14 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/274/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправним та скасування припису,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю (далі - відповідач, відділ держархбудконтролю) про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.11.2024.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 06.11.2024 №1254 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю», звернення голови ОСББ «Володимирський-НВ» ОСОБА_2 від 21.08.2024 та наказу відділу держархібудконтролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 18.11.2024 №1 «Про проведення позапланової перевірки» видано направлення для проведення позапланового заходу №1 для здійснення позапланової перевірки на об'єкті: «Реконструкція вбудованих приміщень на АДРЕСА_1 » щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності проведено в період з 18 по 22 листопада 2024 року, про шо складено акт від 22.11.2024 №1, в якому зафіксовано наявність порушень вимог законодавства.
Зокрема вказано, що в березні-квітні 2024 року власники вбудованих приміщень гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 на об'єкті будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснили будівельні роботи з реконструкції вбудованих нежитлових приміщень з втручанням у внутрішні несучі конструкції, а саме: об'єднали приміщення 34-1, згідно «Інвентаризаційної справи від 20.02.1966 №293 на домоволодіння АДРЕСА_1 », виданої Луцьким міжміським бюро технічної інвентаризації, з приміщенням 35-1 (провели демонтаж частини стіни шляхом розбирання кладки та оформлення утвореного отвору, як проходу між приміщеннями 34-1 та 35-1), тобто внаслідок будівельних робіт відбулася зміна основних техніко-економічних показників об'єкта.
Крім того, в акті зазначено, що суб'єкти містобудування розмістили у вбудованому приміщенні багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 заклад громадського харчування кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », чим змінили функціональне призначення приміщення.
Враховуючи викладене, гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 перебудували об'єкт будівництва, змінивши функціональне призначення, внаслідок чого відбулась зміна основних техніко-економічних показників об'єкта, тобто здійснили реконструкцію вбудованих приміщень по АДРЕСА_1 .
Реконструкція приміщень була здійснена без відповідних дозвільних документів, що надають право на виконання будівельних робіт (замовником не було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу ДАБК) та без належно розробленої та затвердженої проєктної документації.
На даний час, вищевказане приміщення закінчене будівництвом та експлуатується без прийняття в експлуатацію.
Описаними діями гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 порушили вимоги статей 26, 31, 34, 36, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».
На підставі акту перевірки відділом держархбудконтролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області 22.11.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було видано приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та 26.11.2024 відносно ОСОБА_1 за №1 та ОСОБА_3 за №2 складені постанови у справах про адміністративні правопорушення.
Оскаржуваним приписом позивача зобов'язано усунути виявлені порушення у відповідності до вимог чинного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил. Знести самочинно збудований об'єкт будівництва, у разі неможливості усунення порушень в інший спосіб, та привести земельну ділянку до попереднього стану до 22.02.2025.
Позивач не погоджується з викладеними в акті перевірки порушеннями та зазначає, що згідно договору оренди майна від 01.10.2023 №4 ОСОБА_1 (орендодавцем) було передано в строкове платне користування ФОП ОСОБА_4 (орендарю) приміщення загальною площею 129,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
На момент проведення будівельних робіт (березень-квітень 2024 року) вказане приміщення не перебувало у користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , позаяк перебувало в оренді на підставі укладених договорів.
Позивач вказує, що саме орендар приміщення (користувач) був і є суб'єктом архітектурної діяльності у відповідних правовідносинах.
Крім того, ОСОБА_1 зауважує, що ні він, ні ОСОБА_3 , ні ФОП ОСОБА_4 не змінювали функціональне призначення приміщення: воно як було, так і лишилося нежитловим. Контролюючий орган, як на доказ характеристик приміщень, покликається на інвентаризаційну справу від 02.02.1966, тобто на документ, якому майже 60 років. При цьому, відповідачем не враховано, що відповідні приміщення могли кілька разів перебудовуватися. Під час ремонтних робіт, що проводилися ФОП ОСОБА_4 , не відбувалося «втручання у внутрішні несучі конструкції», що підтверджується Технічним висновком від 18.03.2024 та фото, що є його складовою.
Також покликається на те, що постанови про адміністративні правопорушення складені відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були скасовані судом при розгляді справ №165/5401/24 та №165/5474/24.
З наведених підстав позивач просить задовольнити позов повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.33).
Представник відповідача у відзиві на позов позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.57-61). В обґрунтування своєї позиції вказав, що в період з 18 по 22 листопада 2024 року відділом держархбудконтролю був проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: «Реконструкція вбудованих приміщень на АДРЕСА_1 ».
За наслідками проведеного заходу складено акт від 22.11.2024 №1, в якому зафіксовано наявність порушень вимог законодавства, зокрема: в березні-квітні 2024 року власники вбудованих приміщень гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 на об'єкті будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснили будівельні роботи з реконструкції вбудованих нежитлових приміщень з втручанням у внутрішні несучі конструкції, а саме: об'єднали приміщення 34-1, згідно «Інвентаризаційної справи від 20.02.1966 №293 на домоволодіння АДРЕСА_1 », виданої Луцьким міжміським бюро технічної інвентаризації, з приміщенням 35-1 (провели демонтаж частини стіни шляхом розбирання кладки та оформлення утвореного отвору, як проходу між приміщеннями 34-1 та 35-1), тобто внаслідок будівельних робіт відбулася зміна основних техніко-економічних показників об'єкта.
Крім того, суб'єкти містобудування розмістили у вбудованому приміщенні багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 заклад громадського харчування кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », чим змінили функціональне призначення приміщення.
Захід відбувся у присутності гр. ОСОБА_1 , якому було пред'явлено службове посвідчення та надано копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Від підписання акту позивач відмовився, примірник акту надіслано суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням та за допомогою електронного поштового зв'язку.
На підставі акту перевірки 22.11.2024 винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Також, 22.11.2024 складено протокол про адміністративне правопорушення. Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена частинами 1, 5, 9 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 26.11.2024 об 11:00 год. Про місце і час розгляду справи позивачу було сповіщено усно, оскільки він відмовився від отримання примірника протоколу (про що зроблено відповідну відмітку).
Матеріали перевірки за результатами державного архітектурно-будівельного контролю (акт, припис, протокол) підписані відповідною посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю та надіслані суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та за допомогою електронного поштового зв'язку.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, постановою по справі про адміністративне правопорушення від 26.11.2024 №1 гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 1, 5, 9 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Зазначена постанова підписана відповідною посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю та надіслана суб'єкту містобудування рекомендованим листом.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 18.11.2024 №404186312 власниками вбудованих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , є гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 .
Отже, ніякої інформації про договір оренди нежитлового приміщення від 01.10.2023 №4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно немає.
Крім того, під час проведення перевірки посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю не було надано копії договору оренди.
В п.3.2. цього договору містяться виправлення, які можуть свідчити, що строк дії договору з 01.10.2020 по 01.09.2026, тобто більше трьох років з моменту підписання.
Відповідно до частини 2 статті 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
В акті приймання-передачі приміщення виправлена дата з 01.10.2020 на 01.10.2023, це свідчить про те, що строк дії договору більше трьох років з моменту підписання.
До матеріалів адміністративного позову не було долучено всі сторінки акту приймання-передачі приміщення, зокрема не додано фотоматеріали приміщення, які можуть свідчити та/або підтверджувати про здійснення будівельних робіт з реконструкції на об'єкті.
Посилання позивача на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 31.12.2024 по справі №165/5474/24 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є неправомірним та передчасним, оскільки рішення суду не набрало законної сили в зв'язку з оскарженням його в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
З огляду на викладене представник відповідача вказує на безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 .
У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами представника відповідача та зазначив, що у розумінні абз.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про архітектурну діяльність» саме орендар - користувач об'єктів архітектури є суб'єктом архітектурної діяльності. Замовником будівництва (реконструкції) є ФОП ОСОБА_4 , а не ОСОБА_1 .
Позивач вказав, що не вчиняв та не міг вчиняти дій, про які йдеться в матеріалах перевірки. Він є неналежною стороною правовідносин містобудівної діяльності, адже не є суб'єктом, який мав перевірятися контролюючим органом.
Зауважив, що виправлення в договорі стосується машинальної помилки, що полягає у зазначенні початку дії договору. Договір підписаний 01.10.2023 і очевидно, що не міг діяти з 01.10.2020. Це ж стосується і акта приймання-передачі приміщення.
З врахуванням викладеного вважає, що зміст відзиву не спростовує підставність позову (а.с.91-92).
Інші заяви по суті справи не надходили.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є власниками вбудованих приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 18.11.2024 №404186312 (а.с.75-76).
На підставі наказу відділу держархбудконтролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 18.11.2024 №1 «Про проведення позапланової перевірки» та направлення для проведення позапланового заходу від 18.11.2024 №1 відповідачем проведено позапланову перевірку на об'єкті: «Реконструкція вбудованих приміщень на АДРЕСА_1 » щодо дотримання суб'єктами містобудування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с.78, 80).
Позаплановий захід проведено за погодженням Міністерства розвитку громад та територій України, про що видано відповідний наказ від 06.11.2024 №1254 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю» (а.с.79).
За наслідками проведеного в період з 18 по 11 листопада 2024 року позапланового заходу складено акт від 22.11.2024 №1, яким встановлено, що в березні-квітні 2024 року власники вбудованих приміщень гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 на об'єкті будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснили будівельні роботи з реконструкції вбудованих нежитлових приміщень з втручанням у внутрішні несучі конструкції, а саме: об'єднали приміщення 34-1, згідно «Інвентаризаційної справи від 20.02.1966 №293 на домоволодіння АДРЕСА_1 », виданої Луцьким міжміським бюро технічної інвентаризації, з приміщенням 35-1 (провели демонтаж частини стіни шляхом розбирання кладки та оформлення утвореного отвору, як проходу між приміщеннями 34-1 та 35-1), тобто внаслідок будівельних робіт відбулася зміна основних техніко-економічних показників об'єкта.
Крім того, суб'єкти містобудування розмістили у вбудованому приміщенні багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 заклад громадського харчування кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », чим змінили функціональне призначення приміщення.
Враховуючи викладене, гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 перебудували об'єкт будівництва, змінивши функціональне призначення, внаслідок чого відбулась зміна основних техніко-економічних показників об'єкта, тобто здійснили реконструкцію вбудованих приміщень по АДРЕСА_1 .
Реконструкція приміщень була здійснена без відповідних дозвільних документів, що надають право на виконання будівельних робіт (замовником не було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу ДАБК) та без належно розробленої та затвердженої проєктної документації.
Даний об'єкт належить до об'єктів з незначними наслідками - СС1.
На момент проведення перевірки, вищевказане приміщення закінчене будівництвом та експлуатується без прийняття в експлуатацію.
Вказаними діями порушено вимоги статей 26, 31, 34, 36, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт», Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» (а.с.63-70).
Від підписання вказаного акту гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 відмовились, про що свідчить відповідні відмітка у акті.
За результатами позапланової перевірки відділом держархбудконтролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради 22.11.2024 видано ОСОБА_1 припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов'язано позивача усунути виявлені порушення у відповідності до вимог чинного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил. Знести самочинно збудований об'єкт будівництва, у разі неможливості усунення порушень в інший спосіб, та привести земельну ділянку до попереднього стану до 22.02.2025 (а.с.25-26).
Також, 22.11.2024 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду якого відділом держархбудконтролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради 26.11.2024 прийнято постанову №1 по справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500,00 грн за встановлені порушення, відповідальність за якій передбачена ч.1, ч.5, ч.9 ст.96 КУпАП (а.с.23-24).
Не погоджуючись із встановленими в ході позапланової перевірки порушеннями та прийнятим за її наслідками приписом, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основи містобудування» містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Отже, суб'єктами містобудівної діяльності визначаються особи (фізичні особи, юридичні особи), які здійснюють діяльність, зазначену у положеннях статті 1 Закону України «Про основи містобудування».
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Отже, з наведеного слідує, що державний архітектурно-будівельний контроль, як захід, спрямований на дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, здійснюється у відношенні замовників, проектувальників, підрядників та експертних організацій, тобто суб'єктів містобудівної діяльності.
Разом із цим, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абзац 2 частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок №553).
Відповідно до пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством.
Згідно з пунктом 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
Пунктами 16-22 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб'єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники. Після проведення перевірки контролюючий орган, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складає протокол разом з приписом. Один примірник припису надає суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Виконання цього припису покладається на суб'єкта містобудування.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року (справа №464/2858/17).
Водночас поняття замовника визначено у пункті 4 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», де вказано, що це фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт.
На цій підставі суд доходить до висновку, що набуття фізичною або юридичною особою статусу замовника будівництва має місце за одночасного виконання таких умов: 1) перебування у власності або користуванні у такої особи земельної ділянки або у власності чи управлінні будівлі/споруди, де плануються або здійснюються будівельні роботи; 2) саме цей користувач або власник має намір на здійснення будівельних робіт.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі №464/2858/17, від 17 квітня 2018 року у справі №804/1845/16, від 7 травня 2020 року у справі №810/2954/16.
Частиною першою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначені умови, за яких замовник будівництва набуває право на виконання будівельних робіт: - подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України: - видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Водночас згідно з частиною сьомої цієї ж статті виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Крім того, абзацом 6 частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.
Відповідно до частини восьмої статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об'єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що замовником будівництва є особа, яка має легітимний намір щодо здійснення нового будівництва (реконструкції, капітального ремонту існуючого об'єкта) на належній їй земельній ділянці (щодо належного їй об'єкта) та виразила такий намір шляхом подання відповідного повідомлення, та у встановленому Законом порядку отримала дозвільний документ. За умови неподання повідомлення або ж відсутності дозвільного документа у визначених законом випадках будівництво об'єкта вважається таким, що здійснено самочинно, що є самостійною підставою для проведення перевірки. У такому разі перевірці підлягає відповідний об'єкт самочинного будівництва з метою підтвердження факту самочинності будівництва та виявлення особи, яка таке будівництво здійснила.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі №826/10130/18.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позаплановий захід проводився на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 з метою встановлення самочинного будівництва, про що зазначено в наказі відповідача від 18.11.2024 №1 (а.с.78), та відносно двох суб'єктів містобудування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які фактично є власниками об'єкта.
Разом з тим, як слідує з копії договору оренди нерухомого майна від 01.10.2023 року №4, ОСОБА_1 (орендодавець) передав в оренду ФОП ОСОБА_4 (орендар) нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 129 кв.м (пункт 1.1) Майно передано в оренду з метою розміщення торгівельного закладу громадського харчування (пункт 2.1). Строк дії договору з 01.10.2023 по 01.09.2026 (пункт 3.2). Згідно з умовами договору (пункт 5.1) передача приміщення орендареві підтверджується актом прийому-передачі. Як передбачає пункт 6.1 договору, орендар має право, зокрема проводити реконструкцію, технічне переобладнання, перепланування, капітальний ремонт приміщення без додаткового погодження з орендодавцем (а.с.17-20).
Згідно з актом приймання-передачі приміщення від 01.10.2023 орендодавець ОСОБА_1 передав орендарю ФОП ОСОБА_4 приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 129 кв.м (а.с.21).
Крім того, відповідно до копії технічного висновку, затвердженого 18.03.2024 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , який є експертом у сфері технічного обстеження будівель та споруд класу наслідків (відповідальності) СС3 (значні наслідки), обстеження частини конструкцій внутрішньої несучої стіни будинку між вбудованими приміщеннями ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 на предмет можливості об'єднання приміщень шляхом розбирання цегляної кладки раніше замурованих дверних прорізів проведено на замовлення ФОП ОСОБА_4 (а.с.28).
Таким чином, встановлені обставини справи свідчать, що належне позивачу приміщення станом на березень-квітень 2024 року (період, в який допущено порушення) не перебувало у його користуванні та позивач не мав наміру здійснювати його реконструкцію.
Отже, підстави стверджувати, що саме позивач здійснював будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 , відсутні.
За таких обставин визначення відповідачем ОСОБА_1 як суб'єкта містобудування є необґрунтованим, внаслідок чого відносно нього безпідставно складено припис про усунення виявлених порушень.
На користь такого висновку свідчать також судові рішення у справах №165/5401/24 та №165/5474/24, які набрали законної сили та якими скасовані постанови від 26.11.2024 в справах про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
У зазначених судових рішеннях суди дійшли висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не є суб'єктами адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 1, 5, 9 статті 96 КУпАП, з огляду на встановлення факту передачу в оренду належних їм приміщень та використання цих приміщень іншою особою, а саме ФОП ОСОБА_4 .
При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо нікчемності договору оренди нерухомого майна від 01.10.2023 №4 з підстав відсутності його нотаріального посвідчення, оскільки у цій справі не підлягає доказуванню дотримання форми правочину та порядку його посвідчення чи державної реєстрації, а вказаний договір подано позивачем на підтвердження факту користування приміщенням іншою особою ФОП ОСОБА_4 та у зв'язку з цим невчинення позивачем діянь, зазначених в акті перевірки.
У Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку відповідач не довів суду належними та допустимими доказами, що оскаржуваний припис виданий обґрунтовано та ґрунтується на нормах чинного законодавства.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на що адміністративний позов підлягає до задоволення.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 968,96 грн (а.с.5).
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.11.2024, виданий ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: виконавчий комітет Нововолинської міської ради Волинської області (45400, Волинська обл., Володимирський р-н, м.Нововолинськ, вул.Дружби, 27, код ЄДРПОУ 04051342).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій