про відмову у задоволенні клопотання
28 квітня 2025 рокум. Ужгород№ 260/571/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
та осіб, які беруть участь у судовому засіданні:
позивач - не з'явилася;
представник позивача - Лихачов Р.Б.
представник відповідача - Карунік С.М.,
розглянувши у підгтовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 в особі представника Лихачова Романа Борисовича звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, а саме:
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 за №194 від 28.06.2024 року, яким солдата ОСОБА_2 вважати таким, що самовільно залишив частину, вибув з району ведення бойових дій та призупинити виплату грошового забезпечення з 27.06.2024 року;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 за №2989/кп від 10.07.2024 року "Про завершення проведення службового розслідування по факту самовільного залишення військової частини військовослужбовцем НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 ;
стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 належне грошове забезпечення та додаткові грошові винагороди солдата ОСОБА_2 у відповідності до вимог Постанови КМУ №884 від 30.11.2016 року, ХХХ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам, затвердженим Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 року №260, починаючи з липня 2024 року.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
У відзиві на позовну заяву та 26.02.2025 року представник відповідача заявив клопотання про залишення позовних вимог без розгляду, у зв'язку із пропуском строком звернення до суду.
У підготовчому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання та просив суд позовні вимоги залишити без розгляду.
Представник позивача проти такого клопотання заперечив, вказавши на те, що ненадання матеріалів службового розслідування та неможливість ознайомитися із їх змістом позбавили позивача права на судовий захист.
Вирішуючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд керується наступним.
Як вбачається із позовним вимог, предметом спору у даній справі є визнання протиправними та скасування наказів командира військової частини НОМЕР_1 за №194 від 28.06.2024 року, яким солдата ОСОБА_2 вважати таким, що самовільно залишив частину, вибув з району ведення бойових дій та призупинити виплату грошового забезпечення з 27.06.2024 року та №2989/кп від 10.07.2024 року "Про завершення проведення службового розслідування по факту самовільного залишення військової частини військовослужбовцем НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із матеріалів справи, хоч предметом позовних вимог і є накази про проходження військової служби, однак такі оскаржені у судовому порядку не самим військоовслужбовцем, а його матір'ю ОСОБА_1 , що виключає застосування у даному випадку ч. 5 ст. 122 КАС України, тобто місячного строку звернення до суду.
Крім того, судом встановлено, що відповідач надіслав на адресу позивачки матеріали службового розслідування у грудні 2024 року, що ним не заперечується. Відтак, суд вважає, що саме у з грудня 2024 року слід обраховавати строк, коли особа дізналася про порушення прав.
Враховуючи те, що дану позовну заяву подано до суду 29.01.2025 року, а матеріали службового розслідування позивачка отримала у грудні 2024 року, а також те, що позивачем у справі є саме мати військовослужбовця, а не сам військовослужбовець, відносно якого виносилися оскаржувані накази, то суд вважає, що строк звернення до суду з даним позовом не пропущено.
З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача.
Керуючись ст. ст. 120, 122, 166, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України. Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 14.05.2025 року, після виходу судді із відпустки.
СуддяС.А. Гебеш