Справа №522/8809/25
Провадження №2/521/4561/25
про залишення позовної заяви без руху
15 травня 2025 року суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Мурзенко М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за участю третьої особи - Служби у справах дітей Южненської міської ради Одеського району Одеської області про визнання права на спадкування частки квартири,-
До Приморського районного суду м. Одеси звернулась з позовом представниця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за участю третьої особи - Служби у справах дітей Южненської міської ради Одеського району Одеської області про визнання права на спадкування частки квартири.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.04.2025 року справа була направлена за підсудністю до Малиновського районного суду м. Одеси.
Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-IX назву Малиновського районного суду міста Одеси змінено на Хаджибейський районний суд міста Одеси.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 12.05.2025 року справа передана на розгляд судді Мурзенко М.В
Суддя, дослідивши матеріали позовної заяви доходить висновку про залишення її без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 175, 176, 177 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, встановлено, що ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Так, представником позивача було визначено ціну позову - 8000 грн., що вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена представником позивача ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
При визначенні розміру судового збору, що підлягає сплаті, суд виходить з наявних відомостей з довідки про оціночну вартість об'єкту нерухомості, сформовану 14.05.2025 року за № 201-20250514-0009691321. Згідно даної довідки вартість спірної квартири становить 1 846 660 грн. 38 коп. Позивач просить суд визнати за ним право власності на частку зазначеної квартири, тобто вартість 1/2 частки квартири становить 923 330 грн.19 коп.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про визначення судового збору по справі в розмірі 9 233 грн. 00 коп.
Позивач документ про сплату судового збору позовної заяви не долучив, однак подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору, посилаючись на його пенсійний вік та скрутне матеріальне становище.
На підтвердження своїх вимог позивач надав до суду копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 05.06.2015 року, копію довідки про доходи за № 0333 1234 6310 4329 від 19.05.2025 року та копію довідки з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може...», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26.07.2005).
Надані заявником копії довідок на підтвердження його майнового стану не містять повної інформації про дійсний майновий стан позивача, зокрема, про отримання чи неотримання інших видів доходу (зокрема, заробітної плати), відсутності в нього іншого майна.
Крім того, до позовної заяви додано копію посвідчення особи моряка, з якого вбачається, що позивач протягом тривалого часу, по жовтень 2022 року включно, працював на посадах командного складу на суднах іноземних судновласників.
Враховуючи викладене, суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору та про необхідність залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду оригіналу квитанції про сплату (доплату) судового збору в сумі 9 233 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, суддя
В задоволенні клопотання представниці ОСОБА_1 про звільнення сплати судового збору- відмовити.
Позовну заяву представниці ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за участю третьої особи - Служби у справах дітей Южненської міської ради Одеського району Одеської області про визнання права на спадкування частки квартири - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.В.Мурзенко