Справа № 522/4546/25-Е
Провадження № 2/522/4380/25
14 травня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Бондар В.Я.,
за участі секретаря судового засідання - Єрганінової К.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28.08.2018 у розмірі 9 307,90 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 28.08.2018 ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 10.03.2025 по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін з призначенням судового засідання на 09.04.2025.
До суду 25.03.2025 від представника ОСОБА_1 - Павленко Ю.Є. надійшов відзив у якому просить відмовити у задоволенні позову.
На обґрунтування відзиву зазначено, що позивач зобов'язаний довести факт укладення договору з відповідачем, чого зроблено не було, адже копії анкети-заяви не є достатнім доказом її підписання або іншим чином висловила згоду на договірні відносини. Факт зарахування коштів відповідачу невідомий, жодних повідомлень про надання кредиту чи відкриття рахунку відповідачка не отримувала. Виписки з банківського рахунку, платіжні доручення, які б підтверджували зарахування кредитних коштів не надано. Відповідачка не активувала карту та не користувалася мобільним застосунком. Матеріали справи також не містять детального розрахунку заборгованості з якого можна було б встановити проценту ставку та інші нарахування. ОСОБА_1 вказує на пропуск позивачем строку позовної давності, адже договір укладено 28.08.2018, тому такий строк сплив 28.08.2021, за умови відсутності переривання чи зупинення цього строку. Позивач не довів, що повідомляв відповідача про наявність заборгованості у період з 2018 по 2024 роки, що б могло слугувати підставою для відліку строку з моменту такого повідомлення.
До суду 26.03.2025 надійшла відповідь на відзив представника АТ «Універсал Банк» - Мєшніка К.І. у якій вказує, що підписанням анкети-заяви відповідач підтвердив, що ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами , таблицею вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, що разом складає кредитний договір. Анкета-заява від 28.08.2018 підписано відповідачем власноручно, працівник банку здійснив верифікацію клієнта та своїм підписом підтвердив, що надані клієнтом документи перевірені в його присутності та відповідають оригіналу. Використання кредитних коштів підтверджується випискою, отже, боржник намагається прихвати фактичні обставини справи, що погодився з умовами та правилами, бо інакше він би не мав технічної можливості користуватися додатком монобанк. Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджу факт списання / зарахування коштів. Сума регулярного платежу, який клієнт вчасно не сплачує власними коштами, списується за рахунок кредитних коштів та відноситься до тіла кредиту. Якщо кошти на погашення заборгованості клієнт не вносить, заборгованість за тілом кредиту зростає. Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою боржником проведено поповнень карткового рахунку на суму 85 376,64 грн та зроблено витрат по картці на суму 94 684,53 грн. Отже, сума коштів, яка досі не повернута банку становить 9 307,90 грн. Відповідачу у досудовому порядку було надіслано пуш повідомлення в мобільний додаток з вимогою сплатити борг 03.02.2023, 30.04.2023 та інформацію про переведення боргу в статус «на вимогу» 30.05.2023. В умовах та правилах збільшена позовна давність до 30 років. Крім того, у період діє воєнного стану зупинено перебігу строків позовної давності.
У судове засідання 09.04.2025 учасники справи не з'явилися, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 09.05.2025.
Учасники справи у судове засідання призначене на 09.05.2025 не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку. Представник позивача в позові просить розглянути справу за його відсутності.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 14 травня 2025 року.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до товариства «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим власноручно підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (а.с.26).
Власноруч проставлений підпис відповідача на анкеті-заяві свідчить про безпідставність тверджень ОСОБА_1 про не підписання анкети-заяви.
Відповідно до вказаної анкети-заяви відповідач просив банк відкрити йому поточний рахунок у гривні зі встановленим кредитним лімітом. Крім того, підписавши анкету-заяву, відповідач погодився з тим, що дана анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтвердив та зобов'язався виконувати його умови.
Також даною анкетою-заявою встановлено, що відповідач надав право та доручив банку здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ «Універсал Банк», без додаткових розпоряджень, для погашення будь-яких інших грошових зобов'язань відповідача перед банком, що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений між ним та банком (а. с. 7).
З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 03.11.2017 року, укладеного між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , що здійснений станом на 20.11.2025, вбачається, що заборгованість становить 9 307,90 грн. (а.с.17-19).
Крім того, згідно виписку про рух коштів від 20.11.2024 по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 30.08.2018 до 01.02.2023, з якого вбачається, що кредитний ліміт становив 8 800 грн, а з урахуванням від'ємного залишку на 01.02.2023 - 9 307,90 грн або виходячи з різниці між загальним розміром витрат (94 682,53 грн) та загальною сумою фактично повернутих позичальником банку коштів (85 367,64 грн.) (а.с.20 на звороті-24).
З виписку про рух коштів також вбачається, що ОСОБА_1 постійно користувалася кредитними коштами, що спростовує доводи відповідача про не користування карткою та водночас підтверджує факт отримання кредитних коштів.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 84 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ЦПК України).
У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1054 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (частина перша статті 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення договору).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частина 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Разом з тим, відносно посилань представника позивача на Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms) та Тарифи, суд зазначає наступне.
Умовами обслуговування рахунків фізичної особи та Тарифами, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку та інші умови.
При тому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» та Тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету до договору про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки, та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (справа №6-16цс15).
Крім того, встановивши, що Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», що розміщені на офіційному сайті позивача (https://www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ "Універсал Банк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (28.08.2018) до моменту звернення до суду з вказаним позовом (07.03.2025), тому неможливе застосування до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», що розміщені на офіційному сайті позивача (https://www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ "Універсал Банк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з вказаним позовом, що не надає можливість чітко ідентифікувати доданої до позову редакції, як такої, що є повністю аналогічної редакції, станом на дату, яка зазначена в анкеті-заяві 28.08.2018.
У даному випадку Умови обслуговування рахунків фізичної особи, Умови і правили обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів та Тарифи, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому суд вважає, що їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 28.08.2018 шляхом підписання анкети-заяви.
При таких обставинах та за відсутності підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», суд дійшов висновку, що надані банком Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної з сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17).
Не містить укладений у вигляді анкети-заяви кредитний договір від 28.08.2018, підписаної сторонами, і строку повернення кредиту (користування ним).
Разом з тим, виходячи з досліджених відомостей про рух коштів по картці відповідача, яка додана Банком до позову та відповіді на відзив, встановлено, що відповідач ОСОБА_1 фактично отримала та використала грошові кошти Банку для власних потреб та врахувавши вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, встановивши, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ "Універсал Банк" не повернуті, тому допущено порушення прав АТ "Універсал Банк", який вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З наданого банком розрахунку заборгованості, загальний залишок заборгованості за кредитом (тіло кредиту) становить 8 800 грн. Проте, фактично ця сума не є заборгованістю лише за тілом кредиту, оскільки банком також нараховувались проценти на заборгованість за кредитом.
Зі змісту розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем нараховано відсотків у розмірі 3 432,55 грн (зазначено у колонці нараховано відсотків на залишок поточної заборгованості)
Разом з тим, анкета-заява від 28.08.2018 містить умов щодо нарахування процентів, а сама позовна заява банку не містить вимог щодо їх стягнення.
Оскільки Банком не надано деталізованого розрахунку заборгованості, суд приймає до уваги вказані в розрахунку заборгованості суми нарахування, які включені позивачем до тіла кредиту.
Тому, заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 5 875,35 грн (9 307,90 грн - 3 432,55 грн).
Отже, доводи відповідача про не підписання анкети-заяви а не користування картковим рахунком не знайшли свого підтвердження, разом з тим, доказів про ознайомлення відповідачкою в момент підписання заяви з умовами та правилами надання банківських послуг та погодження відсоткової ставки також не додано, тому на користь позивача з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі тіла кредиту, що становить 5 875,35 грн.
Відповідно до змісту ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що за подання даного позову Позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 гривень, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням на зазначену суму (а.с.41).
Враховуючи те, що позовні вимоги банку були задоволенні частково, то суд стягує судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам на суму 1 526,11 грн (63%).
Щодо застосування строків позовної давності, то не встановлено пропуску строку позовної давності з огляду на таке.
У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п'ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ч.1 ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.
При цьому ст. 261 ЦК України встановлено, що початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно частини четвертої статті 267 наведеного Кодексу, сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У цій справі позивач звернувся до суду з позовом 07.03.2025 та просить стягнути заборгованість за кредитним договором від 28.08.2018.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин. В подальшому постановами Кабінету Міністрів України карантин продовжувався та був відмінений з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Відповідно до ч. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Крім того, згідно з ч. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже, 30.06.2023, коли було відмінено карантин, вже діяв воєнний стан, на період дії якого також зупиняються строки позовної давності.
Навіть якщо рахувати строк позовної давності не з моменту порушення прав позивача, яке наступило не внесенням чергового платежу, а від дати укладення договору 28.08.2018, то строк позовної давності зупинений з 11.03.2020, тому не пропущений позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28.08.2018 у розмірі 5 875 (п'ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять) гривень 35 (тридцять п'ять) копійок та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 526 (одна тисяча п'ятсот двадцять шість) гривень 11 (одинадцять) копійок.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 14 травня 2025 року.
Суддя: В.Я.Бондар