14 травня 2025 року Справа № 280/10674/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та скасування рішень, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач - 1), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2) в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 , на військовий облік у цьому ТЦК та СП;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинені 12 травня 2024 року, щодо направлення ОСОБА_1 , на медичний огляд до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою визначення придатності до військової служби;
- визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії № 108/5/1164 від 12 травня 2024 року (вихідний № 2361), згідно якої ОСОБА_1 , визнаний придатним до військової служби;
- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 209 від 12 травня 2024 року, в частині присвоєння ОСОБА_1 , первинного військового звання "солдат", призову та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 ).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачами в супереч вимог чинного законодавства України вжито заходів щодо призову позивача на військову службу по мобілізації. Так, представник позивача вказує, що позивач перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_5 ), при цьому в примусовому порядку був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де був взятий ІНФОРМАЦІЯ_5 на військовий облік. Того ж дня позивач, внаслідок примусового взяття на військовий облік, пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 . Вказує, що співробітники ІНФОРМАЦІЯ_4 не мали повноважень щодо призову позивача на військову службу, оскільки з урахуванням положень частини 3 статті 33 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться виключно за місцем їх проживання. Звертає увагу суду на те, що на території Берегівського району Закарпатської області ніколи не проживав і не був зареєстрований. Також, вказує, що безпідставне взяття ІНФОРМАЦІЯ_5 позивача на військовий облік зумовило направлення на проходження військової-лікарської комісії, під час проходження якої не були враховані всі захворювання позивача у зв'язку із частковим знаходженням медичних документів за місцем проживання позивача, які ВЛК під час проходження медичного огляду не витребовувались, а відтак і не враховувались, що призвело до визнання позивача придатним до проходження військової служби. Вказує, що довідка є підробленою, оскільки ніяких карток обстеження та довідок ВЛК він не підписував. Також, взяття ІНФОРМАЦІЯ_5 позивача на військовий облік не за місцем його проживання зумовило безпідставне винесення ІНФОРМАЦІЯ_7 № 209 від 12 травня 2024 року наказу, яким позивачу присвоєно військове звання "солдат", та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 ). З урахуванням викладеного, вважає, що дії і рішення відповідачів суперечать принципу верховенства права та не узгоджуються чинним законодавством. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 25 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
04 грудня 2024 року представником позивача усунуто недоліки позовної заяви.
Також, 04 грудня 2024 року, до відкриття провадження в адміністративній справі № 280/10674/24, на адресу суду надійшли клопотання про витребування у ІНФОРМАЦІЯ_4 та Берегівського районного суду Закарпатської області доказів.
Окрім того, позивачем подано клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи.
Ухвалою судді від 09 грудня 2024 року суддя визнав поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом в адміністративній справі № 280/10674/24, поновив такий строк, відкрив провадження у справі, призначив її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Окрім того, ухвалою суду від 09 грудня 2024 року від ІНФОРМАЦІЯ_4 витребувано інформацію (довідку) про час (тривалість) перебування ОСОБА_2 12 травня 2024 року у ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також про те, які дії та процедури, передбачені Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", до нього були застосовані за цей період часу, з обов'язковим зазначенням обставин: щодо точного часу доставлення 12 травня 2024 року позивача ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_8 та точного часу його вибуття; щодо того, чи є ІНФОРМАЦІЯ_9 т.зв. режимним об'єктом, та які обмеження для вільного доступу чи пересування у ньому наявні (охорона, наявність КПП, огорожа, пропускна система тощо); засвідчену належним чином копію картки обстеження та медичного огляду від 12 травня 2024 року на ОСОБА_2 .
Також, вказаною ухвалою суду від Берегівського районного суду Закарпатської області витребувано завірену копію всіх матеріалів справи № 297/2250/24 відносно ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 204-1 КУпАП.
Ухвалою суду від 22 січня 2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно витребувано: інформацію (довідку) про час (тривалість) перебування ОСОБА_2 12 травня 2024 року у ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також про те, які дії та процедури, передбачені Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", до нього були застосовані за цей період часу, з обов'язковим зазначенням обставин: щодо точного часу доставлення 12 травня 2024 року позивача ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_8 та точного часу його вибуття; щодо того, чи є ІНФОРМАЦІЯ_9 т.зв. режимним об'єктом, та які обмеження для вільного доступу чи пересування у ньому наявні (охорона, наявність КПП, огорожа, пропускна система тощо); засвідчену належним чином копію картки обстеження та медичного огляду від 12 травня 2024 року на ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 24 січня 2025 року адміністративну справу № 280/10674/24 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25 лютого 2025 року о/об 11 год. 20 хв.
10 лютого 2025 року на адресу суду від Берегівського районного суду Закарпатської області на адресу суду надійшла завірена копія матеріалів справи № 297/2250/24 відносно ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 204-1 КУпАП.
11 лютого 2025 року листом від 05 лютого 2025 року за № 798 від ІНФОРМАЦІЯ_4 на адресу суду надійшла копія картки обстеження та медичного огляду від 12 травня 2024 року на ОСОБА_2 . У листі вказано про правомірність дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 під час спілкування іх ОСОБА_2 .
Ухвалю суду від 25 лютого 2025 року наступне підготовче засідання призначено на 11 березня 2025 року на 11 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 11 березня 2025 року строк проведення підготовчого провадження у справі № 280/10674/24 продовжено строком на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 14 квітня 2025 року о/об 10 год. 00 хв.
Представником позивача до суду подано клопотання про витребування доказів у КНП "Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги", а також у ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Ухвалою суду від 11 березня 2025 року витребувано у КНП "Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги" (69033, Україна, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Оріхівське шосе, будинок, 10а):
- підтвердження перебування ОСОБА_1 на обліку в КНП "Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги" та/або його структурних підрозділах, з якого часу та з яким діагнозом (у разі такого перебування);
- надати інформацію, коли і де саме ОСОБА_1 останнього разу перебував на стаціонарному лікуванні, та з яким діагнозом (у разі наявності такої інформації).
Також, ухвалою суду від 11 березня 2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_10 витребувано інформацію (довідку) щодо перебування ОСОБА_1 на військовому обліку в період часу з 31 січня 2008 року по 12 травня 2024 року.
31 березня 2025 року від КНП "Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги" на адресу суду надійшов лист від 21 березня 2025 року № 1332-дпм, яким суд повідомлено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні: з 11 березня 2004 року по 09 квітня 2004 року з діагнозом: Змішаний розлад поведінки та емоцій; з 31 березня 2005 року по 21 квітня 2005 року з діагнозом: Несоціалізований розлад поведінки. З 09 лютого 2009 року по 19 лютого 2009 року перебував на стаціонарному обстеженні за направленням районного військкомата. Діагноз: Суміжна розумова відсталість з емоційно-вольовими порушеннями. З 11 січня 2018 року по 19 січня 2018 року перебував на стаціонарному обстеженні в КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» ЗОР. Висновок: Наркопатології не виявлено.
Також, 31 березня 2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_10 на виконання вимог ухвали суду надійшов лист, яким суд повідомлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_12 зарахований в запас 20 травня 2014 року. Станом на 12 травня 2024 року на облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 не ставав.
Згідно доданої до листа копії витягу з книги протоколів засідань призовної комісії (протокол № 11 від 20 травня 2014 року) громадянина ОСОБА_1 , рішенням призовної комісії згідно Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" був звільнений від призову на строкову військову службу і зарахований в запас, як такий, що був раніше засуджений.
Ухвалою суду від 14 квітня 2025 року закрито підготовче провадження у справі № 280/10674/24, справу призначено до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 13 травня 2025 року у задоволенні клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи відмовлено.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
31 січня 2008 року ОСОБА_1 взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_13 , де йому оформлено та видано посвідчення про приписку до призовної дільниці.
З 22 жовтня 2009 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 918195 від 22 листопада 2024 року, який міститься в матеріалах справи.
З урахуванням наявного в матеріалах справи витягу з книги протоколів засідань призовної комісії позивач був звільнений від призову на строкову військову службу і зарахований в запас починаючи з 20 травня 2014 року, на облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 не ставав.
12 травня 2024 року ОСОБА_1 прибув до району околиці міста Берегове Закарпатської області, де був зупинений та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
12 травня 2024 року позивачу проведено медичний огляд військово-лікарською комісією (далі- ВЛК) при ІНФОРМАЦІЯ_6 , де встановлено, що з урахуванням положень статті 42в графи 2 Розкладу хвороб, таблиці додаткових вимог, позивач являється придатним до військової служби, що підтверджується довідкою №108/5/1164 від 12 травня 2024 року.
Згідно витягу з наказу т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 209 від 12 травня 2024 року позивачу присвоєно первинне військове звання "солдат", і призвано позивача та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 ).
Відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №69/2022, наказом Начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №209 від 12 травня 2024 року позивача призвано на військову службу по мобілізації, та в складі команди НОМЕР_3 відправлено до військової частини НОМЕР_3 .
Позивач, не погодившись з правомірністю його призову на військову службу, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Указом Президента України від 24 лютого 2025 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану», затвердженим Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2025 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24 лютого 2025 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.
Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2025 року № 65/2022 “Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-IX від 03 березня 2022 року, оголошено та постановлено провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався (Указом від 17 травня 2022 року № 342/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2264-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 574/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2501-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 758/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2739-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 59/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2916-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 255/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3058-IX, Указом від 26 липня 2023 року № 452/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3276-IX, Указом від 6 листопада 2023 року № 735/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3430-IX, Указом від 5 лютого 2024 року № 50/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3565-IX, Указом від 6 травня 2024 року № 272/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року № 3685-IX, Указом від 23 липня 2024 року № 470/2024, затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3892-1X, та Указом від 28 жовтня 2024 року № 741/2024, затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4025-IX, Указом від 14 січня 2025 року №27/2025, затвердженим Законом України № 4221-IX від 15 січня 2025 року), та тривав на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно із положеннями статті 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» від 12 грудня 2015 року №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних відносин) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 1 Закону № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до норм абзацу 5 статті 1 Закону № 3543-ХІІ особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-XII передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною 2 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Серед іншого, військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону № 2232-XII).
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону визначені категорії громадян України щодо військового обов'язку, а саме: допризовники особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно із частиною 8 статті 2 Закону № 2232-XII виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходження зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Відповідно до частини 14 статті 2 Закону № 2232-XII виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону № 2232-XII взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.
Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 далі - Положення № 154).
Відповідно до пункту 1 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Згідно із пунктом 2 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.
Постановою Кабінету міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487) визначено механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів, якими є:
для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;
для військовозобов'язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
Загальні правила військового обліку визначені статті 33 Закону № 2232-XII (у редакції чинній на момент спірних правовідносин) .
Так, відповідно до частини 1 статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно частини 3 статті 33 Закону України № 2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Відповідно до частини 5 статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Поняття персонально-якісного, персонально-первинного та персонального обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів наведено у статті 34 Закону № 2232-XII.
Згідно із частиною 1 статті 34 Закону № 2232-XII персонально-якісний облік, військовозобов'язаних передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно, військовозобов'язаних, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку, військовозобов'язаних покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього регламентовано нормами статті 37 Закону № 2232-XII.
Тобто, вищезазначені положення визначають чіткий порядок ведення військового обліку громадян України, їх обов'язки у мирний час та під час мобілізації. Військовий облік є обов'язковим і здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.
При цьому, вищевикладені положення (чинні на час виникнення спірних правовідносин) чітко визначають, що ведення військового обліку має відбуватись за місцем проживання особи, тобто місця її зареєстрованого постійного або тимчасового проживання. Взяття на облік за іншою адресою cвідчить про порушення правил військового обліку, встановлених законодавством.
Як вже судом встановлено, з 22 жовтня 2009 року ОСОБА_1 зареєстрований, тобто проживає, за адресою: АДРЕСА_6 , що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 918195 від 22 листопада 2024 року, який міститься в матеріалах справи.
Тобто, позивача 12 травня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_5 взято на військовий облік не за місцем проживання, а за адресою ТЦК та СП у якого такі повноваження, на час взяття на облік, були відсутні, що свідчить про порушення правил військового обліку встановленого законодавством.
Враховуючи встановлені при розгляді справи обставини та надану їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо взяття позивача на військовий облік та відповідно направлення на медичний огляд при ІНФОРМАЦІЯ_14 у зв'язку із взяттям позивача на військовий облік, визнання протиправним та скасування наказу № 209 від 12 травня 2024 року в частині призову та направлення позивача для проходження військової служби підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії № 108/5/1164 від 12 травня 2024 року (вихідний № 2361), згідно якої ОСОБА_1 , визнаний придатним до військової служби, суд зазначає таке.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 (далі - Положення №402 в редакції спірних правовідносин).
Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 1.2. глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України).
Згідно з пунктом 2.1. глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Пунктом 2.3.5. глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до підпункту 2.4.10. пункту 2.4. глави 2 розділу I Положення № 402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Згідно з підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, ВЛК ТЦК та СП.
Відповідно до підпункту 3.3. пункту 3 розділу І Положення №402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Таким чином, позивачем недотримано процедури оскарження результатів медичного огляду позаштатної ВЛК, оскільки Положенням № 402 встановлено порядок оскарження дій, бездіяльності, рішень позаштатних постійно діючих ВЛК до ВЛК регіонів та ЦВЛК, а дії, бездіяльність, рішення ВЛК регіонів та ЦВЛК, відповідно до наведених судом пунктів 2.3.5, 2.4.10, можуть бути оскаржені в судовому порядку.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги частково знайшли підтвердження та відповідач 1 діяв всупереч вимог частини 2 статті 2 КАС України. Відповідач 1 діяв не на підставі, та не в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З урахуванням положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та скасування рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 , на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_15 .
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинені 12 травня 2024 року, щодо направлення ОСОБА_1 , на медичний огляд до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою визначення придатності до військової служби.
Визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 209 від 12 травня 2024 року, в частині присвоєння ОСОБА_1 , первинного військового звання "солдат", призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 ).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 14 травня 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов