Справа № 513/1471/24
Провадження № 2/513/387/25
Саратський районний суд Одеської області
15 травня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с. Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до Саратського районного суду Одеської області з позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 грудня 2014 року у розмірі 53644,50 гривень, а також судові витрати у розмірі 2422,40 гривні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву №б/н від 10 грудня 2014 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак, ОСОБА_1 взятого на себе зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим станом на 16 жовтня 2024 року має заборгованість в розмірі 53644,50 грн, яка складається з наступного: 44707,40 грн. заборгованість за тілом кредиту; 8937,10 грн заборгованість за простроченими відсотками. Оскільки відповідач у порушення зазначених норм закону та умов договору зобов'язання за договором кредиту не виконав, просить суд задовольнити позов та винести рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 53644,50 грн та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
29 листопада 2024 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та справа призначена до судового розгляду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься його заява про підтримання позовних вимог, в якій він просив розглядати справу за його відсутності, крім того зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, причини неявки не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином. Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у її відсутність до суду остання не подавала.
Оскільки останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача є адреса: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 викликалася до суду шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Згідно з положеннями ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Отже, враховуючи згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, належне повідомлення відповідача, який причини неявки не повідомив, суд доходить висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Суд установив, що 10 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 10 грудня 2014 року про приєднання до Умов та Правил надання послуг, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
07 жовтня 2021 року ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору б/н ОСОБА_1 було видано кредитну картку, за № НОМЕР_1 строк дії до 09/18, картка «Універсальна».
Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки: кредитна картка номер - НОМЕР_2 , строк дії - 11/22, тип - Універсальна; кредитна картка номер - НОМЕР_3 , строк дії - 01/27, тип - Універсальна; кредитна картка номер - НОМЕР_4 , строк дії - 07/27, тип - Універсальна.
До кредитного договору позивач додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, розміщених на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua).
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 взятого на себе зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим станом на 16 жовтня 2024 року має заборгованість в розмірі: 53644,50 грн, яка складається з наступного: 44707,40 грн заборгованість за тілом кредиту; 8937,10 грн заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ч. 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку ОСОБА_1 від 07 жовтня 2021 року процентна ставка зазначена, як і строк кредитування.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
При визначенні суми заборгованості, суд враховує наданий розрахунок заборгованості до договору, що наданий стороною позивача. Доказів у спростування наведеного розрахунку, відповідачем суду не надано.
Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в межах кредитного ліміту в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, в заяві про приєднання до Умов та правил надання послуг зазначена процентна ставка, строк кредитування, суд доходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, ураховуючи задоволення позовних вимог, на відповідача покладається сума сплаченого судового збору, а саме 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 549, 551, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі: 53644 (п'ятдесят три тисячі шістсот сорок чотири) гривні 50 копійок, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі: 44707 (сорок чотири тисячі сімсот сім) гривень 40 копійок та заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 8937 (вісім тисяч дев'ятсот тридцять сім) гривень 10 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_5 , виданий 16 жовтня 2023 року органом 5115, РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 15 травня 2025 року.
Суддя К. Ю. Рязанова