14 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/174/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом (в останній редакції) до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 (відповідач 2) про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 за період з 26 лютого 2022 року по 26 жовтня 2022 року та Військової частини НОМЕР_2 за період з 01 червня 2022 року по 04 серпня 2024 року щодо обчислення і виплати грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення - щомісячних (надбавки, доплати, підвищення та премії) та одноразових, в т.ч., але не виключно, грошової допомоги на оздоровлення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704); зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 за період з 26 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року та Військову частину НОМЕР_2 за період з 01 червня 2022 року по 04 серпня 2024 року нарахувати та виплатити грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, грошову допомогу на оздоровлення із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704, з урахуванням виплачених сум (а.с.76-84).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 26 лютого 2022 року по 26 жовтня 2022 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , а з 27 жовтня 2022 року по 04 серпня 2024 року - у Військовій частині НОМЕР_2 . Позивач вважає, що під час проходження військової служби відповідачами з порушенням норм законодавства здійснювалось нарахування та виплата йому грошового забезпечення (постійних та одноразових видів), виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року. Поряд з тим постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Оскільки з 29 січня 2020 року діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, то розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Таким чином, Військова частина НОМЕР_1 за період з 26 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року (з 01 червня 2022 року ця частина перебувала на забезпеченні Військової частини НОМЕР_2 ) та Військова частина НОМЕР_2 за період з 01 червня 2022 року по 04 серпня 2024 року нараховували та виплачували йому грошове забезпечення (основні, щомісячні додаткові та одноразові види), в меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву Військова частина НОМЕР_2 позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні (а.с.123-130). В обґрунтування цієї позиції відповідач 2 зазначив, що наказом командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 26 лютого 2022 року №43 солдата ОСОБА_1 з 26 лютого 2022 року зараховано на військову службу за призовом у воєнний час та призначено на посаду кулеметника 2 механізованої роти Військової частини НОМЕР_1 , яка по 31 травня 2022 року перебувала на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_3 (нараховувала і виплачувала позивачу грошове забезпечення). Надалі наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 07 серпня 2024 року №227 молодшого сержанта ОСОБА_1 , призначеного наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 01 серпня 2024 року №107-РС, призначено на посаду командира 3 відділення-командира машини взводу технічної розвідки ремонтно-відновлювального батальйону Військової частини НОМЕР_2 . Тобто з 26 лютого 2022 року по 06 серпня 2024 року позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , а з 07 серпня 2024 року - у Військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідач 2 також зауважив, що згідно з пунктом 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VIII, чинний з 01 січня 2017 року), мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Норма пункту 3 розділу II Закону №1774-VIII не втратила чинності і за юридичною силою є вищою, ніж положення пункту 4 Постанови №704 у редакції, до внесення змін Постановою №103. Також 12 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №481, якою вніс зміни до Постанови №704, встановивши, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762,00 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, і 14. Тим самим Кабінет Міністрів України встановив, що грошове забезпечення розраховуються з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, який становить 1762,00 грн.
У відзиві на позовну заяву (а.с.140-142) Військова частина НОМЕР_1 просила відмовити у задоволенні заявлених до неї позовних вимог, оскільки вона не є розпорядником бюджетних коштів та перебувала на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_3 , а на цей час - Військової частини НОМЕР_2 . Відповідач 1 також повідомив, що в період з 25 червня 2024 року по 17 липня 2024 року позивач був безпідставно відсутній на військовій службі, тому відповідно до абзацу четвертого пункту 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197; далі - Порядок №260), за час відсутності ОСОБА_1 на службі без поважних причин одну добу і більше грошове забезпечення не виплачувалося.
Ухвалою суду від 06 березня 2025 року залучено до участі у справі як відповідача Військову частину НОМЕР_3 .
Військова частина НОМЕР_3 (відповідач 3) у відзиві на позовну заяву (а.с.164-176) у задоволенні позовних вимог просила відмовити, зазначивши, що нею за період проходження ОСОБА_1 військової служби з лютого 2022 року по травень 2022 року нараховувалися та виплачувалися всі види грошового забезпечення згідно з нормами законодавства. Так 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, пунктом 6 якої внесено зміни і до Постанови №704 та пункт 4 у новій редакції при визначенні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу вказує на застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року. Підстави для застосування іншої розрахункової величини відсутні.
Ухвалою суду від 28 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху та позивачу встановлено п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 06 травня 2025 року розгляд цієї справи продовжено.
Ухвалою суду від 14 травня 2025 року позивачу в частині позовних вимог з 19 липня 2022 року по 04 серпня 2024 року поновлено строк звернення до суду та в задоволенні клопотання відповідачів 2, 3 про залишення позову без розгляду відмовлено.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_3 від 26 лютого 2022 року №43 солдата ОСОБА_1 , кулеметника 2 механізованої роти Військової частини НОМЕР_1 , зараховано на військову службу за призовом у воєнний час на всі види забезпечення з 26 лютого 2022 року (а.с.133).
Із матеріалів справи слідує, що у період з 26 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року Військова частина НОМЕР_1 перебувала на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_3 , а у період з 01 червня 2022 року по 04 серпня 2024 року (у межах спірного періоду) - Військової частини НОМЕР_2 , що не заперечується сторонами та підтверджено відомостями Військової частини НОМЕР_2 про грошове забезпечення від 28 жовтня 2024 року №1910фс, від 14 лютого 2025 року №435, листом Військової частини НОМЕР_3 від 20 березня 2025 року №274/фс (а.с.36-37, 137, 184).
Як видно з картки грошового забезпечення від 31 грудня 2022 року (а.с.177), із лютого 2022 року по травень 2022 року за займаною посадою кулеметника позивачу встановлено посадовий оклад у розмірі 2820,00 грн та оклад за військовим званням “солдат» у розмірі 530,00 грн. Виплати позивачу грошового забезпечення за цей період здійснювала Військова частина НОМЕР_3 .
Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 травня 2024 року №2 (а.с.33) вважаються такими, що продовжують виконувати обов'язки військової служби за посадами відповідно до нового штату, зокрема, молодший сержант ОСОБА_1 , головний сержант 2 механізованого взводу 2 механізованої роти Військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25 червня 2024 року №57 молодшого сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта 2 механізованого взводу 2 механізованої роти Військової частини НОМЕР_1 , з 25 червня виключено з усіх видів забезпечення; відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17 липня 2024 року №80 вважаються такими, що прибули і приступили до виконання службових обов'язків після безпідставної відсутності з 18 липня 2024 року, зокрема, ОСОБА_1 , який зарахований на фінансове забезпечення з 18 липня 2024 року (а.с147).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03 серпня 2024 року №96 позивача, який перебуває у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 01 серпня 2024 року №107-РС на посаду командира 3 відділення - командира машини взводу технічної розвідки ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_2 , виключено з фінансового та речового забезпечення та зі списків особового складу з 03 серпня 2024 року як такого, що справи і посаду здав і вибув до нового місця служби (а.с.145).
Відповідно до відомостей Військової частини НОМЕР_2 від 28 жовтня 2024 року №1910фс (а.с.36-37) та від 14 лютого 2025 року №435 (а.с.137) посадовий оклад позивача становив: з червня 2022 року - 2820,00 грн, з листопада 2022 року - 3260,00 грн, з лютого 2023 року - 3440,00 грн, а оклад за військовим званням: з червня 2022 року - 530,00 грн, з квітня 2023 року - 670,00 грн. Крім того, ОСОБА_1 було виплачено грошову допомогу на оздоровлення: в листопаді 2022 року (донараховано в травні 2023 року) - у сумі 14662,88 грн, в травні 2023 року (за квітень) - у сумі 24988,88 грн, в квітні 2024 року (за березень) - у сумі 24988,88 грн, а також матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань - в грудні 2022 року (донараховано в травні 2023 року) - у сумі 7331,44 грн. Тут же вказано, що ОСОБА_1 був виключений з фінансового забезпечення з 25 червня 2024 року по 17 липня 2024 року у зв'язку із безпідставною відсутністю на військовій службі.
Зі змісту наказу від 03 серпня 2024 року №96 слідує, що ОСОБА_1 при звільненні належить виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 486% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу за військовим званням та надбавку за вислугу років за період з 01 серпня 2024 року по 03 серпня 2024 року.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 07 серпня 2024 року №227 молодшого сержанта ОСОБА_1 , призначеного наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 01 серпня 2024 року №107-РС, призначено на посаду командира 3 відділення-командир машини взводу технічної розвідки ремонтно-відновлювального батальйону Військової частини НОМЕР_2 ; встановлено оклад за посадою 3170,00 грн на місяць (а.с.134).
Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо виплати грошового забезпечення у неналежному розмірі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
Згідно зі статтею 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (пункт 1).
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (пункт 2).
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3).
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (пункт 4).
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704.
Пунктом 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пункт 4 Постанови №704, в редакції, чинній на день її прийняття, визначав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 (набрала чинності 24 лютого 2018 року), якою внесено зміни до Постанови №704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції, якою установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 (пункт 6 Постанови №103).
На момент набрання чинності Постановою №704 (01 березня 2018 року) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно з пунктом 6 Постанови №103.
Отже, станом на 01 березня 2018 року пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Також пунктом 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII встановлена заборона використання мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення розміру посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Тобто, згідно із внесеними змінами розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням як складових грошового забезпечення став розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року, який був сталою незмінною величиною. При цьому мінімальна заробітна плата для розрахунків розмірів цих окладів не застосовувалася взагалі.
Необхідно зазначити, що пунктом 8 розділу “Прикінцеві положення» Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік» було передбачено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року.
Положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення розмірів окладів, розрахованих відповідно до цієї постанови, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року до 01 січня 2020 року - набрання чинності Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік», не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили. Однак Закон України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ “Про Державний бюджет України на 2020 рік».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704. Тобто, з 29 січня 2020 року (з дати набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/6453/18) діє пункт 4 Постанови №704 щодо розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням в редакції, яка була чинна до набрання чинності Постановою №103.
Згідно з приписами частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 Верховний Суд виснував, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Верховний Суд у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі №400/6214/21 за позовом військовослужбовця до військової частини у спорі щодо незастосування відповідачем при визначенні посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до пункту 4 Постанови №704 розрахункової величини - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (на 2020, 2021 рік) дійшов таких же висновків.
У постановах від 25 квітня 2024 року у справі №240/16735/21, від 05 червня 2024 року у справі №420/18318/23 (щодо обчислення та виплати грошового забезпечення у 2020 - 2022 роках) Верховний Суд від зазначених вище висновків не відступав.
У цій справі судом встановлено, що у спірному періоді (з 26 лютого 2022 року по 04 серпня 2024 року) ОСОБА_1 грошове забезпечення виплачувалося з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які розраховані згідно з Постановою №704, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01 січня 2018 року для працездатних осіб - 1762,00 грн, що не заперечується у відзиві на позов ні Військовою частиною НОМЕР_3 (констатовано також у листі від 20 березня 2025 року №274/фс - а.с.184), ні Військовою частиною НОМЕР_2 .
Натомість статтею 7 Закону України від 02 грудня 2021 року №1928-IX “Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2481,00 грн, статтею 7 Закону України від 03 листопада 2022 року №2710-IX “Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2684,00 грн.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначено Порядком №260.
Згідно з пунктом 1 розділу ІV Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; від 25 і більше років - 50 відсотків.
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків (пункт 1 розділу VI Порядку №260).
Командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби. Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби (пункти 1, 2 розділу XVI Порядку №260).
Як установлено пунктом 1 розділу XXIII Порядку №260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до пунктом 1 розділу XXIV Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Позивач отримував надбавку за вислугу років у розмірі 25 відсотків посадового окладу та окладу за військовим званням; надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, а премію - у визначених наказами командирів відсотках від посадового окладу. йому також виплачувалася грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, про що видно з відомостей про грошове забезпечення.
Отже, виплата щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищень, надбавок, доплат, які мають постійний характер, премії) та одноразових (допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.
З огляду на наведені вище положення нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, правові висновки Верховного Суду (у подібних правовідносинах) суд у цій справі дійшов висновку, що при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням Військова частина НОМЕР_3 у період з 26 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року та Військова частина НОМЕР_2 у період з 01 червня 2022 року по 19 травня 2023 року протиправно не враховували розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року як розрахункової величини, що призвело до виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 не в тому розмірі, який визначений чинним законодавством.
При вирішенні спору за період з 20 травня 2023 року по 04 серпня 2024 року суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 “Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» (далі - Постанова №481) скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Офіційний вісник України, 2018 р., №20, ст. 662).
Пунктом 2 Постанови №481 внесено зміну до пункту 4 Постанови №704, викладено абзац перший в такій редакції:
“4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Отже, з 20 травня 2023 року у зв'язку із внесенням Постановою №481 змін до Постанови №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються, виходячи з розміру 1762,00 грн, та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, а не виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року. Встановлення з 01 січня 2024 року Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн не має своїм наслідком збільшення базової величини, з якої обраховуються розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, оскільки на момент розгляду цієї справи Постанова №481 нечинною не визнавалася.
Тобто щодо частини спірного періоду (з 20 травня 2023 року по 04 серпня 2024 року) підлягають застосуванню приписи пункту 4 Постанови №704 в редакції Постанови №481.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази у справі, позовні вимоги належить задовольнити частково у спосіб: визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_3 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 26 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, та зобов'язання Військову частину НОМЕР_3 здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 26 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (з урахуванням раніше виплачених сум); визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01 червня 2022 року по 19 травня 2023 року із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, та зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01 червня 2022 року по 19 травня 2023 року із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відповідно (з урахуванням раніше виплачених сум), та про відмову у задоволенні решти позовних вимог (зокрема, щодо позовних вимог, заявлених до Військової частини НОМЕР_1 , яка не здійснювала нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення, а також позовних вимог за період з 20 травня 2023 року по 04 серпня 2024 року).
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_6 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_7 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 26 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 26 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (з урахуванням раніше виплачених сум).
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01 червня 2022 року по 19 травня 2023 року із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01 червня 2022 року по 19 травня 2023 року із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відповідно (з урахуванням раніше виплачених сум).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк