14 травня 2025 року м. Ужгород№ 260/2356/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, яким просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №0766994-2408-0701 на суму 6 058,80 грн. за податковий період у 2021 році від 21.09.2022 року.
14 травня 2025 року Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було закрито провадження, щодо частини позовних вимог, у зв'язку із скасуванням Головним управлінням ДПС в Закарпатській області податкових повідомлень-рішень, а саме: від 21.04.2021 №0237292-2403-0701, №0237290-2403-0701, №0237289- 2403-0701; від 21.09.2022 №0766982-2408-0701, №0766983-2408-0701, №0766985-2408-0701, №0766990-2408-0701, №0766991-2408-0701, №0766993-2408-0701, №0766998-2408-0701, №0766987-2408-0701, №0766988-2408-0701, №0766989-2408-0701, №0766995-2408-0701, №0766996-2408-0701, №0766997-2408-0701.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №0766994-2408-0701 позивачем та його представником у тексті позовної заяви не було зазначено жодних аргументів. Представником позивача до суду було подано заперечення на клопотання Головного управління ДПС у Закарпатській області про залишення позовної заяви без розгляду, щодо податкового повідомлення-рішення №0766994-2408-0701 від 21.09.2022 року, де було сформовано аргументи виключно щодо строку звернення з даним позовом до суду у цій частині.
Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Головне управління ДПС у Закарпатській області не погоджується з вимогами адміністративного позову в частині оскарження податкового повідомлення-рішення №0766994-2408-0701 від 21.09.2022, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на те, що розрахунок податкового боргу є вірним, а відтак податкове повідомлення-рішення скасуванню не підлягає.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за ОСОБА_1 30 квітня 2021 року було зареєстровано на праві приватної власності приміщення ІІ поверху літ.А, загальною площею 168,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.129)
21 вересня 2022 року Головним управлінням ДПС в Закарпатській області було сформовано податкове повідомлення-рішення №0766994-2408-0701 на суму 6058,80 грн. за платежем 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» на приміщення площею 168,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення в спірних правовідносинах, суд виходить з наступного.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI 02.12.2010 (далі - ПК України) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
В розумінні норм п. 265.1 ст. 265 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовою частиною податку на майно.
Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено ст. 266 ПК України.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).
Згідно пп. 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Отже, об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, регламентується нормами п.266.7 ст.266 ПК України.
Так, пп. 266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України встановлено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно з п. п. 266.10.3 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що податок за об'єкт нежитлової нерухомості було нараховано згідно Рішення Ужгородської міської ради від 11.07.2019 року №1605 «Про зміни до рішення міської ради 10.07.2018 №1151 «Про місцеві податки і збори».
Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_1 , як за власником рахується приміщення ІІ поверху, загальною площею 168,3 кв.м розміщене за адресою м. Ужгород, пл. Театральна, 7а.
Згідно Рішення Ужгородської міської ради від 11.07.2019 №1605 «Про зміни до рішення міської ради 10.07.2018 №1151 «Про місцеві податки і збори» ставка податку за об'єкти нежитлової нерухомості для фізичних осіб в центральній зоні складає 0,8% розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року мінімальна заробітна плата становила 6000 гривень.
Таким чином, для власників нежитлової нерухомості у центральній зоні міста Ужгород ставка податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 1 квадратний метр у 2021 році становив 48 гривень (6000 * 0,8%=48).
Таким чином, сума, яка підлягає оплаті за платежем 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» у період 2021 року на приміщення площею 168,3 кв.м за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, площа Театральна, буд.7, яка знаходиться в центральній зоні становить 8078,40 грн. (168,3*48=8078,40)
Враховуючи, що позивач набув права власності на приміщення ІІ поверху, загальною площею 168,3 кв.м, за адресою м. Ужгород, пл. Театральна, 7а тільки 30.04.2021 року, відтак сума податку за таке майно становить 6058,80 грн.
Враховуючи наведене, судом не було встановлено невідповідність податкового повідомлення-рішення №0766994-2408-0701 від 21.09.2022 року закону, відтак підстав для його скасування відсутні.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі наведеного та керуючись ст.139, 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк