15 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/25768/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік;
зобов'язати Міністерство оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі грошового забезпечення за 2024 рік.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем незважаючи на подання рапорту, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в розмірі грошового забезпечення за 2024 рік не нарахована.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем у встановлений строк відзиву на позов не подано. На адресу суду повернувся конверт з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 180 від 26.06.2024 року солдат ОСОБА_1 оператор Відділення радіоелектронної боротьби взводу радіотехнічних перешкод, вважається таким, що справи та посаду здав на відповідно до наказу Командувача Повітряного Командування "Центр" Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 19.06.2024 № 37-РС у запас за пунктом "Б" (станом здоров'я) - за наявності інвалідності (якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу) відповідно до пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №180 від 26.06.2024 ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік відповідно до Порядку виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, не отримував.
06.12.2024 позивач подав на ім"я командира в/ч НОМЕР_1 рапорт про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік.
Не отримавши виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно із частиною 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Частиною четвертою статті 2 Закону України № 2232-ХІІ передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону № 2232-ХІІ порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 40 Закону № 2232-ХІІ гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до Законів України "Про Збройні Сили України", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та іншими законами.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон України №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Частиною 2 статті 9 Закону України №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: -посадовий оклад, -оклад за військовим званням; -щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); -одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Відповідно до пунктів 1-2 Розділу XXIV Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Військовослужбовцям, прийнятим (призваним) на військову службу із запасу, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується в календарному році, у якому вони призначені та вступили до виконання обов'язків за посадами.
Згідно з пунктом 7 Розділу XXIV Порядку розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Пунктом 9 Розділу XXIV Порядку виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Крім того, Порядком №260 встановлено лише граничний розмір виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, який повинен не перевищувати місячного грошового забезпечення; право керівників державних органів надавати військовослужбовцям матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань обмежене розміром асигнувань, що виділяються на утримання таких державних органів.
Перелік обставин, коли військовослужбовцю надається матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань у 2024 році, регламентується окремим дорученням Міністра оборони України № 183/уд від 16.01.2024 року.
Так, пунктом 6 окремого дорученням Міністра оборони України № 183/уд від 16.01.2024 визначено, що матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачувати військовослужбовцям в розмірі місячного грошового забезпечення можна виключно за наявності таких підстав:
смерть військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця;
поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця, пов'язаного із захистом Батьківщини, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану;
у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;
порушення стану здоров'я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме: онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та/або хімієтерапія); захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С; безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв'язку із хворобою (сумарно більше як 30 днів поспіль) внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів;
сім'ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтерновані в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується один раз у році за однією з вищезазначених підстав внаслідок події, яка настала у році, та за умови, що право на отримання зазначеної допомоги не було реалізовано у рік настання події (крім підстав зазначених в абзацах четвертому та дев'ятому цього пункту).
Із наведеного вбачається, що матеріальна допомога для вирішення соціально- побутових питань є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, який виплачується один раз на рік за рапортом військовослужбовця, який проходить службу, на підставі наказу командира військової частини, у разі наявності фонду грошового забезпечення.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що позивач протягом 2024 року і до моменту звільнення з військової служби, тобто до 26.06.2024, звертався до командира Військової частини НОМЕР_1 із відповідним рапортом та наданням необхідних доказів про виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
З такою заявою він звернувся лише 06.12.2024, тобто після звільнення зі служби.
Суд враховує, що матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, яка виплачується військовослужбовцю, тобто громадянину України, які проходять дійсну військову службу, виключно за наявності бюджетних асигнувань та за їх заявою (рапортом), що подається в період проходження служби.
Зважаючи на факт звільнення позивача з військової служби - 26.06.2024, та, як наслідок, припинення статусу військовослужбовця, то доводи позивача щодо наявності права на отримання такої допомоги за 2024 рік, є необґрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, тому у їх задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 242-246, 295 КАСУ,
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Міністерства оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос
15.05.25