про залишення позовної заяви без руху
14 травня 2025 року м. Житомир справа №240/12561/25
категорія 112030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шуляк Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:
- рішення Міністерства оборони України, оформлене пунктом 54 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 19.04.2024 про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю її батька ОСОБА_2 02.06.2022 у розмірі саме 1/5 частини 15 млн. грн. в сумі 3 млн.грн. - визнати протиправним і скасувати;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка виражається у безпідставному зволіканні щодо прийняття рішення Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю її батька ОСОБА_2 02.06.2022 у розмірі саме 15 млн. грн.;
- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про призначення одноразової грошової допомоги у повному розмірі, а саме - 15 млн. грн.;
- зобов'язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 15 млн. грн. з урахуванням раніше виплачених сум;
- установити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі, а саме - зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність її вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Частиною 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Слід зауважити, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли у період з 19.04.2024, водночас з даним позовом до суду позивач звернувся 06.05.2025, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 КАС України (був до 19.10.2025).
Суд наголошує, що з матеріалів справи встановлено, що позивачем перший платіж одноразової грошової допомоги в розмірі 600 000,00 грн позивачем отримано 09.05.2024. Тобто, позивачу достеменно було відомо про оскаржувані обставини значно раніше.
Водночас, позивач заяви про поновлення строку звернення до суду не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, позивач має подати клопотання, в якому вказати документально обґрунтовані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду разом із доказами поважності його пропуску.
Також, частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Тобто, позивач в позовній заяві має чітко визначити її прохальну частину.
В порушення вказаних вимог, 4 пункт прохальної частини не відповідає вимогам ч.1 ст.5 КАС України.
Окрім того, відповідно до змісту позовної заяви, позивачем в якості третіх осіб зазначено ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Частиною другою статті 49 КАС України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з частиною четвертою статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Відповідно до частини п'ятої статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства суд зазначає, що передумовою залучення до участі у справі третіх осіб є встановлення факту, що рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Суд звертає увагу, що позовна заява не містить клопотання із обґрунтуванням залучення ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до участі у справі в якості третіх осіб.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно уточнити позовну заяву або подати клопотання із викладенням обґрунтування залучення ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до участі у справі в якості третіх осіб.
Окрім того, позивачем до матеріалів позовної заяви не надано жодних доказів, які посвідчують її особу та є необхідними для розгляду справи (копію паспорту із відміткою про місце реєстрації, копії РНОКПП та інші).
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення із позовом до суду разом із сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду або нового (уточненого) адміністративного позову із викладенням обставин відповідно до поданих доказів;
- нової (уточненої) позовної заяви із викладенням прохальної частини у відповідності до вимог ч.1 ст.5 КАС України;
- уточнену позовну заяву або клопотання із викладенням обґрунтування залучення ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до участі у справі в якості третіх осіб;
- належним чином завірених доказів, які посвідчують особу позивача (копію паспорту із відміткою про місце реєстрації, копію РНОКПП та інші).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд,
ухвалив :
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та у відповідності до положень статей 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарженню не підлягає.
Суддя Л.А.Шуляк