про повернення заяви без розгляду
15 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10719/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Смокович В.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 у цій справі позов задоволено; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) у проведенні перерахунку та виплати пенсії із збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) здійснити ОСОБА_1 з 28 серпня 2024 року перерахунок та виплату пенсії в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, з урахуванням виплачених сум.
До суду 05.05.2025 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем, у якій просить: визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року в справі №140/10719/24 щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 з 28 серпня 2024 року без урахування положень частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції чинній до 11 жовтня 2017 року; зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року; встановити ГУ ПФУ у Волинській області строк для надання Волинському окружному адміністративному суду відповіді щодо вжитих заходів за цією ухвалою тридцять днів з дня набрання окремою ухвалою законної сили.
Вказана заява подана без додержання вимог статті 383 КАС України та підлягає поверненню заявнику з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Пунктами 7, 8 частини другої статті 383 КАС України передбачено, що у такій заяві зазначаються: інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження.
Відповідно до частини третьої статті 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Суд враховує сталу практику Верховного Суду, викладену у своїх рішеннях, за якою звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України, позаяк повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 805/1458/17-а, від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18; аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05 липня 2021 року у справі № 260/636/19, від 18 грудня 2020 року у справі № 200/5793/20-а).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/235/20 вказала, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.
Указана стаття (383 КАС України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2021 року у справі №9901/235/20 зазначила, що зважаючи на відсутність такої інформації (про хід виконавчого провадження), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення заяви відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 383 КАС України. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не погодилася з доводами про те, що суд першої інстанції обмежив право на доступ до правосуддя, оскільки рішення суду першої інстанції про повернення заяви зумовлене не відсутністю бажання суду з якихось причин не розглядати подану заяву, а недотриманням автором заяви обов'язкових вимог частини другої статті 383 КАС України щодо надання інформації про хід виконавчого провадження.
Суд уважає, що заявник не дотримала вимог пунктів 7, 8 частини другої статті 383 КАС України, позаяк у поданій заяві не зазначила: інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; інформацію про хід виконавчого провадження (після пред'явлення виконавчого листа до виконання та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), яка б свідчила, що позивач вичерпала всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Разом з цим, положеннями статті 75 Закону №1404-VIII встановлено відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії. Зокрема частиною першою наведеної норми встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Приписами частини другої вказаної статті передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином подана заява, за відсутності інформації про хід виконавчого провадження, в тому числі і щодо перевірки його виконання, не відповідає вимогам пункту 8 частини другої статті 383 КАС України.
Вказаний висновок суду підтримано Верховним Судом у постанові від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18.
Аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05 липня 2021 року у справі № 260/636/19, від 18 грудня 2020 року у справі № 200/5793/20-а.
Відтак, оскільки подана позивачем у порядку статті 383 КАС України заява не відповідає встановленим вище вимогам, тому вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
При цьому повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду у порядку, встановленому законом, після усунення вказаних вище недоліків у спосіб належного оформлення заяви (зокрема, з дотриманням вимог частини першої, пунктів 7, 8 частини другої статті 383 КАС України, з врахуванням статті 249 КАС України).
Керуючись статтями 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду у порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати заявнику разом із заявою та доданими до неї документами, а копію заяви залишити в суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.І. Смокович