Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
15 травня 2025 року Справа №200/3414/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкраьова І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії на суму 764.24 грн.;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.03.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , шляхом включення утриманої суми 764.24 грн., з врахуванням висновків Донецького окружного адміністративного суду у справах № 200/8767/21 від 08.10.2021, №200/4718/22 від 27.12.2022, № 200/5211/22 від 21.02.2023, та врахуванням індексації за 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік, 2025 рік, постанови КМУ № 713, та виплатити різницю між виплаченої та належної до сплати суми пенсії;
Звернути до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до ст. 371 КАС України.
Відповідно до п. 3, 5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У ч.6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позовна заява подана з порушенням вимог ст.161 КАС України, оскільки, до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Приписами ч.2 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з даним позовом 11.05.2025 та оскаржує дії відповідача щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії на суму 764.24 грн. та просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з "01.03.2023" перерахунок пенсії ОСОБА_1 , шляхом включення утриманої суми 764.24 грн.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
На думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Поряд з цим, слід звернути увагу, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Така правова позиція узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 1.380.2019.005964.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Разом з тим, у даному випадку пенсійні виплати, а саме індексація пенсії з застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, органом Пенсійного фонду, про які йде мова в позові, позивачу не нараховувалися, а тому позов з вимогами, пов'язаними з нарахуванням пенсії за минулий час, та відповідно їх подальшої виплати може бути подано до суду в межах шестимісячного строку, встановленого ст.122 КАС України.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом у цій справі є протиправність дій відповідача щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії на суму 764.24 грн.
Разом з тим, у тексті позовної позов позивач вказує, що "05 березня 2025 року" на картковий рахунок позивача була зарахована пенсія у сумі 19 338.52 грн., така ж сума зазначена у розділі «моя пенсія» на ВЕБ порталі ПФУ особистого кабінету. Позивач вказує, що шляхом виконання арифметичних дій ПІДСУМОК ПЕНСІЇ (з надбавками), з врахуванням індексації базового ОСНП 2025 повинен складати - 20 102.76 грн. (18602.76 + 1 500 = 20 102.76 грн.). Виходячи з чого йому було не донараховано пенсії у сумі 764.24 грн.
При цьому просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з "01.03.2023" перерахунок пенсії ОСОБА_1 , шляхом включення утриманої суми 764.24 грн.
Проте до суду з даним позовом позивач звернувся 11.05.2025, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст.122 КАС України.
У відповідності до вимог ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеного, вказані недоліки позивач може усунути у 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску, в частині позовних вимог за період з 01.03.2023 по 10.11.2024.
Керуючись статтями 122, 160, 161, 169 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними підставами для поновлення такого строку.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Шинкарьова