ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" травня 2025 р. справа № 640/38966/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,-
Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулося в суд із позовною заявою до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку №UA-2020-07-23-007088-b від 15.12.2021.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 15.12.2021 на веб-порталі з питань публічних закупівель «Prozorro» було оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2020-07-23-007088-b. У такому висновку, Північно-східний офіс Держаудитслужби в інформації про результати моніторингу процедури закупівлі зазначив, що під час здійснення моніторингу процедури закупівлі відповідач АТ «Укргазвидобування» в порушення вимог частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» не надало через електронну систему закупівель інформацію та документи, на підставі яких розраховано розмір витрат, технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість. Тому, відповідач зобов?язав здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Позивач вказав, що при проведенні закупівлі виконав вимоги відповідача щодо надання пояснень, що свідчить про дотримання вимог ч.5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі». Тому вважає, що встановлення відповідачем порушення щодо ненадання інформації та документів, на підставі яких розрахувався розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначалася його очікувана вартість є безпідставним та таким, що не відповідає дійсності. Звернув увагу, що ідентичні запити щодо надання інформації та документів у випадках, передбачених ч.5 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» було розміщено й іншими представниками органу моніторингу, на які позивачем були надані ідентичні пояснення, які були прийняті органом державного фінансового контролю та розміщено висновки щодо не виявлення порушень. Вказав, що у разі виявлення порушень законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов?язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов??язання щодо їх усунення. Формулювання висновку в частині зобов?язання позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, свідчить про те, що такий висновок не стосується порушень, виявлених відповідачем під час моніторингу, оскільки спрямований на «потенційні» порушення, які можуть виникати (або не виникати) у майбутньому. Звернув увагу, що висновок №UA-2020-07-23-007088-b від 15.12.2021 підписаний неналежним цифровим підписом. Як наслідок, оскаржений висновок є протиправним.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що під час здійснення моніторингу процедури закупівлі керуючись статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідач 29.11.2021 звернувся через електронну систему закупівель до позивача з метою отримання, зокрема інформації та документів, на підставі яких обґрунтувано розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість. Однак, в порушення вимог частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» АТ «Укргазвидобування» не надало інформацію та вказані документи, а надано лише пояснення, які жодним чином не відносяться до запитуваної інформації. Отже, зважаючи на зазначене, Північно-східний офіс Держаудитслужби зобов'язав позивача усунути встановлене порушення та запропонував один із можливих шляхів усунення цих порушень, а саме: здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, винних у порушені законодавства. Таким чином, відповідач при зобов'язанні усунення порушення чітко дотримувався норм та вимог, встановлених Законом України «Про публічні закупівлі», тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У відповіді на відзив представник позивача - адвокат Цівінська Н.М. просила позовні вимоги задовольнити повністю, з підстав викладених у позовній заяві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/38966/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/38966/21 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа №640/38966/21 зареєстрована 11.03.2025.
Згідно з ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/38966/21, розгляд справи розпочато з початку за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, встановив наступне.
Акціонерним товариством «Укргазвидобування», як замовником, оголошено про проведення відкритих торгів UA-2020-07-23-007088-b на різні інженерні послуги, лот №1 - ДК 021:2015 71330000-0 Інженерні послуги різні (Сервісні послуги з похило-спрямованого буріння); Лот №2 -ДК 021:2015 71330000-0 Інженерні послуги різні (Сервісні послуги з похило-спрямованого буріння); Лот №3 - ДК 021:2015 71330000-0 Інженерні послуги різні (Сервісні послуги з похило-спрямованого буріння); Лот №4 - ДК 021:2015 71330000-0 Інженерні послуги різні (Сервісні послуги з похило-спрямованого буріння); Лот №5 - ДК 021:2015 71330000-0 Інженерні послуги різні (Сервісні послуги з похило-спрямованого буріння).
Оголошені позивачем закупівлі в електронній системі закупівель здійснено за ідентифікатором № UA-2020-07-23-007088-b.
У межах проведення моніторингу процедури закупівлі № UA-2020-07-23-007088-b у відповідності до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідач 29.11.2021 звернувся до АТ «Укргазвидобування» із запитом про надання пояснень, яким чином та на підставі яких документів здійснено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат та визначено його очікувану вартість. Також просив надати посилання на сторінку власного веб-сайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вимог пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року №710 «Про ефективне використання державних коштів».
У відповідь на вказаний запит позивач 02.12.2021 подав письмові пояснення у яких зазначив, що обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат та розрахунок очікуваної вартості визначається відповідно до внутрішніх нормативних документів, затверджених в АТ «Укргазвидобування». Вказав, що АТ «Укргазвидобування» не є суб'єктом державного сектору економіки. Тому, вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року №710 щодо забезпечення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі та оприлюднення вказаної інформації не поширюються на АТ «Укргазвидобування».
Відповідачем в електронній системі закупівель оприлюднено висновок від 15.12.2021 про результати моніторингу закупівлі UA-2020-07-23-007088-b, в якому встановлено, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. При цьому, згідно із вимогами пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» річний план закупівель повинен містити інформацію про розмір бюджетного призначення та/або очікувану вартість предмета закупівлі. Отже, перед здійсненням процедури закупівлі замовник зобов'язаний визначити очікувану вартість предмета закупівлі з урахуванням усіх його необхідних технічних, функціональних та якісних характеристики. Згідно із частиною 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівлі, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. З огляду на викладене під час здійснення моніторингу процедури закупівлі відповідач 29.11.2021 звернувся через електронну систему закупівель до АТ «Укргазвидобування» з метою отримання, зокрема інформації та документів, на підставі яких замовник обґрунтував розмір витрат, технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість. Однак, позивач у порушення вимог частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» не надав запитувані інформацію та документи.
За результатами аналізу питання щодо своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом, установлено порушення вимог частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель та з огляду на відсутність механізму їх усунення, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», відповідач зобов'язав здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Всі вищевказані обставини досліджено судом на цифровому носії, який міститься в матеріалах справи (а.с.20).
Позивач, вважаючи протиправним висновок відповідача від 15.12.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-23-007088-b, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд застосовує нормативно-правові акти в редакції чинній на момент виникнення таких правовідносин.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII від 26.01.1993 (надалі Закон №2939-XII).
Відповідно до статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Згідно зі статтею 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Правові та організаційні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (надалі Закон №922-VIII).
Положеннями пункту 11 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII визначено, що замовники - суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.
Пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII передбачено, що електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульований у статті 8 Закону №922-VIII.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Згідно з частиною 4 статті 8 Закону №922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина 6 статті 8 Закону №922-VIII).
За приписами ч.7 ст.8 Закону №922-VIII у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, розділом ІІІ якого визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку.
Відповідно до змісту Розділу ІІІ даного Порядку у пункті 1 зазначаються:
1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;
2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі;
3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:
структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін);
найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
З системного аналізу наведених норм слідує, що контролюючий орган зобов'язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого (их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушень у сфері публічних закупівел, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.08.2020 по справі № 160/11304/19.
Як вже зазначено судом вище, за результатами моніторингу процедури закупівлі відповідач встановив порушення АТ «Укргазвидобування» вимог частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо ненадання позивачем інформації та документів, на підставі яких обґрунтувано розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість.
З огляду на встановлені порушення, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», відповідач зобов'язав позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03 лютого 2016 року (надалі Положення КМУ №43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба, відповідно до пп.3 п.4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
За змістом пп.9 п.4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
За приписами пункту 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Таким чином, відповідач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Держаудитслужба), наділений повноваженнями здійснення моніторингу закупівель в особі свого структурного підрозділу.
Відповідно до ч.5 статті 8 Закону №922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
У даному випадку, запит відповідача було розміщено 29.11.2021, у межах проведення моніторингу процедури закупівлі, а 02.12.2021, тобто протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту, позивачем була розміщена відповідь на вказаний запит відповідача.
Отже, відповідь надана АТ «Укргазвидобування» в установлений ч.5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» строк.
Згідно з ч.2 ст.21 Закону №922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування). В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація.
Вся вищевказана інформація зазначена позивачем в оголошенні про проведення відкритих торгів № UA-2020-07-23-007088-b.
Таким чином, суд зазначає, що з системного аналізу норм Закону №922-VIII та змісту оскаржуваного висновку вбачається, що зафіксоване відповідачем порушення позивачем вимог ч.5 ст.8 Закону №922-VIII виходить за межі моніторингу процедури закупівлі, оскільки не стосується аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: ненадання позивачем документів, на підставі яких розраховано розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначення його очікуваної вартості, під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та строк його дії.
Щодо зобов'язальної частини висновку про результати моніторингу закупівлі, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов'язав здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів
Як вже зазначено судом вище, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини форми висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку №552).
Системний аналіз приписів Закону №922-VIII та розділу III Порядку №552, а також встановлених обставин справи дозволяє дійти висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного висновку відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов'язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Разом з тим, оскаржуваний висновок за своїм змістом є рішенням суб'єкта владних повноважень, прийнятим в межах реалізації повноважень органу державного фінансового контролю, та визначає позивачу певні зобов'язання для виконання.
При цьому зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Вищевказане узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 10 грудня 2019 року по справі №160/9513/18 та від 05 березня 2020 року по справі №640/467/19.
Висновок є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов'язки для позивача, оскільки містить певні вимоги зобов'язального характеру, зокрема недопущення в подальшому порушень законодавства та оприлюднення через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), якого слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Суд зазначає, що визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень як «здійснення заходів із забезпечення в подальшому недопущення встановлених порушень» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.
Відповідач, приймаючи акт індивідуальної дії зобов'язального характеру про необхідність усунення правопорушення, повинен визначити імперативний обов'язковий спосіб його усунення.
Однак, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач та не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Визначене контролюючим органом у спірному висновку зобов'язання не містить конкретних заходів до виконання, тобто є неконкретизованим, у пункті 3 частини висновку не встановлено спосіб його виконання: він не містить визначення переліку конкретних дій, які саме необхідні вчинити позивачу, які конкретні заходи слід вжити задля усунення порушень, а також таке формулювання виключає можливість відстежити виконання визначеного зобов'язання.
Стосовно доводів позивача про підписання оскаржуваного висновку неналежним цифровим підписом, у зв'язку з підписанням за допомогою удосконаленого електронного підпису, суд зазначає наступне.
Як визначено ч.6 ст. 8 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.
Відповідно до пунктів 3-4 розділу І Порядку №552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Таким чином, висновок підписується посадовою особою органу державного фінансового контролю кваліфікованим електронним підписом з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
За визначенням пункту 27 статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
У даному випадку, оскаржуваний висновок підписаний посадовою особою ДАСУ - головним державним аудитором Поповичем В.М., шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг, а тому вказані доводи позивача є безпідставні.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Як наслідок, контролюючий орган дійшов помилкового висновку про порушення АТ «Укргазвидобування» вимог ч.5 ст.8 Законом України «Про публічні закупівлі», а тому висновок від 15.12.2021 про результати моніторингу закупівлі UA-2020-07-23-007088-b, який прийнятий Північно-східним офісом Держаудитслужби, підлягає до скасування.
Підсумовуючи все вищенаведене суд приходить до висновку, що позов Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку підлягає задоволенню.
Враховуючи приписи ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» 2270 грн. сплаченого судового збору.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 15.12.2021 про результати моніторингу закупівлі UA-2020-07-23-007088-b.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40478572, майдан Свободи, 5, м.Харків) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (код ЄДРПОУ 30019775, вул.Кудрявська, 26/28, м.Київ) сплачений судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.