Справа № 521/1022/25
Номер провадження № 2-о/521/182/25
13 травня 2025 року
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Бобуйка І.А.
секретаря судового засідання - Шелкопляс В.В.,
розглянувши у порядку окремого провадження у судовому засіданні по суті за заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (адреса реєстрації: м. Одеса, вул.. Косовська 2Д), ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ) про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, -,-
20.01.2025 року заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме встановити факт що факт перебування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 05.02.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті
14.05.2025 року учасники в судове засідання не з'явились повідомлялись про дату, час та місце слухання справи належним чином та своєчасно. Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши зміст заяви та додані до неї матеріали, суд доходить висновку, що провадження у справі необхідно закрити з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Положеннями ч.1 ст.315 ЦПК України унормовано, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст.315 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №287/167/18-ц від 30.01.2020 року викладено висновок про те, що вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній.
Судом встановлено, що заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_1 , орган, що видав 5114, дійсний до 06.12.2029 року, та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Матір'ю заявника є ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, що видане відділом ЗАГС м. Рівне, актовий запис №581, дата видачі 01.03.1993 року.
Згідно матеріалів справи, особа стосовно якої заявник просить встановити факт перебування на його утриманні є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянки України, що виданий Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 18.09.1996 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .
Згідно Медичного висновку ЛКК №852, що виданий КНП «ЦПМСД №16» ОМР, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , потребує постійного стороннього догляду, має когнітивні порушення, не здатна до самообслуговування, потребує надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі.
Заявник стверджує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його бабусею, з якою він проживає понад 10 років, проте доказів на підтвердження цього до суду не надано, оскільки свідоцтва про народження його матері, або інших доказів споріднення із ОСОБА_5 немає, а також, заявник і ОСОБА_5 зареєстровані за різними адресами, а тому доказів спільного проживання в матеріалах справи, немає.
Заявник стверджує, що він є фізичною особою-підприємцем, має віддалену роботу, що дає можливість опікуватись ОСОБА_5 , проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що можуть підтвердити даний факт.
Заявник стверджує, що він звертався до Департаменту праці та соціальної політики ОМР щодо встановлення факту здійснення постійного догляду і йому було відмовлено, оскільки він не є особою першого ступеня споріднення із ОСОБА_5 , проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту звернення заявника до Департаменту праці та соціальної політики ОМР.
Враховуючи вищевикладене, суд закриває провадження у справі, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та роз'яснює наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суддя закриває провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що необхідність встановлення даного факту ОСОБА_1 обґрунтована для отримання права на відстрочку по мобілізації як військовозобов'язаному під час оголошення в Україні мобілізації, оскільки відповідно до абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації в тому числі зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
Пунктом шостим частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» визначено, що надавачами соціальних послуг, зокрема, є фізичні особи, які включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.
Пунктом 3 частини 6 статті 13 даного Закону встановлено, що для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього закону, передбачена можливість надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачем соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки, та є громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями, проте, для отримання відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг повинні бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні.
Формування Реєстру, відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону, здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг. Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджений Постановою КМ України від 27 січня 2021 року № 99.
Таким чином, порядок встановлення факту здійснення фізичною особою догляду за особою, яка потребує стороннього догляду, визначений відповідним законодавством, а саме нормами Закону України «Про соціальні послуги», у зв'язку з чим відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні.
Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18).
З огляду на вищевикладене, саме нормами Закону України «Про соціальні послуги» врегульовано питання оформлення статусу особи щодо надання соціальних послуг фізичною особою не на професійній основі і за ст. 13 Закону надавач та отримувач соціальних послуг повинні бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні, у зв'язку з чим провадження у справі необхідно закрити, оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення такого факту, що має юридичне значення.
Також, суд роз'яснює, що Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період і у пункті 61 передбачено, що військовозобов'язані, які здійснюють догляд (постійний догляд) за особами, зазначеними у пунктах 9, 13, 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та які не мають права на призначення компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відділу за місцем свого перебування на військовому обліку із заявою у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, до якої додається письмова заява особи, яка потребує догляду чи постійного догляду, довільної форми із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків, про підтвердження відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані її утримувати (чоловік/дружина, працездатні діти), чи інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд.
Районний (міський) ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відокремлений відділ перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаної особи та особи, яка потребує догляду (постійного догляду), наявність інших зареєстрованих/задекларованих осіб за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи, яка потребує догляду, з використанням відомостей Державного електронного реєстру військовозобов'язаних України, Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну. Матеріали за результатами перевірки надсилаються керівнику виконавчого органу місцевого самоврядування за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного, який здійснює догляд.
У разі виявлення невідповідності наведених у заяві військовозобов'язаного даних або непідтвердження факту встановлення здійснення ним догляду (постійного догляду) комісією заява не розглядається.
Для встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду) військовозобов'язаний, який здійснює догляд (постійний догляд), звертається із заявою на ім'я керівника виконавчого органу сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання.
Розгляд заяви здійснює комісія із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), рішення про утворення якої приймається керівником виконавчого органу сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного, який звернувся із відповідною заявою.
До складу комісії із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше п'яти осіб.
За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) з урахуванням наданих районним (міським) ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відділом матеріалів складає акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8).
Зазначений акт є одним із документів, які надаються військовозобов'язаним до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відділу для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Вказане повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.03.2024 року у справі №378/760/23.
Суд роз'яснює, що у разі невизнання уповноваженими особами права ОСОБА_1 на встановлення відповідного факту, заявник не позбавлений можливості оскаржити їх дії чи бездіяльність у судовому порядку.
Оскільки законом визначений позасудовий порядок встановлення факту здійснення догляду/перебування на утриманні, який просив встановити заявник, то суд вважає, що така заява не підлягає розгляду у порядку судовому розгляду, а тому провадження у справі необхідно закрити.
Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. В ухвалі суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.19, 255, 293, 294, 315, 353 ЦПК України, суд,
Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (адреса реєстрації: м. Одеса, вул.. Косовська 2Д), ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ) про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні - закрити у зв'язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СУДДЯ: Бобуйок І.А.