Єдиний унікальний номер 728/539/25
Номер провадження 2/728/297/25
15 травня 2025 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді - Лободи Н.В.
за участі секретаря судового засідання - Кулик Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмач у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмацької міської ради Чернігівської області про визнання права власності,-
07.03.2025 до Бахмацького районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - Позивачка) до Бахмацької міської ради Чернігівської області (далі - Відповідач) про визнання права власності на житловий будинок садибного типу, розташований в АДРЕСА_1 .
Вимоги позову мотивовані тим, що Позивачка після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкувала 1/2 частину вищевказаної спірної нерухомості, яку ОСОБА_2 у свою чергу успадкував, але належним чином не зареєстрував після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; однак звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, Позивачка отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане спадкове майно у зв'язку з наявністю у ньому самочинного будівництва.
Окрім того, Позивачка, керуючись нормами законодавства, які регламентують порядок набувальної давності, просить визнати за нею право власності і на іншу 1/2 частину спірної нерухомості, власником якої теж є ОСОБА_3 , оскільки інший її спадкоємець - ОСОБА_4 втратив до даного майна інтерес і видав 13.11.2014 довіреність на ім'я ОСОБА_5 , якого уповноважив подарувати ОСОБА_2 , тобто чоловіку Позивачки, належну йому 1/2 частину спірної нерухомості, однак договір дарування не був укладений, хоча ОСОБА_2 більше 20 років добросовісно володів вказаним будинком, а після його смерті даною нерухомістю володіє Позивачка.
Відповідно до ухвали від 10.03.2025 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначене підготовче засідання на 15.04.2025.
15.04.2025 підготовче провадження у справі було закрито і справу призначено до розгляду по суті на 15.05.2025.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі, при цьому представник Позивачки позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, Відповідач відзиву на позов не подав.
Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У судовому засіданні встановлено, що виходячи із свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.07.1990 та довідки від 31.05.2024 №763, виданої КП «Прилуцьке МБТІ», право власності на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 зареєстроване за ОСОБА_3 (а.с.10, 11).
ОСОБА_3 , яка є матір'ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12, 13, 13 зворотна сторона).
Згідно з довідкою від 07.06.2024 №1244, виданою відділом «Центр надання адміністративних послуг», ОСОБА_3 з 15.02.1971 до дня смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 разом із сином ОСОБА_2 (а.с.12 зворотна сторона).
За життя ОСОБА_3 склала заповіт від 17.08.1998, згідно з яким все своє майно у рівних частинах заповіла ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 (а.с.11 зворотна сторона).
Згідно з повідомленням Бахмацької державної нотаріальної контори від 17.04.2025 №01-16/295, спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_3 була відкрита за заявами про прийняття спадщини ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а також за заявами про відмову у прийнятті спадщини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с.34).
Отже, після смерті ОСОБА_3 її спадкоємці за заповітом, які прийняли спадщину - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у рівних частинах (по 1/2) успадкували житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 .
Виходячи із копії довіреності від 13.11.2014, ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_5 , окрім іншого, подарувати ОСОБА_2 1/2 житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 (а.с.14).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік Позивачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який з 25.07.1987 до дня смерті був зареєстрований один в АДРЕСА_1 (а.с.15, 16, 16 - зворотна сторона).
Згідно з повідомленнями Бахмацької державної нотаріальної контори від 25.07.2024 №868/02-14 та від 17.04.2025 №01-16/295, спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_2 була відкрита 10.01.2024 за заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 , якій були видані свідоцтва про право на спадщину на частину спадкового майна. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , який її чоловік успадкував після смерті ОСОБА_3 , але належним чином не оформив, Позивачці було відмовлено, оскільки у будинку встановлена наявність самочинного будівництва (а.с.17, 34, 36).
Згідно з довідкою №764 від 31.05.2024, виданою Комунальним підприємством «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», за адресою: АДРЕСА_1 станом на 23.04.2024 було виявлено самовільне будівництво житлової прибудови А2-1 та прибудови а3-1 (а.с.20).
Виходячи із звіту про проведення технічного обстеження від 24.05.2024, встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації житлової прибудови А2-1 та прибудови а3-1 в АДРЕСА_1 (а.с.40-42).
Згідно з положеннями ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на дану нерухомість.
Згідно з положеннями п.2.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до положень ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно з п.9 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №6 «Про практику застосування судами ст.376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до ст.26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.
За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання. У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Положеннями ч.1 ст.344 ЦК України визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень ст.ст.15, 16 ЦК України, а також ч.4 ст.344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Таким чином, судом встановлено, що чоловік Позивачки - ОСОБА_9 за життя набув право на житловий будинок в АДРЕСА_1 , де проживав з 1987 року по день смерті, успадкувавши 1/2 частину після смерті ОСОБА_3 та внаслідок втрати інтересу іншого спадкоємця - ОСОБА_4 на іншу 1/2 частину, яку ОСОБА_4 розпорядився подарувати ОСОБА_9 .
Однак, за життя ОСОБА_9 належним чином не оформив своє право власності на будинок, хоча відкрито і добросовісно протягом усього часу володів вказаним майном та без відповідних документів, які надають право виконувати будівельні роботи, самочинно здійснив будівництво двох прибудов, що наразі створює Позивачці, як спадкоємиці ОСОБА_9 перешкоди у отриманні свідоцтва про право на спадщину та реалізації її права на успадковане майно.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог Позивачки та визнання за нею в порядку спадкування після смерті ОСОБА_9 права власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 . При цьому, судом враховано, що самочинно збудовані об'єкти можуть безпечно та надійно експлуатуватися.
Таким чином даний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, що на думку суду не зумовить порушення прав, свобод або інтересів Відповідача чи інших осіб і надасть можливість Позивачці у повній мірі реалізувати свої права на вищевказану нерухомість.
Керуючись ст.ст.81-83, 258, 263 - 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Бахмацької міської ради Чернігівської області про визнання права власності - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 .
Позивачка - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач - Бахмацька міська рада Чернігівської області, 16500, м.Бахмач Ніжинського району Чернігівської області, вул.Соборності,42, код ЄДРПОУ - 04061702.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Бахмацького районного суду Н.В.Лобода