Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 травня 2025 року Справа№200/2657/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
12.04.2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невидачі йому нового грошового атестату та довідок про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії за 24 місяці, які передували його звільненню, для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абз. 8 п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393, із зазначенням сум доплат до грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видати йому оновлений грошовий атестат та оновлені довідку про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії за 24 місяці, які передували його звільненню, для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абз. 8 п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393, із зазначенням сум доплат до грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Позов обґрунтовував тим, що з 11.09.2015 року по 16.07.2023 року проходив військову службу у відповідача, з якої був звільнений у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на військовій службі; набув право на отримання пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осі».
Протягом періоду проходження військової служби з 30.01.2020 року по 19.05.2023 року відповідач невірно обчислював розміри його посадового окладу та окладу за військове звання (застосував прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 року - 1762 грн., замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 01 січня відповідного календарного року та є вищим), що призвело до виплати йому грошового забезпечення, а також виплат, які обчислюються виходячи з посадового окладу та/або окладу за військовим званням, в меншому розмірі, та, відповідно, до порушення його права на належне грошове забезпечення.
Це знайшло відображення і в виданих йому відповідачем документах про його грошове забезпечення перед звільненням для обчислення пенсії: - довідці від 14.09.2023 року № 09/02/598 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсії; - довідці від 14.09.2023 року №09/02/599 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»; - грошовому атестаті від 03.10.2023 року № 441.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2023 року у справі 200/4704/23, яке набрало законної сили, були захищені його права на належне грошове забезпечення, зокрема зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити йому перерахунок грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року за період з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року включно на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
У зв'язку з наведеним 21.02.2025 року він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив, з урахуванням висновків суду у зазначеному судовому рішенні, надати йому оновлені (виправлені) довідки та грошовий атестат (які йому до рішення суду були видані із застосуванням зменшеного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Проте, листом відповідача від 14.03.2025 року № 09/02/350 в задоволенні заяви відмовлено.
Вважаючи свої права порушеними звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що, на його думку, діяв правомірно. Просив в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, з 11.09.2015 року по 16.07.2023 року ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (до перейменування - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), з якої був звільнений у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на військовій службі.
Перебуває на обліку у відповідного органу Пенсійного фонду України як отримувач пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осі».
Протягом періоду проходження військової служби з 30.01.2020 року по 19.05.2023 року відповідач невірно обчислював розміри його посадового окладу та окладу за військове звання (застосував прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 року - 1762 грн., замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 01 січня відповідного календарного року та є вищим), що призвело до виплати йому грошового забезпечення, а також виплат, які обчислюються виходячи з посадового окладу та/або окладу за військовим званням, в меншому розмірі, та, відповідно, до порушення його права на належне грошове забезпечення (що було встановлено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2023 року у справі 200/4704/23).
Це знайшло відображення і в виданих йому відповідачем документах про грошове забезпечення позивача перед звільненням для обчислення пенсії: - довідці від 14.09.2023 року № 09/02/598 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсії; - довідці від 14.09.2023 року №09/02/599 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»; - грошовому атестаті від 03.10.2023 року № 441.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2023 року у справі 200/4704/23, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 року та набрало законної сили, яким позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 11.09.2015 року по 30.11.2015 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) вересень 2015 року, а за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 11.09.2015 року по 30.11.2015 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) вересень 2015 року, а за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року;
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року при обчисленні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 19.05.2023 року;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року за період з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року включно на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
На виконання зазначеного рішення суду відповідачем проведено перерахунок грошового забезпечення позивача.
Проте документи про грошове забезпечення позивача перед звільненням для обчислення пенсії у відповідність до законодавства приведені не були.
21.02.2025 року позивач, з посиланням на наведені обставини, звернувся до відповідача із заявою, в якій просив, зокрема надати йому:
- оновлену (виправлену) довідку про розміри про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням висновків суду у рішенні у справі 200/4704/23;
- оновлену (виправлену) довідку про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та абз. 8 п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 з урахуванням висновків суду у рішенні у справі 200/4704/23;
- оновлений грошовий атестат з урахуванням висновків суду у рішенні у справі 200/4704/23.
Листом відповідача від 14.03.2025 року № 09/02/350 в задоволенні заяви відмовлено, з посиланням на те, що в рішенні суду у справі 200/4704/23 не вказано жодних вимог щодо видачі нових довідок із урахуванням виплачених сум згідно з рішенням суду, також не вказано вносити зміни у податкову звітність для відображення виплачених сум. Тому підстав для внесення змін у раніше видані довідки або для надання нових довідок немає.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 9 вказаного Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 року, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 цієї Постанови в редакції, яка була чинною до 24.02.2018 року, було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому, Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
24.02.2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», п. 6 якої внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 викладено в редакції, згідно з якою установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» визнано протиправним та скасовано.
Отже, з 29.01.2020 року, тобто з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18, діяв п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 у первісній редакції, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
20.05.2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року № 481, якою внесені зміни до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», згідно з якими абз. 1 п. 4 викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Проте вказані зміни відбулися після виникнення спірних правовідносин, тому застосуванню не підлягають.
Разом з цим, з 29.01.2020 року знову почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року (в тому випадку, коли у календарному році, в якому застосовується відповідна норма зазначеного підзаконного нормативно-правового акту, 50 відсотків мінімальної заробітної плати перевищують прожитковий мінімум).
Проте, згідно з п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року в справі №240/4946/18, постановах Верховного Суду від 18.02.2021 року в справі №200/3775/20-а, від 11.02.2021 року у справі №200/3757/20-а.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Оскільки положення п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 в частині обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати суперечить положенням п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ, тому вони не підлягають застосуванню.
Отже, з 29.01.2020 року суб'єкт владних повноважень - орган фінансового забезпечення зобов'язаний був обчислювати розміри посадового окладу та окладу за військове звання військовослужбовців з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, як було передбачено п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 в редакції зі змінами, які визнані протиправними та скасовані.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року 1762 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року 2102 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року 2270 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року 2481 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року 2684 грн.
Отже, щороку протягом спірного періоду прожитковий мінімум для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року, збільшувався.
З огляду на наведене, протягом періоду проходження військової служби - з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року включно грошове забезпечення військовослужбовців мало обчислюватися згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції, яка діяла з 29.01.2020 року до 20.05.2023 року (тобто по 19.05.2023 року включно), а саме: щодо періоду з 29.01.2020 року по кінець 2020 року - із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, щодо 2021 року - із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, щодо 2022 року - із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, а щодо періоду з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року включно - із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року.
Застосування відповідачем протягом зазначеного періоду прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 року (як було передбачено п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 в редакції зі змінами, які визнані протиправними та скасовані), який є нижчим від вказаних прожиткових мінімумів, не відповідало вимогам законодавства та призвело до виплати позивачу грошового забезпечення в меншому розмірі, ніж встановлений законодавством, чим були порушені права позивача на належне грошове забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.06.2024 року у справі № 420/18318/23.
Зазначені права позивача були відновлені рішенням суду, що набрало законної сили.
Позивач є пенсіонером, який отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до абз. 5 п. 8 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260, грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні.
Відповідно до п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 05.02.2007 року за № 135/13402, в редакції, яка діяла до 18.04.2023 року, для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи, як, зокрема грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.
З 18.04.2023 року діє інша редакція зазначеного Порядку. Так, згідно з п. 7 Порядку у вказаній редакції до заяви про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності додаються такі документи, як, зокрема грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Саме ця редакція підлягала застосуванню на час звільнення позивача з військової служби на пенсію (що відбулося 16.07.2023 року).
Відповідно до п. 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Видані відповідачем документи про грошове забезпечення позивача перед звільненням для обчислення пенсії (довідки від 14.09.2023 року № 09/02/598 та № 09/02/599, грошовий атестат від 03.10.2023 року № 441) містили інформацію про види грошового забезпечення позивача, які були помилково розраховані із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 01.01.2018 року, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 01 січня відповідного календарного року та є вищим.
Враховуючи наведене та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2023 року у справі 200/4704/23, яке набрало законної сили, відповідач зобов'язаний був привести видані позивачу документи для обчислення пенсії у відповідність до вимог законодавства з урахуванням зазначеного судового рішення.
Відмовляючи у видачі позивачу оновлених грошового атестату та довідки відповідач порушив права та законні інтереси позивача, позбавивши його права на належний розмір пенсії.
З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позову шляхом, який гарантував би повне їх відновлення та унеможливив би подальше звернення до суду (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, і доказів понесення ним інших судових витрат до суду не подано, тому виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса взяття на облік в якості внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса зареєстрованого місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; адреса фактичного місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у видачі ОСОБА_1 оновлених грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб - із зазначенням грошового забезпечення (в тому числі посадового окладу, окладу за військовим званням, додаткових видів грошового забезпечення), обчисленого із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції, яка діяла в період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року включно.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видати ОСОБА_1 оновлені грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб - із зазначенням грошового забезпечення (в тому числі посадового окладу, окладу за військовим званням, додаткових видів грошового забезпечення), обчисленого із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції, яка діяла в період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року включно.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 15 травня 2025 року.
Суддя Т.В. Логойда