cправа №947/13494/25
провадження №3/947/2067/25
14 травня 2025 року м.Одеса
Суддя Київського районного суду міста Одеси Щербіна А.В., у присутності секретаря судового засідання Стрельчука М.С.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участю ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 ,
На адресу суду з ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №704147 від 08.04.2025 року вбачається, що 08.04.2025 року близько 07 години 00 хвилин в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та економічного характеру у відношенні неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме душив дівчину та не дозволяв забрати речі дівчини з квартири, внаслідок чого було завдано шкоди психологічному здоров'ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення також додано: 1) рапорт на лінію 102 про виклик поліції від 08.04.2025 року заявницею ОСОБА_2 ; 2) пояснення від 08.04.2025 року ОСОБА_1 , який пояснив, що 08.04.2025 року у нього з його дівчиною стався конфлікт, у ході якого він штовхнув її на диван, потім заспокоював притримуючи за шию, потім виставив за двері після чого дівчина зателефонувала на 102; 3) пояснення від 08.04.2025 року від ОСОБА_2 , яка пояснила, що у неї з її хлопцем виникла сварка, у зв'язку із тим, що він виганяв її з дому, видаляв її акаунти з комп'ютера, а коли вона це побачила, то він почав її душити, кинув на диван, потім вона пішла за сумкою, та співмешканець знову почав її штовхати та душити, після чого вона впала на підлогу та почала важко дихати, а він протягнув її по підлозі та виставив за двері квартири; 4) акт бесіди від 08.04.2025 року який за змістом збігається з поясненнями потерпілої; 5) форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що вину за даним адміністративним протоколом не визнає, оскільки вважає, що 08.04.2025 року між ним та його дівчиною, ОСОБА_2 , стався конфлікт, у ході якого він утримував її за шию, щоб вона заспокоїлась.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила обставини, викладені у протоколі, пояснила, що проживає разом зі своїм хлопцем, ОСОБА_1 близько року, щодо обставин 08.04.2025 року пояснила, що ОСОБА_1 дійсно у ході конфлікту душив її та штовхав.
Частина 2 ст.173-2 КУпАП передбачає зокрема адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає зокрема адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі - Закон про домашнє насильство) дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону про домашнє насильство під визначення терміну домашнього насильства підпадають діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пункт 14 ч.1 ст.1 Закону про домашнє насильство визначає, що економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Також, відповідно до п.17 ч.1 ст.1 Закону про домашнє насильство вбачається, що фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Згідно з п.5 ч.2 ст.3 Закону про домашнє насильство, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на осіб, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суддя встановив, що 08.04.2025 року близько 07 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та економічного характеру у відношенні неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме душив, не дозволяв забрати речі з квартири, внаслідок чого було завдано шкоди психологічному здоров'ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП, а саме домашнє насильство економічного та фізичного характеру.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.35 КУпАП, суддею не встановлено.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП, суддею також не встановлено.
Таким чином, суддя вважає з метою виховання та запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень, обґрунтованим та достатнім буде застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП з порушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 35, 40-1, 173-2, 173-8, 251, 252, 280, 283, 284, 288, 289, 291, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять (15) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять (15) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.
4. Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
5. Ця постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Щербіна