01 травня 2025 року Справа № 160/5403/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
18.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягають у протиправному не зарахуванні ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком у пільговому обчисленні стажу роботи, виробленого в районі Крайньої Півночі за період з 02.12.1982 року до 01.10.1991 року, із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців та не зарахуванні до заробітку для обчислення пенсії заробітної плати ОСОБА_1 за 60 місяців страхового стажу підряд до 2000 року на підставі довідки про заробітну плату від 06.06.2018 року № 02-01-16/К-423 та № 02-01-16/К-424, які видані архівним відділом Управління по організаційним і адміністративно-правовим питанням Адміністрації Анадирського муніципального району;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 у пільговому обчисленні стаж роботи, вироблений в районі Крайньої Півночі за період з 02.12.1982 року до 01.10.1991 року, із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати ОСОБА_1 до заробітку для обчислення пенсії заробітну плату ОСОБА_1 за 60 місяців страхового стажу підряд до 2000 року на підставі довідок про заробітну плату від 06.06.2018 року № 02-01-16/К-423 та № 02-01-16/К-424, які видані архівним відділом Управління по організаційним і адміністративно - правовим питанням Адміністрації Анадирського муніципального району про заробітну плату за період з 02.12.1982 року по 30.09.1991 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням пільгового обчислення стажу та заробітної плати за 60 місяців страхового стажу підряд до 2000 року, починаючи з дати її призначення, а саме з 16.06.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що відповідачем протиправно не зараховано при призначенні пенсії за віком у пільговому обчисленні стажу роботи, виробленого в районі Крайньої Півночі за період з 02.12.1982 року до 01.10.1991 року, із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців та не зараховано до заробітку для обчислення пенсії заробітної плати ОСОБА_1 за 60 місяців страхового стажу підряд до 2000 року на підставі довідки про заробітну плату від 06.06.2018 року № 02-01-16/К-423 та № 02-01-16/К-424, які видані архівним відділом Управління по організаційним і адміністративно-правовим питанням Адміністрації Анадирського муніципального району. Позивач зверталась до відповідача із відповідними заявами про порахунок пенсії та врахування вказаного періоду роботи та довідки про заробітну плату, при цьому листами відповідача було відмовлено у такому перерахунку. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки позивач надала всі необхідні документи, що дають підстави для їх врахування. З огляду на вказане позивач просила задовольнити позовні вимоги.
21.02.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
19.03.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшла копія матеріалів пенсійної справи позивача.
Станом на дату винесення рішення по справі відповідачем відзив на позовну заяву до суду не надано про причини такого неподання суд не повідомлено.
Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , з 16.06.2024 року отримує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
13.08.2024 року позивач зверталась до Пенсійного фонду України із скаргою щодо врахування до заробітку для обчислення пенсії заробітну плату ОСОБА_1 за 60 місяців страхового стажу підряд до 2000 року на підставі довідок про заробітну плату від 06.06.2018 року № 02-01-16/К-423 та № 02-01-16/К-424, які видані архівним відділом Управління по організаційним і адміністративно - правовим питанням Адміністрації Анадирського муніципального району про заробітну плату за період з 02.12.1982 року по 30.09.1991 року.
Листом Пенсійного фонду України від 12.09.2024 року №38348-44890/К-03/8-2800/24 повідомлено позивача, що заробітну плату визначено відповідно до статті 40 Закону. Пенсію за період з 16.06.2024 року нараховано на виплатні відомості у вересні 2024 року разом з пенсією за вересень поточного року. Довідки про заробітну плату від 06.06.2018 року №02-01-16/К-423 та №02-01-16/К-424 видані архівним відділом Управління по організаційним і адміністративного-правовим питанням Адміністрації Анадирського муніципального району, які містяться в матеріалах електронної пенсійної справи, не підтверджені первинними документами, тому обчислювати пенсію з урахуванням вказаних довідок підстави відсутні.
18.09.2024 року позивач зверталась із заявою щодо зарахування у пільговому обчисленні стаж роботи, вироблений в районі Крайньої Півночі за період з 02.12.1982 року до 01.10.1991 року, із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.10.2024 року №56450-40961/К-01/8-0400/24 повідомлено позивача, що для зарахування періоду роботи з 02.12.1982 року по 31.12.1990 року у «Беренговськом районному зле связи» (мовою оригіналу), у пільговому співвідношенні необхідно надати підтверджуючі документи. Зазначений період роботи зараховано до страхового стажу на загальних підставах.
Позивач вважає дії відповідача що полягають у протиправному не зарахуванні ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком у пільговому обчисленні стажу роботи, виробленого в районі Крайньої Півночі за період з 02.12.1982 року до 01.10.1991 року, із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців та не зарахуванні до заробітку для обчислення пенсії заробітної плати ОСОБА_1 за 60 місяців страхового стажу підряд до 2000 року на підставі довідки про заробітну плату від 06.06.2018 року № 02-01-16/К-423 та № 02-01-16/К-424, які видані архівним відділом Управління по організаційним і адміністративно-правовим питанням Адміністрації Анадирського муніципального району - протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії регламентований статтею 40 Закону № 1058-IV.
За правилами ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Згідно з абзацом 5 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч.3 ст.44 Закону № 1058-IV).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.
Відповідно до п. 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відповідно до п.п. 3 п. 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
Згідно з п. 2.10 Порядку №22-1 Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Отже, необхідною умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №358/1179/17, від 18.10.2018 у справі №539/758/15-а, від 15.01.2021 у справі №357/2591/17.
Довідки про заробітну плату позивача від 06.06.2018 року № 02-01-16/К-423 та № 02-01-16/К-424, містять відомості про заробітну плату позивача. Зазначені довідки мають вихідні реквізити (дату, номер), підписані відповідальними посадовими особами та містять відповідні печатки. Отже, за формою та змістом надані довідки відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідачем не надано суду належних доказів того, що відомості, які зазначені у вказаних довідках, містять неправдиві або недостовірні дані щодо розрахунків та нарахування заробітної плати. Водночас, надані позивачем документи не можуть не враховуватись з підстав відсутності первинних документів та відсутності результатів перевірки.
Посилання відповідача на певні недоліки у оформленні вказаних довідок не можуть бути підставою для позбавлення особи права на належну їй пенсію, якщо із інших даних, зокрема трудової книжки та архівних документів, доступних джерел та логічних умовиводів, вбачається наявність усіх обставин для отримання пенсії у належному розмірі.
З огляду на зазначене, оскільки доказів вчинення дій щодо перевірки достовірності наданих позивачем довідок суб'єктом владних повноважень у ході судового розгляду надано не було, а самі по собі сумніви пенсійного органу щодо невідповідності наданих позивачем довідок Порядку №22-1 не можуть бути підставою для позбавлення особи права на пенсію за віком у належному розмірі, то вказане свідчить про те, що відповідач необґрунтовано та без відповідної підстави розрахував пенсію позивача без врахуванням відомостей зазначених у наданих довідках, відтак такі дії відповідача є протиправними.
Щодо вимог позивача про зарахування до її страхового стажу періоду роботи з 02.12.1982 року до 01.10.1991 року в районі Крайньої Півночі відповідно в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців стажу, суд зазначає наступне.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.
Пунктом «д» статті 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
При цьому відповідно до абз. 2 п.п. 2 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), до заяви для призначення пенсії за віком додаються такі документи за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Згідно з пунктом 5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на підставах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Тобто для пільгового обчислення страхового стажу передбачена можливість надавати вказані документи за вибором особи.
Відповідно до ст. 3 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 19 січня 1993 року при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодовують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення, згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року).
З наведеного слідує, що вказана Тимчасова угода надає громадянам сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.
Проте, ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15 січня 1993 року, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Не передбачено пільг при обчисленні трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі і в прирівняних місцевостях після 01 січня 1991 року й нормами Законів України «Про пенсійне забезпечення» і «;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Правову позицію аналогічного змісту викладено Верховним Судом, зокрема, в постановах від 30 січня 2018 року у справі №676/7065/14-а, від 18 листопада 2021 року у справі №348/1366/17, від 08 липня 2021 року у справі №459/2778/16-а, від 30 травня 2019 року у справі №348/2974/14-а, від 28 листопада 2019 року у справі №348/400/17.
Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960р. №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 р. зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 р. - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Пунктом 3 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967р. «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» встановлено скоротити тривалість трудового договору, який дає право на отримання пільг, які передбачені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з п'яти до трьох років».
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції про порядок надання пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, яка затверджена Постановою Президії ВЦСПС від 16 грудня 1967 року №530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 «Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.
Системний аналіз вказаних положень дає підстави зробити висновок, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців ) є сукупність наступних обставин:
1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях;
2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року та від 29 вересня 1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
При цьому, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є її трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівною довідкою.
Ненадання трудового договору, так само як і його відсутність, не є підставою для позбавлення пільг особам, які працювали в районах крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в тому числі щодо пільгового зарахування періодів їх роботи на Крайній Півночі при розрахунку стажу.
Жодна з наведених правових норм не визначає строковий трудовий договір як єдиний документ, що підтверджує право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі.
Таким чином, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 07 червня 2018 року у справі №173/637/17, від 03 липня 2018 року у справі №302/662/17-а, від 25 вересня 2018 року у справі №554/1723/17, від 21.08.2019р. у справі №750/1717/16-а, від 07.06.2018р. у справі №173/637/17, від 03.07.2018р. у справі №302/662/17-а, від 25.09.2018р. у справі №554/1723/17.
Відповідно до приписів ст. 62 Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (далі Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Абзацом першим пункту 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Факт роботи позивача в районах Крайньої Півночі в період з 02.12.1982 року до 01.10.1991 року підтверджується записами №3-9 у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , при цьому відомості про роботу позивача є розбірливими, чіткими та зрозумілими, такими, що не викликають будь-яких сумнівів, містять посилання на відповідні накази по підприємству, містять підпис уповноваженої особи, скріплений печаткою.
Вказане також підтверджується архівними довідками від 06.06.2018 №02-01-16/К-422, №02-01-16/К-421, №02-01-16/К-420.
Суд звертає увагу не те, що вірність чи достовірність вказаних записів у трудовій книжці сторонами не оспорюється та не спростовується. Також, відповідачем не заперечується сам факт роботи позивача у спірних періодах в районах Крайньої Півночі.
Водночас, згідно з відомостями пенсійної справи позивача періоди її роботи у районах Крайньої Півночі, з 02.12.1982 року до 01.10.1991 року, включені до стажу роботи в одинарному розмірі (кратність 1), що відповідачем визнається.
Враховуючи відомості трудової книжки, що підтверджує стаж роботи позивача в районах Крайньої Півночі, є достатні підстави для зарахування позивачу до пільгового трудового стажу періоду роботи з 02.12.1982 року до 01.10.1991 року, із розрахунку за кожний рік - один рік і шість місяців.
Посилання відповідача на те, що обов'язковою умовою надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі один рік роботи за один рік 6 місяців є наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості, суд вважає помилковим з огляду на приписи п. 5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції закону чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з яким пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Тобто, з огляду на наведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка, або письмовий трудовий договір, або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Отже, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
За таких обставин, не зарахування відповідачем періодів роботи позивача з 02.12.1982 року до 01.10.1991 року в районах Крайньої Півночі, у пільговому обчисленні, виходячи з розрахунку один рік за один рік і шість місяців, з посиланням на відсутність трудового договору є протиправною та такою, що не ґрунтується на вимогах закону.
При цьому, з метою поновлення порушеного права позивача щодо пільгового обчислення його страхового стажу за період роботи з 02.12.1982 року до 01.10.1991 року в районах Крайньої Півночі, суд робить висновок про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити зарахування до страхового стажу позивача періоду її роботи в районах Крайньої Півночі, з 02.12.1982 року до 01.10.1991 року у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі, за один рік шість місяців страхового стажу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Позивачу призначена пенсія з 16.06.2024 року, а отже відповідний перерахунок пенсії має бути проведений саме з дня призначення пенсії, з 16.06.2024 року.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надали. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в сумі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією №9360-5546-3190-5065 від 14.11.2024 року.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено, судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 1211,20 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком у пільговому обчисленні стажу роботи, виробленого в районі Крайньої Півночі за період з 02.12.1982 року до 01.10.1991 року, із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців та відмови у зарахуванні до заробітку для обчислення пенсії заробітної плати ОСОБА_1 за 60 місяців страхового стажу підряд до 2000 року на підставі довідки про заробітну плату від 06.06.2018 року № 02-01-16/К-423 та № 02-01-16/К-424, які видані архівним відділом Управління по організаційним і адміністративно-правовим питанням Адміністрації Анадирського муніципального району.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 у пільговому обчисленні стаж роботи, вироблений в районі Крайньої Півночі за період з 02.12.1982 року до 01.10.1991 року, із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати ОСОБА_1 до заробітку для обчислення пенсії заробітну плату ОСОБА_1 за 60 місяців страхового стажу підряд до 2000 року на підставі довідок про заробітну плату від 06.06.2018 року № 02-01-16/К-423 та № 02-01-16/К-424, які видані архівним відділом Управління по організаційним і адміністративно - правовим питанням Адміністрації Анадирського муніципального району про заробітну плату за період з 02.12.1982 року по 30.09.1991 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням пільгового обчислення стажу та заробітної плати за 60 місяців страхового стажу підряд до 2000 року, починаючи з дати її призначення, а саме з 16.06.2024 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв