міноборони від 24.04.2020 № 137 (далі - Інструкція).
Так, відповідно до п. 11.1 Інструкції, реєстрація, розмноження та організація доведення (розеипки) наказів покладається на Департамент інформаційно-організаційної роботи та контролю Мініетерства оборони України, Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, режимно-секретний орган Міноборони.
Згідно з п. 11.10 Інструкції, розсипка наказів здійснюється Департаментом інформаційно-організаційної роботи та контролю Мініетерства оборони України до структурних підрозділів Міноборони, Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командувань видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) та інших органів військового управління та Держспецтрансслужби, які підключені до захищеної електронної системи документообігу СЕДО, - в електронному вигляді.
Пунктом 11.14 Інструкції, передбачено, що накази не пізніше ніж у дводенний строк доводяться до відповідних посадових осіб, а ті з них, які потребують термінового рішення, - негайно.
Однак, наказ Міноборони від 14.11.2022 №125 КП позивачу у встановленому порядку доведено не було, що дає підстави для висновку, що останній виданий за межами законодавчо встановленого строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, з огляду на що, суд дійшов висновку про те, що наказ від 14.11.2022 № 125 КП суперечить вимогам зазначених норм та підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.
У частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Міністерства оборони України від 19.02.2023 № 15/нмк від 20.02.2023 № 173, суд звертає увагу на таке.
Спірні накази стосуються застосування стосовно позивача дисциплінарного стягнення у вигляді пониження в посаді та звільнення з займаної посади начальника Управління та призначення на іншу посаду.
Спірний наказ від 19.02.2023 № 15/нмк виданий за результатами проведення службового розслідування, проведеного на виконання припису Національного агентства від 07.12.2022.
10.02.2023 за № 29804/аУ2-2022 начальником Військової служби правопорядку у Збройних Силах України Володимиром Гуцолом складено доповідну на Міністра оборони України, якою вказано, що в діях позивача, як начальника Управління виявлені порушення вимог ст. ст. 53, 53-1 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції станом на 01.06.2021), що відображено в акті службового розслідування від 10.02.2023.
Згідно акта службового розслідування, в діях позивача виявлено наступні порушення.
Зокрема, порушення п. 1 ч. 4 ст. 53-1 Закону України «Про запобігання корупції» (п. 1 ч. 2 ст. 53-1 у редакції Закону до 01.06.2021), що полягало в незабезпеченні у Міноборони впровадження механізмів заохочення та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.
Зі змісту припису НАЗК від 07.12.2022, який був підставою для проведення службового розслідування порушення полягало в тому, що розроблене Управлінням Положення, затверджене наказом начальника Управління № 12 від 23.12.2021, не є обов'язковим до виконання всіма службовцями Міноборони оскільки впроваджене на рівні Управління.
З даного приводу та з урахуванням встановлених обставин, суд звертає увагу на те, що фактично всі виявлені НАЗК порушення в діяльності Міноборони в цій частині, поставлені в провину позивачу, при цьому, матеріали справи не містять доказів того, що у встановленому порядку Управлінню доручалося розроблення відповідних нормативних актів на рівні Міністерства щодо механізмів заохочення та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, на противагу чому, на виконання вимог Закону «Про запобігання корупції», Управлінням було організовано та впроваджено відповідні механізми шляхом розроблення та впровадження відповідного положення, затвердженого наказом начальника Управління № 12 від 23.12.2021.
Іншим порушенням, яке відображено в акті службового розслідування є те, що у Міноборони не визначено єдиної внутрішньої процедури та механізмів прийняття та розгляду повідомлень про можливі факти корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень.
Приписом Національного агентства від 07.12.2022 констатовано, що наказом начальника Управління від 27.10.2020 № 8 був затверджений порядок прийняття та розгляду повідомлень про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, перевірки та належного реагування на такі повідомлення. Також, констатовано, що цей порядок поширюється виключно на працівників уповноваженого підрозділу.
Констатовано відсутність аналогічного затвердженого Міністром оборони України порядку прийняття та розгляду повідомлень про корупцію, які надходять до Міноборони регулярними каналами.
Службовим розслідуванням констатовано, що розроблений та затверджений начальником Управління порядок прийняття та розгляду повідомлень про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, перевірки та належного реагування на такі повідомлення, поширюється виключно на працівників уповноваженого підрозділу.
Поряд з цим, матеріали справи не містять доказів надання доручення керівництвом Міноборони позивачу, як начальнику Управління про розроблення та впровадження зазначених механізмів та процедур, при цьому, не узгоджується вказане з тим, яким саме чином позивач має адміністративний вплив розробляти та впроваджувати такі механізми та процедури, які б діяли на службових осіб усього Міноборони.
Відтак, на переконання суду, безпідставно стверджувати, що саме позивачем, як начальником Управління не були в належний спосіб впроваджені зазначені механізми та процедури в той спосіб, який відображений в акті службового розслідування.
Разом з цим, слід врахувати, що на момент проведення службового розслідування, управління, начальником якого був позивач знаходилося в підпорядкуванні заступника Міністра оборони, і відповідно, останній також мав здійснювати доповіді Міністру оборони України, у тому числі щодо фактів, які виявлялися управлінням. Зокрема, до суду не надано доказів та не спростовано відповідачем тих обставин, що будь-яких доручень керівництва Міноборони з приводу виконання рекомендацій роз'яснення НАЗК до Управління не надавалося; в порядку, визначеному чинним законодавством ні позивачу, ні підлеглим працівникам позивача не доручалося розроблення відповідних нормативних актів на рівні Міністерства щодо механізмів заохочення та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону. Водночас, як вже зазначалось вище, наказом начальника Управління від 27.10.2020 № 8 був затверджений порядок прийняття та розгляду повідомлень про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, перевірки та належного реагування на такі повідомлення.
Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає, що вид дисциплінарної відповідальності, який застосований стосовно позивача спірним наказом від 19.02.2023 № 15/нмк, не відповідає положенням ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України оскільки не доведено вини останнього у виявлених правопорушеннях, а також не враховано характер та обставини встановленого правопорушення, його наелідки, попередню поведінку позивача, а також тривалість військової служби, при цьому, що позивач за період проходження служби у Міністерстві оборони України, до дисциплінарної відповідальності не притягувався (стягнення не накладалися). Протилежного суду не повідомлено.
Також, за ч. 4 ст. 13-1 Закону України «Про запобігання корупції», визначено, що керівник уповноваженого підрозділу (уповноважена особа) державного органу, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, може бути звільнений за ініціативою керівника, за умови надання згоди Національним агентством. Згода Національного агентства надається з метою з'ясування обставин, передбачених частинами першою і третьою статті 53-4 цього Закону.
Проте, в порушення наведеної норми, позивача було звільнено з посади начальника Управління без отримання відповідної згоди Національного агентства, про що свідчать накази від 19.02.2023 №15/нмк щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді пониження в посаді та від 20.02.2023 № 173 про звільнення з займаної посади начальника Управління та призначення заступником начальника Управління - начальником відділу координації зовнішньоекономічної діяльності Управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міністерства оборони України.
Таким чином, суд вважає, що наявні підстави для визнання протиправними та скасування наказів № 15 та № 173 (як похідного, повґязаного з висновками службового розслідування та оскаржуваними вище наказами, адже матеріали справи не містять доказів його повґязаності з проходженням служби) та задоволення позовних вимог в цій частині.
Поряд з цим, суд вважає, що визнання протиправним та скасування наказу № 173 від 20.02.2023 не призведе до повного відновлення порушених прав позивача, а тому, з урахуванням приписів трудового законодавства (ст. 235 КЗпП) та практики Верховного Суду, суд вважає, що задля повного та ефективного захисту прав позивача, наявні підстави для задоволення позовної вимоги про поновлення ОСОБА_1 саме на посаді начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України з 21.02.2023 (на посаду, з якої було звільнено позивача та з дати, наступною за останнім робочим днем на посаді, з якої звільнено), а не на рівнозначній посаді як зазначає позивач у заяві про зміну предмета позову. Отже, у цій частині позовних вимог слід відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд вважає, що під час розгляду даного спору, не було встановлено фактичних, а головне, достатніх обставин, на підставі яких на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді саме суворої догани та пониження на посаді. В контексті наведеного, слід звернути увагу, що положеннями частини другої статті 77 КАС України закріплено презумпцію неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду даного спору, а тому, підлягають задоволенню.
Відповідачем під час розгляду даного спору, не було доведено законності та обґрунтованості винесення оскаржуваних наказів, при цьому, у відзиві на позовну заяву передусім відтворено висновки службового розслідування, та не було надано обґрунтованих заперечень з доказовим підтвердженням щодо обставин та посилань, покладених позивачем в основу позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу згідно з нормами ч. 3 ст. 139 КАС України, пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог, водночас оскільки позовні вимоги мають немайновий характер та не надається за можливе встановити розмір задоволених позовних вимог до розміру судового збору, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 6435,69 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Згідно норм п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, тому наявні підстави для допущення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України з 21.02.2023.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 14.11.2022 № 125 КП.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 19.02.2023 № 15/нмк.
4. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 20.02.2023 № 173.
5. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України з 21.02.2023.
6. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України з 21.02.2023.
7. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
8. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (ЄДРПОУ: 00034022, місцезнаходження: 01103, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місцепроживання: АДРЕСА_1 (М-Я) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 435 (шість тисяч чотириста тридцять п'ять) грн 69 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 14 травня 2025 р.