14 травня 2025 року м. Ужгород№ 260/8551/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області (вул. Ференца Ракоці, буд. 13, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88000, код ЄДРПОУ 40108912) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області, в якому просить:
1. Визнати дії Головного управління Національної поліції в Закарпатській області щодо відмови здійснити розрахунок вислуги років для призначення позивачу пенсії згідно вимог п. ї ч. 1 ст. 17, п. б ст. 1-2 Закону № 2262-XII та з урахуванням положень ч. 3 ст. 8 Закону № 613-XIV протиправними.
2. Зобов'язати відповідача здійснити розрахунок вислуги років для призначення позивачу пенсії згідно вимог п. ї ч. 1 ст. 17, п. б ст. 1-2 Закону № 2262-XII та з урахуванням положень ч. 3 ст. 8 Закону № 613-XIV, з урахуванням часу проходження служби в МО ООН за періоди з 25.07.2012 по 26.07.2014, з 08.08.2015 по 02.08.2017, з 25.03.2019 по 24.03.2021 та з 18.02.2022 по 20.04.2022.
3. Зобов'язати відповідача внести належні зміни до наказу ГУНП від 25.08.2022 №150 о/с з урахуванням вищезазначеного розрахунку та направити відповідний пакетів документів до ГУ ПФУ в Закарпатській області відповідно до положень Закону 2262-XII.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся на адресу ГУНП із заявою про здійснення перерахунку та зарахування до вислуги років для призначення пенсії час виконання позивачем обов'язків у міжнародних місіях ООН в розрахунку один місяць за три, відповідно до положень п. «б» статті 1-2, п. «ї» ч. 1 ст. 17 Закону № 2262-XII та ч. 3 ст. 8 Закону № 613-XIV, а також з проханням внести відповідні зміни в наказ ГУНП в Закарпатській області від 25.08.2022 № 150 о/с та направити належний пакет документів на адресу ГУ ПФУ в Закарпатській області для призначення пенсії за вислугою років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону 2262-XII. Однак, відповідачем було відмовлено в здійсненні розрахунку вислуги років для призначення пенсії адже це питання вже розглядалось в судовому порядку у справі № 260/3969/22. Позивач вказує, що згідно з п. ї ч. 1 ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до вислуги років для призначення пенсії військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, зараховується час проходження військової служби за межами України у складі національного контингенту чи персоналу, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до пункту «б» статті 1-2 Закону 2262-XII, поліцейські мають право на зарахування періоду служби за межами України до вислуги років для призначення пенсії. З огляду на наведене, вважає дії відповідача щодо не здійснення розрахунку вислуги років для призначення пенсії та внесення відповідних змін до наказу ГУНП від 25.08.2022 № 150 о/с протиправними та такими, що порушують його право на призначення пенсії.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 14 травня 2025 року відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та проходив службу у Національній поліції України з 15 листопада 2012 року по 30 серпня 2022 року.
Наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 25 серпня 2022 року № 150 о/с та відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» майора поліції ОСОБА_1 було звільнено за статтею 77 частиною 1 пунктом 7 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 30 серпня 2022 року.
Стаж служби в поліції на день звільнення складає 20 років 00 місяців 28 днів, вислуга років у календарному обчисленні 20 років 00 місяців 28 днів.
Відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 05 вересня 2022 року № Х-173/106/2-2022 позивач під час проходження служби в ОВС приймав участь в міжнародних операція ООН з підтримання миру та безпеки.
23 жовтня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області із заявою про здійснення перерахунку та зарахування до вислуги років для призначення пенсії час виконання позивачем обов'язків у міжнародних місіях ООН в розрахунку один місяць за три, відповідно до положень п. «б» статті 1-2, п. «ї» ч. 1 ст. 17 Закону № 2262-XII та ч. 3 ст. 8 Закону № 613-XIV, а також з проханням внести відповідні зміни в наказ ГУНП в Закарпатській області від 25.08.2022 № 150 о/с та направити належний пакет документів на адресу ГУ ПФУ в Закарпатській області для призначення пенсії за вислугою років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону 2262-XII.
Листом від 21 листопада 2024 року № 16876-2024 Головне управління Національної поліції в Закарпатській області відмовило позивачу у задоволенні його заяви, оскільки питання про зарахування до вислуги років у календарному обчисленні періодів виконання обов'язків у складі національного персоналу МВС України міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки з 25.07.2012 по 26.07.2014, з 08.08.2015 по 02.08.2017, з 25.03.2019 по 26.03.2021 та з 18.02.2022 по 20.04.2022, які відповідно до Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» обчислюються з розрахунку один місяць за три місяці неодноразово розглянуті адміністративними судами (справи № 260/3969/22 та № 260/5228/23), за результатами розгляду яких прийнято рішення про відмову у зарахуванні пільгової вислуги до календарної. Одночасно позивача повідомлено, що періоди проходження служби виконання обов'язків у складі національного персоналу МВС України міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки з 25.07.2012 по 26.07.2014, з 08.08.2015 по 02.08.2017, з 25.03.2019 по 26.03.2021 та з 18.02.2022 по 20.04.2022, які відповідно до Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» зараховані до календарної вислуги років.
Вважаючи відмову відповідача щодо не здійснення розрахунку вислуги років для призначення пенсії та внесення відповідних змін до наказу ГУНП від 25.08.2022 № 150 о/с протиправною, позивач звернувся до суду за даним позовом.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведені норми означають, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 1 Закону № 2262-XII передбачено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Пунктом «б» статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Відповідно до пункту «ї» частини 1 статті 17 Закону № 2262-ХІІ особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «з» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: час проходження військової служби за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи персоналу відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 171 Закону № 2262-ХІІ визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу для призначення пенсії є Закон № 2262-XII.
Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, в даному випадку - Постановою № 393, яка прийнята на виконання положень статті 171 Закону № 2262-ХІІ та регулює порядок призначення пенсій за вислугу років особам, визначеним в Законі № 2262-ХІІ, зокрема поліцейським, а також обчислення розміру призначених пенсій види служби, що зараховуються до вислуги років в календарному обчисленні та на пільгових умовах.
Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і за наявності вислуги років на пільгових умовах.
При цьому, пунктами 21-4 Постанови № 393 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що для призначення пенсії враховується виключно календарна вислуга років, а для визначення розміру пенсії вислуга років враховується і на пільгових умовах.
Суд звертає увагу на те, що можливість пільгового обчислення вислуги років пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Вичерпний перелік осіб, для визначення розміру пенсії яким вислуга років зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці зазначений у підпункті «а» пункту 3 Постанови № 393.
В даному переліку відсутні особи, які входили до миротворчих місій ООН.
Разом з тим, суд наголошує, що право позивача на пільгове обчислення його служби у складі миротворчих місій ООН прямо передбачено законодавством - частиною третьою статті 8 Закону № 613-XIV. Відповідно до статті 8 частини 3 Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» вислуга років і трудовий стаж громадян України за час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу обчислюються з розрахунку один місяць за три місяці.
При цьому суд вказує, що з огляду на наведені вище положення пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ та пункту 21 Постанови 393, його пільгова вислуга має вплив виключно на визначення розміру пенсії, а не на її призначення за нормами Закону № 2262-ХІІ.
Тобто виключно за наявності у позивача 25 календарних років і більше позивач набуде право на призначення пенсії за вислугу років, розмір якої буде визначатись із урахуванням вислуги років у пільговому обчисленні.
Як вбачається з наказу про звільнення ОСОБА_1 від 25 серпня 2022 року № 150 о/с та листа відповідача від 21 листопада 2024 року № 16876-2024 періоди проходження служби у складі національного персоналу МВС України міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки з 25.07.2012 по 26.07.2014, з 08.08.2015 по 02.08.2017, з 25.03.2019 по 26.03.2021 та з 18.02.2022 по 20.04.2022, які позивач просить зарахувати до вислуги років для призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» зараховані відповідачем до календарної вислуги років позивача.
При цьому апеляційним судом у межах адміністративної справи №260/3969/22 у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2023, яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 не має календарної вислуги років, достатньої йому для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ (25 календарних років та більше).
Крім того, у даній справі на вимогу апеляційного суду щодо механізму обрахунку пільгової вислуги позивача відповідачем надано відповідний розрахунок, з якого вбачається, що вислуга років ОСОБА_1 у пільговому обчисленні становить 12 років 03 місяці 20 днів.
З даного розрахунку суд апеляційної інстанції встановив, що весь період служби позивача у складі миротворчих місій ООН врахований для пільгового обчислення з розрахунку один місяць за три місяці.
Суд вказує, що відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем допущені протиправні дії щодо відмови у здійсненні розрахунку вислуги років для призначення пенсії та внесення відповідних змін до наказу ГУНП від 25.08.2022 № 150 о/с, так як право для призначення пенсії за вислугу років у позивача не виникло. З огляду на вказане, у відповідача також не виникло обов'язку щодо направлення документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області для призначення пенсії ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову позивача необхідно відмовити.
З врахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області (вул. Ференца Ракоці, буд. 13, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88000, код ЄДРПОУ 40108912) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМ.М. Луцович