Справа №521/20770/24
Провадження №2/522/4206/25
15 травня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої - судді Косіциної В.В., розглянувши на підставі наявних матеріалів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
До Приморського районного суду м. Одеси надійшло заперечення ОСОБА_2 на відповідь на відзив.
Разом із запереченням на відповідь на відзив до суду надійшло клопотання представника відповідачки про залучення третьої особи, у якому заявниця просить залучити в якості третьої особи ПрАТ СК «ІНТЕР ПОЛІС». Клопотання мотивовано тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована на загальну суму 160 000,00 гривень. З цієї суми ПАТ СК «ІНТЕР ПОЛІС» виплатило позивачці 112 450,00 гривень. Тому, заявниця вважає, що за результатами розгляду справи у ПрАТ «СК «ІНТЕР ПОЛІС» може виникнути обов'язок щодо одного з учасників справи стосовно здійснення додаткових витрат.
Згідно ч.1 ст.42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
У ч.1 ст.53 ЦПК України вказано, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 18.08.2021 у справі № 572/3632/15-ц, правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача). Інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, зумовлений перш за все необхідністю забезпечити можливість здійснення відповідними суб'єктами права регресу. Якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. При цьому суду належить врахувати, що третіми особами є такі учасники правовідносин, які за правилами ЦК України є особами фізичними, юридичними, або державою.
В постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 201/2760/20 зазначено про те, що при незалученні до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, скасування рішення суду можливе лише у виняткових випадках, оскільки такі особи не є суб'єктами спірних правовідносин, тому суд не вирішує питання про їх права та обов'язки. Судове рішення лише в майбутньому може вплинути на їх права та обов'язки щодо якоїсь із сторін у спорі, зокрема в разі пред'явлення до них регресного позову. Однак пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України вказує на випадок, коли своїм рішенням суд вирішив питання про їх права та обов'язки, а не вирішить у майбутньому. У зв'язку з цим важливо розмежовувати випадки, коли рішення суду порушує права осіб і коли рішення суду може зачіпати права таких осіб.
Враховуючи той факт, що рішення по справі може вплинути на права та обов'язки ПрАТ «СК «ІНТЕР ПОЛІС», суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та залучення третьої особи.
Також, разом із запереченням на відповідь на відзив до суду надійшло клопотання про витребування доказів, у якому заявниця просила витребувати у ПрАТ «СК «ІНТЕР ПОЛІС» усі документи, що є у розпорядженні у ПрАТ «СК «ІНТЕР ПОЛІС» (у тому числі надані сторонами правовідносин та листування з ними) та стосуються оформлення виплати за полісом №220395809 (досьє, що було створено під час оформлення виплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (п. 5).
Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Частиною 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд, зокрема, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Згідно п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв'язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.). Принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип покликаний надати можливість учасникам правовідносин передбачити результати своїх дій, набуття відповідних прав та обов'язків. Це передбачає і прогнозованість судових рішень за результатами розгляду спорів.
Суд також роз'яснює сторонам, що відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно ч. 4, 7 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Таким чином, з метою всебічного, повного встановлення усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення у справі, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про витребування доказів.
Разом із запереченням на відповідь на відзив до суду надійшло клопотання про призначення транспортно-товарознавчої експертизи, у якій заявниця просила призначити по справу транспортно-товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
- яка дійсна ринкова вартість т/з MAZDA PREMACY Д/Н НОМЕР_1 на момент ДТП?
- яка дійсна ринкова вартість т/з MAZDA PREMACY Д/Н НОМЕР_1 після ДТП?
- яка вартість відновлювального ремонту т/з MAZDA PREMACY Д/Н НОМЕР_1 після ДТП?
- яка вартість матеріального збиту щодо пошкоджень т/з MAZDA PREMACY Д/Н НОМЕР_1 внаслідок ДТП?
- яка ринкова вартість окремих деталей (складових) т/з MAZDA PREMACY Д/Н НОМЕР_1 , які залишилися придатними до подальшої експлуатації після ДТП за цінами, які були актуальні станом на 12.08.2024 року та за цінами на даний час із зазначенням вартості кожної запчастини?
- яка ринкова вартість запчастин т/з MAZDA PREMACY Д/Н НОМЕР_1 , які не могли більше використовуватися, але могли бути проданими як брухт металів та матеріалів, після ДТП за цінами, які були актуальні станом на 12.08.2024 року та за цінами на даний час із зазначенням вартості кожної такої запчастини?
У клопотанні також просить зобов'язати експертів повідомити про дату, час та місце проведення експертизи представника відповідачки та запросити його на огляду, а також зобов'язати позивачку надати т/з для огляду.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8, судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об'єктивному дослідженню обставин справи по встановленню законних та обґрунтованих рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такою згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експерту установу визначає суд.
У ч.ч.3-4 ст.103 ЦПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно ч.ч.1-3 ст.104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Тобто, чинне законодавство визначає дві основні підстави для призначення судом експертизи, а саме:
- з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
- сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Проте, заявник звертаючись із клопотанням про призначення експертизи не надав суду доказів того, що ним вживалися заходи задля самостійного отримання висновку експерта. Також, не надано доказів на підтвердження того, що позивачка ухиляється від проведення повторної експертизи.
У статті 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об'єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов'язку доказування.
Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об'єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта.
Тобто, заявник може самостійно звернутися до експертної установи задля складання відповідного висновку та надання його суду.
Тому, враховуючи зазначене, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про проведення експертизи.
Разом із запереченням на відповідь на відзив, до суду надійшло клопотання про виклик свідків, у якому заявник просить викликати та допитати в якості свідка ОСОБА_3 . Клопотання мотивовано тим, що оскільки йому відомо обставини ДТП, оскільки він був присутнім під час його вчинення, а тому, його показання можуть впливати на повний та всебічний розгляд справи.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є:
1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
2) з'ясування заперечень проти позовних вимог;
3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
4) вирішення відводів;
5) визначення порядку розгляду справи;
6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 76 ЦПК України міститься положення про те, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Як вбачається зі змісту статті 90 ЦПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.
Згідно ч.1-3 ст.91 ЦПК України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
Враховуючи той факт, що клопотання про виклик свідка була подана з додержанням вимог, передбачених ст.91 ЦПК України, та те, що показання свідка можуть слугувати доказом, що дасть змогу всебічно, повно та об'єктивно вирішити спір, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про виклик свідків, а також, задля забезпечення можливості допиту свідка перейти до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 43, 53, 76, 81, 84, 91, 103-104, 189-198, 240, 353 ЦПК України, суд,-
Клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката Канікаєва Юрія Олеговича про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - задовольнити.
Залучити в якості третьої особи Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНТЕР ПОЛІС», 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69, ЄДРПОУ - 19350062.
Зобов'язати позивача у відповідності до вимог ч.3 ст.187 ЦПК України направити третій особі, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів, надати суду докази такого направлення.
Запропонувати третій особі протягом 5-ти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду письмові пояснення щодо позову, копії яких разом з доданими до них документами надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) їх до суду, в яких викласти свої аргументи, міркування та відповідні докази на підтримку або заперечення проти позову.
Клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката Канікаєва Юрія Олеговича про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНТЕР ПОЛІС» належним чином засвідчені копії документів, що є у розпорядженні у ПрАТ «СК «ІНТЕР ПОЛІС» (у тому числі надані сторонами правовідносин та листування з ними) та стосуються оформлення виплати за полісом №220395809 (досьє, що було створено під час оформлення виплати.
Копію ухвали до виконання направити на адресу: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНТЕР ПОЛІС», 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69, електронна адреса - info@inter-policy.com.
Вищезазначені документи необхідно надіслати до суду невідкладно після отримання ухвали задля недопущення порушення строків розгляду справи.
Роз'яснити, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката Канікаєва Юрія Олеговича про проведення транспортно-товарознавчої експертизи - залишити без задоволення.
Клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката Канікаєва Юрія Олеговича про виклик свідка - задовольнити.
Викликати та допитати в якості свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Покласти обов'язок із забезпечення явки зазначених свідків у наступне судове засідання на ОСОБА_4 та її представника - адвоката Канікаєва Юрія Олеговича.
У зв'язку із необхідністю проведення допиту свідка, здійснити перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Призначити проведення підготовчого засідання на 11 червня 2024 року о 14 годині 00 хвилин у залі суду № 224 у приміщенні суду за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала є остаточною та оскарженню - не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути уключені до апеляційної скарги на рішення, ухвалене за наслідками розгляду справи.
Суддя Косіцина В.В.