Рішення від 15.05.2025 по справі 120/16114/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 травня 2025 р. Справа № 120/16114/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів Яремчука Костянтина Олександровича, Воробйової Інни Анатоліївни, Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Секретаріату Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 09 липня 2024 року він звернувся до Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства юстиції України та Міністерства енергетики України із запитом, у якому просив надати наступну інформацію:

1) Яка реальна (фактична) вартість всього національного багатства Українського народу, а саме - землі, її надр, повітряного простору, водних та інших природних ресурсів, які знаходяться в межах території Республіки України, природних ресурсів її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, всього економічного і науково-технічного потенціалу?

2) Яка реальна (фактична) частка Українського народу в загальносоюзному (СРСР) багатстві, зокрема в загальносоюзних алмазному та валютному фондах і золотому запасі, які створені завдяки зусиллям народу Республіки України?

3) Яку реальну частку від національного багатства Українського народу (дивіденди), а саме - від використання землі, її надр, повітряного простору, водних та інших природних ресурсів, які знаходяться в межах території Республіки України, природних ресурсів її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, від використання всього економічного і науково-технічного потенціалу має отримувати щорічно ОСОБА_1 ?

4) Чому (за яких законних підстав) ОСОБА_1 до цього часу не нараховувалася і не нараховується частка (дивіденди) від використання землі, її надр, повітряного простору, водних та інших природних ресурсів, які знаходяться в межах території Республіки України, природних ресурсів її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, від використання всього економічного і науково-технічного потенціалу?

5) Надати виключний перелік (ім'я, по батькові, прізвище, державна посада) відповідальних осіб (відповідальної особи), які умисно та усвідомлено не нараховували кожному громадянину (громадянці) з Українського народу частки (дивіденди) від національного багатства України, а саме від використання землі, її надр, повітряного простору, водних та інших природних ресурсів, які знаходяться в межах території республіки України, природних ресурсів її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, від використання всього економічного і науково-технічного потенціалу з 1991 року по цей час.

Листом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 26 липня 2024 року запит ОСОБА_1 від 09 липня 2024 року надіслано для розгляду до Мінекономіки, Мінфіну, Міндовкілля, Мінстратегпром, Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Мінсоцполітики, Міненерго, Мін'юсту, Фонду державного майна та Держгеокадастру.

Позивач не погоджується із такими діями Кабінету Міністрів України, а тому звернувся до суду із цим позовом із вимогами:

- визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України, що полягають у неправдивих твердженнях про те, що відповідач не є належним розпорядником запитуваної позивачем інформації;

- визнати протиправною бездіяльність (дії) Кабінету Міністрів України, що полягає у ненаданні інформації за запитом ОСОБА_1 ;

- зобов'язати Кабінет Міністрів України повторно, об'єктивно та в повному обсязі розглянути запит ОСОБА_1 від 09 липня 2024 року по суті та надати позивачу запитувану інформацію у хронологічному порядку відповідно до поставлених запитань.

Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати колегією у складі трьох суддів за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою задоволено заяву позивача та звільнено його від сплати судового збору. Разом із тим відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

26 грудня 2024 року позивачем подано до суду клопотання, у якому просив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

20 січня 2025 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідно до статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України 1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; 1-1) забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору; 2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; 3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; 4) розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України; 5) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону; 6) розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; 7) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю; 8) організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи; 9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; 9-1) утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади; 9-2) призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України; 10) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.

При цьому, як зазначає представник відповідача далі, відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів. Секретаріат Кабінету Міністрів України здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України (частина 1 статті 47 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").

Відтак, на думку представника відповідача, саме Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" розгляд та надання відповідей на запити, що надходять на адресу Кабінету Міністрів України.

Так, 23 липня 2024 року до Секретаріату Кабінету Міністрів України надійшов запит ОСОБА_1 .

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 583 від 25 травня 2011 року "Питання виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади" визначено, що Секретаріат Кабінету Міністрів України: 1) є розпорядником інформації, якою володіє Кабінет Міністрів України, зокрема інформації: яка отримана або створена в процесі здійснення Кабінетом Міністрів України своїх повноважень та яка перебуває у володінні Секретаріату Кабінету Міністрів України; яка отримана або створена Секретаріатом Кабінету Міністрів України під час забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України та яка перебуває у володінні Секретаріату Кабінету Міністрів України; 2) не є розпорядником інформації за запитами на інформацію: стосовно інформації інших державних органів України, органів влади інших держав, міжнародних організацій; стосовно інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або яка потребує створення в інший спосіб.

З огляду на зміст поставлених ОСОБА_1 у запиті питань Кабінет Міністрів України та Секретаріат Кабінету Міністрів України не є розпорядниками запитуваної інформації.

За наведених обставин, на переконання представника відповідача, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Разом із відзивом на позовну заяву представником відповідача подано до суду клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб.

24 січня 2025 року позивачем подано до суду додаткові пояснення, у яких, окрім іншого, просив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб.

Ухвалою суду від 14 березня 2025 року клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб залишено без задоволення.

Іншою ухвалою суду від 14 березня 2025 року клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Ще однією ухвалою від 14 березня 2025 року запропоновано ОСОБА_1 висловити письмово свої доводи, міркування або заперечення щодо можливості заміни первісного відповідача в особі Кабінету Міністрів України, належним відповідачем в особі Секретаріату Кабінету Міністрів України.

28 березня 2025 року позивачем на виконання вимог ухвали від 14 березня 2025 року подано до суду письмові пояснення, у яких заперечив проти заміни відповідача та наполягав на тому, що саме Кабінет Міністрів України є належним відповідачем у цій справі.

Ухвалою суду від 01 квітня 2025 року до участі у справі як другого відповідача залучено Секретаріат Кабінету Міністрів України та встановлено цьому відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

18 квітня 2025 року позивачем подано до суду додаткові письмові пояснення.

21 квітня 2025 року представником Секретаріату Кабінету Міністрів України подано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів від 25 травня 2011 року № 583 “Питання виконання Закону України “Про доступ до публічної інформації» в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади» визначено, що Секретаріат Кабінету Міністрів є розпорядником інформації, якою володіє Кабінет Міністрів України, зокрема інформації, яка отримана або створена в процесі здійснення Кабінетом Міністрів України своїх повноважень та яка перебуває у володінні Секретаріату Кабінету Міністрів України, а також не є розпорядником інформації за запитами стосовно інформації інших державних органів України, а також щодо інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або яка потребує створення в інший спосіб.

Вказані норми узгоджуються із Законом України “Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до статті 1 Закону України “Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь - якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Частиною п'ятою статті 19 Закону про доступ до публічної інформації визначено, що запит на інформацію має містити загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону про доступ до публічної інформації розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Представник цього відповідача вказує на те, що запит позивача від 09 липня 2024 року надійшов до Секретаріату Кабінет Міністрів листом з Офісу Президента України від 23 липня 2024 року вих. № 22/1-06/3423.

Враховуючи те, що Секретаріат не володіє запитуваною інформацією відповідно до частини третьої статті 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації» в терміни, визначені чинним законодавством, останнім скеровано такий запит до Мінекономіки, Мінфіну, Міндовкілля, Мінстратегпрому, Мінагрополітики, Мінінфрастуктури, Мінсоцполітики, Міненерго, Мін'юсту, Фонду державного майна та Держгеокадастру для розгляду та надання інформації з одночасним інформуванням запитувача.

Як зазначає представник Секретаріату Кабінету Міністрів далі, відповідно до Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 20 серпня 2014 року № 459, Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну політику зокрема, економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну цінову політику, управління об'єктами державної власності, реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, зокрема електронних, та здійснення контролю за її реалізацією, реалізацію державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів.

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, визначено, що Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, державну фінансову, бюджетну та боргову політику, а також у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, забезпечує формування державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, державної політики у сфері видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку.

Відповідно до Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25 червня 2020 року № 614, Міндовкілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну політику зокрема, у сфері охорони навколишнього природного середовища, у сфері розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів, у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до Положення про Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 7 вересня 2020 року № 819, Мінстратегпром є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну політику, зокрема, державну промислову політику.

Згідно з Положенням про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів постановою Кабінету Міністрів від 17 січня 2021 року № 124, Мінагрополітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну політику, зокрема, у сфері топографо - геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності.

Положенням про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 30 червня 2015 року № 460, визначено, що Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну політику, зокрема, у сфері державної політики використання повітряного простору України, регіональної політики, розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою, житлової політики.

Відповідно до Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 червня 2015 року № 423, Мінсоцполітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну політику, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (державна допомога, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що проводяться за рахунок державного бюджету, соціальні послуги).

Положенням про Міністерство енергетики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 17 червня 2020 року № 507 визначено, що Міненерго, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну політику, зокрема, в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.

Згідно з Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 02 липня 2014 року № 228, Мін'юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну політику, зокрема, у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців. Мін'юст є державним органом з питань банкрутства.

Відповідно до Закону України “Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 14 січня 2015 року № 15, визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями якого є, зокрема, реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що Секретаріат не володіє запитуваною інформацією та організував розгляд запиту позивача компетентними органами, на думку представника цього відповідача, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

23 квітня 2025 року позивачем подано до суду додаткові пояснення у справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, колегія суддів установила наступне.

09 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства юстиції України та Міністерства енергетики України із запитом, у якому просив надати наступну інформацію:

1) Яка реальна (фактична) вартість всього національного багатства Українського народу, а саме - землі, її надр, повітряного простору, водних та інших природних ресурсів, які знаходяться в межах території Республіки України, природних ресурсів її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, всього економічного і науково-технічного потенціалу?

2) Яка реальна (фактична) частка Українського народу в загальносоюзному (СРСР) багатстві, зокрема в загальносоюзних алмазному та валютному фондах і золотому запасі, які створені завдяки зусиллям народу Республіки України?

3) Яку реальну частку від національного багатства Українського народу (дивіденди), а саме - від використання землі, її надр, повітряного простору, водних та інших природних ресурсів, які знаходяться в межах території Республіки України, природних ресурсів її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, від використання всього економічного і науково-технічного потенціалу має отримувати щорічно ОСОБА_1 ?

4) Чому (за яких законних підстав) ОСОБА_1 до цього часу не нараховувалася і не нараховується частка (дивіденди) від використання землі, її надр, повітряного простору, водних та інших природних ресурсів, які знаходяться в межах території Республіки України, природних ресурсів її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, від використання всього економічного і науково-технічного потенціалу?

5) Надати виключний перелік (ім'я, по батькові, прізвище, державна посада) відповідальних осіб (відповідальної особи), які умисно та усвідомлено не нараховували кожному громадянину (громадянці) з Українського народу частки (дивіденди) від національного багатства України, а саме від використання землі, її надр, повітряного простору, водних та інших природних ресурсів, які знаходяться в межах території республіки України, природних ресурсів її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, від використання всього економічного і науково-технічного потенціалу з 1991 року по цей час.

Листом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 26 липня 2024 року вих. № 17983/0/2-24 запит ОСОБА_1 від 09 липня 2024 року надіслано для розгляду до Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства енергетики України, Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Зі змісту згадуваного листа Секретаріату Кабінету Міністрів України слідує, що підставою для направлення запиту ОСОБА_1 до згадуваних вище центральних органів державної влади слугувало те, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 583 від 25 травня 2011 року "Питання виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади" визначено, що Секретаріат Кабінету Міністрів України не є розпорядником інформації за запитами стосовно інформації інших державних органів України, а також щодо інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або яка потребує створення в інший спосіб. При цьому у листі містяться посилання на частину 3 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, колегія суддів ураховує наступне.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у справі, врегульовано нормами Конституції України, Законів України "Про доступ до публічної інформації", "Про Кабінет Міністрів України".

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI від 13 січня 2011 року (далі - Закон № 2939-VI).

Частиною 1 статті 1 Закону № 2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (частини 1, 2 статті 19 Закону № 2939-VI).

За змістом частин 1 та 2 статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити у задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Відповідно до статті 20 Закону № 2939-VІ розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною 3 статті 22 цього ж Закону встановлено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Системний аналіз наведених вище положень дає підстави для висновків, що кожна особа має право скористатися своїм правом на подання запиту на інформацію у встановленому законодавством порядку, якому кореспондує обов'язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.

Статтями 113, 114, 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який у межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України.

До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, міністри.

Прем'єр-міністр України керує роботою Уряду України та спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" № 794-VII від 27 лютого 2014 року (далі - Закон № 794-VII) Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв'язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності (частина 1 статті 19 Закону № 794-VII).

Статтею 20 Закону № 794-VII визначено основні повноваження Кабінету Міністрів України, які в подальшому конкретизовано у відповідному розділі Закону № 794-VII залежно від сфери правового регулювання.

Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції України та цього Закону затверджує Регламент Кабінету Міністрів України, який визначає порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання його діяльності, а також визначає порядок розроблення, виконання та моніторингу виконання програмних документів Кабінету Міністрів України (частина 3 статті 4 Закону № 794).

Відповідно до частини 1 статті 47 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Секретаріат Кабінету Міністрів України здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України.

Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує підготовку та проведення засідань Кабінету Міністрів України та діяльність Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України та міністрів України, які не очолюють міністерства. Секретаріат здійснює контроль за своєчасним поданням органами виконавчої влади проектів законів, проектів актів Кабінету Міністрів України, інших документів для підготовки їх до розгляду Кабінетом Міністрів України. Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" розгляд та надання відповідей на запити, що надходять до Кабінету Міністрів України (частина 2 статті 47 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").

Секретаріат Кабінету Міністрів України є юридичною особою і діє на підставі цього Закону та Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України, що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина 10 статті 47 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").

Положенням про Секретаріат Кабінету Міністрів України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 12 серпня 2009 року, передбачено, що Секретаріат Кабінету Міністрів України є постійно діючим органом, що забезпечує діяльність Кабінету Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 583 від 25 травня 2011 року "Питання виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади" передбачено, що Секретаріат Кабінету Міністрів України:

1) є розпорядником інформації, якою володіє Кабінет Міністрів України, зокрема інформації: яка отримана або створена в процесі здійснення Кабінетом Міністрів України своїх повноважень та яка перебуває у володінні Секретаріату Кабінету Міністрів України; яка отримана або створена Секретаріатом Кабінету Міністрів України під час забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України та яка перебуває у володінні Секретаріату Кабінету Міністрів України;

2) не є розпорядником інформації за запитами на інформацію: стосовно інформації інших державних органів України, органів влади інших держав, міжнародних організацій; стосовно інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або яка потребує створення в інший спосіб.

Відтак аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що саме Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" розгляд та надання відповідей на запити, що надходять до Кабінету Міністрів України і саме Секретаріат Кабінету Міністрів України є розпорядником інформації, яка створюється Кабінетом Міністрів України.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що позивач 09 липня 2024 року звернувся зокрема й до Кабінету Міністрів України із запитом, у якому просив надати наступну інформацію:

1) Яка реальна (фактична) вартість всього національного багатства Українського народу, а саме - землі, її надр, повітряного простору, водних та інших природних ресурсів, які знаходяться в межах території Республіки України, природних ресурсів її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, всього економічного і науково-технічного потенціалу?

2) Яка реальна (фактична) частка Українського народу в загальносоюзному (СРСР) багатстві, зокрема в загальносоюзних алмазному та валютному фондах і золотому запасі, які створені завдяки зусиллям народу Республіки України?

3) Яку реальну частку від національного багатства Українського народу (дивіденди), а саме - від використання землі, її надр, повітряного простору, водних та інших природних ресурсів, які знаходяться в межах території Республіки України, природних ресурсів її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, від використання всього економічного і науково-технічного потенціалу має отримувати щорічно ОСОБА_1 ?

4) Чому (за яких законних підстав) ОСОБА_1 до цього часу не нараховувалася і не нараховується частка (дивіденди) від використання землі, її надр, повітряного простору, водних та інших природних ресурсів, які знаходяться в межах території Республіки України, природних ресурсів її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, від використання всього економічного і науково-технічного потенціалу?

5) Надати виключний перелік (ім'я, по батькові, прізвище, державна посада) відповідальних осіб (відповідальної особи), які умисно та усвідомлено не нараховували кожному громадянину (громадянці) з Українського народу частки (дивіденди) від національного багатства України, а саме від використання землі, її надр, повітряного простору, водних та інших природних ресурсів, які знаходяться в межах території республіки України, природних ресурсів її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, від використання всього економічного і науково-технічного потенціалу з 1991 року по цей час.

Листом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 26 липня 2024 року вих. № 17983/0/2-24 запит ОСОБА_1 від 09 липня 2024 року надіслано для розгляду до Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства енергетики України, Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Підставою для надіслання запиту позивача до вказаних вище центральних органів виконавчої влади слугували приписи частини 3 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", відповідно до якої розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Також у листі Секретаріат Кабінету Міністрів України послався на пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України № 583 від 25 травня 2011 року "Питання виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади", відповідно до якого Секретаріат Кабінету Міністрів України не є розпорядником інформації за запитами стосовно інформації інших державних органів України, а також щодо інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або яка потребує створення в інший спосіб.

На переконання суду, Секретаріат Кабінету Міністрів України не є розпорядником запитуваної позивачем інформації, проте, в силу свого статусу та характеру діяльності, цьому органу державної влади відомо, хто такою інформацією володіє.

Саме тому Секретаріат Кабінету Міністрів України листом від 26 липня 2024 року скерував запит на інформацію до Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства енергетики України, Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з одночасним повідомленням про це запитувача, адже саме ці центральні органи виконавчої влади володіють запитуваною інформацією.

Більше того, вказані дії Секретаріату Кабінету Міністрів України узгоджуються також з приписами абзацу 2 частини 6 параграфу 12 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950, відповідно до яких документи з питань, вирішення яких не належить до компетенції Кабінету Міністрів, Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, Державного секретаря кабінету Міністрів, міністра, який не очолює міністерство, Секретаріат Кабінету Міністрів надсилає протягом п'яти днів у встановленому порядку відповідним державним органам за належністю.

Таким чином, суд вважає слушними посилання представника Секретаріату Кабінету Міністрів України у відзиві на позовну заяву на приписи Положення про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25 червня 2020 року № 614, Положення про Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 07 вересня 2020 року № 819, Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів постановою Кабінету Міністрів від 17 січня 2021 року № 124, Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 червня 2015 року № 423, Положення про Міністерство енергетики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 17 червня 2020 року № 507, Положення про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 02 липня 2014 року № 228, Закон України “Про Фонд державного майна України», Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 14 січня 2015 року № 15, якими регламентовано діяльність окремих міністерств та органів державної влади та яким за своїм статусом відомо про запитувану ОСОБА_1 інформацію.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Секретаріат Кабінету Міністрів України, скеровуючи запит на інформацію ОСОБА_1 до центральних органів виконавчої влади, діяв відповідно приписів частини 3 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відтак, твердження позивача про те, що Кабінет Міністрів України є належним розпорядником запитуваної ОСОБА_1 інформації є безпідставними, а тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України, що полягає у ненаданні запитуваної позивачем інформації, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Як наслідок, задоволенню не підлягає і вимога в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути запит позивача та надати ОСОБА_1 запитувану інформацію.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ухвали суду від 09 грудня 2024 року, а понесення інших судових витрат не встановлено, тому й відсутні підстави для вирішення питання про компенсацію таких.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідачі:

Кабінет Міністрів України (місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 00031101)

Секретаріат Кабінету Міністрів України (місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2)

Повний текст рішення суду складено 15.05.2025

Судді Яремчук Костянтин Олександрович

Воробйова Інна Анатоліївна

Дмитришена Руслана Миколаївна

Попередній документ
127368082
Наступний документ
127368084
Інформація про рішення:
№ рішення: 127368083
№ справи: 120/16114/24
Дата рішення: 15.05.2025
Дата публікації: 19.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (01.08.2025)
Дата надходження: 02.12.2024
Предмет позову: визнання протиправним дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії