15 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1562/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРҐО» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРҐО» (далі - ТОВ «Карґо», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.2024 №0310420709.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки контролюючим органом встановлено порушення строків розрахунків з нерезидентом.
Не погодившись з висновками акту ТОВ «Карґо» подано заперечення до акту. ГУ ДПС у Волинській області залишено заперечення платника без розгляду та 11.11.2024 ГУ ДПС у Волинській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0310420709, яким ТОВ «Карґо» визначено суму штрафних санкцій за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності - 748 718,40 грн.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 11.11.2024 №0310420709 незаконним та таким, що підлягає скасування позивач звернувся до Державної податкової служби України із відповідною скаргою, проте, рішенням № 1662/6/99-00-06-01-03-06 від 17.01.2025 про результати розгляду скарги відмовлено у її задоволенні.
Зазначає, що відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні цінності», у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Так до заперечення надано підтвердження Польсько-Української господарчої палати № PUIG/2024/WJ/10/95 від 16.10.2024 форм-мажорних обставин для третіх осіб, залучених до виконання Контракту від 01.03.2023 № 01-23-А (UK). Листом № 1 від 05.11.2024 додано на розгляд Комісії Сертифікат № 0700-24-2024 від 04.11.2024, виданий Волинською торгово-промисловою палатою.
Отже, на переконання позивача, всі розрахунки та поставки в рамках Контракту від 01.03.2023 № 01-23-А (UK), ТОВ «Карґо» проведено без порушення встановлених чинним законодавством строків.
Відзначає, що з Сертифікату № 0700-24-2024 від 04.11.2024, виданий Волинською торгово-промисловою палатою чітко вбачається, що на розгляд питання виносились відповідний контракт, ВМД, CMR та інші документи. Відтак Волинською торгово-промисловою палатою, як органом уповноваженим на розгляд питання наявності/відсутності форс мажорних обставин для тих чи інших операцій, здійснювався аналіз вищезазначених ВМД, в т.ч. і на предмет умов поставки. Як результат, сертифікат, у відповідності до чинного законодавства, засвідчує наявність форс-мажорних обставин для ТОВ «Карґо» по Контракту № 01-23-А від 01.03.202.
Переконаний, що факт поставки товару зі Словаччини та Німеччини через Закарпатську митницю не суперечить змісту сертифіката. Вказує, що не тільки про страйки польських перевізників, але і блокади кордонів в інших країнах, зокрема тієї ж Словаччини, Угорщини, а також і Румунії.
Враховуючи наведене уважає, що позивачем здійснено поставку товару в межах строків, встановлених чинним законодавством, а тому просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-7).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 77).
У відзиві на позовну заяву від 27.02.2025 представник відповідача позовних вимог не визнала, обґрунтовуючи це тим, що ТОВ «Карґо» укладено імпортний контракт № 01-23-А (UK) від 01.03.2023 з нерезидентом "QUZHOU JINYUAN HONGTAI REFRIGERANT CO., LTD." Китай.
Предмет контракту - Суміші з вмістом галогенованих похідних, використовуються у холодильному та морозильному обладнанні у якості холодоагенту, не містять озоноруйнівних речовин, не для медичного використання; Галогенові похідні вуглеводнів, використовуються у холодильному та морозильному обладнанні у якості холодоагенту, не містять озоноруйнівних речовин, не для медичного використання,не для військового призначення, в сталевих балонах: REFRIGERANT GAS R1, код товару - 3827630000; 2903450000, умови поставки DAP SK PRESOV, PL BRWINOW.
На виконання умов імпортного контракту № 01-23-А (UK) від 01.03.2023 у періоді з 01.03.2023 по 26.09.2024 ТОВ «Карґо» перераховано в адресу "QUZHOU JINYUAN HONGTAI REFRIGERANT CO., LTD." Китай, попередню оплату в сумі 108 999,50 дол. США, що в загальній сумі еквівалентно 3 968 880,42 грн.
За період з 01.03.2023 по 26.09.2024 в адресу ТОВ «Карґо», надійшли ТМЦ (галогенові похідні та суміш) на загальну суму 268 544,00 дол. США, що еквівалентно 10 916 242,56 грн.
За даними перевірки станом на 26.09.2024 по контракту № 01-23-А (UK) від 01.03.2023 укладеного з нерезидентом "QUZHOU JINYUAN HONGTAI REFRIGERANT CO., LTD." Китай рахується кредиторська заборгованість в сумі 159 544,50 дол. США / 6 491 578,10 грн, що відповідає даним бухгалтерського обліку ТОВ «Карґо» (бал. рах 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»).
Перевіркою своєчасності розрахунків при здійсненні імпортних операцій підприємства встановлено, що ТМЦ на суму 108 999,50 дол. США надійшли в адресу резидента з порушенням граничних термінів.
В ході перевірки ТОВ «Карґо» позовних заяв «Про стягнення заборгованості з нерезидента» "QUZHOU JINYUAN HONGTAI REFRIGERANT CO., LTD." Китай, не представлено. Також позивачем не представлено висновок «Щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком», як і сертифікату для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до законодавства України.
Перевіркою встановлено порушення пункту 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 142 постанови Правління НБУ від 07.07.2022 №142 «Про внесення змін до Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». На підставі встановлених актом перевірки порушень винесено податкове повідомлення - рішення № 0310420709 від 11.11.2024 про застосування штрафних санкцій таабо пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 748 718,00 грн.
Зазначає, що Польсько-українська господарча палата формує та видає документи відповідно до вимог законодавства Республіки Польща, яке регулює зміст і форму документа. У Республіці Польща засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється шляхом надання висновку - Підтвердження форс-мажорних обставин (Potwierdzenia fors-mazoru).
Відповідно до митних декларацій від 19.06.2024 № 24UA209230055548U9 та від 22.06.2024 № 24UA209230055548U9 в графі 20 «Умови поставки» умовами поставки є: DAP SK PRESOV (Словаччина) та DAP DE HAMBURG (Німеччина). Згідно вищенаведених митних декларацій транспортування ТМЦ (галогенових похідних) здійснювалось з Словаччини та Німеччини через Закарпатську митницю (305090), що підтверджено міжнародними товарно-транспортними накладними від 14.06.2024 № б/н та 19.06.2024 № б/н.
Також у митній декларації від 19.06.2024 № 24UA209230055548U9 в графі 2 «Вантажовідправник» відображено відомості нерезидента «EFAX LABORATORY s. r.o» Maly Saris 457. 080 01 Maly Saris SK SLOVENSKO. Товар відвантажувався із Словаччини та Німеччини, отже товар не перетинав митну територію Польщі тому відсутні наслідкові обставини/підстави для взяття до уваги Підтвердження №PUG/2024/WJ/10/95 від 16.10.2024 «Про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання обов'язків (зобов'язань) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України» Польсько-Української господарчої палати по контракту № 01-23-А (UK) від 01.03.2023.
Уважає, що лише підтвердження Польсько-української господарчої палати не є підставою для зупинення перебігу граничного строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою статті 13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», та нарахування пені відповідно до частини п'ятої статті 13 цього Закону.
Позивачем додано 05.11.2024 за № ЕКПП/43951/6 лист-долучення до поданого заперечення, а саме: сертифікат № 0700-24-2024 від 04.11.2024 «Про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий Волинською торгово-промисловою палатою. Однак, ТОВ «Карґо» 07.11.2024 (вхідний № ЕКПП/44315/6) подано лист про те, щоб Заяву, реєстраційний номер ЕКПП/43951/6 від 05.11.2024 (сертифікат № 0700-24-2024 від 04.11.2024 «Про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий Волинською торгово-промисловою палатою), не розглядати.
Також встановлено, що ТОВ «Карґо» не мав змоги увезення товару (галогенові похідні вуглеводів, використовуються у холодильному та морозильному обладнанні) у періоді з 01.03.2024 по 12.06.2024 (час дії заявлених позивачем форс-мажорних обставин), оскільки не мав ліцензії Міністерства економіки України на імпорт даного виду товару. Ліцензію отримано 12.06.2024 та її дія до 31.12.2024.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ГУ ДПС у Волинській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (арк. спр. 111).
На адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній підтримав позицію, викладену у позові та додав, що платником було направлено до контролюючого органу Супровідний Лист № 1 від 05.11.2024 до Сертифікату, а також заяву на Ліцензію. І відкликано було саме Заяву на Ліценцію, про що свідчить не надання ліценції позивачу, а також беззаперечний розгляд Сертифікату № 0700-24-2024 від 04.11.2024 Комісією (арк. спр. 115-116).
У своїх запереченнях від 10.03.2025 представник податкового органу додав, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами (арк. спр. 122-123).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Згідно із довідкою про загальну інформацію щодо ТОВ «Карґо», позивача 23.12.2022 взято на податковій облік в органах державної податкової служби 23.12.2022 №030822231661. Основним видом економічної діяльності визначено 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (зворот арк. спр. 18-20).
Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 69.2 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 24.09.2024 №3990-п та направлення від 24.09.2024 №5246, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Карґо» за період з 01.03.2023 по 26.09.2024 з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій (арк. спр. 109).
За результатами перевіркою складено акт про результати документарної позапланової виїзної перевірки від 09.10.2024 №28667/07-09/45111810 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення платником податків пункту 3 статті 13 Закону №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 14-2 постанови Правління НБУ від 07.07.2022 №142 «Про внесення змін до Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», щодо порушення граничних термінів розрахунків при здійсненні імпортних операцій від 22.09.2023 та від 03.11.2023 по контракту № 01-23-А (UK) від 01.03.2023 укладеного з нерезидентом «QUZHOU JINYUAN HONGTAI REFRIGERANT CO., LTD.» Китай (арк. спр. 15-18).
Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем 25.10.2024 подано заперечення до акту перевірки №1, до якого надано Підтвердження Польсько-Української господарчої палати №PUG/2024/WJ/10/95 від 16.10.2024 (арк. спр. 22-26)
До вказаного заперечення, 05.11.2024, ТОВ «Карґо» долучено Сертифікат №0700-24-2024 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий Волинською Торгово-промисловою палатою (арк. спр. 27-28).
Висновком від 06.11.2024 №332/03-20-07-09 Комісія прийняла рішення, що висновки акту перевірки відповідають вимогам чинного законодавства (арк. спр. 91-95).
На підставі висновків викладених в акті перевірки, ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.11.2025 №0310420709, яким нараховано пеню в сумі 748 718,40 грн (арк. спр. 10-13).
Не погодившись із наведеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Карґо» подано скаргу до ДПС України та рішенням про результати розгляду скарги №1662/6/99-00-06-01-03-06 від 17.01.2025 податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скаргу ТОВ «Карґо» - без задоволення (арк. спр. 47-53)
Позивач, уважаючи винесене податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.
Положеннями статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок, визначений статтею 78 ПК України.
Зокрема підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначено, що позапланова перевірка проводиться, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Приписами пункту 81.1 статті 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон № 2473-VIII.
Статтею 13 Закону № 2473-VIII врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Зокрема частиною першої статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Згідно частини другої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Частиною п'ятою статті 13 Закону № 2473-VIII встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону № 2473-VIII).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону № 2473-VIII).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону № 2473-VIII).
Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.
Так, судом встановлено, що листами Державної податкової служби України від 15.05.2024 №1762/8, від 28.06.2024 №2270/8 про суму незавершених розрахунків, встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності станом на 01.04.2024 та 01.06.2024 поданої ПрАТ «КРЕДОБАНК», ТОВ «Карґо» порушено встановлені законодавством терміни розрахунків в іноземній валюті по контракту № 01-23-А (UK) від 01.03.2023.
Суд зауважує, що підстави призначення та проведення перевірки стороною позивача не заперечуються.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону № 2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
З матеріалів справи убачається що 01.03.2023 між ТОВ «Карґо» (Покупець), та QUZHOU JINYUAN HONGTAI REFRIGERANT CO., LTD. (Постачальник), укладено Контракт №01-23-А (UK) (надалі - Контракт), за умовами якого Постачальник зобов'язується здійснити поставку фреонів (Товар), а Замовник прийняти і забезпечити оплату на умовах, передбачених договором.
Пунктом 8.1. вказаного Контракту передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання, повністю або частково, будь-якого зі своїх відповідних зобов'язань за цим Договором, якщо таке невиконання викликане обставинами непереборної сили, що виникли в ході виконання цього Контракту, такими як повінь, пожежа, землетрус і інші стихійні лиха, а також війни і бойові дії в зоні дії Контракту, страйки, урядові постанови в будь-якій країні, які роблять виконання цього Контракту неможливим.
У пункті 8.2. Контракту зазначається, що сторона, зобов'язання якої за цим Договором не можуть бути виконані в подальшому через форс-мажорні обставини, повинна повідомити іншу Сторону в письмовій формі про цей факт протягом не більше 14 (чотирнадцяти) днів з дати настання таких обставин, вказавши, якщо взагалі можливо, їх передбачувана тривалість. Наявність форс-мажорних обставин, заявлених стороною, має бути підтверджено офіційною заявою, випущеною Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом в країні. Ненадання вищезгаданого повідомлення і заяви про підтвердження стороною, чиї зобов'язання не можуть бути виконані через форс-мажорні обставини, позбавляє цю сторону права оскаржити такі обставини як законну причину невиконання цією стороною своїх відповідних зобов'язань згідно з цим контрактом (арк. спр. 29-31).
Так, в ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що на виконання умов Контракту у періоді з 01.03.2023 по 26.09.2024 ТОВ «Карґо» перераховано в адресу " QUZHOU JINYUAN HONGTAI REFRIGERANT CO., LTD. Китай, попередню оплату в сумі 108 999,50 дол. США, що в загальній сумі еквівалентно 3 968 880,42 грн, згідно наступних платіжних інструкцій:
платіжна інструкція в іноземній валюті №1 від 25.08.2023 на суму 6 012,40 дол. США / 219 865,05 грн, граничний термін надходження ТМЦ 20.02.2024 (арк. спр. 34);
платіжна інструкція в іноземній валюті №3 від 22.09.2023 на суму 42 173,00 дол. США / 1 542 207,57 грн, граничний термін надходження ТМЦ 19.03.2024 (арк. спр. 35);
платіжна інструкція в іноземній валюті №4 від 18.10.2023, на суму 7 195,50 дол. США / 262 281,01 грн, граничний термін надходження ТМЦ 14.04.2024 (арк. спр. 36);
платіжна інструкція в іноземній валюті №5 від 03.11.2023, на суму 46 861,60 дол. США / 1 699 478,10 грн, граничний термін надходження ТМЦ 30.04.2024 (арк. спр. 37);
платіжна інструкція в іноземній валюті №6 від 03.11.2023, на суму 6 757,00 дол. США / 245 048,69 грн, граничний термін надходження ТМЦ 30.04.2024 (арк. спр. 38).
Перевіркою своєчасності розрахунків при здійсненні імпортних операцій підприємства встановлено, що ТМЦ на суму 108 999,50 дол. США надійшли в адресу резидента з порушенням граничних термінів, а саме:
платіжна інструкція в іноземній валюті №1 від 25.08.2023 на суму 6 012,40 дол. США / 219 865,05 грн, граничний термін надходження ТМЦ 20.02.2024;
платіжна інструкція в іноземній валюті №3 від 22.09.2023 на суму 42 173,00 дол. США / 1 542 207,57 грн, граничний термін надходження ТМЦ 19.03.2024;
платіжна інструкція в іноземній валюті №4 від 18.10.2023, на суму 7 195,50 дол. США / 262 281,01 грн, граничний термін надходження ТМЦ 14.04.2024.
Товар за вказаними платіжними інструкціями надійшов за МД №55548 від 19.06.2024 на суму 58 800,00 дол. США / 2 390 131,80 грн.
платіжна інструкція в іноземній валюті №5 від 03.11.2023, на суму 46 861,60 дол. США / 1 699 478,10 грн, граничний термін надходження ТМЦ 30.04.2024;
платіжна інструкція в іноземній валюті №6 від 03.11.2023, на суму 6 757,00 дол. США / 245 048,69 грн, граничний термін надходження ТМЦ 30.04.2024.
Товар за вказаними платіжними інструкціями надійшов за МД № 57052 від 22.06.2024 на суму 58 800,00 дол. США / 2 382 481,92 грн.
Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Пунктом 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Граничні строки розрахунків не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій (пункт 22 розділу II Положення № 5).
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 розділу І Положення №5, незначний розмір валютної операції - розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який на сьогодні складає 400 тис. грн (до 28.04.2020 - 150 000,00 грн, з 28.04.2020 - 400 000,00 грн).
Відтак, як правильно установлено відповідачем, платіжні інструкції в іноземній валюті №1 від 25.08.2023, №4 від 10.10.2023, №6 від 03.11.2023 - відноситься до підпункту 7 пункту 2 розділу І Положення №5, а платіжні інструкції в іноземній валюті №3 від 22.09.2023 та №5 від 03.11.2023 до нього не відносяться.
Відтак, на підставі наведеного контролюючим органом встановлено порушення платником податків пункту 3 статті 13 Закону №2473-VIII, пункту 14-2 Постанови №18 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.11.2025 №0310420709, яким нараховано пеню в сумі 748 718,40 грн.
Суд зауважує, що факт несвоєчасного надходження Товару стороною позивача не заперечує, як і не заперечується сума нарахованої пені, а саме 748 718,40 грн. Натомість представник позивача зауважує щодо наявності форс-мажорних обставин, які виникли внаслідок блокади руху вантажівок у зв'язку із страйком польських перевізників та фермерів, які не були взяти відповідачем до уваги.
Матеріалами справи підтверджується, що до заперечення на акт перевірки позивачем було долучено підтвердження Польсько-Української Господарчої Палати №PUIG/2024/WJ/10/95 від 16.10.2024, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, які є надзвичайними непередбачуваними, невідворотними і нездоланними обставинами, що об'єктивно унеможливлюють виконання договірних зобов'язань та знаходяться за межами досяжності) індивідуально для ТОВ «Карґо», які виникли 06.11.2023 та діяли по 16.01.2024, а також з 09.02.2024 по 29.04.2024 по Контракту, внаслідок блокади руху вантажівок у зв'язку зі страйком польських фермерів, що вплинуло на порушення за дотриманням резидентом України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (арк. спр. 22-26).
В подальшому, листом від 05.11.2024 (вх. №ЕКПП/43951/6 від 05.11.2024) до ГУ ДПС у Волинській області, в доповнення до заперечення, ТОВ «Карґо» направлено Сертифікат Волинської Торгово-промислової палати від 04.11.2024 №19-22/01-3/160 (арк. спр. 27-28).
Суд уважає безпідставним посилання представника відповідача на лист від 07.11.2024 №07/11/24-1, яким заяву №ЕКПП/43951/6 від 05.11.2024 просив не розглядати, оскільки розгляд заперечення відбувся 06.11.2024 о 10:00 год про що свідчить лист-запрошення контролюючого органу до позивача, а також протокол його розгляду (зворот арк. спр. 104-108), тобто до надходження листа №07/11/24-1.
Як зазначено судом вище, відповідно до частини шостої статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Поряд із цим усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22).
Верховний Суд також неодноразово зазначав (постанови від 05.12.2023 у справі №917/1593/22, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22, від 19.08.2022 у справі №908/2287/17), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної Торгово-промислової палати. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
У постановах від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 19.08.2022 у справі №818/2429/18, від 17.06.2020 у справі №812/677/17, від 03.09.2019 у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку.
При цьому суд зауважує, що наявність сертифіката (висновку, довідки), виданого Торгово-промисловою палатою, не є беззаперечним та єдиним доказом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Водночас, необхідним є дослідження саме сукупності доводів і доказів, якими заінтересована особа обґрунтовує вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на можливість виконання нею, зокрема, вимог валютного законодавства.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2025 у справі №520/7911/23.
Як підтверджується матеріалами справи, митна декларація від 19.06.2024 №24UA209230055548U9 оформлена на імпорт фреону REFRIGERANT GAS R13A CLASS 2.2 UN3159 - 1400шт. вагою 23240,00 кг брутто, на суму 58 800,00 дол. США у Закарпатській митниці (арк. спр. 43).
Завантаження вказаного товару відбулось у місті Пряшів (Словаччина) 14.06.2024, що підтверджується договором-замовлення від 14.06.2024, у якому пункт пропуску вказане місто Ужгород, та міжнародною транспортною накладною від 14.06.2024 (арк. спр. 41-42).
Також митна декларація від 22.06.2024 №24UA209230057052U0 оформлена на імпорт фреону REFRIGERANT GAS R13A CLASS 2.2 UN3159 - 1400шт. вагою 23240,00 кг брутто, на суму 58 800,00 дол. США у Закарпатській митниці (арк. спр. 46).
Завантаження вказаного товару відбулось у місті Гамбург (Німеччина) 19.06.2024, що підтверджується договором-замовлення від 18.06.2024, у якому пункт пропуску вказане місто Ужгород, та міжнародною транспортною накладною від 19.06.2024 (арк. спр. 44-45).
Суд зауважує, що Сертифікат Волинської Торгово-промислової палати від 04.11.2024 №19-22/01-3/160 виданий відповідно до Підтвердження Польсько-Української Господарчої Палати №PUIG/2024/WJ/10/95 від 16.10.2024 підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за період з 06.11.2023 по 16.01.2024 та з 09.02.2024 по 29.04.2024, внаслідок блокади руху вантажівок у зв'язку зі страйком польських фермерів.
В даному ж випадку розмитнення товару відбулося у Закарпатській митниці, в пункті пропуску Ужгород, через митний кордон Словаччини, тобто страйк польських фермерів відношення до вказаного розмитнення товару немає.
Суд наголошує, що завантаження фреону відбулося: 14.06.2024 у місті Пряшів (Словаччина), тоді як товар, відповідно до оплати 22.09.2023, повинен був надійти 19.03.2024; 16.06.2024 у місті Гамбург (Німеччина) тоді як товар, відповідно до оплати 03.11.2023, повинен був надійти 30.04.2024, тобто вже із порушенням термінів, встановлених пунктом 14-2 Постанови Національного банку України №18.
Матеріал ж справи, доказів перебування товару у період з 06.11.2023 по 16.01.2024 та з 09.02.2024 по 29.04.2024 на митному кордоні Польщі, для його перетину на територію України, не містить.
Відтак, на переконання суду, причинно-наслідковий зв'язок між впливом обставин непереборної сили, засвідчених Сертифікатом Волинської Торгово-промислової палати від 04.11.2024 №19-22/01-3/160, Підтвердженням Польсько-Української Господарчої Палати №PUIG/2024/WJ/10/95 від 16.10.2024 та на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання, відсутній.
До того ж відповідачем на підтвердження своїх суджень, надано ліцензію на імпорт №006133400000379, яка видана на звернення позивача №01-к-001 від 01.03.2024 та датована 12.06.2024, щодо імпорту ТМЦ від QUZHOU JINYUAN HONGTAI REFRIGERANT CO., LTD., що лише підтверджує факт неможливості надходження Товару на митну територію України до 12.06.2024.
Суд зауважує, що стороною позивача жодних заперечень стосовно вказаної ліцензії не викладено, як і не надано доказів існування будь-якої іншої ліцензії на імпорт фреону, яка була б дійсна до 12.06.2024 та спростувала твердження податкового органу.
Також суд не бере до уваги посилання представника позивача на скріншоти веб-сторінок із сайтів новин, оскільки це не є тим документом, який підтверджує форс-мажорні обставини. До того ж, як судом встановлено вище, саме завантаження товару вже відбулося із порушенням термінів, встановлених пунктом 14-2 Постанови Національного банку України №18.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред'явлених вимог.
В той же час, згідно із частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених вище обставин суд уважає, що матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача порушення вимог пункту 3 статті 13 Закону №2473-VIII та пункту 14-2 постанови Правління НБУ від 07.07.2022 №142 «Про внесення змін до Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», а відтак - правомірність винесеного ГУ ДПС у Волинській області податкового повідомлення-рішення від 11.11.2024 №0310420709.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРҐО» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович