Справа №522/10366/25-Е
Провадження №2/522/5695/25
15 травня 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси - Косіцина В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Споживчого товариства «СУЗІР'Я БУДОВА», Споживчого товариства «СУЗІР'Я ПЛЮС», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-СИСТЕМА» та Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про визнання права власності, визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності правочинів,-
09 травня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Споживчого товариства «СУЗІР'Я БУДОВА», Споживчого товариства «СУЗІР'Я ПЛЮС», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-СИСТЕМА» та Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про визнання права власності, визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності правочинів, у якому позивач просив:
- визнати за ним право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсними нікчемний правочин, а саме: додаткову угоду № 4 до договору про спільну діяльність №1/г-19 від 25.01.2024 року;
- визнати недійсним нікчемний правочин, а саме: додаткову угоду №5 до договору про спільну діяльність №1/г-19 від 01.03.2024 року;
- визнати недійсним нікчемний правочин, а саме, акт №1 прийому-передачі будівельно-монтажних робіт до договору про спільну діяльність від 29.08.2016 року №1/Г-19;
- визнати недійсним нікчемний правочин, а саме, договір про спільну діяльність від 26.01.2024 року №1Г-19;
- застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів, шляхом повернення у стан, що передував вчиненню таких правочинів шляхом повернення СТ «СУЗІР'Я БУДОВА» будівельно-монтажних робіт відповідно до договору про спільну діяльність від 29.08.2016 року №1/Г-19.
За результатами автоматизованого розподілу справа була передана на розгляд судді Косіциній В.В.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору є визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально знаходиться в межах Приморського району міста Одеси..
На підставі вище викладеного, суд вважає, що справа підсудна Приморському районному суду м. Одеси.
Так, відповідно до ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
При вирішенні питання про відкриття провадження встановлено, що поданий позов не відповідає вимогам законодавства (ст.175 і ст.177 ЦПК України), у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Враховуючи те, що відповідачем у вказаному позові є фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, на виконання вимог ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України та керуючись положеннями ч. 8 ст. 187 ЦПК України, судом було направлено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, відповідь за №858549 з якого надійшла до суду 22.10.2024 року, та з якої вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 що територіально знаходиться в межах Приморського району міста Одеси.
Тому, суд доходить до висновку, що справа територіально підсудна Приморському районному суду м. Одеси.
Так, відповідно до ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
При вирішенні питання про відкриття провадження встановлено, що поданий позов не відповідає вимогам законодавства (ст.175 і ст.177 ЦПК України), у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати, розмір судового збору визначається у відповідності з Законом України «Про судовий збір».
Позовними вимогами є:
- визнання права власності (майнова вимога);
- визнання недійсним нікчемного правочину (немайнова вимога).;
- визнання недійсним нікчемного правочину (немайнова вимога).;
- визнання недійсним нікчемного правочину (немайнова вимога).;
- визнання недійсним нікчемного правочину (немайнова вимога).;
- застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (немайнова вимога).
Тобто, позовна заява має одну вимогу майнового характеру та п'ять вимог немайнового характеру.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У п.12, 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» 17.10.2014 № 10 вказано у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Зі змісту ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, застосовується ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028,00 гривень.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В позові зазначено, що ціна позову становить 1 260 497,00 гривень.
Тому, враховуючи зазначені норми, за позовну вимогу майнового характеру, позивач повинен сплатити грошову суму у розмірі 10 083,98 гривень (1 260 497*0,01*0,8).
На підтвердження сплати позивачем судового збору за вимогу майнового характеру було подано копію квитанції від 05.05.2025 року №9442-5072-4948-7798.
Проте, не надано доказів сплати судового збору за 5 вимог немайнового характеру.
Також, і змісту ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, застосовується ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Зі змісту ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, застосовується ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028,00 гривень.
Тому, з урахуванням зазначених норм, розмір судового збору, що підлягає сплаті за 5 вимог немайнового характеру становить 4 844,80 гривень (3028*0,4*5*0,8).
Судовий збір за п'ять немайнових вимог у розмірі 4 844,80 повинен бути сплачений за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA268999980313111206000015758
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Приморський районний суд м. Одеси(назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до позову викладені у 175, 177 ЦПК України, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
Зважаючи на те, що позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суд доходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175,177,185,259,260 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Споживчого товариства «СУЗІР'Я БУДОВА», Споживчого товариства «СУЗІР'Я ПЛЮС», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-СИСТЕМА» та Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про визнання права власності, визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності правочинів - залишити без руху.
Надати позивачеві строк на усунення недоліків в позовній заяві, який не перевищує десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню - не підлягає.
Суддя Косіцина В.В.