Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 травня 2025 року Справа№200/1714/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі позивач), звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач), в якому просить:
Визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та “Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 за період з 16.09.2021 по 30.09.2022 при здійсненні 28.02.2025 виплати заборгованої суми пенсії у розмірі 222243,00 грн;
Зобов'язати відповідача нарахувати та здійснити виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 16.09.2021 по 28.02.2025 (день фактичної виплати заборгованості з пенсії) відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання рішення від 05.06.2024 у справі 200/2192/24 відповідачем було нараховано кошти в сумі 222 243,00 грн, однак ці суми перераховані на банківський рахунок позивача лише у 28.02.2025. Покликаючись до положень Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, позивач вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії на підставі судового рішення, які з вини відповідача фактично виплачені лише 28.02.2025. У зв'язку з цим позивач звернувся до пенсійного органу про нарахування компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, однак листом-відповіддю відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті компенсації. Вважаючи, таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою від 17.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами письмового провадження.
Відповідач подав до суду відзив, у якому заперечив проти заявлених позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440 виплата нарахованих сум з соціальних виплат по рішенню суду, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України здійснюється Державною казначейською службою України та її територіальними органами. Зазначив, що невиконання рішення суду в частині виплати нарахованої суми грошових допомог позивачу зумовлене відсутністю можливості його виконати (відсутністю фінансування з боку Державного бюджету), не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а тому вини органу, що призначає і виплачує таку допомогу, в даному випадку немає. Вважає, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі №200/2192/24, яке набрало законної сили, визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо своєчасної виплати позивачу заборгованості з пенсійних виплат за період з 16.09.2021 по 30.09.2022 у розмірі 222243,00 грн.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача заборгованість з пенсійних виплат за період з 16.09.2021 по 30.09.2022 в розмірі 222243 (двісті двадцять дві тисячі двісті сорок три) грн 00 коп.
Нараховану пенсійним органом пенсію 28.02.2025 виплачено позивачу в сумі 222 243 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по картковому рахунку.
01.03.2025 звернення №ВЕБ-05001-Ф-С-25-037492 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою щодо виплати компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати вищевказаних сум.
Відповідач, листом від 27.03.2025 № 7008-4847/Т-02/8-0500/25 надав відповідь, якою повідомив, що нарахування та виплату такої компенсації не здійснено та зазначив про відсутність підстав для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ).
У ст.1 Закону №2050-ІІІ закріплено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі ст.2 Закону №2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
За змістом ст.3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Зі змісту наведених норм слідує, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Згадані вище ст.2, 3 Закону №2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців; дається визначення поняття доходи для цілей цього Закону; а також порядок обчислення суми компенсації.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 N 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок №159).
Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
У пункті 4 Порядку №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Згідно з п.5, 7 Порядку №159, сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: власних коштів - підприємствами, установами та організаціями, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднаннями громадян; коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у ст.3 Закону №2050-ІІІ та п.4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Таким чином, кошти, які підлягають нарахуванню у порядку компенсації громадянину частини доходу у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер, дія вищенаведених нормативних актів поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, тобто, чи самим підприємством, установою чи організацією добровільно або на виконання судового рішення.
Такий підхід застосовано Верховним Судом, зокрема, у постанові від 03.07.2018 (справа №521/940/17), а також у постанові від 29.04.2020 у справі № 420/2093/16-а від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 та інших.
Зазначену правову позицію Верховного Суду суд враховує при вирішенні даного судового спору відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України.
Таким чином, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
За наведених обставин, відповідач, у зв'язку із порушенням встановлених строків виплати заборгованості по щомісячній та щорічній грошовій соціальній допомозі, право позивача на які встановлено судовими рішеннями в інших справах, повинен був здійснити нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у порядку, передбаченому Законом №2050-ІІІ та Порядком № 159.
Доводи відповідача, що перерахунок доплати до пенсії позивачу на виконання судового рішення не є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ, а має характер разової виплати, не є прийнятними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку такої грошової допомоги та відновлення прав позивача, порушених при їх виплаті у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто вказана сума є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ.
Також суд не бере до уваги покликання відповідача на положення Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440, позаяк означені нормативні акти не регулюють спірних правовідносин щодо виплати компенсації втрати частини доходів, а також не звільняють відповідача від обов'язку нарахування вказаної компенсації.
З огляду на наведене вище, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується наявність у позивача права на відповідну компенсацію втрати частини доходів, а сума компенсаційних виплат має бути розрахована відповідачем самостійно, згідно з алгоритмом, визначеним Законом №2050-ІІІ та Порядком №159.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
Позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, у зв'язку із чим розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та “Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 за період з 16.09.2021 по 30.09.2022 при здійсненні 28.02.2025 виплати заборгованої суми пенсії у розмірі 222243.00 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 16.09.2021 по 28.02.2025 (день фактичної виплати заборгованості з пенсії) відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Повний текст рішення складений 13.05.2025.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Шинкарьова