Справа № 523/6590/25
Провадження №2/523/4041/25
"12" травня 2025 р. м. Одеса
Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Мурманова І.М., розглянувши позовну заяву, та додані до неї документи, що надійшли на адресу суду через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про скасування свідоцтва про право власності на житло, визнання право власності на частину квартири, вселення в квартиру, -
Від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Пересипського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про скасування свідоцтва про право власності на житло, визнання право власності на частину квартири, вселення в квартиру, звернулась адвокат Голєва Сніжана Владиславівна.
В обґрунтування позовних вимог адвокат зазначила, що 5 грудня 1981р. по 5 грудня 2019р. позивач ОСОБА_1 перебував в шлюбі з відповідачкою, ОСОБА_2 . В період шлюбу на склад сім'ї 4 чоловіка з урахуванням наявності двох неповнолітніх дітей рішенням РВК №347 від 13.07.1988р. подружжю було закріплено отримання 3-х кімнатної квартири в ЖБК «Малиновський 10». Рішенням виконкому Одеської міської ради №25 від 1.02.1990 р. було надано 4-х кімнатну квартиру в ЖБК «Жовтневий 28» замість раніше виділеної 3-х кімнатної квартири. Отже квартира АДРЕСА_3 була куплена ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за їх спільні гроші в період шлюбу. Пайовий внесок за спірну квартиру був сплачений до 2000р. Подружжям.
Представник зазначає, що 02.04.2025р. в інтересах ОСОБА_1 отримала інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої було встановлено, що спірна квартира належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 , виданого 29 листопада 2010р. виконавчим комітетом Одеської міської ради. Отже про своє порушене право позивач дізнався 2.04.2025р.
На підставі викладеного представник позивача просить: звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору по даній справі; відновити строк позовної давності для подання даного позову, визнавши причину пропуску поважною; скасувати свідоцтво про право власності НОМЕР_2 , видане 29 листопада 2010р. виконавчим комітетом Одеської міської ради на право власності ОСОБА_2 в частині 1\2 частини квартири АДРЕСА_3 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 ; вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_3 .
Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2025 року позову заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст. 177 ЦПК України.
Заявою від 05.05.2025 року представник позивача усунула недоліки визначені ухвалою суду, надала докази направлення копії позову з додатками відповідачу у справі.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 12 травня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Разом з позовом представник позивача надала клопотання про витребування доказів: від КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради засвідчену копію інвентаризаційної справи щодо квартири АДРЕСА_3 .
В обґрунтування клопотання представник позивача зазначила, що з метою повного та всебічного розгляду справи є потреба у витребування даного доказу, оскільки витребуваний доказ встановить обставин на підставі чого відповідачу було видано свідоцтво.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами доказування: письмовими, речовими і електронним доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
З аналізу вказаної статті ЦПК випливає, що докази можуть бути витребувані судом лише в разі, якщо отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі є неможливим.
Судом встановлено, що у учасника справи відсутня можливість отримання доказів, що мають значення для справи.
Враховуючи вищенаведене та з огляду на те, що витребуваний доказ має істотне значення для всебічного, об'єктивного й вірного вирішення справи, дану інформацію позивач самостійно надати не може, клопотання про витребування таких подане у строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу, суд приходить до висновку про доцільність витребування копії договору дарування.
Керуючись ст. ст. 84, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Голєвої Сніжани Владиславівни про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати від КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради - належним чином засвідчену копію інвентаризаційної справи щодо квартири АДРЕСА_3 .
Копію ухвали суду направити для виконання до КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя: