Рівненський апеляційний суд
Іменем України
06 травня 2025 року м. Рівне
Справа № 167/843/20
Провадження № 11-кп/4815/283/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12020030180000117 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 21 жовтня 2024 року стосовно
ОСОБА_5 , котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Переспа Рожищенського району Волинської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 317 Кримінального кодексу України (далі - КК),
Вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 21 жовтня 2024 року ОСОБА_5 визнано винним та засуджено: за ч. 2 ст. 307 КК на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 1 ст. 317 КК на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією належного йому на праві власності майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком та вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 24 січня 2023 року, ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 1 місяць з конфіскацією належного йому на праві власності майна.
У строк відбування покарання ОСОБА_5 остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховано частково відбуте покарання за вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 24 січня 2023 року - з 27 вересня 2023 року (день набрання вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 24 січня 2023 року законної сили) по день ухвалення цього вироку.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 ухвалено рахувати з моменту постановлення вироку.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що він у період часу з 2019 року по 03 червня 2020 року (більш точного часу не встановлено), передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, забезпечив можливість вживання наркотичних засобів іншим особам, шляхом дозволу, надав ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 підсобне приміщення розташоване за місцем його проживання та реєстрації в АДРЕСА_2 для незаконного вживання наркотичного засобу - канабісу, шляхом його викурювання за допомогою саморобного пристрою для куріння, виготовленого з пластикових пляшок, який ОСОБА_5 надавав для вживання та частини якого в подальшому було вилучено працівниками поліції 03 червня 2020 року під час проведення обшуку вищезазначеного приміщення.
Також ОСОБА_5 за невстановлених органом досудового розслідування обставин, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, приблизно на початку 2020 року (більш точної дати та часу не встановлено) повторно, незаконно придбав з метою збуту подрібнену речовину рослинного походження, яка за висновком експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 477 від 23 червня 2020 року, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, масою у перерахунку на висушену речовину становить 0,2960 г та 0,1210 г (загальна маса 0,417 г), яку повторно незаконно зберігав з корисливих мотивів та з метою подальшого збуту за місцем свого проживання -
АДРЕСА_2 до 12 год 03 червня 2020 року, коли наркотичний засіб було виявлено та вилучено під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 .
Захисник-адвокат ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить суд вказаний вирок скасувати, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 317 КК - закрити на підставі п.п. 2, 3 ч.1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
На обґрунтування цих вимог зазначив, що вирок постановлено з порушенням норм матеріального права, неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зокрема, захисник вказав на те, що стороною обвинувачення не було доведено, а місцевим судом не було встановлено, час ймовірного вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 317 КК, що є обов'язково складовою предмета доказування, тобто не було встановлено об'єктивної сторони складу злочину.
Вважає, що показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 не доводять вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.1 ст. 317 КК, адже ці свідки між собою не знайомі, а отже він не надавав їм підсобного приміщення для незаконного вживання наркотичного засобу в один і той самий час, як про це вказано в обвинувальному акті. Вказав, що зазначені свідки не змогли послідовно повідомити коли мало місце надання їм ОСОБА_5 такого приміщення.
На переконання захисника, не встановлення часу вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 317 КК, перешкоджає правильному обрахунку строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, вказавши, що місцевим судом не було вирішено питання про його звільнення від призначеного покарання за ч.1 ст. 317 КК на підставі ст.ст. 49, 74 КК.
Зазначив, що на час розгляду судом 21 жовтня 2024 року кримінального провадження щодо ОСОБА_5 минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, а саме 5 років.
Також захисник вважає, що не було доведено зберігання ОСОБА_5 за місцем свого проживання наркотичної речовини - канабісу саме з метою збуту, стороною обвинувачення не було доведено наявності в діях обвинуваченого умислу на збут наркотичних засобів за цим епізодом, а їх кількість, місце виявлення, спосіб упакування, за відсутності інших доказів, не можуть свідчити про наявність у його діях умислу.
Вказав, що матеріалами кримінального провадження було встановлено, що ОСОБА_5 систематично вживав наркотичну речовину канабіс, свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 підтверджували наркотичну залежність обвинуваченого, а в ході проведення обшуку за місцем його проживання було виявлено залишки саме цього наркотичного засобу та пристрій для його вживання.
Захисник покликався на те, що вилучена в ході проведення обшуку у ОСОБА_5 наркотична речовина - канабіс становить загальну масу менше 1 г, а оскільки мета збуту не доведена, тому у діях обвинуваченого відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.
Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2024 року задоволено подання голови Волинського апеляційного суду та матеріали цього кримінального провадження направлено для розгляду до Рівненського апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, прокурора ОСОБА_4 про законність вироку та залишення його без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно приписів ч.1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Як передбачено частиною 3 цієї статті за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Однак, ставлячи вимогу про закриття цього кримінального провадження, стороною захисту не було заявлено клопотання про повторне дослідження доказів із зазначенням підстав, передбачених ч.3 ст. 404 КПК, для такого дослідження.
Тому колегія суддів приймає до уваги докази, безпосередньо досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду, не надаючи їм іншої оцінки, ніж надав суд.
Статтею 370 КПК встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 94 КПК, суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв'язку.
Ухвалюючи вказаний вирок, суд першої інстанції повною мірою дотримався зазначених вимог закону, а його висновки щодо винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 317 КК, за викладених у вироку обставин, ґрунтуються на досліджених та належним чином оцінених доказах.
Так, колегія суддів зауважує, що теорія кримінального визначає, що суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК, характеризується прямим умислом та її обов'язковою ознакою є наявність мети збуту.
Згідно роз'яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» №4 від 26.04.2002, про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо.
З дослідженої місцевим судом копії протоколу обшуку від 03 червня 2020 року з відеозаписом, вбачається, що слідчим СВ Рожищенського ВП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_12 в присутності понятих ОСОБА_13 і ОСОБА_14 було проведено обшук в житлі та інших володіннях за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено одну пару рукавиць з надписом «Сило», два блокноти коричневого кольору, залишки паперу, поліетиленові пакети та фольгу, залишки пластикових пляшок з нашаруванням речовини коричневого кольору, речовину рослинного походження, яка ззовні схожа на канабіс.
Відповідно до копії висновку № 477 від 23 червня 2020 року, надані на експертизу речовини рослинного походження являють собою особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину, відповідно, 0,2960 г та 0,1210 г.
Копією висновку експерта № 475 від 22 червня 2020 року встановлено, що на поверхні наданих на експертизу восьми частин полімерних пляшок наявні нашарування особливо небезпечного наркотичного засобу - екстракту канабісу. Маса екстракту канабісу в перерахунку на висушену речовину відповідно становить 0,0174 г, 0,0657 г, 0,0189 г, 0,0236 г, 0,0263 г, 0,0368 г, 0,0135 г.
Разом з цим, при допиті у місцевому суді свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 підтверджували факт купівлі наркотичного засобу марихуани у ОСОБА_5 , при цьому, ОСОБА_17 зазначав, що платив 200 грн за сірникову коробку канабісу.
Згідно даних дослідженого місцевим судом копії протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 17 червня 2020 року, у ході проведення цієї процесуальної дії в період з 22 травня 2020 року по 11 червня 2020 року, здійснено зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ідентифікованих сім-карткою оператора мобільного зв?язку за номером НОМЕР_1 , якою користується ОСОБА_5 , та зафіксовано сеанси розмов між ним та наркозалежними особами - жителями Рожищенського району, з якими він погоджував час і місце збуту наркотичних засобів, а також погоджував оплату за домовленістю та кількість наркотичного засобу.
Також місцевим судом було досліджено копію протоколу за результатами проведення оперативно-розшукового заходу аудіо-, відеоконтролю особи від 29 квітня 2020 року, згідно якого 17 квітня 2020 року в період з 20 год 43 хв по 21 год 26 хв в с. Переспа Рожищенського району на території залізничного вокзалу було зафіксовано як ОСОБА_5 незаконно збув ОСОБА_18 подрібнену речовину зеленого кольору рослинного походження в поліетиленовому пакетику і отримав за це кошти в сумі 100 грн, а також копію протоколу оперативної закупки від 18 квітня 2020 року, у якому зафіксовано обставини проведення 17 квітня 2020 року біля 20 год 43 хв закупником ОСОБА_18 цієї слідчої дії, копію протоколу вилучення товару та огляду покупця від 17 квітня 2020 року, згідно з яким у залученого закупника ОСОБА_18 вилучено поліетиленовий пакет, всередині якого знаходиться речовина рослинного походження, яка за висновком експерта від 24.04.2020 №269 є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою 1,1853 г.
Окрім того, місцевим судом досліджувались копії процесуальних документів (копії протоколів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки, копії протоколів вилучення товару, копії протоколів огляду коштів, копії протоколів огляду покупця та вручення коштів, копії висновків експертів), щодо незаконного збуту 07.05.2020 та 03.06.2020 ОСОБА_5 закупнику ОСОБА_18 особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс.
Вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 24 січня 2023 року ОСОБА_5 було визнано винним та засуджено за вчинення вказаних кримінальних правопорушень.
Таким чином, як доказами, дослідженими місцевим судом, так і вироком суду, який набрав законної сили, підтверджується здійснення ОСОБА_5 незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу.
Поряд з цим, враховуючи усталену судову практику Верховного Суду, зокрема, викладену у постанові від 16.11.2021 у справі №149/2140/19, колегія суддів, зважаючи на показання вищевказаних свідків, а також на досліджені місцевим судом письмові докази, які підтверджують факт незаконного збуту обвинуваченим особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс, дії ОСОБА_5 , з урахуванням зміненого прокурором обвинувачення, місцевим судом правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 307 КК як повторне незаконне зберігання з метою збуту наркотичного засобу - канабісу.
Окрім того, притягнення у минулому ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44 КУпАП, за відсутності інших належних доказів наркотичної залежності обвинуваченого або систематичного вживання ним наркотичних засобів, не виключає наявності у його діях мети збуту наркотичних засобів. Вказане узгоджується із судовою практикою Верховного Суду (постанова від 09.08.2022 у справі №761/13024/18).
Стосовно доводів захисника про відсутність складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 317 КК, з підстав не встановлення часу його вчинення, то колегія суддів зазначає таке.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 інкриміновано надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів у період з 2019 року по 03 червня 2020 року.
Під час допиту у суді першої інстанції ОСОБА_5 визнав факт надання ним протягом тривалого часу підсобного приміщення за місцем свого проживання для вживання наркотичного засобу канабіс, шляхом його викурювання за допомогою саморобного пристрою з пластикових пляшок, вказавши, що не пам'ятає точної дати цих подій.
Окрім того, з показань свідків, місцевим судом було встановлено, що ОСОБА_5 надавав приміщення за місцем свого проживання для незаконного вживання наркотичного засобу канабіс ряду осіб ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 .
Так, ОСОБА_17 при відтворенні запису його показань як свідка у судовому засіданні від 04.06.2021, пояснив, що у період 2018-2020 років він три чи п'ять разів купував у ОСОБА_5 наркотичний засіб - марихуану, яку викурював у приміщенні гаража в будинку обвинуваченого.
За показаннями свідка ОСОБА_8 , отриманими шляхом відтворення запису судового засідання його допиту від 04.06.2021, вбачається, що він ствердив вживання наркотичного засобу марихуани у приміщенні за місцем проживання ОСОБА_5 минулої весни, тобто весною 2020 року.
Свідок ОСОБА_10 під час допиту у місцевому суді підтвердив факт вживання наркотичного засобу за місцем проживання ОСОБА_5 , однак зазначивши, що точної дати цих подій не пам'ятає.
Даних щодо недостовірності показань вказаних осіб, бажання кожного з цих свідків обмовити обвинуваченого сторона захисту суду не надала.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст. 317 КК, характеризується вчиненням однієї з таких дій: організація або 2) утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також 3) надання приміщення із цією метою.
Під наданням приміщення для вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів потрібно розуміти забезпечення можливості одній чи декільком особам використати його в такий спосіб хоча б один раз. Надання приміщення може полягати у дозволі незаконного вживання, виробництва чи виготовлення зазначених предметів у приміщенні, яким винний користується або яке перебуває в його володінні. Відповідальність настає як при систематичному, так і при разовому наданні приміщення, незалежно від того, вчинено зазначені дії за плату чи безкоштовно.
Дослідженими місцевим судом доказами встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 систематично, у період з 2019 року по 03 червня 2020 року, надавав приміщення за місцем свого проживання для незаконного вживання наркотичного засобу різним особам.
На переконання колегії суддів, не встановлення точних дат надання ОСОБА_5 приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів, не впливає на доведеність наявності в його діях об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 317 КК.
Також колегія суддів зауважує, що ОСОБА_5 не інкримінувалось одночасне надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а тому доводи захисника у цій частині позбавлені підстав.
Отже за вказаних обставин, передбачені ст. 49 КК строки давності притягнення до кримінальної відповідальності слід обраховувати з дати, коли ОСОБА_5 було припинено вчинення цього злочину, тобто з 03 червня 2020 року. Таким чином, ні під час розгляду місцевим судом цього провадження, ні під час апеляційного розгляду, не минуло строку давності притягнення до кримінальної відповідальності у разі вчинення нетяжкого злочину, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 49 КК, тобто п'яти років.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що вказаний вирок є законним, обґрунтованим та вмотивованим, ухваленим з дотриманням вимог як закону про кримінальну відповідальність, так і кримінального процесуального закону, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційних вимог сторони захисту.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 21 жовтня 2024 року стосовно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_5 - в той самий строк з дня отримання ним копії цієї ухвали.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3