14 травня 2025 рокум. Ужгород№ 260/376/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України, в особі Ужгородського відділу №2 ГУ ДМС України в Закарпатській області, Державного підприємства «Документ» - філія в Королівстві Іспанія, центр в м. Валенсія про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної міграційної служби України (відповідач 1), Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №2 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (відповідач 2), Державного підприємства «Документ» - філія в Королівстві Іспанія, центр в м. Валенсія (відповідач 3), в якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність і зобов'язати Державну міграційну службу України вжити у межах своїх повноважень заходів із забезпечення доставки оформленого на ім'я ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_1 , орган що видав 2123, від Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №2 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області;
- визнати протиправною бездіяльність і зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області передати оформлений на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_1 , орган що видав 2123, разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до Державного підприємства «Документ»;
- визнати протиправною бездіяльність і зобов'язати Державне підприємство «Документ» здійснити доставку оформленого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_1 , орган що видав 2123, разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до його відокремленого підрозділу - філії в Королівстві Іспанія у місті Валенсія;
- визнати протиправною бездіяльність і зобов'язати Державне підприємство «Документ» в особі відокремленого підрозділу - філії в Королівстві Іспанія у місті Валенсія видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_1 , орган що видав 2123, в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення, тобто без пред'явлення будь-яких військово-облікових документів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.04.2024 р. позивач звернувся до відокремленого підрозділу ДП «Документ» - філії в Королівстві Іспанія, яка розташована в м. Валенсія, з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Відповідно до інформації, що наявна в мобільному застосунку «Дія», 24.04.2024 р. на ім'я позивача виготовлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , орган що видав 2123).
ДП «Документ», а також його відокремлений підрозділ - філія в Королівстві Іспанія (м. Валенсія) ігнорує чисельні усні звернення позивача з вимогою видати виготовлений паспорт, а письмові заяви не приймає, не реєструє, жодної офіційної відповіді не надає, а неофіційно повідомляють про те, що виготовлений паспорт громадянина України для виїзду за кордон знаходиться в ДМС України.
ГУ ДМС України в Закарпатській області та його відокремлений підрозділ - Ужгородський відділ №2, як орган що оформив (видав) закордонний паспорт ігнорували звернення позивача та не надали жодної відповіді.
З інформації, яка наявна на офіційному веб-сайті Державної міграційної служби України, вбачається, що код підрозділу - 2123 належить Ужгородському відділу №2 ГУ ДМС України в Закарпатській області, який являється органом, що оформив (видав) паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
На момент звернення позивача із заявою про оформлення закордонного паспорту, процедура прийняття у громадян України, які перебувають за межами України, документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також видачі їм оформлених документів розміщеним за межами України відокремленим підрозділом (філією, представництвом) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС та є адміністратором Єдиного державного демографічного реєстру врегульовувалась Порядком реалізації експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2022 року за № 678 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно п. 11 вищезазначеного Порядку, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідка оформлюються у строки, встановлені законодавством, та видаються у строк до трьох місяців з дня прийняття відповідного рішення для їх оформлення.
Як зазначає представник позивача, з моменту прийняття відповідного рішення про оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон пройшло більше 3 місяців, однак документ позивачеві, станом на день так і не видано. Відповідно до інформації, що наявна на офіційному веб-сайті Державної міграційної служби України вищезазначений паспорт має статус «Документ персоналізовано». Цей статус залишається незмінним впродовж більше 3 місяців.
Представник позивача вважає, що протиправна бездіяльність Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України, в особі Ужгородського відділу №2 ГУ ДМС України в Закарпатській області, Державного підприємства «Документ» - філія в Королівстві Іспанія, центр в м. Валенсія, завадила передачі, доставці та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що оформлений на ім'я позивача.
У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Представником відповідача 1 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 заперечує проти задоволення позову та вважає позовну заяву безпідставною.
Наголошує, що у позовній заяві самим позивачем зазначається про відсутність порушеного права відповідачами 1 та 2.
Так, 22.04.2024 року громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сформовано заяви - анкети для оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон у відокремленому підрозділі ДП «Документ» Філія в Іспанії.
23.04.2024 року головним спеціалістом Ужгородського відділу № 2 ГУ ДМС у Закарпатській області прийнято рішення про оформлення паспортних документів зазначеному громадянину.
25.04.2024 року на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 24.04.2024, орган видачі - 2123.
07.06.2024 року паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виготовлений на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був відправлений до ДП «Документ» в м. Києві для подальшої пересилки до ДП «Документ» Філія в Іспанії (м. Валенсія).
Отже, ДМС та відповідним територіальним органом/підрозділом виконано свої повноваження і відповідності до визначеної законодавством процедури.
Представник відповідача 2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову, вважає, що позовні вимоги є безпідставним, необґрунтованими та такими, що не підлягає задоволенню.
У відзиві представник відповідача 2 наголошує, що позивач у позові зазначає, що відповідно до інформації, що наявна у за стосунку «Дія», 24 квітня 2024 року на ім'я позивача виготовлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а тому відсутні порушення прав та законних інтересів позивача, що є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.
Враховуючи, що 07.06.2024 р. паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виготовлені на ім'я позивача, Ужгородським відділом №2 ГУ ДМС у Закарпатській області відправлено до ДП «Документ» в м. Києві для подальшої пересилки до підрозділу ДП «Документ» Філія в Іспанії (м. Валенсія), то відповідним територіальним підрозділом ДМС виконано свої повноваження і відповідності до визначеної законодавством процедури.
Представником відповідача 3 подано відзив на позовну заяву, зі змісту якого, відповідач 3 заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає позовну заяву безпідставною.
На підставі поданих позивачем документів, працівниками «Державне підприємство «Документ» Філія в Королівстві Іспанія», яка розташована в м. Валенсія сформовано заяву-анкету для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та зазначену заяву-анкету, яку було сформовано у відокремленому підрозділі «Державне підприємство «Документ» Філія в Королівстві Іспанія» (м.Валенсія) та передано до Ужгородського відділу №2 Головного управління ДМС у Закарпатській області для подальшого розгляду.
Позивачу не було відмовлено в реалізації права на оформлення чи отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оскільки рішення про відмову у видачі документа не приймалось.
Станом на дату підготування відзиву на позовну заяву представник підтверджує, що оформлений на ім'я позивача паспорт громадянина України для виїзду за кордон відправлений до «Державне підприємство «Документ» Філія в Королівстві Іспанія», м. Валенсія.
Отже, як вважає представник відповідача 3, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині передачі та доставки паспорта громадянина України для виїзду за кордон до філії Відповідача не підлягають до задоволення, оскільки були виконанні Відповідачем - ДП «Документ».
Що стосується видачі оформленого паспорту, вказує, що на момент звернення позивача із заявою про оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон (22.04.2024 р.), процедура прийняття у громадян України, які перебувають за межами України, документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також видачі їм оформлених документів врегульовувалась Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України» від 10.06.2022 № 678 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Вказує, що законодавчо встановлено, що видача виготовленого паспорту громадянина України для виїзду за кордон здійснюється тим закордонним відокремленим підрозділом відповідача, яким здійснював прийом документів для оформлення паспорту, у даному випаду - відокремленим підрозділом відповідача, Державним підприємством «Документ» філія в Королівстві Іспанія, яка розташована у місті Валенсія.
23.04.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 443, якою було внесено зміни у Постанову КМУ № 678.
Згідно з нововведеннями, отримання паспорта для виїзду за кордон чоловіками віком від 18 до 60 років повинно здійснюватися виключно у територіальному підрозділі Державної міграційної служби України.
11.04.2024 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024.
Так, статтю 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» доповнено частиною 6. Відповідно до вимог частини 6 статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (у редакції від 18.05.2024), в умовах воєнного стану оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон розміщеним за межами України відокремленим підрозділом (філією, представництвом) державного підприємства, що належить до сфери управління Державної міграційної служби України, громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюється за умови наявності у вказаних осіб військово-облікових документів.
Враховуючи вищевикладене, відповідач - Державне підприємство «Документ» діє відповідно до вимог чинного законодавства України, тому позовні вимоги в частині щодо видачі оформленого на ім'я позивача паспорта громадянина України для виїзду за кордон не підлягають до задоволенню.
В подальшому, ухвалою суду провадження у адміністративній справі в частині позовних вимог про зобов'язання Державну міграційну службу України вжити у межах своїх повноважень заходів із забезпечення доставки оформленого на ім'я ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_1 , орган що видав 2123, від Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №2 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області; зобов'язання Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області передати оформлений на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_1 , орган що видав 2123, разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до Державного підприємства «Документ»; зобов'язання Державне підприємство «Документ» здійснити доставку оформленого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_1 , орган що видав 2123, разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до його відокремленого підрозділу - філії в Королівстві Іспанія у місті Валенсія; зобов'язання Державне підприємство «Документ» в особі відокремленого підрозділу - філії в Королівстві Іспанія у місті Валенсія видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_1 , орган що видав 2123, в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення, тобто без пред'явлення будь-яких військово-облікових документів закрито.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 22.04.2024 р. позивач звернувся до відокремленого підрозділу ДП «Документ» - філії в Королівстві Іспанія, яка розташована в м. Валенсія, з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Відповідно до інформації, що наявна в мобільному застосунку «Дія», 24.04.2024 р. на ім'я позивача виготовлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , орган, що видав 2123).
З інформації, яка наявна на офіційному веб-сайті Державної міграційної служби України, вбачається, що код підрозділу - 2123 належить Ужгородському відділу №2 ГУ ДМС України в Закарпатській області, який є органом, що оформив (видав) паспорт громадянина України для виїзду за кордон та паспорт громадянина України.
Заяву-анкету, яку було сформовано у відокремленому підрозділі ДП «Документ» - філія в Королівстві Іспанія, яка розташована у м. Валенсія та передано для подальшого розгляду до Ужгородського відділу №2 ГУ ДМС у Закарпатській області.
22.04.2024 року громадянину ОСОБА_1 сформовано заяви - анкети для оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон у відокремленому підрозділі ДП «Документ» Філія в Іспанії.
23.04.2024 року головним спеціалістом Ужгородського відділу № 2 ГУ ДМС у Закарпатській області прийнято рішення про оформлення паспортних документів зазначеному громадянину.
25.04.2024 року на ім'я ОСОБА_1 виготовлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 24.04.2024, орган видачі - 2123.
07.06.2024 року паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виготовлений на ім'я ОСОБА_1 був відправлений до ДП «Документ» в м. Києві для подальшої пересилки до ДП «Документ» Філія в Іспанії (м. Валенсія).
Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, 21.02.2025 р. ОСОБА_1 особисто отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон у ДП «Документ», філія в Королівстві Іспанія, яка розташована у м. Вроцлав.
Вважаючи протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України, в особі Ужгородського відділу №2 ГУ ДМС України в Закарпатській області, Державного підприємства «Документ» - філія в Королівстві Іспанія, центр в м. Валенсія, позивач звернувся до суду з позовом (враховуючи ухвалу про закриття провадження в частині позовних вимог) за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 22 Закону № 5492-VI).
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м'якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних.
Згідно з ч. 5 ст. 22 Закону № 5492-VI оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюється в Україні розпорядником Реєстру, а за кордоном - ЗДУ. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюються розпорядником Реєстру та ЗДУ, а також уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону.
В той же час, уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону є центри надання адміністративних послуг, державне підприємство, що належить до сфери управління розпорядника Реєстру.
Відповідно до п. 10 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 за № 152 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон» оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта для виїзду за кордон територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС здійснюються через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів».
Відповідно до п. 19 Порядку № 152 документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон в Україні подаються до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів (далі - уповноважені суб'єкти), територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.
Відповідно до п. 69 Порядку № 152, персоналізовані Державним центром персоналізації документів державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» бланки паспортів для виїзду за кордон надсилаються територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС або МЗС у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п. 75 Порядку № 152 видача заявникові паспорта для виїзду за кордон здійснюється тим територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, закордонною дипломатичною установою, уповноваженим суб'єктом, який прийняв документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон.
Процедура прийняття у громадян України, які перебувають за межами України, документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також видачі їм оформлених документів розміщеним за межами України відокремленим підрозділом (філією, представництвом) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, тобто ДП «Документ», та є адміністратором Єдиного державного демографічного реєстру врегульовується Порядком реалізації експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2022 за № 678.
Згідно п. 6 Порядку № 678, передача персоналізованих бланків паспортів громадянина України, паспортів громадянина України для виїзду за кордон, посвідок до відокремленого підрозділу, який здійснював приймання документів для їх оформлення, здійснюється державним підприємством, що належить до сфери управління ДМС, згідно з актами приймання-передачі.
Відповідно до п. 78-2 Порядку № 152, у разі необхідності організації видачі паспорта для виїзду за кордон у розміщеному за межами України відокремленому підрозділі (філії, представництві) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, паспорт для виїзду за кордон разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом- приймання передачі (у двох примірниках) передається територіальним органом/ територіальним підрозділом ДМС, який оформив паспорт для виїзду за кордон, до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, який здійснює доставку таких паспортів до розміщеного за межами України відокремленого підрозділу (філії, представництва) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС. Паспорт для виїзду за кордон за письмовою заявою та за рахунок коштів заявника може бути надісланий державним підприємством, що належить до сфери управління ДМС, міжнародним поштовим відправленням до розміщеного за межами України відокремленого підрозділу (філії, представництва) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС. Після видачі паспорта для виїзду за кордон другий примірник акта приймання-передачі та копія заяви-анкети з датою видачі та підписом заявника про отримання паспорта для виїзду за кордон надсилається до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який оформив паспорт для виїзду за кордон.
Згідно п. 11 Порядку № 678, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідка оформлюються у строки, встановлені законодавством, та видаються у строк до трьох місяців з дня прийняття відповідного рішення для їх оформлення.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну міграційну службу України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 360 (в редакції від 20.03.2024), Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Згідно п. 2 Положення, ДМС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно пп.10, 12, 34 п. 4 Положення, ДМС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:
- здійснює оформлення, обмін і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, пересилає, визнає недійсними, вилучає та знищує такі документи в передбачених законодавством випадках
- виконує функції замовника з виготовлення та постачання бланків документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, а також товарів, робіт і послуг для забезпечення створення і функціонування Єдиного державного демографічного реєстру
- вживає у межах своїх повноважень заходів із забезпечення доставки документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, від державного підприємства, що належить до сфери управління Мінекономіки, до територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.
Згідно п. 7 Положення, ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 931-р, Державне підприємство «Документ» визначено адміністратором Єдиного державного демографічного реєстру.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 № 538-р ДП «Документ» передано до сфери управління Державної міграційної служби України (ДМС).
Відповідно до п. 1.1. Статуту, ДП «Документ» засноване на державній власності і належить до сфери управління ДМС України.
Підприємство функціонально включене до системи органів міграційної служби України та оперативно підпорядковане Голові ДМС.
Згідно п. 2.2. Статуту, одним із основних завдань ДП «Документ» є зокрема забезпечення сучасних умов обслуговування громадян України, іноземців і осіб без громадянства, створення та розгортання мережі центрів обслуговування громадян з міграційно-паспортних питань.
Як вже встановлено судом, 22.04.2024 р. позивач звернувся до відокремленого підрозділу ДП «Документ» - філія в Королівстві Іспанія (м.Валенсія) із заявою про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Заяву позивача передано для подальшого розгляду до Ужгородського відділу №2 ГУ ДМС у Закарпатській області та 23.04.2024 р. останнім прийнято рішення про оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
В свою чергу, 25.04.2024 р. Державним центром персоналізації документів ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів позивачу виготовлено паспорт громадянина України номер НОМЕР_2 та 30.04.2024 р. паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 від 18.04.2024 р., орган видачі - 2123.
02.05.2024 до Ужгородського відділу №2 ГУ ДМС в Закарпатській області доставлено бланк паспорта громадянина України та 05.06.2024 відповідно паспорта громадянина України для виїзду за кордон, які оформлено на ім'я позивача для їх подальшої передачі до ДП «Документ».
07.06.2024 паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виготовлені на ім'я позивача, Ужгородським відділом №2 ГУ ДМС у Закарпатській області відправлено до ДП «Документ» в м. Києві для подальшої пересилки до підрозділу ДП «Документ» Філія в Іспанії (м. Валенсія).
З огляду на викладене, відповідачем 1 та 2, на виконання своїх повноважень, оформлено та направлено для подальшого пересилання та вручення позивачу паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
В той же час, як вже зазначалося судом, відповідно до пункту 75 Порядку №152 видача заявникові паспорта для виїзду за кордон здійснюється тим територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, закордонною дипломатичною установою, уповноваженим суб'єктом, який прийняв документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон.
Відповідно до п. 11 Порядку № 678 паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідка оформлюються у строки, встановлені законодавством, та видаються у строк до трьох місяців з дня прийняття відповідного рішення для їх оформлення.
Таким чином, з урахуванням встановлених у справі обставин, видачу паспорта має здійснювати ДП «Документ», яке хоч і належить до сфери управління відповідача 1, але самостійно виконує управлінські функції щодо видачі паспортів.
Відповідач 3 у відзиві на позовну заяву зазначає, що 11.04.2024 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024.
Так, статтю 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» доповнено частиною шостою.
Відповідно до вимог частини шостої статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (у редакції від 18.05.2024), в умовах воєнного стану оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон розміщеним за межами України відокремленим підрозділом (філією, представництвом) державного підприємства, що належить до сфери управління Державної міграційної служби України, громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюється за умови наявності у вказаних осіб військово-облікових документів.
Дійсність військово-облікових документів перевіряється працівником відокремленого підрозділу (філії, представництва) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В той же час, суд враховує, що позивач звернувся до філії ДП «Документ» в Королівстві Іспанія у місті Валенсія 22.04.2024 р., відтак, на переконання суду, розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом (крім випадків, якщо у самому законі не визначений інший порядок), шо узгоджується з принципом правої визначеності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2023 у справі № 813/8042/14.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом, з матеріалів справи вбачається, що позивачу 21.02.2025 р. видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що підтверджено матеріалами справи.
В той же час, оскільки позивач звернувся із заявою щодо оформлення йому паспорту 22.04.2024 р., та такий був йому виданий тільки 21.02.2025 р., тобто з пропуском строку, визначеного п. 11 Порядку № 678, то суд приходить висновку про наявність протиправної бездіяльності Державного підприємства «Документ» в особі відокремленого підрозділу - філії в Королівстві Іспанія (м. Валенсія) щодо несвоєчасної видачі позивачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовну заяву необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як встановлено судом, при зверненні до суду із даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4844,80 грн. згідно квитанції від 23.01.2025 року. Враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Державного підприємства «Документ» за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено право учасників справи користуватися правничою допомогою.
Витрати на професійну правничу допомогу врегульовані статтею 134 КАС України, якою передбачено, зокрема:
- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст.134 КАС України)
- для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. (ч. 3 ст.134 КАС України)
- для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 4 ст.134 КАС України)
- розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 5 ст.134 КАС України)
- у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 6 ст.134 КАС України)
- обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. ( частина 7 статі 134 КАС України).
Розподіл судових витрат врегульований статтею 139 КАС України, якою передбачено, зокрема:
- при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. ( абзац перший частини 1 статті 139 КАС України)
- розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. ( частина 7 статі 139 КАС України)
- при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.( частина 9 статі 139 КАС України).
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 10 частини третьої статті 2 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, має право на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, у разі, якщо доведено, що останні були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Як вбачається із поданої заяви, представник вказує, що позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15000,00 грн. На підтвердження цих витрат надано копії таких документів: Договору № 23/01/25 про надання правової (правничої) допомоги від 23.01.2025 р. та квитанцію № 205627292 від 23.01.2025 р.
Із матеріалів справи вбачається, що 23 січня 2025 року між адвокатом Судейкіною Іриною Володимирівною та ОСОБА_1 укладено договір № 23/01/2 про надання правової (правничої) допомоги.
Відповідно до п. 4.1 Договору за послуги, зазначені в п. 2.1 цього Договору, Замовник виплачує Виконавцю грошову винагороду у вигляді гонорару адвоката в сумі 15 000 гривень.
Пунктом 4.1.1 Договору гонорар за роботу, а саме 15 000 гривень оплачуються Замовником в день підписання цього Договору.
Зі змісту наданої квитанції № 205627292 від 23.01.2025 року ОСОБА_1 сплачено 15 000 грн ФОП ОСОБА_2 за надання правової допомоги згідно Договору № 23/01/25 від 23.01.2025 р.
03.03.2025 року від представника відповідача 1 до суду надійшли заперечення проти задоволення клопотання про стягнення судових витрат на правову допомогу.
Вказує, що витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн є необґрунтованими, фінансово невиправданими та непропорційними щодо суті справи, відтак не підлягають задоволенню.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, відповідно до яких при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Виходячи з обставин розгляду цієї справи, її складності та виконаної роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом та значимості таких дій у справі, зважаючи на критерій розумності розміру витрат, суд доходить висновку, що заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги є завищеним та підлягає зменшенню.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою, суд зазначає, що підготовка позовної заяви у даній справі не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, усі документи, необхідні для складання і подання до суду позовної заяви були у позивача в наявності, більше того, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява була подана позивачем особисто за допомогою системи Електронний суд.
Також суд враховує, що дана справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Позивачем не надано доказів, на підтвердження значення справи, впливу вирішення справи на його репутацію або публічного інтересу до справи.
У той же час, суд не оспорює права адвоката самостійно визначати гонорар, однак, у даному конкретному випадку, не може вважати, що при встановленні такого розміру гонорару була врахована складність даної справи та інші істотні обставини. Наявні у матеріалах цієї справи документи на обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для їх відшкодування у вказаному розмірі (15000 грн) з іншої сторони у справі, адже відповідний розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Суд наголошує на тому, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023 р. №910/7032/17).
З урахуванням наданих заперечень відповідача, встановлених обставин справи, приписів ч. 5 ст.134 і п.2 ч.9 ст.139 КАС України, несуттєву складність справи, яка, у свою чергу, не мала публічного інтересу, характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з критерію розумності, пропорційності та співмірності розподілу витрат на правничу допомогу, суд вважає, що понесені позивачем витрати є неспівмірними зі складністю даної справи, належним чином необґрунтованими та завищеними.
З огляду на викладене, заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу не є обґрунтованою сумою компенсації витрат на правничу допомогу у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу та їх стягнення з відповідача у розмірі 4000 грн, що цілком відповідає вимогам розумності та співмірності.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 238, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) до Державної міграційної служби України (код ЄДРПОУ - 37508470), Головного управління Державної міграційної служби України, в особі Ужгородського відділу №2 Головного управління Державної міграційної служби України (код ЄДРПОУ - 37809328), Державного підприємства «Документ» в особі відокремленого підрозділу - філія в Королівстві Іспанія (м. Валенсія) (код ЄДРПОУ - 32735236) про визнання бездіяльності протиправною - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства «Документ» в особі відокремленого підрозділу - філії в Королівстві Іспанія (м. Валенсія) щодо несвоєчасної видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_5 , що видав: 2123).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державного підприємства «Документ» в особі відокремленого підрозділу - філії в Королівстві Іспанія (м. Валенсія) (код ЄДРПОУ - 32735236) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн (чотири тисячі гривень).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк