ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" травня 2025 р. справа № 300/2362/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківський області за результатами заяви ОСОБА_1 про перерахунок розміру пенсії на підставі довідки від 15.04.2020 №273 ООО «КНГ-СЕРВІС»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 і невідкладно здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 із врахуванням заробітної плати (доходу) за період роботи в російській федерації в ООО «КНГ-СЕРВІС» з травня 2000 року по липень 2006 року та з грудня 2011 року по грудень 2015 року, відповідно до інформації, що міститься в довідці ООО «КНГ-СЕРВІС» №273 від 15.04.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 у справі №300/4117/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 періоди його роботи, які зазначені в довідці ООО «КНГ-СЕРВІС» №273 від 15.04.2020, а також невідкладно повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 30.04.2024, із врахуванням висновків суду. Після ухвалення вказаних рішень позивач отримав лист відповідача за №0900-0306-8/13054 від 10.03.2025, в якому вказано, що на виконання рішень судів проведено зарахування періодів роботи ОСОБА_1 , які зазначені в довідці ООО «КНГ-СЕРВІС» №273 від 15.04.2020 до загального стажу. При цьому, відповідач зазначає, що заробітну плату за вказаний період враховано в нульовому значенні, оскільки рішеннями судів не покладено обов'язку щодо врахування сум заробітної плати за періоди, зазначені в довідці ООО «КНГ-СЕРВІС» №273 від 15.04.2020. Такі дії відповідача щодо не зарахування відомостей про його заробітну плату при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 вважає протиправними.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
30.04.2025 від Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Так, зазначено, що враховуючи висновки суду по справі №300/4117/24, до страхового стажу при повторному розгляді заяви від 30.04.2024 зараховано періоди роботи, зазначені в довідці ООО «КНГ-СЕРВІС» від 15.04.2020 №273 із 07.05.2000 до 30.07.2006 та із 07.12.2011 до 28.12.2015. При цьому, заробітну плату за вказані періоди враховано відповідно до статті 40 Закону №1058 в нульовому значенні, оскільки рішенням суду не покладено зобов'язань щодо врахування сум заробітної плати зазначених в довідці від 15.04.2020 №273 ООО «КНГ-СЕРВІС». Загальний стаж в результаті проведеного перерахунку склав 42 роки 9 місяців, розмір пенсії із 01.05.2024 склав - 4 403,06 грн. Звернуто увагу, що розмір пенсії позивача до виконання рішення суду складав 5 489,97 грн, тому для узгодження подальшого його виконання 10.03.2025 Головним управлінням повідомлено позивача про необхідність звернутися до будь-якого сервісного центру. Також представник відповідача звернула увагу про не підтвердження позивачем сплати страхових внесків за спірні періоди роботи і ненадання первинних документів, які б підтверджували достовірність даних довідки від 15.04.2020 №273, виданою ООО «КНГ-СЕРВІС». За таких обставин, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області просило суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
07.05.2025 представник позивача подав суду заяву про зміну предмета позову.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
В той же час, частиною 2 статті 262 КАС України передбачено, що якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, в даному випадку, оскільки розгляд цієї справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) згідно вимог ст. 263 КАС України, то розгляд справи по суті розпочався через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі, тобто з 29.04.2025, що, у свою чергу, позбавляє позивача змінити предмет позову, починаючи з 29.04.2025. Як наслідок, представником позивача подано з порушенням строку відповідну заяву про зміну предмета позову та, як наслідок, судом така залишена без розгляду.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.06.2022.
Так, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 у справі №300/4117/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2025, позов ОСОБА_1 задоволено та, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до загального стажу періоди роботи ОСОБА_1 , які зазначені в довідці ООО «КНГ-СЕРВІС» №273 від 15.04.2020. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області невідкладно повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії від 30.04.2024, із врахуванням висновків суду (а.с. 9-15).
В подальшому, позивач отримав лист Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 10.03.2025 №0900-0306-8/13054, в якому відповідач повідомив, що відповідно до статті 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від періоду. Враховуючи висновки суду, до страхового стажу при повторному розгляді заяви від 30.04.2024 зараховано періоди роботи, зазначені в довідці ООО «КНГ-СЕРВІС» від 15.04.2020 №273 із 07.05.2000 до 30.07.2006 та із 07.12.2011 до 28.12.2015. При цьому, заробітну плату за вказані періоди враховано відповідно до статті 40 Закону №1058 в нульовому значенні, оскільки рішенням суду не покладено зобов'язань щодо врахування сум заробітної плати зазначених в довідці від 15.04.2020 №273 ООО «КНГ-СЕРВІС» (а.с. 17-19).
Вважаючи такі дії відповідача щодо неврахування відомостей про заробітну плату, вказаних у довідці від 15.04.2020 №273, виданій ООО «КНГ-СЕРВІС», протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Водночас, у пункті 5 рішення №8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (надалі - Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Суд зазначає та не заперечується сторонами що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 у справі №300/4117/24, яке набрало законної сили 13.02.2025, ОСОБА_1 зараховано до загального стажу періоди роботи, які зазначені в довідці ООО «КНГ-СЕРВІС» №273 від 15.04.2020, а саме із 07.05.2000 до 30.07.2006 та із 07.12.2011 до 28.12.2015.
Водночас, обставини, встановлені згаданим рішенням суду доказуванню в даній адміністративній справі не підлягають та додаткового судового захисту не потребують у відповідності до вимог ч. 4 ст. 78 КАС України.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії врегульований статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац 5 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV).
Частиною четвертою статті 42 Закону №1058-IV передбачено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок від 25.11.2005 №22-1).
Згідно абзацу 2 підпункту 3 пункту 2.1 Порядку від 25.11.2005 №22-1, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 2.10 вищевказаного Порядку від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Водночас, згідно пункту 4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Окрім того, відповідно до частини 3 статті 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Пунктом 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
З аналізу вищевказаних норм слідує, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період.
Отже, при зверненні особи із заявою про призначення пенсії, а також поданні особою документів, що підтверджують відомості про трудовий стаж та заробітну плату, пенсійний орган у першу чергу має здійснити дії відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, а у разі виникнення сумніву щодо обґрунтованості та достовірності поданих документів перевірити їх у визначеному законом порядку.
Як встановлено судом з матеріалів адміністративної справи, довідка про заробітну плату ООО «КНГ-СЕРВІС» №273 від 15.04.2020 засвідчена печаткою, підписана уповноваженою особою, містить дані про фактичні суми заробітної плати позивача, підтвердження роботодавця про відрахування сум в пенсійний фонд, а також містить інформацію щодо місцезнаходження і адресу підприємства, яким видано таку довідку (а.с. 16).
При цьому, відповідачем не доведено те, що відомості про розмір заробітної плати, які відображені у спірній довідці, не підтверджуються первинними документами.
Вищенаведене дає підстави зробити висновок про не зарахування заробітної плати Головним управлінням Пенсійного фонду в Івано-Фракійській області ОСОБА_1 згідно спірної довідки, водночас, за умов зарахування стажу, охопленого періодом, зазначеного у вказаній довідці: із 07.05.2000 до 30.07.2006 та із 07.12.2011 до 28.12.2015. Вказане, на переконання суду, стало наслідком для зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 після зарахування згаданих періодів роботи до страхового стажу позивача, про що зазначив пенсійний орган у направленому листі позивачу від 10.03.2025 №0900-0306-8/13054, а також у відзиві на позов.
Окрім того, суд зауважує, що у силу пункту 2 статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода від 13.03.1992) закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
При цьому, метою Угоди від 13.03.1992 є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань «відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди». Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Статтею 5 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди.
Згідно з частини 3 статті 6 Угоди від 13.03.1992, обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.
Отже, наведені положення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Більше того, припинення участі російської федерації в Угоді, так само, як і набрання чинності Законом №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993», не є підставою для відмови в обчисленні пенсії позивача з урахуванням даних заробітної плати отриманої на території рф, адже така отримана ним до ухвалення відповідних рішень.
Отже, суд зазначає, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
Окрім того, згідно із частиною 2 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як визначено статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (пункт 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-ІV).
За змістом частин 1, 10, 12 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до частини 16 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків, законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
Разом із тим, суд звертає увагу на те, що позивач не повинен відповідати за ймовірне неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо обов'язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків, а відтак, несплата страхувальником страховим внесків (або відсутність інформації про таку сплату в системі персоніфікованого обліку) не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 17.07.2019 у справі №144/669/17 (провадження №К/9901/22935/18) та від 20.03.2019 у справі №688/947/17 (провадження №К/9901/35103/18).
Поряд з цим, у постанові від 12.04.2021 у справі №219/4550/17 Верховний Суд дійшов висновку, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, внаслідок чого підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №280/1411/16-а та від 26.10.2022 у справі №808/1735/18.
Більше того, суд зазначає, що у довідці про заробітну плату ООО «КНГ-СЕРВІС» від 15.04.2020 №273 вказано, що із заробітної плати позивача всі необхідні відрахування Пенсійного фонду російської федерації проводились в установленому порядку.
До того ж, неможливість провести управлінням Пенсійного фонду перевірку відповідності запису довідки первинним документам через події, що пов'язані з повномасштабною війною, не може покладати надмірного тягаря та обов'язку на позивача, оскільки довідки видані належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості.
Суд зазначає, що подібні правові висновки були відображені Верховним Судом у правовідносинах щодо врахування при призначенні та обчисленні пенсії довідок, виданих підприємствами, які знаходяться на непідконтрольній українській владі території (справи №583/392/17, №234/3038/17, №360/1628/17).
Позиція Головного управління, яка фактично не стосується допущених зловживань зі сторони позивача, призвела до неспівмірних наслідків у формі зменшення розміру пенсії.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про протиправні дії відповідача щодо неврахування під час обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 відомостей про його заробітну плату за періоди роботи в російській федерації згідно поданої довідки.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під час обрання способу відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Також суд зауважує, що спірна довідка про заробітну плату ООО «КНГ-СЕРВІС» №273 від 15.04.2020 надавалась позивачем при зверненні 30.04.2024 про перерахунок пенсії, що підтверджується згаданим рішенням суду від 04.12.2024 у справі №300/4117/24, та на підставі такої здійснено зарахування спірних періодів роботи ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 04.12.2024 у справі №300/4117/24.
Як наслідок, порушення права позивача має місце саме з 30.04.2024, тобто із дати зарахування періодів роботи згідно такої довідки до страхового стажу позивача на виконання рішення суду, не врахувавши одночасно відомості про заробітну плату, зазначені в довідці про заробітну плату №273 від 15.04.2020.
Суд звертає увагу, що частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини щодо протиправності дій відповідача, суд, з урахуванням положень частини 2 статті 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог (в частині визначення дати здійснення перерахунку пенсії) та, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування з 30.04.2024 при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 заробітної плати (доходу) згідно довідки ООО «КНГ-СЕРВІС» №273 від 15.04.2020 про заробітну плату, а також зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 30.04.2024 із врахуванням відомостей згаданої довідки про заробітну плату.
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку пенсійний орган не діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 1 статті 132 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, то в силу вимог частини 1 статті 132, частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду підлягає стягненню рахунок бюджетних асигнувань з відповідача.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування з 30.04.2024 під час обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 відомостей про його заробітну плату за періоди роботи в російській федерації згідно поданої довідки ООО «КНГ-СЕРВІС» №273 від 15.04.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з 30.04.2024 на підставі поданої заяви із врахуванням заробітної плати (доходу) за період роботи в російській федерації в ООО «КНГ-СЕРВІС» з травня 2000 року по липень 2006 року та з грудня 2011 року по грудень 2015 року, відповідно до інформації, що міститься в довідці ООО «КНГ-СЕРВІС» №273 від 15.04.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений ним судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Відповідачу рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.